Великий і лукавий Мачу Пікчу. Єгипетські піраміди.

 

Класика — явище перевірене часом, висока якість якого є загальновизнаною. Спочатку «класик» — той хто відноситься до першого розряду, «класу», вищою з п'яти цензових категорій, на які були розділені громадяни Древнього Риму. У метафоричному сенсі («еліта») слово «класики» було вперше вжите Цицероном, а стосовно літератури — Авлом Геллієм у ІІ столітті. Гуманісти Відродження, для яких зразками та ідеалом в області літератури і мистецтва були всі античні письменники, живописці, скульптори, архітектори і т.п., називали їх класиками.

Колізе́й — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. Розташований у Римі, в улоговині між Есквілінським, Палатинським і Целійським пагорбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав близько 50000 глядачів.

Колізей. Рим.

Колорит – система кольорових поєднань у творі образотворчого мистецтва. В колориті відображаються кольорові властивості реального світу, але художники при цьому обирають лише ті з них, що відповідають певному художньому образу. Залежно від колориту кольорової гами, він може бути холодним (переважно сині, зелені, фіолетові тони), теплим (переважно червоні, жовті, помаранчеві тони), яскравим, приглушеним, спокійним, напруженим та ін.

Колористика.

Контра́ст — міра виявлення (і, отже, розпізнавання) об'єкта на якому-небудь тлі. Розрахувати контраст можна, якщо відома яскравість об'єкта і фону, на якому ми спостерігаємо об'єкт.

Контраст кольору.

Контрфорс – поперечна стіна, вертикальний виступ у вигляді кам’яної кладки, що укріплює основну несучу конструкцію, головним чином зовнішню стіну.

Контрфорс.

Кора - найменування типу давньогрецької скульптури періоду архаїки, жіночий еквівалент куроса (близько 660 р. до н. е. — близько 480 р. до н. е.).

Кора.

 

 

Курос — тип статуї юнака-атлета, звичайно оголеного, характерний зразок давньогрецької пластики періоду архаїки (650 р. до н. е. — 500 р. до н. е.). Курос ставилися в святилищах і на гробницях; вони мали переважно меморіальне значення, але могли бути і культовими образами. Жіночий аналог куроси — кора.

Курос з Паросського Асклепіона, Лувр.

Кампані́ла — в італійській архітектурі доби Середньовіччя і Ренесансу дзвіниця. За плануванням кампаніла є квадратною, рідше круглою в основі. Зазвичай, кампаніла відстоїть окремо від основної будівлі храму (собору, церкви). Вважається, що кампаніла має спільне коріння з середньовічними міськими баштами зі дзвонами (наприклад, беффруа у Бельгії та на півночі Франції).

Кампаніла Джотто при флорентійському соборі.

Класицизм – напрям у європейському мистецтві та літературі XVII – початку ХІХ ст., художній стиль і відповідна йому естетична теорія, що зверталися до античної спадщини як що норми та ідеального зразку. Класицизм базувався на їдеях філософського раціоналізму і уявленнях про розумну закономірність світу.

Конструктивізм – авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі, фотографії, оформлювальні на декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.

В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом, Конструктиві́зм відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. В образотворчому мистецтві та літературі прихильники конструктивізму надавали великого значення техніцизму, штучним конструктивним формам, абстракціям тощо.

К. Малевич. Точильщик. 1912р.

Кубізм – авангардистська течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст. Головна увага художників цього напряму приділялася формальним експериментам – конструювання об’ємних форм на площині, розчленування складних форм на прості, виявлення простих геометричних форм.

Кубізм.

 

Л

Лежачий кромлех — різновид кромлеха (мегалітичної споруди у вигляді каменів, що утворюють замкнену геометричну фігуру, зазвичай коло).

 

 

Лежачий кромлех в Істер-Акухортіс. Шотландія.

М

Мастаба́ — тип гробниць древньоєгипетської знаті епохи Раннього (3000—2800 до н. е.) та Древнього царства (2800—2250 до н. е.), що були збудовані з сирцевої цегли прямокутниками із злегка похилими стінами та пласким дахом. Така форма гробниць передувала східчастим пірамідам. Тобто, мастаба стала конструкційною основою для нової форми царського поховання, що з'явилася при III династії — піраміди. Подібна форма гробниці походить від видовженої купи каміння, яке клали над могилою правителя, щоб захистити його тіло від людей-лиходіїв чи тварин. Гробниці у формі мастаб будувались в період Раннього царства та трьох перших династій.

Мастаба Шепсескафа в Саккарі. Мастаба в Абу-Дабі.

Меандр — декоративна звивиста лінія, що є неперервною і формує повторюваний мотив. Меандр був особливо популярний у стародавній Греції, де використовувався для прикрашання архітектурних елементів, у мозаїці, для оздоблення посуду. Меандри вважають про-свастикою індоєвропейців. Одне з перших у світі зображень меандру відоме з кістяного браслету, знайденого під час дослідження палеолітичної стоянки поблизу села Мізин Коропського району Чернігівської області. Датується 18 000 р. до н. е.

Меандр.

Мегаліти — доісторичні споруди з величезних кам'яних блоків. Мегалітична архітектура — поширене явище пізнього неоліту і бронзової епохи.