Спеціальність 073 «Менеджмент»

Методичні рекомендації

до виконання курсової роботи з дисципліни «Управління інноваційними проектами»

 

Спеціальність 073 «Менеджмент»

 

Дніпро – 2016 рік

                           

УДК

ББК

 

Подано методичні рекомендації для організації роботи студентів під час виконання курсової роботи, а також до її структурування та оформлення. Уміщено орієнтований перелік варіантів тем робіт, рейтингову систему оцінювання.

Для студентів освітнього рівня «Магістр» спеціальності
073 «Менеджмент»

 

Методичні рекомендації

до виконання курсової роботи з дисципліни «Управління інноваційними проектами»

 

Укладачі:

Зінченко О.А., к.е.н., доцент кафедри менеджменту та туристичного бізнесу ДНУ ім. О. Гончара;

Самойленко А.О., к.е.н., доцент кафедри менеджменту та туристичного бізнесу ДНУ ім. О. Гончара

 

Рецензенти:

 

Завідувач кафедри менеджменту та

туристичного бізнесу ДНУ, д.е.н., проф.                                         Мешко Н.П.

 

Професор кафедри економіки та управління

національним господарством ДНУ, д.е.н., доц.                               Сардак С. Е.

 

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту та туристичного бізнесу ДНУ ім. О. Гончара

Протокол від. «»               2016 року №

 

 

Затверджено на засіданні методичної ради факультету міжнародної економіки

Протокол від. «» _______ 2016 року № ____

 

 

Ó Дніпро, 2016 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП	4
І. Загальні рекомендації до виконання роботи	5
ІI. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ РОБОТИ	6
ІІ I Правила оформлення курсової роботи	16
IV. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ	19
V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ	19
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ	23
ДОДАТКИ	24

Вступ

 

Курсова робота є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студента, що виконується в четвертому навчальному семестрі. Виконання курсової роботи має на меті дати студентам основи проведення наукового дослідження, розвинути у них навички творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленим вивченням будь-якого питання, тем навчальної дисципліни «Управління інноваційними проектами».

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних слухачами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Курсова робота є науковим дослідженням, має внутрішню єдність і відбиває хід і результати розкриття обраної теми. Вона має відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема – бути актуальною.

Курсова робота подається у вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно відбито і обґрунтовано положення, висновки і рекомендації, їхня новизна і значущість. Сукупність отриманих результатів у такій роботі має свідчити про наявність у її автора первинних навичок наукової роботи.

Методичні рекомендації мають за мету допомогу студентам у виборі тем і написанні курсових робіт, що служать важливим етапом навчально-дослідницької й наукової праці студентів. Рекомендації містять вимоги до структури і змісту, а також наукового апарату дослідження, список рекомендованої літератури щодо методики написання наукової роботи, процедура публічного захисту курсової роботи та додатки із конкретними прикладами-зразками, що значно полегшить опрацювання студентами проблемних питань в рамках обраної теми дослідження.       

Ураховуючи сучасне оцінювання навчальних досягнень студентів за 100-бальною шкалою, у таблиці подано рекомендовані оцінки видів навчальної діяльності за виконання роботи та терміни здачі кожного етапу, захисту курсової роботи студентом.

Виконання методичних рекомендації дозволить студентам успішно підготувати і захистити курсові роботи, створює основу для проведення подальших досліджень в інтересах розвитку теорії та практики менеджменту.

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Рис. 2. Календарний графік потреби у ресурсі

Календарний план проекту розробляється на підставі переліку робіт, технологічної послідовності робіт проекту, яка відображена в сітьовій моделі, їх тривалості та наявності ресурсів. Розробка календарного плану проекту здійснюється на основі сітьової моделі з урахуванням календаря проекту, тобто вихідних та святкових днів, які встановлені в проекті.

Для побудови календарного плану проекту достатньо розглянути 10-15 робіт, оскільки збільшення кількості призведе до ускладнень графічного представлення робіт проекту та відповідно значних ускладнень під час розробки графіків розподілу ресурсів.

