Г.О. Ушакова, Н.П. Чорногор, І.В. Дрегваль

Г.О. Ушакова, Н.П. Чорногор, І.В. Дрегваль

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ (ВИПУСКНИХ) РОБІТ

За спеціальностями фізіологія людини і тварин, біохімія, мікробіологія та вірусологія

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

Ім. Олеся Гончара

Г.О. Ушакова, Н.П. Чорногор, І.В. Дрегваль

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ (ВИПУСКНИХ) РОБІТ

За спеціальностями фізіологія людини і тварин,

Біохімія, мікробіологія та вірусологія

 

Ухвалено вченою радою університету

як навчальний посібник

 

Дніпропетровськ

РВВ ДНУ
2011

 

ББК 616

У 93

 

Рецензент: д-р біолю наук, проф. О.В. Севериновська

д-р біолю наук, проф. А.І. Шевцова

 

У 93 Ушакова Г.О. Методичні вказівки щодо написання та оформлення курсових та дипломних (випускних) робіт за спеціальностями фізіологія людини та тварин, біохімія, мікробіологія та вірусологія [Текст]: навч. посіб./ Г.О. Ушакова, Н.П. Чорногор, І.В. Дрегваль. – Д.: РВВ ДНУ, 2011. – 40 с.

Наведені основні вимоги, щодо написання та оформлення курсових та дипломних (випускних) робіт за спеціальностями фізіологія людини та тварин, біохімія, мікробіологія та вірусологія. Розглянуті, насамперед, вимоги до робіт наукового рівня, їх змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлення.

Для студентів факультету біології, екології та медицини ДНУ ім. О. Гончара. Може бути корисним для студентів природничих факультетів.

 

© Ушакова Г.О., Чорногор Н.П., Дрегваль І.В., 2011

 

ВСТУП

 

Протягом навчання у вищому навчальному закладі студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом наукові роботи. У професійній підготовці майбутнього фахівця значну роль відіграють курсова, дипломна та магістерська роботи. Курсова та дипломна роботи бакалавра, спеціаліста та магістра є важливими видами науково-дослідних робіт студентів фізіологів, біохіміків та мікробіологів. У процесі їх написання під керівництвом професорів та доцентів кафедри студенти опановують методи та набувають вміння проведення наукового дослідження.

Успішне проведення наукового дослідження та написання курсових та дипломних робіт залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішим є чітка уява про основні вимоги, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлення.

Теми курсових та дипломних робіт пропонуються студентам відповідно до наукової тематики кафедри, з урахуванням наукових зацікавлень студентів. Передбачається, що студент до третього курсу, коли потрібно писати першу курсову роботу, вже займається науковою роботою – бере участь у науковому гуртку кафедри, готує доповіді на студентські наукові конференції, тощо – і має власні наукові інтереси. Бажано, щоб проблеми, розглянуті в курсових роботах переросли у дипломну, а у майбутньому, можливо, і у кандидатську дисертацію.

Дипломною роботою студент завершує свою навчальну та наукову підготовку в університеті. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову, загальноекономічну та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань.

Студент дипломною роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати статистичні та математичні методи для аналізу поставлених перед ним проблем, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою.

Оцінюючи курсові чи дипломні роботи, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, вміння захистити сформульовані положення та висновки, а і його оформлення.

Невідповідність в оформленні курсової чи дипломної роботи державним стандартам та встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформленню роботи повинна бути приділена особлива увага. Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню у нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі над дипломною роботою, а у майбутньому і дисертацією.

Ці методичні рекомендації покликані допомогти студентам насамперед в оформленні курсових та дипломних робіт. В їх основі є державні стандарти та нормативні матеріали, які стосуються оформлення рукописів наукових робіт. Значна увага відведена правилам бібліографічного опису друкованих видань, оскільки, як свідчить досвід, з цим мають проблему не лише студенти, але й аспіранти та наукові працівники.

