Перевірка двигуна по вмонтованих приладах.

6.30. Запустити двигун.

6.31. Установити оберти холостого ходу колінчастого вала двигуна. Перевірити тиск масла на мінімальних обертах двигуна та при 2000 об/хв.

6.32. Записати необхідну інформацію у таблицю звіту: температуру охолоджуючої рідини, покази амперметра, тиск масла.

6.33. Зупинити двигун.

6.34. Зробити висновки про технічний стан двигуна.

6.35. Діагностування двигуна при послідовному відключенні циліндрів на спад обертів.

6.36. Запустити двигун і встановити по тахометру 1000 об/хв. колінчастого вала.

6.37. Виключити з роботи перший циліндр двигуна, знявши провід.

6.38. Записа ти покази тахометра у таблицю.

6.39. Ввімкнути у роботу раніше вимкнутий циліндр.

6.40. Провести операції 6.36 – 6.39 для інших циліндрів.

6.41. Зупинити двигун.

6.42. Визначити зменшення кількості обертів колінчастого вала двигуна для кожного циліндра.

6.43. Зробити висновок про технічний стан двигуна.

6.44. Прибрати робоче місце, зложити інструмент.

6.45. Підготувати відповіді на контрольні запитання, оформити і здати звіт.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. З якою метою перевіряють двигун зовнішнім оглядом?

2. Як перевірити технічний стан систем двигуна по вмонтованих приладах.

3. Які ознаки вказують на велике спрацювання підшипників колінчастого вала двигуна?

4. Який характер стуків клапанів і на якому режимі він прислуховується?

5. Які наслідки роботи двигуна зі стуками клапанів?

6. Який характер стуку корінних і шатунних підшипників колінчастого вала двигуна?

7. Які наслідки роботи двигуна зі стуком підшипників колінчастого вала поршнів, поршневих кілець?

Звіт з лабораторної роботи №1

Тема:

Контрольний огляд двигуна, перевірка роботи його систем по вмонтованих приладах.

Мета роботи:

Придбати навики і засвоїти практичні прийоми контрольного огляду двигуна, прослуховування і його діагностування по вмонтованих приладах.

Обладнання робочого місця:

Двигун Москвич 412. Стетоскоп. Тахометр. Набір ключів. Викрутка. Плоскогубці.

1. Результати контрольного огляду двигуна і прослуховування його за допомогою стетоскопа і перевірка його по вмонтованих приладах показано в таблиці №1.

Таблиця №1. Результати контрольного огляду двигуна і прослуховування його за допомогою стетоскопа і перевірка його по вмонтованих приладах.

		Температура охолоджуючої рідини	Тиск масла
№ п/п	Марка двигуна	Оберти холостого ходу	2000 об/хв.	Висновок про технічний стан
	Москвич 412

2. Результати діагностування двигуна по падінню обертів при иочерговому відключенню циліндрів показані в таблиці №2

Таблиця №2. Результати діагностування двигуна по падінню обертів при иочерговому відключенню циліндрів.

№ п/п	Марка двигуна	Зменшення кількості обертів при відключенні циліндрів двигуна	Висновок про технічний стан
	Москвич 412

 

 

Лабораторна робота № 2

Тема:

Перевірка циліндро–поршневої групи, кривошипно–шатунного та газорозподільного механізмів за величиною компресії

1.Мета роботи: ознайомлення з основними методами діагностування технічного стану двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) автомобілів; набуття практичних навичок з діагностування й визначення придатності двигунів автомобілів до подальшої експлуатації; проаналізувати й оцінити можливість застосування, а також пристосованість конструкції автомобіля до різних методів діагностування технічного стану двигунів у процесі експлуатації; вивчення організації роботи з діагностування ДВЗ і визначення основних експлуатаційних несправностей і причин їхнього виникнення.

2.Завдання:

1. Вивчення й аналіз ефективності методів, що дозволяють в експлуатаційних умовах оцінювати технічний стан двигуна без його розбирання.

2. Оцінка технічного стану двигуна по тиску стиснення.

3. Оцінка технічного стану двигуна за витоку повітря.

4. Визначення залишкового ресурсу ДВЗ.