Існує два прийнятних шляхи подання календарного графіка:

табличний – з переліком робіт із зазначенням тривалості їх виконання (приклад розрахунку наведено в додатку Ж);

діаграмний (балочні діаграми, або діаграми Гантта).

Діаграма Гантта (рис. 3) є наочним джерелом такої проектної інформації:

- які роботи є критичними, а які — некритичними;

- який запас часу мають некритичні роботи;

- коли мають розпочинатися і завершуватися за планом проектні роботи;

- якими є логічні зв’язки між роботами;

- яким є фактичне виконання робіт на певну дату.

 

Рис. 3. Приклад діаграми Гантта

 

Планування витрат на проведення проектних робіт здійснюється на основі розрахунків, результати яких відображаються в калькуляції собівартості об'єкта планування (обліку), в тому числі собівартості робіт,

Застосування методу SWOT дає можливість встановити лінії зв’язку між силою та слабкістю, які притаманні організації, і зовнішніми загрозами та можливостями. SWOT-аналіз підкреслює, що стратегія повинна якнайкраще поєднувати внутрішні можливості компанії (її сильні і слабкі сторони) і зовнішню ситуацію (частково відображену у можливостях і загрозах). Тому стратегічний баланс, тобто поєднання негативних і позитивних факторів, що впливають на діяльність компанії як ззовні, так і зсередини, допомагає правильно оцінити можливості, які відкриваються перед компанією в майбутньому.

 

 

Третя частина роботи спрямована на обґрунтування особливостей реалізації проекту в умовах ринку. Проводиться  аналіз ефективності проекту, формується проектна команда, аналізуються ризики проекту, розробляється маркетингова концепція проекту.

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій базується на розглянутій концепції оцінки вартості грошей у часі, а саме розрахунку показників,
зазначених у таблиці 4.

Таблиця 4

Прогнозовані показники ефективності проекту*

Показник	Формула розрахунку
Чиста приведена вартість (NPV)	NPV = CFt ^__________ (1 + r)^t ─ It ^__________, (1 + r)^t    де n - термін реалізації проекту; CFt - чистий вхідний потік коштів (доходи) у t-му році; r - ставка дисконту; It - інвестиційні витрати у t-му році; k - порядковий номер року від початку реалізації проекту; NPV - це різниця між сумою дисконтованих чистих вхідних потоків коштів (доходів) за період реалізації інвестиційного проекту та сумою дисконтованих інвестиційних витрат, необхідних для реалізації цього проекту. Якщо NРV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NРV менша нуля – проект не приймається.
Внутрішня норма дохідності (IRR)	CFt ^______________ (1 + IRR)^t ─ It ^_____________ (1 + IRR)^t = 0 IRR - таке значення ставки дисконтування, при якому сума дисконтованих інвестиційних витрат дорівнює сумі дисконтованих чистих вхідних потоків коштів (доходів), або значення показника дисконту, при якому NPV проекту дорівнює нулю. На практиці визначення IRR здійснюється за такою формулою: IRR = А + а (В - А) / (а - в), де А - величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна; В - величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; a - величина позитивної NPV при величині ставки дисконту А; в - величина негативної NPV при величині ставки дисконту В.
Дисконтований період окупності (DPP)	DPP – це тривалість найменшого періоду, по закінченню якого чиста приведена вартість стає та в подальшому залишається ненегативною
Індекс прибутковості (PI)	PI = CFt ^__________ (1 + r)^t / It ^__________, (1 + r)^t   PI - це частка від поділу суми дисконтованих чистих вхідних потоків коштів (доходів) за період реалізації проекту на суму дисконтованих інвестиційних витрат, необхідних для реалізації цього проекту

^* За даними методичних рекомендацій з розроблення інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.11.2012
N 1279

 

Для розрахунку показників ефективності проекту необхідно визначити чистий вхідний потік коштів та ставку дисконтування. Грошові потоки від проекту – первинне вкладення (відтік) грошових коштів та очікувані надходження (притоки) грошових коштів в майбутньому. Для розрахунку грошового потоку необхідно обчислити валові доходи та валові витрати за проектом та визначити на їх основі прибуток, розрахований на весь термін реалізації проекту. Прибуток за вирахуванням податку на прибуток становитиме грошовий потік. Чистий вхідний потік коштів за проектом може бути отриманий шляхом дисконтування всіх грошових потоків від проекту по ставці дисконту.

