Системи відрядної форми оплати праці

При відрядній формі оплата праці проводиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт. Розрізняють такі системи відрядної форми оплати праці:

1) пряма відрядна;

2) непряма відрядна;

3) відрядно-преміальна;

4) відрядно-прогресивна;

5) акордна;

6) акордно-преміальна.

При прямій відрядній системі оплати праці заробіток працівника (Зп_вс) розраховується за формулою:

 

З_Пвс = Р×Q,

де Q – кількість одиниць виробленої продукції;

Р – розцінка за одиницю продукції, яка визначається двома способами:

 

або

 

де С – погодинна тарифна ставка;

Н_вир – норма виробітку;

Н_ч – норма часу на виготовлення одиниці продукції.

Відрядний фонд оплати праці бригади розраховується за формулою:

 

З_вс = С_роб×Н_ч×Н_ф,

де С_роб – середня погодинна ставка (середньо-арифметична величина);

Н_ч – норма часу на виконання завдання;

Н_ф – фактично виконане завдання (в натуральних одиницях).

При непрямій відрядній системі заробіток працівників залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників і розраховується за формулою:

 

Зп_НВС = С × t × К_вн,,

де С – погодинна тарифна ставка допоміжних працівників;

t – фактично відпрацьована кількість годин цим працівником;

К_вн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіх працівників, що обслуговуються. Він розраховується:

 

 

де В_с – виробіток в середньому на одного працівника;

Н_в – змінна норма виробітку, шт.

При відрядно-преміальній системі заробіток працівника включає відрядний заробіток З_ПВС і премії за досягнення результатів П:

 

Зп_вп = Зп_вс + П.

Премія за перевиконання планового завдання буде розраховуватись за формулою:

 

 

де П – % премії за перевиконання планового завдання;

К – коефіцієнт виконання планового завдання.

Загальний заробіток, наприклад бригади, при відрядно-преміальній системі розподіляються між окремими працівниками як правило пропорційно їх тарифному заробітку.

При відрядно-прогресивній системі робота, виконана в межах встановленої норми (Н_з), оплачується за звичайними розцінками (Р_з), а робота, виконана понад норми (Н_п), – за прогресивно зростаючими розцінками (Р_п):

 

Зп_впрог = Н_з × Р_з + Н_п × Р_п.

При акордній системі оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Заробіток при цьому розраховується за формулою:

Зп_акор = С_інд × t_пл + С_під (t_пл – t_ф),

 

де С_інд – індивідуальна погодинна тарифна ставка;

t_пл – плановий час виконання робіт;

С_під – підвищена тарифна ставка;

t_ф – фактичний час виконання робіт.

Акордно-преміальна система оплати праці передбачає ще і премії за якісне і дострокове виконання робіт.

 

Системи почасової форми оплати праці

При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає не вироблена працівником продукція, як при відрядній, а відпрацьований час. Заробіток нараховується згідно з його тарифом або посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

Розрізняють такі системи погодинної оплати праці:

1) проста почасова система;

2) почасова-преміальна;

3) оплата праці за місячними посадовими окладами.

Проста почасова – заробіток залежить від тарифної ставки, що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду та відпрацьованому часу.

Розраховується за формулою:

 

З_{пр. поч.} = С × t,

де С – тарифна ставка;

t – відпрацьований час.

Почасово-преміальна оплата залежить від тарифної ставки (С), відпрацьованого часу (t) та премії за досягнення певних кількісних або якісних показників (П):

 

З_{поч.прем} = С × t + П.

Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується для працівників організації, робота яких має стабільний характер. Вона може бути простою та преміальною.

Для обчислення місячного заробітку спеціаліста визначається кількість фактично відпрацьованого часу (ФРЧ_м):

 

ФРЧ_м = Д_р × Т_р,

де Д_р – кількість робочих днів, яка має бути відпрацьована за графіком протягом місяця (годин);

Т_р – тривалість робочого дня, годин.

Заробітна плата спеціаліста за фактично відпрацьований час може бути розрахована:

 

 

де ПО – посадовий оклад спеціаліста (грн.)

ФРЧ_(норм) – фонд робочого часу, встановлений згідно законодавства (дн.);

ФРЧ_(факт) – фонд робочого часу фактично відпрацьований за місяць (дн.)

Фонд основної оплати праці формується таким чином:

 

ЗП_осн = ЗП_фрч + ЗП_нп +ЗП_св.,

де ЗП_фрч – зарплата за фактично відпрацьований робочий час;

ЗП_нп – оплата за дні участі у конференції;

ЗП_{св .} – оплата в святкові дні, за умов, коли свята не співпадають з вихідним днем.

За умов преміальної системи оплати праці розмір премії визначається:

 

П = ЗП_осн × П_р,

де П_р – розмір премії у відсотках.

Місячна заробітна плата спеціаліста з урахуванням преміальних виплат розраховується:

 

ЗП_міс = ЗП_осн + П.

