Мистецьких понять та термінів

 

 

Виконала студентка 5 курсу

сп. ХТ, факультет ДПМ

ГЕРАСИМЕНКО О. С.

А

Абак - верхня частина капітелі колони, напівколони, або пілястра, що має форму чотирикутної плити.

Абак.

 

 

Абак романського ордеру.

Елементи давньогрецького храму.

А се́кко, асекко — настінний живопис, що виконується на відміну від фрески, по твердій, сухій штукатурці. Використовуються фарби розтерті на рослинному клеї чи яйці. А секко дозволяє розписувати за один робочий день велику площину поверхні, але являється не довговічню технікою. Була поширена в Європі в XVII—XVIII ст..

Храм, розписаний в техніці а секко.

Акант — стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту.

Акант.

Акварель — техніка живопису, що використовує спеціальні акварельні фарби, які при розчиненні у воді утворюють прозору суспензію тонкого пігменту, що дозволяє створювати ефект легкості і тонких колірних переходів. Акварель поєднує особливості живопису (багатство тону, побудова форми і простору кольором) і графіки (активна роль паперу в побудові зображення, відсутність специфічної рельєфності мазка, характерної для живописної поверхні).

Роберт Шуман «Спогади». Сергій Темерев.

Акведук — арковий міст з лотком або трубою, яким пропускали водовід через ріки, шляхи, яри.

Стпровинний акведук в Польші. Залишки Давньоримського акведука в Німеччині. Акведук в Португалії.

Акротерій - наріжна скульптурна прикраса фронтону у вигляді статуї чи пальмети (орнаментальна рослинна фігура); виробляється з мармуру або теракоти. Акротерії застосовувалися в античній архітектурі, здебільшого в храмах, як складовий елемент архітектурних ордерів.

Акротерій-пальметта. Акротерій. Акротерій в ніші.

Амфіпростиль — тип прямокутного в плані давньогрецького храму, який має колонні портики на торцевих фасадах. Подовжні стіни амфіпростилю споруджувалися з гладких кам'яних блоків і не мали декору. Типовим прикладом амфіпростилю є Храм Ніки Аптерос афінського акрополя, побудований за проектом архітектора Каллікрата.

Амфіпростиль. Храм Ніке Аптерос в Афінах. 449 — 420 до н.е. Афінський акрополь. Загальний вигляд.

Амфітеатр - 1) у давньогрецькому театрі місця, розташовані півколом на схилах пагорбів; 2) давньоримська будівля для видовищ еліптичної форми з ареною посередині, навколо якої уступами вгору розміщені місця для глядачів.

Амфітеатр. Римський амфітеатр в Хорватії. Амфітеатр в Римі.

Амфора — давньогрецька глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками. Використовувалися амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовувались для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, написи і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Панафінейська амфора. Ноланська амфора: загибель Орфея. Чорнофігурна амфора.

Антаблемент — верхня горизонтальна частина споруди, звичайно спирається на колони, — складовий елемент класичного архітектурного ордеру. Антаблемент виник на основі дерев'яного балкового перекриття на дерев'яних колонах і в своїх формах відображає його структуру.

Антаблемент (карниз, фриз й архітрав) доричного храму.

Анфілада — послідовний ряд архітектурно поєднаних між собою приміщень, кімнат, дворів, зал, що містяться по одній осі та з'єднані дверними отворами. Анфілада може міститися також по колу або кривій лінії.

Анфілада. Анфілада в замку Вандевр, Франція.

Аполлон - син Зевса й Лето, брат Артеміди, батько Орфея, Ліка, Асклепія та Мілета. Один із олімпійських богів.

Аполлон. Аполлон з німбом. Пракситель, Аполлон 330 р. до н.е.

Апсида — виступ споруди, напівкруглий, прямокутний, багатокутний у плані, перекритий півкуполом або замкнений півсклепінням. Застосовується в християнських храмах.

Апсида. Головна і бокова апсиди. Апсида церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Апсида покровської церкви.

Арка — криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прольотів між опорами — стовпами, колонами, пілонами.

Тріумфальна арка. Рим. Арка Константина. Рим. Римська арка. Арка Тита в Римі.

Аркада — ряд однакових за формою і розмірами арок, що спираються на стовпи або колони. Застосовують переважно при спорудженні відкритих галерей.

Аркада.