Дисконтування - це визначення вартості грошових потоків, які відносяться до майбутніх періодів (майбутніх доходів на теперішній момент часу). Для правильної оцінки майбутніх доходів потрібно знати прогнозні значення виручки, витрат, інвестицій, структуру капіталу, залишкову вартість майна, а також ставку дисконтування.

Ставка дисконтування використовується для оцінки ефективності вкладів. З економічної точки зору, ставка дисконтування - це норма прибутковості на вкладений капітал, що вимагається інвестором. Інакше кажучи, за допомогою ставки дисконтування можна визначити суму, яку доведеться заплатити інвесторові сьогодні за право отримати передбачуваний дохід у майбутньому. Тому від значення ставки дисконтування залежить прийняття ключових рішень, у тому числі при виборі інвестиційного проекту.

Існують різні методики визначення ставки дисконту, проте найпоширенішими є:

для грошового потоку для власного капіталу - метод кумулятивної побудови та модель оцінки капітальних активів (САРМ - Capital Asset Pricing Model);

для грошового потоку для всього інвестиційного капіталу - модель середньозваженої вартості капіталу (WACC - Weighted Average Cost of Capital).

Перша методика передбачає, що у структурі ставки дисконту до номінальної безризикової ставки додається сукупна премія за інвестиційні ризики:

r = r_f + r₁ +... + r_n,

де r - ставка дисконтування;

r_f - безризикова ставка доходу;

r₁ +... + r_n - ризикові премії по різних факторів ризику.

При цьому безризикова ставка дисконта може встановлюватися відповідно до вимог до мінімально допустимої майбутньої прибутковості вкладених коштів, що визначається залежно від депозитних ставок банків першої категорії надійності (після виключення інфляції), а також (в перспективі) ставки LIBOR за річними еврокредитам, звільненої від інфляційної складової, зазвичай вона коливається від 4 до 6 %.

Ставку дисконту також можна вирахувати (di) як співвідношення ставки рефінансування (r), встановленої Національним банком України на розрахунковий період, та закладений у бюджет рівень інфляції (i):

 

або

 

У величині поправки на ризик в загальному випадку враховуються три типи ризиків, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту:

- ризик країни;

- ризик ненадійності учасників проекту;

- ризик неотримання передбачених проектом доходів.

Ризик країни визначається на підставі рейтингів країн світу за рівнем ризику країни інвестування, публікуються спеціалізованими рейтинговими виданнями. Як правило, встановлюється для проектів зі значними обсягами інвестицій, або для проектів з іноземною часткою інвестування.

Ризик ненадійності учасників проекту зазвичай вбачається в можливості непередбаченого припинення реалізації проекту, обумовленого:

нецільовим витрачанням коштів, призначених для інвестування в даний проект,  фінансовою нестійкістю фірми, що реалізує проект, недобросовісністю, неплатоспроможністю, юридичної недієздатністю інших учасників проекту, їх ліквідацією або банкрутством. Цей ризик найбільш істотний по відношенню до малих підприємств.

Розмір премії за ризик ненадійності учасників проекту визначається експертно кожним конкретним учасником проекту з урахуванням його функцій, зобов'язань перед іншими учасниками і зобов'язань інших учасників перед ним. Зазвичай поправка на цей вид ризику не перевищує 5 %, проте її величина істотно залежить від того, наскільки детально опрацьовані організаційно - економічний механізм реалізації проекту, наскільки враховані в ньому побоювання учасників проекту.