Наукові роботи відрізняються за своїм змістом, поставленою метою дослідження, значущістю, формою подання результатів, об’ємом й ін. Залежно від типу роботи змінюється категорії її оцінки та вимоги до неї.

Мета написання курсових, дипломних робіт бакалавра та магістра є:

- головна – дослідження, вивчення, пояснення і передбачення процесів та явищ дійсності, які являють собою предмет, а також доказ актуальності та перспективності проведеного дослідження, правомірності постановки питання (проблеми дослідження), правомірності обраного підходу до вирішення проблеми (у порівнянні з іншими спробами її рішення), адекватності застосовуваних методів і способів перевірки отриманих первинних даних, математичної істинності і коректності інтерпретації отриманих результатів і висновків на основі знову отриманих результатів;

- навчальна – навчитися проводити дослідження самостійно, правильно без помилок;

- наукова – одержати внаслідок дослідження результати, що важливі для науки результати і грамотно їх подати;

- евристична – навчитися висувати наукові гіпотези і перевіряти їх;

- прагматична – одержати запис у заліковій книжці, отримати диплом відповідної кваліфікації.

 

Лабораторні тварини

Більша частина експериментальних досліджень у біолого-медичного напрямку, особливо в фізіології, біохімії, а також тестуванні нових фармакологічних препаратів за доклінічних випробуваннь проводяться з використанням різних піддослідних тварин. Лабораторні тварини умовно можна розділити на такі групи:

1. Традиційні (звичайні, конвенційні) лабораторні тварини. До цій групи входять тварини, які вже протягом 50–100 років використовуються для проведення науково-дослідної роботи (безпородні білі миші та щури, собаки, кішки, кролі, морські свинки, жаби тощо).

2. Домашні і сільськогосподарські тварини, які використовуються як лабораторні (кози, свині, вівці, телята, коні, кури, гуси, качки тощо).

3. Генетично контрольовані тварини, використання яких дає можливість отримувати однорідні результати (інбредні та конгенні лінії, гібриди різних ліній, мутанти). До цієї групи належать лінійні тварини – гомозиготні тварини однієї породи, яка походить від одного самця – родоначальника лінії, який має господарські або інші цінні якості. Інбредні лінії лабораторних тварин, які мають додатковий чужерідний ген, називаються конгенними (коізогенними) лініями.

4. Гнотобіоти (“стерильні” лабораторні тварини) – це тварини, в організмі яких немає мікроорганізмів, гельмінтів, членистоногих тощо, такі тварини контролюються щодо мікрофлори. До безмікробних належать, зокрема, безвірусні тварини. Ще одна група “стерильних” тварин – це безантигенні. Найширше використовуються в дослідах безмікробні (стерильні) і проміжні між гнотобіотами та звичайними лабораторними тварини: миші, щури, морські свинки, рідше – собаки, мініатюрні свині, телята.

5. Нові види лабораторних тварин. До цієї групи входять такі дрібні лабораторні тварини-гризуни, як золотистий, сірий і джунгарський хом’ячки, піщана монгольська, звичайна, руда, темна, степова полівки, білки, бабаки, ховрашки; морські тварини: дельфіни, морські їжаки та морські зайці, восьминоги; сумчасті: кенгуру, опосуми; плазуни: ящірки, крокодили; деякі представники риб, земноводних, комах, деякі види мавп. Ці види тварин є необхідними для моделювання найбільш адекватних захворювань людини і тварин, для вирішення питань трансплантації тощо.

З урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей тварин, інтенсивності їх росту, змін у статевій системі тощо розроблена класифікація вікових періодів індивідуального розвитку білих мишей та щурів, морських свинок, кролів, собак, кішок, золотистих хом’ячків. Згідно з цією класифікацією, постнатальний розвиток тварин умовно поділений на чотири періоди (І – період молочного годування (вік новонароджений, вік підсисний); ІІ – період статевого дозрівання (вік нестатевозрілий – інфантильні тварини, вік до спарювання – ювенільні тварини); ІІІ – період репродуктивний (вік молодий, вік зрілий); ІV – період виражених старечих змін (вік передстаречий, вік старечий, вік гранично старечий).

