Технологічна спеціалізація ЗРГ полягає у

1) розділенні процесу виробництва відповідно до способу технологічної обробки;

2) виробництві напівфабрикатів та страв;

3) організація роботи заготівельних та доготівельних закладів РГ;

4) спеціалізація на виробництві певного виду продукції.

Від яких критеріїв залежать норми оснащення закладів РГ столовим посудом, приборами?

1) від контингенту споживачів, форм обслуговування;

2) від режиму роботи закладу, контингенту споживачів, форм обслуговування;

3) від типу закладу, його потужності, форм обслуговування;

4) від типу закладу, його категорії, форм обслуговування.

Транзитна форма постачання сировини та продукції в ЗРГ передбачає

1) прямі звязки з постачальником;

2) безпосередньо через галузеві бази;

3) непрямі звязки з постачальником;

4) безпосередньо через склади.

29. Асортиментний мінімум відпускної продукції та напоїв для пивного бару передбачає наступну кідькість найменувань:

1) пива 2-6, ход.закусок 2-4, гар.закуски 2-3;

2) пива 5-6, ход.закусок 6-8, десертів 2-3;

3) пива 5-6, ход.закусок 6-8, гар.закуски 2-3;

4) пива 2-6, ход.закусок- 2, гар.закуски -3.

30.Децентралізований спосіб доставки передбачає:

1) вивезення товарів постачальником до замовника;

2) оренда транспортного засобу замовником;

3) вивезення товарів власним транспортом замовника від постачальника;

4) непрямі звязки з постачальником.

 

Теоретичні питання

1. Класифікація закладів ресторанного господарства (ДСТУ 4281-2004).

2. Організація праці персоналу з обслуговування в ресторанах.

3. Характеристика торговельних приміщень закладів РГ та сучасні вимоги до комфортності і дизайну.

4. Характеристика методів і форм обслуговуванням ділових колективів.

5. Правила та техніка подачі страв під час обслуговування споживачів в ресторані.

6. Завдання раціонально сформованої системи постачання сировини, продукції та матеріально-технічних засобів у ЗРГ.

7. Характеристика комплексу послуг харчування та номенклатури додаткових послуг ПРГ.

8. Характеристика різних видів меню та принципи їх формування.

9. Класифікація методів і форм обслуговування споживачів у підприємствах ресторанного господарства.

10. Технологія обслуговування учасників бенкет – фуршет-коктейль

11. Організація послуг харчування для пасажирів різних видів транспорту.

12. Організація і технологія обслуговування учасників масових заходів (ярмарок, виставок)

13. Комплексне обслуговування іноземних туристів з діловими цілями.

14. Порядок надання послуг харчування проживаючим в готелях.

15. Технологія форм прискореного обслуговування(кофе-брей, кава-пауза, бізнес-ланч).

 

Дисципліна «Менеджмент»

Тестові завдання

1. До управлінських рішень висуваються наступні вимоги:

1) системність, реальність, оптимальність, якісність, обґрунтованість, вартість;

2) реальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, вимірюваність, розмежованість, технічність;

3) наукова обґрунтованість, цілеспрямованість, кількісна та якісна визначеність, правомірність, оптимальність, своєчасність, комплексність, гнучкість, повнота оформлення,

4) інформаційні, технічні, гігієнічні, ергономічні.

2. Загальна функція менеджменту - це:

1) частина управлінського циклу, яка характеризується регулярним видом діяльності органів управління і визначає спеціалізацію управлінської праці незалежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання;

2) сукупність елементів, які технологічно пов'язані між собою в процесі виробництва;

3) часткове упорядкування елементів та відносин між ними за якою-небудь од­нією ознакою;

4) засоби реалізації функцій менеджменту.

3. Планування як функція менеджменту - це:

1) визначення цілей управління та шляхів реалізації;

2) перелік конкретних заходів, що визначають напрями діяльності менеджера і підпорядкованого йому апарату управління;

3) конкретизація цілей управління в системі показників соціально-господарської діяльності підприємства та розробка стратегії і тактики діяльності;

4) вольовий акт втручання суб'єкта управління в діяльність об'єкта управління для виходу з певної виробничо-господарської чи іншої ситуації.

4. Коло менеджменту включає наступні функції:

1) координація, облік, аналіз, реалізація, комунікація;

2) робота з кадрами, керівництво, аналіз, визначення цілей, реалізація;

3) визначення цілей, планування, рішення, організація (процесна і структурна), оперативний вплив, мотивація, контроль;

4) кооперація, координація, мотивація, комунікація, мотивування, управління.