3. Обладнання робочого місця:

При виконанні лабораторної роботи використовуються:

– автомобіль або спеціальний стенд із двигуном;

– прилад К–69М;

– компресометр;

– компресорна установка з редуктором (з тиском стисненого повітря не менше 0,3 МПа);

– інструмент для розбірно–складальних робіт;

– пускова рукоятка;

– плакати й схеми.

4. Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється запускати двигун, якщо підтікає масло.

Запуск двигуна здійснюється тільки в присутності викладача.

Забороняється виконувати роботу, якщо не застібнутий халат. Під час пуску двигуна пусковою рукояткою, її слід брати в обхват.

Пускову рукоятку повертати знизу вверх, користуючись пусковою рукояткою слід тільки з дозволу викладача.

Забороняється виконувати які–небуть роботи в зоні обертання вентилятора, пасів, шківів під час роботи двигуна.

5.Загальні положення:

У несправного двигуна знижується ефективна потужність, значно утрудняється пуск, збільшуються витрати палива й мастила, а також токсичність відпрацьованих газів. Так, при зношуванні деталей циліндропоршневої групи потужність двигуна може знизитися на 10 – 15 % і більше.

Двигун є найбільш важливим і складним агрегатом автомобіля, у якого найчастіше з'являються відмови в роботі. Розподіл несправностей у двигуні й трудомісткість їхнього усунення представлені на прикладі двигуна автомобіля Москвич– 412 у таблиці 2.1.

Існує багато різних методів, що дозволяють в експлуатаційних умовах оцінювати технічний стан двигуна без його розбирання. Наприклад, стан деталей циліндропоршневої групи можна визначити за розрідженням у впускному трубопроводі, з максимальних обертів колінчастого вала, що розвиваються при наявності шайби зі зменшеним прохідним перерізом між дросельною заслінкою і випускним колектором. Однак ці методи мають істотні недоліки, тому застосовуються рідко.

Найбільш ефективна оцінка технічного стану двигуна без його розбирання може бути дана за наявністю стукоту у з’єднаннях, тиску стиснення (компресії), витоку повітря через зазори в компресійних кільцях, обсягу й тиску газів, що прориваються в картер, витратою мастила, тиску мастила в магістралі та його витоку через зазори в підшипниках.

Таблиця 2.1 – Розподіл несправностей у двигуні автомобіля Москвич–412

Найменування систем і деталей двигуна	Відносна кількість несправностей, %	Відносні затрати праці, %
Система запалювання й електроустаткування Система живлення паливом Деталі циліндропоршневої групи Система охолодження Підшипники колінвала й втулки поршнів і головок шатунів Деталі газорозподільного механізму Система змащення Система підігріву двигуна

 

1. Оцінка технічного стану двигуна за тиском стиснення.

Процес згоряння палива визначається тиском стиску Р_с і температурою робочої суміші Т_с:

, (2.1)

, (2.2)

де Р_а й Т_а – тиск і термодинамічна температура газів у циліндрі на початку стиснення;

– ступінь стиснення;

n₁ – показник політропи стиснення.

У міру зношування компресійних кілець, поршнів, циліндрів і клапанів збільшується витік газів із циліндрів двигуна, отже, такт стиску відбувається при змінній масі робочого тіла, і це призводить до зменшення Р_с і Т_с. У силу того, що Т_с практично виміряти важко, герметичність оцінюється за Р_с, що замірюється компресометром.

Тиск наприкінці такту стиснення залежить від ступеня стиснення, зношеності деталей циліндропоршневої групи, в'язкості мастила й частоти обертання колінчастого вала. Щоб уникнути помилок необхідно, щоб колінчастий вал обертався із частотою не менше 2,6...3,0 с^–1. Це можливо тільки при зарядженій акумуляторній батареї. Перед виконанням роботи необхідно прогріти двигун до 75°С. Дані вимірів порівнюють із нормативними показниками компресії для даного двигуна (таблиця А.1).

Низький тиск наприкінці такту стиску у всіх циліндрах, як правило, указує на значну зношеність компресійних кілець, циліндрів (гільз) і поршнів.

Низький тиск в окремих циліндрах свідчить про нещільне прилягання клапанів до сідел, поломці або пригорянні кілець, ушкодженні прокладки головки блока.