У процесі підбору лабораторних тварин для проведення довготривалих досліджень, у тому числі для вивчення хронічної дії різних чинників довкілля, а також харчових, лікарських та інших речовин, необхідно враховувати такі фактори:

– стійкість відібраних тварин до інфекційних хвороб;

– дані про середню тривалість життя тварин;

– дані про каріотип, особливості вікової зміни імунного статусу, анатомо-фізіологічні, біохімічні, морфологічні та інші ознаки;

– особливості живлення і діяльності органів травлення;

– особливості утримання піддослідних тварин та догляду за ними відповідно їх життя на волі.

У певних випадках виникає потреба введення в організм лабораторних тварин досліджувані препарати, а також взяття крові для аналізу. Розроблені такі способи введення хімічних препаратів до організму тварин: оральне, інтраназальне, ректальне, шкірне, підшкірне, внутрішньошкірне, внутрішньом’язове, внутрішньочеревне, внутрішньовенне, внутрішньосерцеве, внутрішньомозкове, субокципітальне.

Тварини, у яких унаслідок експерименту знизилася життєздатність, підлягають умертвінню (евтаназії) гуманним способом. Умертвіння тварин не повинно виконуватися у приміщенні, де знаходяться інші тварини. Умертвіння тварин для вилучення досліджуваних органів і тканин рекомендується проводити декількома способами. Дрібних тварин умертвляють часто шляхом декапітації, при цьому доцільно використовувати спеціальні гільйотини. Крупні тварини умертвляються, як правило, шляхом передозування наркотичних речовин (ефіру, хлороформу, барбітуратів тощо). Свиней, великих собак та інших великих тварин умертвляють, пропускаючи електричний струм накладанням електродів у ділянку довгастого мозку та крижів. Ще одним способом умертвіння є відтворення множинної повітряної емболії внутрішньовенним введенням повітря або повним обезкровлюванням з використанням різних методів обезболювання. У разі необхідності дослідження ультраструктури органів дрібних тварин застосовується метод миттєвого умертвіння шляхом замороження в рідкому азоті.

З метою додержання принципів наукового проведення експериментальних досліджень на лабораторних тваринах і гуманного ставлення до піддослідних тварин у ряді міністерств та академій України створені комісії з експериментальної роботи з тваринами. Україна є членом Міжнародної федерації із захисту тварин, яка ухвалила спеціальні постанови щодо обмеження використання тварин для експериментів, а також правила поводження з ними. Для виконання експериментальних досліджень на тваринах допускаються лише особи, які мають відповідну вищу освіту, причому після того, як ними будуть засвоєні правила поводження з лабораторними тваринами і отримані практичні навички. Особи, які мають відповідну середню освіту, лаборанти і студенти, можуть виконувати нескладні і безболісні процедури на тваринах тільки і лише після ознайомлення з правилами поводження з лабораторними тваринами і оволодіння певними навичками під контролем наукового співробітника.

Порушення вимог проведення експерименту і правил гуманного ставлення до тварин ставить під сумнів наукову цінність досліджень, тягне за собою дисциплінарне покарання, а також заборону наукових публікацій і захист дисертацій.

Відгук

наукового керівника

на випускну кваліфікаційну (бакалаврську або магістерську) роботу студента П.І.Б за темою “............................................................................................”