 

При колективній системі оплати праці заробіток працівника розподіляється за кінцевими результатами роботи між членами бригади за допомогою коефіцієнту трудової участі (КТУ).

Приведену заробітну плату (гр. 4) по кожному працівнику визначити як добуток його коефіцієнту трудової участі (гр. 3) та посадового окладу (гр. 2). Для нарахування премії необхідно вирахувати коефіцієнт, що характеризує величину сумарного заробітку на 1 грн. загальної приведеної зарплати:

 

К = (З + П) / З

 

Заробіток кожного працівника (гр. 6) визначається як добуток коефіцієнта К на його наведену заробітну плату (гр. 4).

Тести

1. Вартість придбаній матеріальних і культурно-побутових благ на суму доходу, що знаходиться у розпорядженні, з урахуванням цін на товари і послуги - це:

а) сукупні доходи;

б) реальні доходи;

в) економічно необґрунтовані нетрудові доходи;

г) немає правильної відповіді.

2. Рівень життя – це:

а) комплексна соціально-економічна категорія, що відображає рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб, ступінь їх задоволення і умови в суспільстві для розвитку та задоволення цих потреб;

б) категорія, що відображає рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб та умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб;

в) економічна категорія, що характеризує ступінь задоволення соціальних потреб людей;

г) немає правильної відповіді.

3. Мета державного регулювання доходів полягає у:

а) повному використанні сукупного робочого часу;

б) забезпеченні всіх працівників робочим місцем, що відповідає кваліфікації працівника;

в) перерозподілі доходів через держбюджет шляхом диференційованого оподаткування різних верств одержувачів доходів і соціальних виплат;

г) немає правильної відповіді.

4. Винагорода за виконану роботу згідно з установленими нормами праці - це:

а) основна заробітна плата;

б) додаткова заробітна плата;

в) інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

г) немає правильної відповіді.

5. Закінчіть фразу: “Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між:...”:

а) приватним і державним секторами економіки;

б) працюючими і безробітними;

в) найманими працівниками і власниками засобів виробництва;

г) немає правильної відповіді.

6. Основою організації оплати праці є:

а) тарифна система;

б) тарифна сітка;

в) тарифна ставка;

г) немає правильної відповіді.

7. Основна заробітна плата - це:

а) винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи й особливі умови праці;

б) виплати за підсумками роботи за рік;

в) премії і компенсації;

г) винагорода за виконану роботу відповідно до чинного законодавства.

8. При почасовій оплаті праці мірою праці виступає:

а) вироблена працівником продукція;

б) відпрацьований час;

в) кількість одиниць обладнання, яку обслуговує працівник;

г) немає вірної відповіді.

9. Мірою праці при відрядній формі заробітної плати виступає:

а) час, витрачений на виготовлення продукції;

б) виготовлена працівником продукція;

в) виконаний обсяг робіт;

г) немає правильної відповіді.

10. Відрядно-прогресивна система оплати праці визначається як:

а) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції;

б) оплата праці включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати;

в) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

г) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт;

д) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються.

11. Відрядно-преміальна система оплати праці визначається як:

а) оплата праці, що включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати;

б) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції;

в) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

г) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт;

д) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються.

12. Непряма відрядна система оплати праці – це:

а) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції;

б) оплата праці, що включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати;

в) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

г) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт;

д) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються.

13. Основу доплат за умови праці становить показник:

а) комфортність праці;

б) важкість праці;

в) нормування праці;

г) немає правильної відповіді.

14. До матеріальних стимулів відносяться:

а) публічне визнання заслуг;

б) оплата праці грошима, товарами, іншими матеріальними цінностями;

в) створення умов для творчості;

г) немає правильної відповіді.

 

Теми доповідей

1. Соціально-економічна політика держави і рівень життя населення: теоретичне підґрунтя і практика реалізації.

2. Проблема майнового розшарування українського суспільства та шляхи її подолання.

3. Законодавче регулювання державних соціальних стандартів і гарантій в Україні.

4. Сутність, джерела та структура доходів населення. Номінальні та реальні доходи

5. Основні типи організації заробітної плати: тарифна та безтарифна оплата праці

6. Ефективність оплати праці працівників.

7. Удосконалення тарифної системи.

8. Ефективність системи преміювання працівників.

9. Контрактна система оплати праці.

10. Договірне регулювання оплати праці.

 

Рекомендована література

1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

3. Данченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.

4. Оплата труда: налоговый и бухгалтерский учет. – 6-е изд., перераб. и испр. – Харьков: Фактор, 2008. – 528 с.

5. Организация, нормирование и оплата труда: Учеб. пособие / А.С. Головачев, Н.С. Березина, Н.Ч. Бокун и др.; Под общ. ред. А.С. Головачеві. – М.: Новое знание, 2004. – 496 с.

6. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець В.М. Піча, 2004. – 680 с.