Аркбутан — зовнішня опорна кам´яна або цегляна напіварка, що передає горизонт, розпір від склепіння на зовнішні стіни та контрфорси.

Аркбутани.

Архаїка в історії мистецтв – давньогрецьке мистецтво, що набуло розвитку в VІІ –VІ ст.. до н.е. на теренах материкової Греції, островів грецькогоархіпелагу, Малоазійського узбережжя та Південної Італії. Доба А. характерна розпадом родового устрою та становленням рабовласницького суспільства. Відповідно до цього і мистецтво А. має перехідний характер.

Базіліка в Пестуме. 6 ст. до н.е.

 

«Персей, що вбиває Медузу». 6 ст. до н.е. Національний музей. Палермо. Так званий храм Деметри в Пестуме. 6 ст до н.е.

Кора «675». Мармур.

510 до н.е. Музей Акрополя. Афіни.

Архітектура - будівельне мистецтво, проектування й будівництво споруд; мистецький характер споруди.

Архітектурна споруда під назвою Тріумфальна арка. Замок Терещенка.

м. Новгород-Сіверський.

Архітрав - головна балка, що перекриває прогін між колонами; нижня частина антаблемента.

Архітрав.

Афродіта - у давньогрецькій міфології богиня кохання та краси.

Ахроматичний колір - безбарвний, тобто білий, чорний та проміжні між ними відтінки сірих кольорів, що відрізняються лише ступенем світлоти.

Ахроматичний колір (чорний ˂̶ ̶̶̶ ̶̶ ̶ ̶ сірий ̶̶ ̶ ̶ ̶> білий).

Абстракціонізм (абстрактне мистецтво) – напрямок в мистецтві ХХ ст., що відмовляється від зображення реальних предметів і явищ у живописі, скульптурі та графіці. Абстрактне мистецтво заперечує пізнавальні задачі художньої творчості. Виникло у 1910-х рр. як анархічний виклик суспільним смакам.

Абстракціонізм. Безпредметна композиція. Малевич. Чорний квадрат Малевича.

Авангардизм – умовна назва художніх рухів та літературно-художніх течій ХХ ст. (експресіонізм, футуризм, сюрреалізм, дадаїзм, драма абсурду та ін.) яким характерні прагнення до корінного оновлення художньої практики, розрив з її традиціями, пошуки нових, незвичних засобів вираження і позаестетичних шляхів впливу на глядача.

Старикова Ю. 2012р. Л. Попова «Портрет філософа», 1915р. К. Малевич «Жінки в полі», 1928-1932 рр.

Акант (аканф) (ведмежа лапа) — стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульйонів, акротерів, фризів, карнизів тощо. В античній Греції зображали аканти з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь (Acanthus mollis — ведмежа лапа). У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і символізував життя, біль та співчуття до ближнього, внаслідок чого відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення. Широко застосовувався також в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав характерні ознаки.

Акрополь — височинна частина давньогрецького міста. Звичайно акрополь — місце первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто»: у далекому минулому акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн. Найвідомішим є Афінський акрополь. Власне, це пагорб заввишки 156 м, 170 м завширшки та довжиною близько 300 м. Донині збереглися Парфенон — головний храм Стародавніх Афін на честь покровительки міста та усієї Аттики богині Афіни; Пропілеї та залишки Пінакотеки (зібрання картин-пінак), Храму Ніки Аптерос (Перемоги Бескрилої) архітектора Каллікрата.

Афінський Акрополь. Греція. Вид на Афінський акрополь з Ареопагу.

Андеґра́унд — напрям у сучасному мистецтві. Творчість осіб або груп, яка суперечить усталеним філософським, етичним, естетичним кодам соціуму й скеровується на самовираження. Термін народився в другій половині 1960-х років і стосувався спочатку американських, а потім і британських гуртів, які спочатку не записували платівки, а лише виступали в клубах, і вважались авангардистами реп-музики. На відміну від «комерційних» виконавців, «підпільники» пропонували дуже довгі твори (інколи навіть півгодинні), що базувалися на блюзі, відмовляючись від простої, легкої для запам'ятання мелодійності, часто зверталися до складних ритмометричних зразків джазової музики. Але з часом і «підпільники» почали записувати платівки.

Б

Базиліка — витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вподовж колонами на З—5 частин — нефів. Середній неф вищий за бокові. У формі базиліки будували християнські храми.