Якщо різниця в показаннях компресометра для різних циліндрів більша за 0,1 МПа, у циліндр необхідно залити 30...40 см³ моторного мастила й знову виконати виміри. Якщо тиск зростає, є нещільності в циліндропоршневій групі, а якщо залишається колишнім – порушилася герметичність у клапанах або прокладці.

2. Оцінка технічного стану двигуна за витоком повітря.

Цим способом визначають технічний стан циліндрів, поршневих кілець, клапанів, прокладки головки блока циліндрів. Повітря підводять усередину циліндра через отвір для свічки, і за його витіканням через зазори оцінюється стан двигуна. Схема приладу К–69М для визначення технічного стану двигуна представлена на рисунок 1.1.

 

Рисунок 2.1 – Спрощена схема приладу К–69М

 

Стиснене повітря від компресора стенда надходить до редуктора 1 і через калібрований отвір 3 проходить до повітряної камери 4, що з’єднується з манометром 5. Повітря з камери 4 через гнучкий шланг 6 і наконечник 7 з клапаном і гумовим конусом, надходить до циліндра двигуна, що перебуває в положенні такту стиску. За манометром 5 визначають тиск повітря, що характеризує його витік із циліндра. Перед виміром редуктор регулюють на робочий тиск 0,2 МПа. При повній герметичності досліджуваного циліндра тиск повітря в камері 4 буде дорівнювати тиску повітря за редуктором у камері 2, що і покаже манометр.

Наявність у циліндрі нещільностей викликає витік повітря й зменшення тиску повітря в камері 4, що також буде реєструватися манометром. Для зручності користування приладом за манометром визначають не тиск, а відносну втрату повітря у відсотках щодо максимального значення витоку. При повній герметичності циліндра стрілка манометра буде показувати максимальний тиск (0,2 Мпа), що за шкалою манометра беруть за нуль. При повному витоку повітря із циліндра тиск дорівнює нулю, що за шкалою манометра беруть за 100 %. Таким чином, відхилення стрілки манометра від нульового значення буде вказувати втрати повітря через нещільності, виражені у відсотках.

Дані вимірів порівнюють із показниками витоку, отриманими дослідним шляхом (таблиця А.2). Для зручності використання приладом шкала манометра розмічена на зони: гарний стан двигуна, задовільний і такий, що потребує ремонту.

Значення витоку У2 при положенні поршня у верхній мертвій точці (ВМТ) залежить від стану клапанів, прокладки блока циліндрів, поршня, дзеркала циліндра, поршневих кілець. Значення витоку У1 при положенні поршня на початку такту стиску (ПТСт) залежить від стану названих вище елементів, за винятком дзеркала циліндра, тому що воно в основному зношується із зрозумілих причин у верхній частині. Тому істотна різниця У2 і У1 свідчить про значне зношування дзеркала циліндра. Якщо різниця більша за значення, зазначені у таблиці А.2, двигун необхідно відправити на ремонт.

При невеликій різниці У2 – У1, але значному витоку У1, що перевищує граничне (таблиця А.2), визначається дефектний елемент ЦПГ. Для цього при положенні поршня у ВМТ такту стиску в отвір для свічки варто подати повітря від компресора тиском 0,3 МПа (минаючи прилад К–69М).

Наявність нещільностей у клапанах циліндра легко перевірити за виходом повітря через свічкові отвори тих циліндрів, у яких відкриті впускні або випускні клапани. При негерметичності випускного клапана повітря надходить через випускний колектор 8 і відкритий випускний клапан до циліндра двигуна, що перебуває в положенні такту випуску (рисунок 2.1). Вихід повітря спостерігається через свічковий отвір цього циліндра. Наявність нещільності у впускному клапані визначається за виходом повітря через свічковий отвір циліндра, що перебуває у положенні такту впуску. У таблиці А.3 зазначено порядок прослуховування витоків стисненого повітря через клапани двигунів з різним порядком роботи циліндрів.

Ушкодження прокладки головки блока циліндрів між суміжними циліндрами визначається за шумом витікання повітря через отвір для свічки сусіднього циліндра, за пухирцями повітря в горловині радіатора або на змоченій мильним розчином прокладці.

Перевірка стану поршневих кілець здійснюється за витоком повітря через з’єднання дзеркало циліндра – поршневі кільця – поршень і спостерігається через відкриту горловину для заливання мастила.