Ризик неотримання передбачених проектом доходів обумовлений перш за все технічними, технологічними і організаційними рішеннями проекту, а також випадковими коливаннями обсягів виробництва і цін на продукцію і ресурси. Поправка на цей вид ризику визначається з урахуванням технічної можливості бути реалізованим і обґрунтованості проекту, наявності необхідного наукового і дослідно-конструкторського зачепила і ретельності маркетингових досліджень. Поправка на цей вид ризику визначається за даними таблиці 5.

Таблиця 5

Таблиця 6

Форма ранжирування ризиків

 

Назва ризику	Імовірність настання	Оцінка наслідків	Кількісний ранг ризику А Б =А*Б

 

Ранжирування ризиків відбувається за кроками:

у довільному порядку в таблицю вписують всі ризики;

виходячи з якісних уявлень, для кожного ризику вказують його ймовірність настання і оцінка наслідків (процентні значення можна давати із кроком 10%);

в останній стовпчик таблиці вноситься добуток імовірності настання на оцінки наслідків;

виконують сортування таблиці за величиною кількісного рангу, так щоб на верхньому рядку опинився ризик з найбільшим кількісним рангом;

всі ризики розподіляють за трьома групами: верхнім записам привласнюється ранг значний, нижній групі - незначний, а середня група записів одержує ранг помірний (установлення границі між групами на розсуд проектної команди).

У якості заходів з боротьби із ризиками можуть бути використані:

прийняття ризику, зокрема для незначних ризиків (прийняття означає, що для даного ризику не застосовуються особливі захисні міри);

превентивні дії, наприклад, втрата координації між учасниками може бути відвернена ранньою участю представників контрагентів у роботі проектної команди, участю в нарадах;

залучення підрозділів компанії;

підготовка альтернативних варіантів;

створення календарних і фінансових резервів;

страхування, одержання гарантій, переклад відповідальності на контрагентів (з неминучим збільшенням витрат);

варто враховувати й варіант закриття проекту.

Зазначені вище ризики є передбаченими - вони названі, їм дані характеристики. Крім них, завжди існують непередбачені ризики. Ці ризики навіть не можуть бути названі на етапі розробки плану проекту. Методом боротьби з непередбаченими ризиками є створення календарних і фінансових резервів. Оцінка непередбачених ризиків і необхідних резервів виробляється проектною командою виходячи з її загальної оцінки проекту.

У третьому розділі також розробляється концепція маркетингу проекту, що полягає в приведенні можливостей суб'єкта інвестиційної діяльності у відповідність із ситуацією на ринку. Відповідно до цього докладно характеризуються такі положення, як стратегія проникнення на ринок, стратегія розвитку проекту, канали розподілу продукції, комунікації, реклама.

Кожен параграф і розділ роботи необхідно завершувати лаконічними висновками, що логічно узагальнюють викладене.

Висновки та пропозиції (обсягом 2-3 сторінки) містять стислі висновки з роботи.

При цьому треба пам’ятати, що дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається в науковому середовищі. Робота, автор якої допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії підготовки без права її повторного захисту.

Список посилань наводиться наприкінці роботи і містить в абетковому порядку або за згадкою у тексті перелік літературних джерел, які були використані у курсовій роботі. Якщо список посилань розташовано за алфавітом, то послідовність наведених матеріалів наступна: законодавчі акти; нормативні відомчі документи; монографії, підручники, навчальні посібники; журнали і газети; іноземні (іншомовні) джерела (книги, рукописи тощо); сайти Інтернет.

Додатки не входять до нумерації сторінок, містять нумерацію літерами посередині; на кожен додаток має бути посилання в тексті.

Курсова робота подається у встановлений термін (не пізніше як за три дні до терміну, зазначеного у плані навчання) керівнику від вищого навчального закладу для перевірки, рецензування і допуску до захисту.

Розділи і окремі питання курсової роботи повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки повинні бути змістовні і оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі.
ІІ I  Правила оформлення курсової роботи

 

Курсову роботу оформлюють на аркушах формату А4 білого кольору, обсягом не менше 35 і не більше 50 машинописних аркушів (за допомогою комп’ютерної техніки). Робота виконується із розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення шрифтом Times New Roman, розміром шрифту 14 кегль, через полуторний інтервал.

