Визначення пластмас за характерними ознаками.

а) Дія розчинників на пластмаси.

Помістити у 5 пробірок по кусочку поліетилену, полівінілхлориду, полістиролу, поліметилметакрилату, фенопласту. В кожну пробірку долити 1- 2 мл ацетону. Через 30 хв перевірити стан зразків, зробити висновок про розчинність пластмас.(Можна повторити дослід замінивши ацетон іншим органічним розчинником). Результати дослідження записати у таблицю.

б) Дія кислот і лугів.

Помістити у 5 пробірок кусочки відомих пластмас і долити в кожну пробірку 1-2 мл концентрованої сульфатної кислоти. Вміст пробірок обережно струсити. Через кілька хвилин злити кислоту і промити кусочки пластмас водою. Як впливає сульфатна кислота на пластмаси? Які пластмаси стійкі до дії Н₂SО₄?

Дослід повторити з даними зразками замінивши сульфатну кислоту 10% розчином їдкого натрію.

Зробити висновок про дію лугів на пластмаси.

Результати досліджень записати у таблицю.

 

в) Дія нагрівання.

Пінцетом чи тигельними щипцями захватити кусочок відомої пластмаси і внести в полум’я спиртівки. Звернути увагу як горить пластмаса. Який колір полум’я, який запах виділяють продукти горіння.

Результати дослідження записати у таблицю.

№ п/п	Назва пластмаси	Зовніш- ній вигляд	Зміни при нагрі-ванні	Проби на горін-ня	Дія розчину Н2SО4	Дія роз-чину NaОН	Дія роз чин- ника
	Поліетилен (-СН2-СН2-)n
	Полівінілхлорид (СН2-СН-)n   СІ
	Полістирол (-СН2 –СН)n С6Н5
	Поліметилметакрилат (-СН2 – С – СООСН3)n   СН3
5	Фенопласт     n

 

Визначення синтетичних волокон за характерними ознаками.

Взяти у викладача зразки волокон капрону, енанту, лавсану,

хлорину, нітрону, розглянути зовнішній вигляд. Визначити властивості кожного волокна.

1. Помістити зразки волокон у пробірки і добавити 1-2 мл

концентрованої нітратної кислоти. Спостерігайте за змінами.

2. В інших пробірках перевірити дію лугу на волокна. Для цього до

зразку волокна в кожну пробірку прилити 1-2 мл 10%-го розчину їдкого натрію. Що відбувається?

3. У третій групі пробірок із зразками волокон перевірити

відношення їх до розчинників доливши в кожну пробірку 1-3 мл ацетону і збовтавши. Що відбувається?

4. Пінцетом взяти кусочок, зразку волокна і внести в полум’я,

спиртівки. Що відбувається при нагріванні волокон? Який запах

продуктів горіння? Зазначити характер полімеру.

 

Результати дослідів оформити у вигляді таблиці:

№ п/п	Назва волокна	Зов- ніш- ній виг-ляд	Змі- ни при нагрі- ванні	Про-би на горін-ня	Дія р-ну НNO3	Дія р-ну NaОН	Дія роз-чин- ни- ка
1	Капрон - N - (CH2)5 - C- | || Н О n
2	Енант -N - (CH2)6 – C - | || Н О n
	Лавсан -О-(СН2)2-О-С- С6Н4-С- || || О О n
	Хлорен -СН2 – СН – | n СІ
	Нітрон   - СН2 – СН – |   СN n

Зробити загальний висновок, про основні знаки, що характеризують

різні види полімерних матеріалів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

? Контрольні питання.

1. Які реакції лежать в основі одержання полімерів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Яка різниця між реакціями полімеризації і сополімеризації між

реакціями полімеризації і поліконденсації?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

3. Які полімерні матеріали одержують реакцією сополімеризації?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Яка основна ознака лежить в основі визначення полімерів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

5.Як відрізнити волокно бавовняне і шерстяне крім органолептичного

визначення?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Яка різниця між штучними і синтетичними волокнами?

Привести приклади штучних, синтетичних волокон.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7.Що таке деполімеризація? Які фактори, сприяють “старінню”

полімерних матеріалів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота № 16

Тема: Гідроліз ацетилсаліцилової кислоти.

Мета: з допомогою хімічного експерименту вивчити особливості будови та властивості ацетилсаліцилової кислоти, продовжувати набувати навиків роботи в лабораторії.

Досліди:

1. Розчинність ацетилсаліцилової кислоти у різних розчинниках.

2. Взаємодія ацетилсаліцилової кислоти з розчином хлорного

заліза (доказ відсутності фенольного гідроксилу).

3. Гідроліз ацетилсаліцилової кислоти.

Прилади та матеріали.

Реактиви:

ацетилсаліцилова кислота (аспірин), дистильована вода (Н₂О),

етиловий спирт (С₂Н₅ОН), ферум (ІІІ) хлорид (FeCl₃), 0,1 н розчин.

Обладнання:

штатив з пробірками, спиртівка, тримач.

G Правила техніки безпеки

1. Приступайте до виконання роботи тільки після ознайомлення з текстом інструкції.

2. Користуйтеся чистим і придатним для роботи хімічним посудом.

3. Працюйте тільки з невеликою кількістю речовин.

4. Роботу проводьте стоячи, тільки над столом.

5. Насипайте, або наливайте сухі реактиви – над аркушем паперу, рідкі – над скляною

посудиною.

6. Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором від себе і не спрямовуй­те її на сусідів.

7. Не заглядайте в посудину згори під час нагрівання.

8. Не нагрівайте пробірку лише знизу, а рівномірно прогрівайте всю пробірку.

9. Для визначення запаху газу легким ру­хом долоні над шийкою посудини спрямовуйте їх

до носа і вди­хайте їх обережно, в невеликих кількостях.

10. Роботу з органічними розчинниками виконуйте у витяжній шафі.

11. Під час роботи забороняється:

 

- пробувати речовини на смак (а),

- брати речовини незахищеними руками (б),

- залишати неубраними розсипані або розлиті реактиви (в),

- залишати відкритими склянки з рідинами та банки з сухими речовинами (г).

 

& Теоретичне обґрунтування теми