3. Визначення залишкового ресурсу карбюраторних двигунів.

Залишковий ресурс (тис. км) карбюраторних двигунів орієнтовно можна підрахувати за формулою:

, (2.3)

де – гранично допустимий витік повітря, %;

– виміряний витік повітря, %;

– темп зниження герметичності на тисячу кілометрів пробігу, %.

Середній темп зниження герметичності для двигунів автомобілів ГАЗ–53А і Москвич–412 становить 3 % на 10 тис. км пробігу.

 

6.Порядок виконання роботи:

1. Оцінити технічний стан двигуна за тиском стиснення.

6.1 Прогріти двигун до нормального теплового стану (75...90 °С); зупинити двигун.

6.2 Обдути поглиблення для свічок стисненим повітрям і викрутити всі свічки.

6.3 Відкрити повністю дросельну заслінку й щільно вставити наконечник компресометра у свічковий отвір.

6.4 Увімкнути стартер і через 10...12 обертів колінчастого вала зняти показання компресометра. Виміри повторюють 2...3 рази й визначають середній тиск. Аналогічно виміряти тиск наприкінці такту стиску у всіх циліндрах.

6.5 Результати вимірів занести до таблиці 1 і порівняти з нормативним тиском наприкінці такту стиснення (для карбюраторних двигунів наведено в таблиці 1).

6.6 За результатами порівняння зробити відповідні висновки й внести пропозиції щодо поліпшення роботи двигуна.

2. Оцінити технічний стан двигуна за витоком повітря.

6.1 Подати на вхід приладу К–69М стиснене повітря тиском 0,3МПа.

6.2 Перевірити показання приладу за відсутності витоку повітря (вихідний клапан наконечника приладу закритий) і при відхиленні від значення 0 % провести регулювання редуктором.

6.3 Установити поршень першого циліндра в положення ВМТ. Для цього в отвір для свічки вставити сигналізатор і, повертаючи пусковою рукояткою колінчастий вал двигуна, за шумом сигналізатора й мітками установити поршень першого циліндра у ВМТ.

6.4 Зняти кришку й ротор розподільника й поставити на їхнє місце градуйоване кільце й стрілку–покажчик. Стрілка покажчика повинна вказувати на положення поршня першого циліндра у ВМТ.

6.5 Подати повітря від приладу К–69М через вихідний гнучкий шланг із гумовим наконечником до свічкового отвору циліндра, який перевіряємо. Результат виміру занести до таблиці 2.2 у графу У2 для першого циліндра.

6.6 Установити поршень першого циліндра в положенні початку такту стиску. Для цього зробити півтора оберти пусковою рукояткою, подати повітря від приладу К–69М до свічкового отвору першого циліндра, плавно провертати колінчастий вал до моменту закриття обох клапанів циліндра. У момент закриття клапанів прилад К–69М покаже витік повітря, відмінний від 100 %. Результат виміру занести до таблиці 1.2 у графу У1 для першого циліндра.

6.7 Повторити п. 2.3, 2.5 і 2.6 для перевірки 2–го, 3–го й 4–го циліндрів. Полегшити встановлення поршня циліндра, який перевіряємо, у ВМТ можна, орієнтуючись на показання стрілки покажчика на валу розподільника.

6.8 Результати вимірів порівняти із граничним витоком повітря (для карбюраторних двигунів, наведених в таблиці 2). За результатами порівняння зробити висновок про технічний стан циліндропоршневої групи. За необхідності визначити дефектний елемент ЦПГ методом продувки циліндра стисненим повітрям від компресора.

3. Визначити залишковий ресурс двигуна Москвич–412 за результатами вимірів витоку повітря.

Контрольні питання

 

1. Назвіть основні методи діагностування технічного стану двигунів, їх переваги й недоліки.

2. Від чого залежить потужність двигуна?

3. Як визначити несправність циліндропоршневої групи двигуна за витоком повітря?

4. Призначення й пристрій компресометра.

5. Призначення й пристрій приладу К–69М.

6. Методика визначення тиску наприкінці такту стиснення.

7. Методика виміру витоку повітря з надпоршневого простору.

8. Як визначити момент знаходження поршня у ВМТ і початок такту стиснення?

9. Як визначити залишковий ресурс роботи двигуна?