 

 

Основними розділами відгуку є:

- оцінка змісту дипломної роботи, в якій надається коротка характеристика структури роботи, а саме відзначається тема дипломної роботи, визначається обсяг тексту, кількість табличного матеріалу, графіків та діаграм, їх відповідність завданням робот;

- переваги роботи, де висвітлюються позитивні результати, які досягнуті під час виконання дипломної роботи, оригінальність прийнятих рішень та підходів, якість оформлення, загальна грамотність та науковий рівень;

- недоліки роботи – повинні бути незначні та не псувати загального враження від роботи;

- практична значущість – оцінюється можливість впровадження результатів роботи у виробництво;

- характеристика вмінь та навичок студента під час виконання дипломної роботи, де керівник дипломної роботи оцінює загальну, спеціальну та виробничу підготовку студента, ступінь самостійності виконання дипломної роботи, а також надає повну характеристику на студента.

- оцінка наукового керівника дипломної роботи повинна бути означена оцінками: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Не дозволяється застосовувати для оцінювання дипломних робіт інших оцінок та формулювань.

За об’ємом відгук складає 1-2 сторінки машинописного тексту.

Оцінена дипломна робота передається завідувачу випускної кафедри, який підписує титульний аркуш дипломної роботи та вирішує питання про допуск студента до захисту. У випадку коли завідувач кафедри вважає за неможливе допустити студента до захисту дипломної роботи, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника дипломної роботи.

Протокол засідання кафедри подається деканом факультету на затвердження ректорові університету.

Оформлення рецензії на дипломну(випускну роботу).

Склад рецензентів затверджується за поданням кафедри. Як рецензенти можуть залучатись професори, доценти, а також фахівці з науковим ступенем різних підрозділів факультету біології, екології та медицини. Шапка цього документу має наступний вигляд:

 

Рецензія

на дипломну (бакалаврську або магістерську) роботу

студента П.І.Б

на тему «...........................................................................................»

 

Рецензія – це характеристика дипломної роботи, яку пише незалежний фахівець, який ознайомився з даною роботою, у якій критично оцінюються основні положення і результати дослідження, що рецензується. Особливу увагу звертають на актуальність його теоретичних положень, доцільність та оригінальність застосованих методів дослідження, новизну та достовірність отриманих результатів, їх практичну корисність.

У процесі складання рецензії звичайно дотримуються такої послідовності:

- обґрунтування необхідності (актуальності або новизни) теми дослідження;

- оцінка вмісту роботи (обсяг, якість її оформлення, оцінка наукового змісту, мови, стилю, уявлення рецензента про загальну, фахову й виробничу підготовку студента, послідовність викладення результатів дослідження, уміння користуватись літературними джерелами, оцінка ілюстративного матеріалу, рекомендації щодо скорочення або доповнення).

- позитивні, відмінні сторони роботи;

- практична значущість роботи та рекомендації про впровадження у виробництво;

- недоліки та зауваження по роботі (обов’язковий розділ);

- оцінка, яка рекомендується (усі зауваження повинні бути конкретно аргументовані).

- наприкінці рецензії пишеться: студент заслуговує присвоєння кваліфікації бакалавра (або спеціаліста або магістра) за спеціальністю (вказується шифр та назва спеціальності).

Критика рецензента повинна бути принциповою, науково обґрунтованою, вимогливою, але водночас і доброзичливою, яка сприяє покращенню дослідження. Рецензент підписує рецензію, обов’язково зазначивши свою посаду, ім,я та прізвище.

Назва кафедри

У центрі пишеться назва дипломної роботи (дипломна робота бакалавра або дипломна робота, або магістерська робота), під ним – тема роботи.

З лівого боку за назвою – прізвище, ініціали автора роботи і курс.

Нижче, теж ліворуч – прізвище, ініціали наукового керівника і його регалії (проф., старш. наук. співроб., доц.) Для дипломної роботи позначається також допуск до захисту за підписом завідувача (вказують його прізвище, ініціали й регалії) відповідної кафедри. Унизу посередини аркуша – м. Дніпропетровськ і рік написання роботи, одне під іншим.