5. Управлінські рішення залежно від способу прийняття поділяють на:

1) народногосподарські, галузеві, внутрішньо-виробничі;

2) індивідуальні, колегіальні, колективні;

3) перспективні, поточні:

4) нормативні, методичні, дозвільні, оперативні.

6. Перевагами лінійної структури управління є:

1) швидка реакція на потреби ринку, розмежування управлінських функцій, підпорядкування вищій ланці управління.

2) забезпечення наказів необхідними ресурсами, вивільнення лінійних керівників від знання всіх управлінських функцій.

3) підвищення ефективності комунікацій, взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.

4) одержання підлеглими несуперечливих вказівок, повна відповідальність кожного керівника за результатами роботи; єдність керівництва зверху до низу.

7. Визначте перелік теорій мотивації, які належать до групи процесних:

1) теорія Герцберга, теорія Врума, ієрархічна теорія.

2) теорія очікувань Врума, теорія справедливості, теорія партисипативного управління.

3) теорія потреб, теорія інтересів, теорія поведінки.

4) теорія потреб М.Туган-Барановського, піраміда потреб Маслоу, теорія «Х/У» Мак Грегора.

8. Методи управління - це:

1) способи цілеспрямованого впливу на колектив і окремих його членів.

2) визначальні риси системи управління підприємством.

3) організаційна структура об’єкту управління.

4) ділянки управлінської діяльності менеджера.

9. Техніка проведення контролю передбачає наступні етапи:

1) розробка заходів по усуненню відхилень; забезпечення ефективності контролю.

2) встановлення стандартів і критеріїв порівняння фактичних даних із стандартами; виявлення відхилень; розробка заходів по усуненню відхилень.

3) врахування виробничих ситуацій; забезпечення зворотного зв’язку; ефективний комунікаційний процес.

4) розробка оперативних планів та завдань, організація виконання оперативних планів та завдань, оперативний контроль.

10. Перевагами функціональної структури управління є:

1) вивільнення лінійних керівників від знання всіх сторін управління; диференціація їх роботи; швидкість створення нових функціональних служб.

2) одержання підлеглими несуперечливих вказівок; повна відповідальність за результати роботи.

3) забезпечення наказів необхідними ресурсами; вивільнення керівників від виконання посадових обов’язків.

4) підвищення ефективності комунікацій; взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища.

11. В процесі здійснення функції менеджменту "контроль" контролюється:

1) результати праці працівника.

2) працівник як особистість.

3) методи праці працівника;

4) здібності працівника.

12. Згідно теорії мотивації Герцберга всі чинники, які впливають на діяльність працівника поділяють на:

1) фізіологічні та соціальні.

2) первинні та вторинні.

3) гігієнічні та мотиваційні.

4) лінійні та функціональні.

13. Методи управління поділяються на:

1) фізіологічні, технічні, соціальні, гігієнічні.

2) управлінські, об’єктивні, суб’єктивні, загальні.

3) економічні, організаційно-розпорядчі, соціальні.

4) загальні та специфічні.

14. «Піраміду потреб» побудував:

1) Д. Мак-Грегор.

2) М. Туган-Барановський.

3) Ф. Тейлор.

4) А. Маслоу.

15. Посадові інструкції працівників належать до:

1) економічних методів управління.

2) організаційно-розпорядчих методів управління.

3) соціальних методів управління.

4) методів зовнішньоекономічного впливу на суб’єкт господарювання з боку держави.

16. В основу класифікації методів управління покладено:

1) систему повноважень і відповідальності в апараті управління.

2) організаційну структуру об’єкта управління.

3) мотиваційний характер методів управління.

4) функції менеджменту.

17. Інструктування працівника при видачі йому службового завдання належить до:

1) організаційно-розпорядчих методів управління.

2) соціальних методів управління.

3) загальних методів управління.

4) економічних методів управління.

18. Складовими частинами оперативного впливу є:

1) оперативне планування, контроль і мотивація.

2) оперативне планування, організація виконання оперативних планів, організація поточного контролю і регулювання ходу робіт.

3) інформація про хід виконання робіт, її аналіз, прийняття рішень.

4) встановлення стандартів і критеріїв порівняння фактичних даних із стандартами; виявлення відхилень; розробка заходів по усуненню відхилень.

