Прокурор при виконанні судових рішень.

 

Правова регламентація діяльності прокурора при виконанні судових рішень:

1.Законом України „Про прокуратуру” – стаття 36-1, 37;

2.Господарським процесуальним кодексом України – ст.ст.115-122;

3. Цивільним процесуальним кодексом України – ст.ст. 368-389;

4. Кодексом адміністративного судочинства України – ст.ст. 254-267.

Відповідно вимог галузевого наказу Генерального прокурора України від 29.11.2006 N 6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» (зі змінами та доповненнями) прокурори усіх рівнів та їх заступники, керівники відділів захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень (старші помічники прокурора) повинні вживати заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами, заявами прокурора.

Зазначене вище положення є одним з пріоритетних напрямків роботи прокурора по забезпеченню належного захисту інтересів громадян, які не спроможні самостійно їх захистити, і держави при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб). Досягнення позитивних результатів на цьому напрямку роботи прокурорів відбувається в процесі проведення перевірок додержання законодавства в діяльності Державної виконавчої служби, Державного казначейства, податкових органів, банківських, кредитно-фінансових установ, інших суб'єктів, які виконують рішення, та їх посадових осіб, а також арбітражних керуючих при виконанні ними судових рішень, при цьому ефективно застосовувати повноваження прокурора, визначені Конституцією та Законом України "Про прокуратуру"

Підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження Закон називає виконавчий документ, в тому числі і заяву прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктами 14.1., 14.2. наказу прокурорам надано право вимагати від стягувачів своєчасно звертати до виконання виконавчі документи та у повному обсязі реалізовувати визначені законом права сторони у виконавчому провадженні, а також використовувати своє право на відкриття виконавчого провадження за заявою на підставі виконавчого документа.

У випадках відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора,  який набуває статусу учасника виконавчого провадження, останній має право користуватися правами, визначеними ст. 11-1 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме: право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Прокурор в разі виникнення необхідності повинен користуватися правами, наданими ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка надає йому право як учаснику виконавчого провадження, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, клопотати перед державним виконавцем про винесення постанови про накладення арешту на майно боржника (крім коштів) та оголошення заборони на його відчуження.

Те саме стосується питань здійснення прокурором функції законного представника відповідно до вимог ст. 12 зазначеного закону.

    Одним з важелів впливу на роботу виконавчої служби в аспекті виконання судових рішень є право прокурора в разі виникнення законних підстав, надане п. 14.4. галузевого наказу № 6 перевіряти і вирішувати згідно з вимогами ст. 97 КПК України заяви та повідомлення, що містять дані про наявність ознак злочинів у діяннях службових осіб державної виконавчої служби, органів, якими виконуються рішення щодо стягнення коштів, а також підприємств, установ, організацій при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

    При цьому, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, в тому числі і прокурор відповідно до вимог ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

    Робота ж щодо захисту прав громадян та інтересів держави при виконанні судових рішень оцінюється, насамперед, зважаючи на відповідність проведеної роботи стану законності при виконанні рішень, на своєчасність та ефективність вжитих заходів до усунення порушень закону, фактичне поновлення порушених прав і свобод громадян, інтересів держави. Оцінка діяльності прокурорів з питань виконання рішень проводиться також з огляду на стан реального виконання рішень суду у справах за позовами, заявами прокурорів.

    Від активної цілеспрямованої позиції прокурора при виконанні рішень справах про протидію легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом та справах про відшкодування шкоди, заподіяної злочином прямо пропорційно залежить, наповненість державного бюджету країни, добробут економічної системи країни та її населення, що в свою чергу сприятиме підвищенню авторитету органів прокуратури.