 

Форма титульного аркуша (випускних) дипломних робіт: приклад

 

Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Факультет біології, екології та медицини Кафедра ___________________________   ДИПЛОМНА РОБОТА БАКАЛАВРА (або) ДИПЛОМНА РОБОТА (або) МАГІСТРСЬКА РОБОТА (тема роботи великими літерами)   Виконавець: студент(ка) групи.....     (особистий підпис)   (повні прізвище, ім’я, по батькові) Науковий керівник: (посада, вчений ступінь)   (особистий підпис) П.І.Б. Допускається до захисту:     Зав. кафедри _____________________, д. б. н., проф.     (особистий підпис)   П.І.Б.         Дніпропетровськ

 

Вимоги до формулювання теми дипломної (випускної) роботи:

- стислість, чіткість, ясність. Без зайвих, незначущих слів;

- середній ступінь узагальненості (не занадто загальна і деталізована);

- відповідність до змісту роботи;

- науковість використовуваних термінів.

До дипломної роботи, на другій сторінці, додаються реферат та resume, які розташовуються на другій сторінці, обсягом до 1000 знаків англійською мовою (або німецькою, французькою) та українською мовами. У заключній частині реферату надається визначення основних понять, які використовуються в роботі. Основні поняття є такими ключовими поняттями, що вказуються в темі (заголовку) роботи. Вони повинні відповідати меті й методологічній основі дослідження. Нумерація тексу з 2 сторінки дипломної роботи.

Приклад форми реферату:

 

РЕФЕРАТ

 

Дипломна робота бакалавра (або дипломна робота, або магістерська робота): ____ с., ____ рис., ____ табл., ____ джерел, ____ додатки.

 

Об’єктом дослідження є.........

Мета роботи.......

Методика (метод) дослідження........

Одержані висновки та їх новизна.

Результати досліджень можуть бути застосовані при.....

Ключові сліва: (не більш 5 слів або словосполучень) із тексту роботи, які характеризують зміст роботи, друкуються у називному відмінку великими літерами в рядок через кому.

 

Приклад форми RESUME:

 

RESUME

 

The graduation research of the 5 year student, ___________________ Dnipropetrovs’k national University, faculty of biology, ecology and medicine, department of _______________________________________________________. Deals with __________________________________________________________. The work is interesting for _______________________________________________.

Bibliography _____, раges _____, tables ______, ill. ____.

Key words:

 

Третю сторінку дипломної роботи займає “ЗМІСТ”, у якому наводяться назви всіх структурних частин роботи з указуванням порядкового номера сторінки, на якій починається розділ. Зазвичай назви частин роботи не містять заголовків «теоретична частина» та «експериментальна частина».

Приклад змісту

ЗМІСТ

 

Вступ.......................
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..
1.1............................
1.2............................
1.3...........................
1.4...........................
1.5...........................
Розділ 2. Матеріали та методи досліджень..
2.1.............................................
2.2.............................................
Розділ 3. Результати та їх обговорення......
3.1........................................
3.2......................................
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...
ДОДАТКИ................................

 

Кожний розділ починається з нової сторінки. Остання сторінка розділу повинна бути заповнена більше ніж на 1/3. Не допускається розміщувати назву підрозділу та пункту у нижній частині сторінки, якщо після неї буде тільки один рядок тексту.

Четверту сторінку роботи займає «Вступ». Розділ «Вступ» повинен бути побудований таким чином, щоб при читанні тільки вступу й висновків у стороннього читача склалося повне уявлення про те, що досліджувалося у роботі й навіщо.

У вступі слід коротко викласти оцінку сучасного стану наукової проблеми, новизну та актуальність досліджуваної теми, сформулювати актуальність, зв'язок з науковими програмами, планами, а також вказати мету роботи, об'єкт і предмет дослідження, обрані методи дослідження, розкрити сутність даної роботи та значущість отриманих результатів.

У заключній частині вступу наводиться мета роботи (1 речення) та завдання роботи (2-4 пункти).

Об’єм «Вступу» не повинен перевищувати 1-2 сторінки.

