Необхідність вирівнювання зовнішніх ефектів.

Раціональні народногосподарські рішення повинні прийматися виходячи з обліку загальної корисності і загальних витрат для всього народного господарства. Вирішення окремих господарських суб'єктів, як правило, ураховує лише безпосередньо дотичні їхні (внутрішні) вигоди і витрати. Причинами, що обумовлюють необхідність державного регулювання економіки, є нездатність ринкового господарства в певних ситуаціях вирішувати завдання розвитку економіки і її складових: інфраструктури, реконструкції деяких галузей промисловості, забезпечення народного господарства дешевими електроенергією й сировиною, фінансування й організації в загальнодержавних масштабах науково-дослідних, експериментальних і дослідно-конструкторських робіт. Рішення цих завдань змушений взяти на себе державний сектор економіки.

З розвитком ринкового господарювання виникли й загострилися економічні й соціальні проблеми, які не могли бути вирішені автоматично на базі приватної власності. З'явилася необхідність значних інвестицій, малорентабельних і нерентабельних з погляду приватного капіталу, але необхідних для продовження відтворення в національних масштабах. Галузеві й загальногосподарські кризи, масові безробіття, порушення в грошовому обігу, загострення конкуренції на світових ринках вимагали відповідної державної економічної політики.

Теоретично поняття державної економічної політики ширше державного регулювання економіки, тому що перше може ґрунтуватися і на принципі невтручання держави в господарське життя. Однак, у наш час ці визначення практично є ідентичними.

Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарювання – це система типових заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого змісту здійснюваних правовими державними органами. Воно вирішує різноманітні завдання:

- стимулювання економічного росту;

- регулювання зайнятості;

- заохочення прогресивних зрушень в галузевій і регіональній структурі;

- підтримка експорту.

Втручання держави в економіку вимагає досить великих витрат. Вони містять у собі як прямі витрати (підготовка законодавчих актів і контроль за їхнім виконанням), так і непрямі (з боку фірм, які повинні виконувати державні інструкції й звітності). Крім того, вважається, що державні регламентації знижують стимул до нововведень, до входження нових конкурентів у галузь, тому що для цього потрібен дозвіл відповідної комісії. По оцінках американських фахівців, державний вплив на економічне життя призводить до падіння темпів росту приблизно на 0,4% у рік (Lipsey R., Steiner P., Purvis D. Economics, N.Y. 1997, P.422). У силу певних недосконалостей державне втручання іноді спричиняє втрати. У зв'язку із цим в останні роки загострилося питання про дерегулювання національної економіки і про приватизацію. Дерегулювання припускає зняття законодавчих актів, які стримують входження потенційних конкурентів на ринок, установлюють ціни на певні товари й послуги. Наприклад, у США в 80-і роки дерегулювання торкнулося вантажного автотранспорту, залізничного і повітряного видів транспорту. У результаті знизилися ціни й покращилося обслуговування пасажирів. Американському суспільству дерегулювання вантажних перевезень, повітряного й залізничного транспорту принесло вигоду, оцінювану відповідно в 39-63 млрд. дол., 15 млрд. дол. і 9-15 млрд. дол. у рік (Economic Report of the President, Wash., 1998. P. 188). Приватизація – це продаж державних підприємств приватним особам або організаціям - спрямована на підвищення господарської раціональності. Вона викликана тим, що державні підприємства виявляються збитковими й неефективними. Західні економісти підкреслюють, що державний сектор не дає такого потужного стимулу до зниження витрат і одержанню потужного прибутку, як це робить приватне підприємництво. Для підприємця - одне із двох: прибуток або збитки. Якщо приватне підприємство зазнає збитків довгий час, то воно закривається. Державному ж підприємству надається допомога, тому воно може не прагнути до підвищення своєї рентабельності. Це ще раз доводить, що державне втручання потрібно тільки там, де воно життєво необхідно. У всіх інших випадках ринок більш ефективно вирішить поставлені економічні завдання.

У державному регулюванні економіки перехідного етапу важливо виділити два різних аспекти. З одного боку, це необхідний вплив на упорядкування ринкових процесів, що виявляються насамперед у розробці державою сукупності правил і обмежень ринкової діяльності. Завдяки цьому держава сприяє органічному вбудовуванню ринкових відносин у систему суспільних. У залежності від того, наскільки адекватні ці правила об'єктивним умовам господарювання, настільки органічно ринок вбудовується в суспільну систему. Державне регулювання ринку здійснюється шляхом законодавства через державне планування, на основі що видаються урядом нормативних актів. При цьому некомпетентність управлінських органів не означає порочність державного регулювання економіки взагалі і його противагу ринковим відносинам.