Поп-арт «Машков». Юл Ханчас.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поп-арт «Машков». Юл Ханчас.




Постімпресіонізм - напрям в образотворчому мистецтві. Виник у 1880-х роках. Художники цього напрямку не дотримувалися тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації. До видатних представників постімпресіонізму в живопису відносяться Вінсент Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Тулуз-Лотрек.

Постімпресіонізм в живописі.

Постмодерні́зм — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Постмодерні́зм в живописі.

Пуантилізм у живописі — манера письма роздільними мазками правильної, точкової або прямокутної форми.

Пуантилізм у живописі.

 

Р


Ракурс – перспективне скорочення живих і предметних форм, що змінюють їх зовнішній вигляд. Ракурс обумовлений точкою зору (вид зверху, знизу, на близькій відстані і т.ін.), а також самим розташуванням натури у просторі.

 

Ракурс чоловічої голови.

 


Ренесанс — епоха в історії культури країн Західної й Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в Італії— XIV—XVI ст., в інших країнах— кінець XV—XVI ст.). Розрізняють Раннє В. (XV ст.), Високе В. (кінець XV—перша чверть XVI ст.), Пізнє В. (друга— третя чверть XVI ст.). Термін «В.» запровадив італієць Дж. Вазарі в XVI ст. на означення зв´язку з античною спадщиною.

Ренесанс в архітектурі.

Роза — кругле вікно на фасаді католицького храму за готичної доби. Спершу мало простий малюнок у вигляді колеса, згодом рама значно ускладнилася й почала нагадувати пелюстки квітки. Рози відзначалися величезними розмірами, мереживним орнаментованим оздобленням з радіальною симетрією заповнення отвору. Інколи оздоблення рози збагачувалося насиченими кольоровими вітражами або доповнювалося скульптурними зображеннями людей, яких доля підносила або скидала (подібне вікно отримало назву «Колесо Фортуни»).

Вікно-роза верхньої базиліки Сан-Франческо в Ассізі. Вікно-роза. Собор Нотр-Дам в Парижі.

Романський стиль – стиль, спадково пов’язаний з древньоримською культурою; отримав розповсюдження в період раннього середньовіччя на території колишньої Західної Римської імперії. Для нього характерними є чіткість форм, сувора мужня краса, переконливість і міць.

Романський стиль в архітектурі.

Реалізм – у мистецтві правдиве, об’єктивне відображення дійсності специфічними засобами, притаманними тому чи іншому виду художньої творчості.

Рокайль – 1) характерний для рококо мотив орнаменту – стилізована раковина; 2) рококо.

Рокайль в архітектурі. Рокайль.

Рококо – стильовий напрям у мистецтві кінця першої половини XVIII ст., який характеризується відходом від життя у світ фантазії, театралізованої гри, міфологічних і пасторальних сюжетів, витонченістю, декоративністю, вишуканістю.

Ахітектура рококо. Рококо в живописі.

Романтизм – ідейний і художній напрям у європейській культурі кінця XVIII – початку ХІХ ст. Романтизм відобразив розчарування здобутках Великої французької революції, в ідеології Просвітництва, буржуазному прогресі. Для романтизму характерні запереченя повсякденного прозаїчного життя, прагнення до всього незвичайного, фантастичного, до художнього осмислення та ідеалізації попередніх епох, до розкриття внутрішнього світу людини.

Романтизм в живописі.

Ротонда — кругла в плані споруда (храм, мавзолей, павільйон, зал), перекрита куполом.

Храм святого Георгія (ротонда). Церква-ротонда в урочищі Аскольдова могила.


Руст — камені (квадри) з грубо обтесаною або опуклою лицьовою поверхнею. Руст створює враження масивності будинку.

 

 

Руст.


С

Сангіна — матеріал для малювання, виготовлений переважно у вигляді паличок з каоліну та оксидів заліза. Колірна гамма сангіни коливається від коричневого до майже червоного. З її допомогою добре передаються тони оголеного людського тіла, тому виконані сангиною портрети виглядають дуже природно. Під час роботи сангіну можна змочувати і тим самим урізноманітнити товщину і щільність штриха, а невдалі лінії легко видаляти.