Текст курсової роботи слід формувати, дотримуючись таких полів сторінки: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм.

Усі лінії, літери, цифри й знаки повинні бути одного кольору.

Писати треба чітко й без скорочень слів (крім загальноприйнятих: грн, км, млн., чол., тис., т. тощо).

Нумерація сторінок у курсовій роботі повинна бути наскрізною, включаючи титульний аркуш, якому привласнюється номер 1, але номер сторінки не вказують. Сторінки нумерують арабськими цифрами в правому верхньому куті аркуша.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти – не обов’язково. Назви розділів та пунктів слід чітко формулювати.

Заголовки структурних елементів комплексного завдання та заголовки розділів розміщують посередині рядка і пишуть великими літерами без крапки вкінці, не підкреслюючи.

Назву розділу записують у вигляді заголовка по центру аркуша паперу, назва параграфа – з лівого боку аркуша.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів починають з абзацного відступу й пишуть малими літерами, крім першої великої.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом повинна бути не менша ніж два рядки. Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як у тексті.

Не слід розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї можна вмістити тільки один рядок.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті курсової роботи. Як ілюстративний матеріал наведені таблиці неодмінно повинні бути проаналізовані в роботі та пов’язані з текстом.

Усі таблиці повинні мати номер, назву, із зазначенням періоду, за який аналізуються дані, та посиланням на джерело цифрового матеріалу.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наведені у додатках. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, наприклад «Таблиця 2.1» (перша таблиця другого розділу).

Таблиця може бути будь-якою за розміром, але її слід обмежувати лініями. Головку таблиці від її решти слід відділяти лінією. Внутрішні горизонтальні та вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволяється не проводити.

. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: праворуч над заголовком пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці в даному розділі, відокремлених крапкою. У разі наведення показників з однаковою одиницею вимірювання їх виносять у заголовок таблиці; коли ж вони різні, їх розміщують у спеціальній графі та відповідних рядках таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю переносять на наступну сторінку і пишуть: «Продовження табл. 2.1»., якщо вона завершується – то «Завершення табл.2.1».

Заголовки граф таблиці починають з великої літери. Підзаголовки починають з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Позначення одиниці фізичної величини, що є загальною для всіх даних у таблиці, варто вказувати після її найменування. Цифри в графах таблиць слід розташовувати за класами чисел по всій графі точно одна понад одною. Числові величини в одній графі повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

Ілюстрації також повинні мати номер і назву, які друкують під ілюстрацією. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається скороченим словом «Рис.», яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, рис. 3.

Ілюстрації розміщують після першого посилання на них і підписують. Після рисунка повинен йти аналіз наведеного матеріалу.

Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишати не менше одного вільного рядка. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною.

Формули та рівняння у тексті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах свого розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула, яка належить першому розділу.

 

Приклад:

Q_{П2 =} (Т_Р^Ф – Т^Ф )×П^Н,                                                  (2.1)

 

де Т_Р^{Ф –} фактична технологічна трудомісткість випущеної продукції, люд.-вих.;

Т^Ф – фактичні витрати праці на випуск того ж обсягу продукції, люд.-вих.;

П^Н – нормативна годинна чи змінна продуктивність основного робітника з випуску продукції, грн.

 

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння у круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у рядок, що слідує нижче формули.

Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене у бік номера.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, якщо вони не пояснені раніш у тексті, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Після написання формули ставиться кома і з нового рядка один під одним (у стовпчик) даються пояснення до кожного символу та числового коефіцієнта. Перший рядок пояснення повинен починатися від лівої межі тексту словом «де» без двокрапки. Після цього приводиться розрахунок з числовими значеннями.

Формули слід виконувати друкарськими, машинними засобами або від руки креслярським шрифтом з висотою не менше 2,5 мм.

Застосування машинних та рукописних символів в одній формулі не дозволяється.