До обов’язкових компонентів «Вступу» належать:

- актуальність – розкриття значущості теми. Актуальність може бути наукова і практична, яка визначається запитом практики;

- новизна – те, що нового привносить дана робота у дослідження проблеми;

- об’єкт дослідження – це частина об'єктивної реальності, яка вивчається наукою, це відповідь на запитання «що досліджується?»;

- предмет дослідження – це частина, сторона об'єкта або "кут зору", під яким вивчається об'єкт, це відповідь на запитання «у якому відношенні розглядається об’єкт стосовно проблеми».

Для того щоб зрозуміти різницю між об’єктом та предметом дослідження, зіставимо науки, які мають один об’єкт але різні предмети.

Наприклад: Психологія, фізіологія, анатомія людини. Об’єкт спільний – людина. Предмет психології – психічні процеси. Предмет фізіології – фізіологічні процеси. Предмет анатомії – будова тіла.

Мета – визначає основні результати роботи і логічний хід викладу та становить конкретизацію заголовка роботи.

Завдання – це ті конкретні кроки, що починаються для досягнення мети.

 

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

Вимоги до оформлення роботи

 

Оформлення заголовків та їх нумерація. Усі структурні розділи робот нумеруються арабськими цифрами (окрім ВСТУПУ, ВИСНОВКІВ, СПИСОКУ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ та ДОДАТКІВ) і друкуються великими літерами. У кінці заголовків крапка не ставиться. Розділи та підрозділи роботи повинні бути відокремлені із збільшеним міжрядковим інтервалом.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами без крапки. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу. Відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: «1.1», «1.2». Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, «1.1», «1.2» або «1.1.1», «1.1.2». Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої літери) з абзацного відступу. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з розривами в підбір до тексту. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовками і подальшим або попереднім текстом має бути:

- машинописним способом – не менше ніж 2 рядки

- комп’ютерним способом – не менш ніж 6 пунктів.

Оформлення математичних формул та рівнянь. Номер формули пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках. При оформленні роботи на комп’ютері у текстовому редакторі Microsoft Equation 3.0 (пункт меню «Вставка» → «Об’єкт» → «Microsoft Equation 3.0»).

Оформлення та розміщення таблиць, посилань на них. Ілюстровані матеріали та таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиці нумерують послідовно в межах кожного розділу. При перенесені частини таблиці на інший аркуш указують: Продовження табл. 1.2. Не слід оформлювати посилання на таблиці (ілюстрації, діаграми, графіки) як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що міститься в підпису. Посилання на таблицю наводять у круглих дужках: (табл.3.1.) або зворотом типу: «…..як бачимо у табл.3.1» або «….як це показано у табл.3.1» та і н. Приклад оформлення таблиці:

 

Таблиця 3.1

Загальні основні вимоги.

Студенти можуть бути допущені до роботи тільки після ознайомлення з правилами техніки безпеки, знання яких викладач перевіряє й фіксує в журналі. При виконанні аналізів потрібно бути уважним, дотримуватись обережності, всі операції проводити акуратно, без поспіху, у робочому халаті. Категорично забороняється приймати їжу за лабораторним столом і пробувати на смак хімічні речовини.

Правила роботи зі скляним посудом.

Використовувана в лабораторії скляний посуд (прилади, склянки, колби) вимагають обережного обігу. При перемішуванні скляною паличкою потрібно уникати ударів по стінках посудини. Не можна нагрівати хімічний посуд на вогні без азбестової сітки. Товстостінний хімічний посуд не витримує нагрівання, тому в нього не можна наливати гарячу рідину без попереднього ополіскування стінок і дна посудини.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Організація та основні вимоги до написання курсових робіт 4

2. Організація, планування дослідження та основні вимоги до

випускних дипломних робіт 7

3. Основні вимоги до виконання та захисту дипломних

(випускних) робіт 12

Г.О. Ушакова, Н.П. Чорногор, І.В. Дрегваль

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