Сангіну можна розтирати ваткою по паперу для отримання більш тонких і прозорих шарів.

Рисунки сангіною.


Саркофаг — невелика гробниця з каменю, дерева, часто прикрашена декоративними рельєфними зображеннями, орнаментами.

Саркофаг Тутанхамона. Саркофаг дванадцяти апостолів.

Скульптура — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об´ємність, тривимірну форму й виконуються з твердих або пластичних матеріалів (камінь, глина, метал, гіпс тощо). Розрізняють два основні різновиди скульптури: круглу і рельєф.


Шедеври давньоєгипетської скульптури — ста­туя Каї і портрет цариці Нефертіті, а також рельєфні зображення скульптурного мистецтва Вавилону та Ассирії.


Смальта — кольорове непрозоре скло у вигляді кусочків, застосовуване для виготовлення мозаїк.

Мозаїка. Смальта.

Соус— матеріал для малювання у вигляді товстих паличок-олівців із пресованих барвників з клеєм, обгорнутих у фольгу. Він дає широку можливість в тональному рисунку, має глибокий чорний колір (інколи сірий або коричневий), гарно розтушовується; наноситься на папір сухим або розмивається пензлем з водою, аналогічно акварелі.


Стела — кам'яна, мармурова, гранітна або дерев'яна плита з висіченими на ній текстами або зображеннями. Встановлюється як поховальний або пам'ятний знак. Не варто плутати з обеліском — найчастіше стовпом або конусоподібною колоною.

Погребальна стела з Давнього Єгипту.



Стилобат — 1) у давньогрецькій архітектурі підніжжя колонади; 2) верхня частина східчастого цоколю будинку.

Стилобат.


Стиль — у літературі та мистецтві — єдність змісту, образної системи й художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам та епохам у розвитку літератури і мистецтва. У вузькому значенні С. — індивідуальна манера, своєрідні неповторні ідейно-художні особливості творчості митця; 2) спосіб, прийом, метод роботи.

Символізм — модерністський літературний напрям кінця XIX—XX ст. Виник у Франції. Символісти відмовилися від зображення реалій життя і метою своєї творчості вважали пошук прихованої краси світу. На місце художнього образу вони ставили художній символ, що містить у собі ряд значень. Намагалися надати своїм творам музикальності, співзвучності, бо тільки музику вважали мистецтвом.

Символізм у живописі.

Станкове мистецтво – назва походить від станку, на якому створюються твори (станок у скульптора, мольберт у художника). Твори станкового мистецтва завжди мають самостійне значення. Їх ідейно-художні особливості не залежать від оточення, в якому вони знаходяться. На відміну від творів монументального і декоративно-ужиткового мистецтва, вони не призначені для певного місця у приміщенні, просторі або для декоративних цілей. Тому для їх створення використовуються дещо інші художні засоби.

 

Т

Темпера – водяно-клейові фарби, виготовлені з сухих порошків, змішаних з яєчним жовтком, розведеним клейовою водою. Темперними фарбами можна писати густо, як масляними, і рідко, як акварельними, розбавляючи їх водою.

Терми — громадські заклади для миття та водних процедур (аналог лазні в наш час). Термін терми зазвичай використовується для великих банних комплексів, в той час, як бальні являли собою заклади меншого розміру, публічні або приватні, що існували у великій кількості повсюди в Римській імперії.

Давньоримські лазні.

Тимпан – 1) музичний інструмент, що нагадує барабан з широким обводом, на який натягувалася шкіра; 2) внутрішнє поле фронтону античних храмів зі скульптурою або орнаментом.

Тимпан церкви Ла Мадлен в Везлі (Франція). Страшний суд. Тимпан собору в Отені. Музичний інструмент.

Торевтика — мистецтво рельєфної обробки скульптурних художніх виробів з металу. Поширене з античних часів. Найчастіше торевтикою називають обробку виробів шляхом карбування або тиснення. Іноді цим терміном позначають й обробку литих виробів.[1] Відомим давньогрецьким майстром торевтикі був помічник Фідія — Міос.