7. Про оплату праці. Закон України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР (зі змінами і доповненнями) // Збірник законів України про працю / Упорядники: О.В. Терещук, О.Ф. Штанько, Н.Б. Болотіна. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2003. – С. 225-236.

 

Тема 11. Планування праці

Терміни і поняття

Планування, планування в сфері праці, види планів з праці, трудові показники, методи планування трудових показників, план з продуктивності праці, план з фонду заробітної плати, план з чисельності персоналу, планування соціального розвитку.

Питання для обговорення

1. Характеристика показників використання праці і методика їх планування.

2. Значення, завдання і методи планування чисельності працівників. Показники чисельності, структури та руху персоналу.

3. Планування продуктивності праці.

4. Планування витрат на оплату праці та середньої заробітної плати.

 

Завдання

1. Проаналізуйте систему показників, що входять до типової структури плану з праці (див. Рис.11.1). Охарактеризуйте послідовність складання плану з праці.

Рис.11.1. Типова структура плану з праці та система показників, що його формують

2. Трудові показники підприємства знаходять втілення в усій сукупності планів, які розробляються на підприємстві. Наведіть класифікацію планів за різними ознаками та заповніть таблицю 11.1:

Таблиця 11.1

Трудові показники, що використовуються у планах підприємства

Класифікаційна ознака	Види планів	Коротка характеристика плану та основні трудові показники

3. Назвіть основні трудові показники в плануванні праці і фактори, які на них впливають. Заповніть таблицю 11.2:

Таблиця 11.2

Характеристика факторів,

які впливають на трудові показники діяльності підприємства

Показник	Фактор, який впливає на трудовий показник

 

4. Що ви розумієте під соціальним розвитком трудового колективу? Як здійснюється його планування?

5. За наведеними в таблиці 11.3 даними розрахувати чисельність адміністративно-управлінського персоналу із застосуванням формули Розенкранца.

Таблиця 11.3

Вихідні дані для розрахунків

Організаційно-управлінські види робіт	Кількість дій з виконання виду робіт	Час виконання однієї дії, годин
А		0,75
Б

 

Продовження табл. 11.3

В		0,25
Місячний фонд часу одного працівника за контрактом, годин
Коефіцієнт витрат часу на додаткові роботи	1,2
Коефіцієнт витрат часу на відпочинок працівників	1,12
Коефіцієнт перерахунку чисельності	1,1
Час на різні роботи, не врахований у планових розрахунках, год
Фактична чисельність працівників підрозділу, осіб

 

6. Планова річна виробнича програма становить 50500 виробів. Норма часу на виробництво одного виробу – 1,5 год. На одного працівника у плановому періоді припадає 108 днів вихідних і святкових, середня тривалість щорічної відпустки – 23 дні, невиходи через хворобу – 3 дні, інші невиходи – 5 днів. Середня тривалість робочої зміни – 7,8 години. Розрахувати планову чисельність основних працівників підприємства.

7. На основі даних таблиці 11.4 проаналізувати плановий і фактичний баланс робочого часу. Результати розрахунків внести до таблиці. Визначити чинники, що мали вплив на фактичне використання робочого часу.

Таблиця 11.4

Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника підприємства

Елементи робочого часу	План	Фактично
1. Календарний час, днів
2. Вихідні і святкові дні
3. Номінальний час, днів
4. Втрати робочого часу, днів всього

Продовження табл. 11.4

У т.ч.: – чергові і додаткові відпустки	19,2	19,5
- відпустки, пов’язані з пологами та доглядом за дитиною	0,7	0,8
– виконання державних і суспільних обов’язків	1,5	1,8
– через хворобу	9,6	9,7
– з дозволу адміністрації	1,6	1,8
– цілоденні простої		0,5
– прогули	0,1	0,1
5. Фактично використовуваний час, днів
6. Встановлена тривалість робочого дня, годин	7,7	7,7
7. Внутрішньоденні втрати робочого часу, годин
У т.ч.: – пільгові години підліткам	0,02	0,01
– внутрішньозмінні простої	-	0,2
8. Фактична тривалість дня, годин
9. Ефективний фонд робочого часу, годин

Визначити чисельність слюсарів-ремонтників, якщо норма обслуговування для них складає 200 одиниць обладнання у зміну на одного працівника; на підприємстві є 2000 одиниць стандартного обладнання. Підприємство працює у 2 зміни.

8. Підприємство виготовляє вироби з пластмаси шляхом лиття. Річний обсяг виробництва – 900 тис. виробів. Трудомісткість одного виробу – 0,35 н/годин. Тривалість робочої зміни – 8 годин при однозмінному режиму роботи. Внутрішньозмінні втрати часу з вини працівників – 1,5%, а нерегламентовані простої – 3%. Процент виконання норм виробітку 105%. Робітник відпрацював 242 дні, що дорівнює 1849 годинам. Визначити необхідну кількість робітників-відрядників.