Посилання у тексті роботи на джерело слід зазначати у квадратних дужках, де вказаний його порядковий номером у переліку літератури, наприклад [4, с. 27].

Бібліографічний апарат в курсовій роботі – це візитна картка літературних джерел, що були використані автором. Крім того, він певною мірою відображає наукову етику та культуру наукової роботи.

При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Дані про використані літературні джерела мають наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. Замінює ГОСТ 7. 1984.[введ.01-07-2007]. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 47с. Назва джерела має наводитись мовою оригіналу, якою студент користувався при виконанні роботи; при групуванні джерел за алфавітом спочатку наводяться всі джерела, викладені слов’янськими мовами, далі джерела, де використано латинський алфавіт.

Приклад оформлення літератури наведено у додатку Л.

Додатки оформлюються як продовження основного тексту і розміщуються в тому ж порядку, у якому вони згадуються в тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої заглавної друкують слово «Додаток». Додатки позначаються послідовно прописними буквами алфавіту за винятком літер Г, Є, З,І,Ї, Й,О,Ч,Ь (наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т.д.).

IV. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Організація захисту

Цілком підготовлену курсову роботу студент підписує і подає на перевірку науковому керівнику у встановлені графіком терміни. Перевірка керівником здійснюється протягом тижня після подання роботи.

У разі виявлення під час перевірки істотних помилок (неповний обсяг, відсутність аналізу, застарілі статистичні дані або низька якість оформлення) курсова робота повертається студенту на доопрацювання. Керівник у письмовій формі перелічує свої зауваження, фіксує на титульному аркуші: «Доробити» або «Переробити».

За умови відповідності курсової роботи вимогам дійсних методичних вказівок, керівник фіксує запис на титульному аркуші: «До захисту».

Захист курсової роботи проводиться згідно з графіком, затвердженим завідувачем кафедри на початку курсового проектування. До складу комісії входять 3 викладачі, у тому числі і керівник роботи.

 

 

Процедура захисту

Під час підготовки до захисту студент повинен підготувати стислу доповідь на 7 – 10 хв., у якій визначається актуальність теми, викладається зміст роботи за наступною схемою: сучасний стан (недоліки, які виявлені в ході досліджень та аналізу), заходи, що пропонуються для усунення недоліків, основні результати досліджень, рекомендації. Під час доповіді треба використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, схеми), пояснюючи її зміст. Після доповіді студент відповідає на запитання членів комісії.

Після захисту комісія обговорює загальну оцінку. До уваги береться якість виконання курсової роботи, вміння студента проводити наукові дослідження, аналізувати і доповідати про них, пов’язувати теоретичні знання з практикою роботи підприємств готельного господарства, якість відповідей на запитання членів комісії, своєчасність виконання роботи. Загальну оцінку комісія виставляє у залікову книжку студента, індивідуальний план студента, у спеціальну відомість і на титульному аркуші пояснювальної записки.

Студентам, які при захисті курсової роботи отримали незадовільну оцінку, комісією встановлюється термін доопрацювання теми і повторного захисту.

КУРСОВОЇ РОБОТИ

 Узагальнені критерії оцінювання захисту курсової роботи та деталізовані бальні шкали наведено в таблиці 2.

Остаточне оцінювання рівня виконання, презентації та захисту курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, що враховує:

1) попереднє оцінювання якості курсової роботи науковим керівником – 0-75 балів;

2) оцінювання захисту курсової роботи – 0-25 балів.