19. Мотивація – це:

1) сукупність зовнішніх та внутрішніх рушійних сил, які стимулюють людину до діяльності

2) відчуття потреби в будь-чому

3) процес впливу на людину з метою спонукання її до дій

4) відокремлений вид управлінської діяльності, який передбачає виплату заробітку працівникові

20. Обмін інформацією між двома і більше особами – це:

1) комунікаційний процес

2) процес спілкування

3) процес керівництва

4) 2, 3

21. Влада примусу заснована на:

1) можливості фізичного впливу на підлеглого

2) вірі керівника в те, що йому все дозволено

3) впливі через страх підлеглих втратити роботу, бути покараним

4) управлінні конфліктами

22. Стиль керівництва – це:

1) відповідність між вимогами керівника та можливостями працівника

2) звична манера стосунків керівника з підлеглими

3) відносини, які складаються між керівниками організації

4) правильна відповідь відсутня

23. Керівник демократичного типу:

1) особисто займається тільки найбільш складними та важливими питаннями

2) вимагає пунктуального виконання своїх вказівок, часто втручається в роботу підлеглих

3) мало втручається у справи підлеглих, виступає в основному в ролі посередника

4) небажанням приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки

24. Суб’єкт управління це:

1) людина або група людей, які здійснюють управлінський вплив.

2) сукупність інформаційних зв’язків у системі управління.

3) люди, на яких здійснюється управлінський вплив, з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

4) економічна категорія менеджменту.

25. Концепціями та підходами в сучасній науці менеджменту є:

1) адміністративно-бюрократичний підхід;

2) управління соціальними, економічними, господарськими процесами;

3) процесний, системний, ситуаційний підходи;

4) американський, європейський, японський.

26. Кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти організація - це:

1) цілі організації;

2) структура організації;

3) завдання організації;

4) фінансовий результат.

27. До організаційно-розпорядчих методів управління належать:

1) планування, комплексні цільові програми, комерційний розрахунок, економічні регулятори господарської діяльності;

2) регламентування, нормування, інструктування, розпорядження;

3) нормування, інструктування, прогнозування, планування;

4) функції та методи менеджменту.

28. Трудовий колектив це:

1) група людей, що працюють на певному підприємстві або в організації;

2) група людей, які працюють в організаційно-виділеному структурному підрозділі підприємства виробничого або управлінського характеру;

3) сукупність людей, об’єднаних загальними цілями, завданнями, відносинами співробітництва і взаємодопомоги на основі поділу і кооперації праці;

4) неформальне об’єднання людей.

29. Директор підприємства видає:

1) постанови.

2) накази.

3) розпорядження.

4) директиви.

30. Прихильники школи "поведінських наук":

1) будували концепції відносно побудови управління організаціями шляхом підвищення ефективності використання людських ресурсів на основі мотивації людей до праці;

2) прагнули знайти принципи управління, дотримуючись яких, можна досягти успіху організації;

3) використовували методи і підходи, що застосовуються в науці і техніці, для ефективного досягнення цілей організації у процесі управління;

4) вважали, що потрібно керувати поведінкою людей.

Теоретичні питання

1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту туристичних підприємств.

2. Функції менеджменту: поняття та загальна характеристика.

3. Характеристика процесу управління туристичним підприємством.

4. Планування як загальна функція менеджменту туристичного підприємства.

5. Організування як загальна функція менеджментутуристичного підприємства.

6. Мотивування як загальна функція менеджменту туристичного підприємства.

7. Контролювання як загальна функція менеджменту туристичного підприємства.

8. Регулювання як загальна функція менеджменту туристичного підприємства.

9. Характеристика методів менеджменту туристичного підприємства.

10. Поняття «керівництва», «влади» та «лідерства». Типи керівників та їх характеристика. Форми влади.

 

Дисципліна «Маркетинг»

Тестові завдання

1. Які факти впливають на конкурентну боротьбу у туристичному бізнесі:

1) розмір підприємств конкурентів;

2) місце розташування конкурента;

3) сезонні коливання;

4) сегментування ринку;

2. Основними елементами комплексу маркетингових комунікацій є:

1) персональний продаж, стимулювання збуту, сервіс, реклама;

2) пропаганда, стимулювання збуту, мерчайдайзинг, реклама;

3) реклама, персональний продаж, стимулювання збуту, пропаганда;

4) персональний продаж, мерчайдайзинг, сервіс, реклама;

3. Стратегія позиціонування, яка заснована на збереженні існуючих туристичних послуг і комунікацій називається:

1) радикальне позиціонувнаня;

2) об’єктивне позиціонувнаня;

3) суб’єктивне позиціонувнаня;

4) зміцнення існуючих позицій;

4. Кількість посередників на шляху послуги від підприємства до кінцевого споживача називається:

1) рівнем розподілу;

2) довжиною каналу розподілу;

3) каналом розподілу;

4) способом продажу послуги;

5. Корпоративна ВМС передбачає діяльність на основі використання:

1) прямого каналу збуту;

2) договірних відносинах;

3) на основі взаємних зобов’язань;

4) дворівневого каналу збуту;

6. Перерахуйте основні конкурентні переваги у туризмі:

1) розвинута інфраструктура;

2) широке коло охоплення споживачів;

3) комунікаційна політика;

4) всі відповіді правильні;

7. До системи засобів маркетингу (marketing-mix) не належить:

1) товар;

2) персональний продаж;

3) комунікації;

4) ціна.

8. Рівень купівельної спроможності споживачів належить до:

1) демографічних чинників макросередовища;

2) економічних чинників макросередовища;

3) соціальних чинників макросередовища;

4) культурних чинників макросередовища.

9. Які типи угод використовуються у практиці діяльності договірних ВМС:

1) ексклюзивна угода;

2) індивідуальна угода;

3) агентська угода;

4) інтенсивна угода;

10.Яку стратегію необхідновикористовується при необхідності розширення сфери діяльності туристичного підприємства:

1) стратегію розвитку ринку;

2) диференціації;

3) глибокого проникнення на ринок;

4) стратегію розробки продукту;

11. Сукупність способів організації продажу продукту готельним підприємством споживачу називається:

1) позиціонувнаням;

2) сегментацією;

3) стратегією маркетингу;

4) каналом збуту;

12. Маркетингове дослідження:

1) є способом збору, обробки, аналізу даних;

2) це оцінка ринкового потенціалу підприємства;

3) функція через яку статистичні органи отримують інформацію;

4) є засобом впливу на розподіл часток підприємств на ринку;

13. Рекламний бюджет формується методами:

1) простих формул, відповідності конкуренту, максимальних витрат, максимальних прибутків, обліку програми маркетингу;

2) фіксованого відсотка, маржинальних витрат, максимальних витрат, максимальних прибутків, обліку програми маркетингу;

3) за номенклатурною групою, відповідності конкуренту, максимальних витрат, максимальних прибутків, з урахуванням державної політики;

4) відповідності конкуренту, максимальних витрат, максимальних прибутків, фіксованого відсотка, обліку програми маркетингу.

14. Маркетинг, основним завданням якого є розробка та реалізація середньо- і довготривалої політики підприємства на основі аналізу і прогнозування існуючих і потенційних потреб, виходячи з інтересів споживача, називається:

1) оперативним маркетингом;

2) товарним маркетингом;

3) стратегічним маркетингом;

4) концентрованим маркетингом.

15. Типи договірних вертикальних маркетингових систем відрізняються одна від одної:

1) формою;

2) типом договірних відносин;

3) залежністю агента від підприємства-виробника;

4) зобов’язанням;

16. Засіб надання інформації рекламодавця (готельного підприємства) споживачу, що має конкретну форму (текстову, візуальну, символічну і т. д.) називається:

1) рекламним зверненням;

2) пропагандою;

3) інтерв’ю;

4) прес-конференцією;

17. До мікросередовища функціонування туристичного підприємства не належать:

1) контрактні аудиторії;

2) постачальники;

3) конкуренти;

4) науково-технічний прогрес.

18. Кон‘юнктура ринку туристичних послуг характеризується системою показників:

1) сервісне обслуговування, місткість ринку, попит, пропозиція, стан товарних запасів;

2) рівень ціни, сервісне обслуговування, попит, пропозиція, стан товарних запасів;

3) рівень ціни, місткість ринку, попит, пропозиція, стан товарних запасів;

4) рівень ціни, місткість ринку, товарна номенклатура, сегментація ринку, стан товарних запасів;

19. До засобів стимулювання збуту не належить:

1) стаття в пресі;

2) надання премій торговельним посередникам;

3) демонстрації;

4) знижки;

20. Суб‘єктами міжнародного маркетингу є:

1) міжнародні кооперативи, міжнародні посередники, транснаціональні корпорації, глобальні компанії;

2) транснаціональні корпорації, глобальні компанії, малі підприємства, імпортери;

3) експортери, імпортери, глобальні компанії, дипломатичні установи;

4) транснаціональні корпорації, глобальні компанії, експортери, імпортери.

21. Напрямом спільної підприємницької діяльності не є:

1) управління за контрактом;

2) підрядне виробництво;

3) ліцензування;

4) пряме інвестування;