Геркулес, що спочиває на шкірі лева, 1 ст. до н. е. Торевтика. Нижній Новгород.

Торс - тулуб людини, а також скульптурне зображення тулубу.

Тригліф – прямокутна вузька плита з трьома вертикальними боріздками в антаблементі доричного ордеру, що чергується з метопами. Тригліфи як правило розміщуються за віссю колон і зходяться на кутах будівлі.

Тригліфи.

Тріумфальна арка— монумент (брама з одним або трьома арковими отворами) на честь визначної події, прикрашений скульптурами, рельєфами та пам´ятними написами.

Тріумфальна арка в Римі. Тріумфальна арка в Парижі.

Ф

Фасад — зовнішній бік будинку або споруди.

Фасад храму. Фасад Церкви Святих Апостолів Петра и Павла. Фасад церкви.

Фаюмський портрет— створені в техніці енкаустики поховальні портрети в Елліністичному Єгипті I–III століть. Свою назву отримали за місцем першої великої знахідки в Фаюмській оазі в 1887 році британською експедицією на чолі з Фліндерсом Пітрі.


Є елементом видозміненої під грецьким впливом місцевої похоронної традиції: портрет замінює традиційну поховальну маску на мумії. Знаходяться в колекції багатьох музеїв світу, в тому числі Британського музею, Лувру, Музеї Метрополітен, Московський музей імені Пушкіна володіє чудовим зібранням з 23 похоронних фаюмских портретів, виявлених в Єгипті в 70-ті роки XIX століття, що дає можливість простежити розвиток цього жанру протягом чотирьох століть (з I по IV ст.).

Портрет чоловіка, Британський музей. Портрет молодої жінки, Лувр.

Форум – центр політичного і культурного життя римського міста, площа для народного зібрання, здійснення правосуддя, місцезнаходження найбільш занчимого храму.

Римський форум.

Футуризм – авангардистський напрям у європейському мистецтві початку ХХ ст., що проголошувало розрив з традиційною культурою і прагнуло створити «мистецтво майбутнього».

Футуризм в архітектурі.

Фреска – одни з основних видів монументального живопису. Зв’язуючою речовиною у фарбах тут слугує вода або водяний вапняний розчин. У поєнанні з речовиною штукатурки на стіні вони утворюють міцний кольоровий шар. Техніка фрески дуже складна, бо не припускає виправлень у процесі роботи.

Страшний суд. А. Рубльов. Успенський собор. Страшний суд. Фреска. Мікеланджело.

Фриз – частина антаблементу між архітравом і карнизом.

Фриз.

Фронтон – трикутна поверхня, що завершує фасад будинку, утворюється нахиленими звісами покрівлі та горизонтальним карнизом.

Фронтон кафедрального собору Вільнюса. Фронтон церкви Успіння Богородиці. Фронтон собору Осма.

Фахве́рк або покліття — кістяк (каркас) огороджувальної конструкції (переважно стіни) будинку, утворений звичайно з горизонтальних (ригелів) та вертикальних (стояків) елементів та розкосів. Простір між елементами фахверку заповнюють цеглою, каменем або іншим матеріалом. Фахверк, передаючи навантаження на основний каркас споруди, дає змогу полегшувати конструкцію стін. З часів Середньовіччя й донині дерев'яні фахверкові споруди значно поширені у Західній (Німеччина, Франція, Швейцарія, Бенілюкс), частково Центральній Європі (Польща, Чехія тощо) та навіть у Бразилії, куди фахверк потрапив завдяки німецьким переселенцям.

̶̶ ̶ ̶ ̶> ̶̶ ̶ ̶ ̶> ̶̶ ̶ ̶ ̶>

Фахверк.

Фовізм — один з напрямів модернізму, для якого властиві поєднання яскравих, «агресивних» кольорів, декоративність, пластичні деформації предметів.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.91 (0.014 с.)