 

Таблиця 12

Таблиця 13

Критерії оцінювання знань студентів

 

Оцінка за шкалою ESTS	Визначення	За національною системою	За системою ДНУ ім. Олеся Гончара
А	«Відмінно» – відмінне виконання роботи	5 (відмінно)	90-100
В	«Дуже добре» – виконання роботи з недоліками несуттєвого характеру	4 (добре)	82-89
С	«Добре» – взагалі тема роботи розкрита, відповідь з кількома незначними помилками (до 10%)		75-81
Д	«Задовільно» – тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістового характеру (до 25%)	3 (задовільно)	64-74
Е	«Достатньо» – виконання роботи задовольняє мінімальні критерії для позитивної оцінки (до 40%)		60-63
FX	«Незадовільно» – потрібно додатково попрацювати для отримання позитивної оцінки	2 (незадовільно)	35-59
F	«Незадовільно» – необхідна серйозна подальша робота для отримання позитивної оцінки		1-34

 

Рішення щодо підсумкової оцінки курсової роботи за чотирибальною та 100-бальною системою оцінювання оголошується після закінчення процедури захисту.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Афанасьєв М. В., Гонтарева І. В. Управління проектами. [Текст] навчально-методичний посібник. / М. В. Афанасьєв, І. В. Гонтарева – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с.

2. Балдина К. П. Инвестиции: системний анализ и управление [Текст]
/ К. П. Балдина. – М.: Дашков и К, 2016.

3. Барбаумов В. Е. Финансовые инвестиции. [Текст]: учебник /
В. Е. Барбаумов, И. М. Гладких, А. С. Чуйко. - М.: Финансы и статистика, 2003.

4. Бардиш Г. О. Проектне фінансування. [Текст] / Г. О. Бардиш. – К.: Хай-Тек-Прес, 2008. – 254 с.

5. Батенко Л. П., Загородніх О. А., Ліщинська В. В. Управління проектами. [Текст]: навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2014. – 231 с.

6. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. [Текст]: монографія / А. В. Гриньов. – Х.: ІНЖЕК, 2013. – 304 с.

7. Бузова И. Н. Коммерческая оценка ивестиций. [Текст]: учебник / И. Н. Бузова. – СПб.: Питер, 2004.

8. Виленский П. И. Оценка эффективности инвестиционных проектов. [Текст]  / П. И. Виленский. - М.: Альпина-Бизнес, 2004.

9.    Євдокимов В.В., Довгаль Ю.Д. Ефективність впровадження комп’ютерної системи бухгалтерського обліку у корпораціях [Текст] / В.В. Євдокимов, Ю.Д. Довгаль // Міжнародний збірник наукових праць. – 2015. – Випуск 1(16). – С. 76-87.

10. Збаразька Л. О. Управління проектами. [Текст]: навчальний посібник./ Л. О. Збаразька, В. С. Рижиков, І. Ю. Єрфорт. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 168 с.

11. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: навчальний посібник. [Текст] / Т. В. Майорова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 376 с.

12. Проблеми розвитку івестиційної діяльності. [Текст]: монографія / В. М. Гриньова, В. О. Коюда, Т. І. Лепейко та ін. – Х.: Вид. ХДЕУ, 2012. – 464 с.

13. Трифилова А. А. Управление инновационным развитием предприятия. [Текст]: монография / А. А. Трифилова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 175 с.

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

Додаток Б

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління інноваційними проектами»

на тему: _____________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

 

Студента групи _____________

 ______________________________

______________________________

(прізвище, ініціали)

Перевірив__________________

(наук. ступінь, вчене звання)

______________________________

(прізвище та ініціали)

 

 

Дніпро

2016

Додаток В

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

 

студенту групи ______________     ______________________________________________________________________

                             (шифр групи)                                                              (П.І.Б.)

з дисципліни ___________________________________________________________________________________________

на тему _________________________________________________________________________________________________

Термін здачі проекту (роботи) ______________________________________________________________________

                                                                                                               (тиждень або дата)

Вихідні дані до проекту (роботи) ____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

(можливі додаткові вихідні дані у вигляді схем, таблиць тощо, які додаються до бланку завдання)

 

 

Виконав: ___________студент_____________________________________________________________________           

(підпис)                                                  (шифр групи)                                                    (П.І.Б.)

 

Зміст пояснювальної записки _________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

Перелік графічного матеріалу ________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________

Дата видачі завдання __________________________________________________________________________________

Керівник проекту (роботи)______________ ______________________________________________________________

                                                                    (підпис)