Проблема забруднення підземних вод та підтоплення.

У гірничодобувних районах Дніпропетровської області порушення природних гідрохімічних умов пов’язано переважно з надходженням до підземних вод високомінералізованих дренажних, рудникових та шахтних вод. Так, загальна площа забруднення підземних вод у районі Кривбасу становить близько 300 км², максимальна мінералізація їх досягає 12,3 г/л. Фільтрація шахтних вод з накопичувачів у Західному Донбасі спричиняє підвищення мінералізації підземних вод до 1,5 г/л, а на Самарському, Первомайському та Вербському водозаборах – до 12 г/л. Таким чином, у басейні Дніпра сформувалися великі осередки забруднених підземних вод, зокрема в районах:

· Дніпропетровська-Дніпродзержинська – стічними водами об’єктів хімічної і металургійної промисловості;

· Новомосковська-Павлограду – шахтними водами і відходами тваринницьких комплексів;

· Кривого Рогу – шахтними водами, дренажними водами із хвостосховищ та стічними водами металургійних заводів.

Однією з гострих екологічних проблем області є також підтоплення територій у Криворізькому та Західно-Донбаському регіонах. Серед техногенних факторів головну роль в активізації підтоплення відіграють порушення умов стоку поверхневих вод, незадовільний стан природного дренажу та мереж водопостачання і каналізації, високий рівень техногенного навантаження на території, припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів та водовідведення з підземних горизонтів внаслідок їх забруднення, техногенний підйом рівня води при закритті гірничопромислових підприємств.

На Дніпропетровщині підтоплюються 550 населених пунктів на площі понад 27,7 тис. га, (20% території). За останні роки площа підтоплення зросла більш ніж на 2 тис. га, що свідчить про сталу тенденцію поширення цього процесу, особливо в зонах впливу водосховищ, зрошуваного землеробства та в гірничо-видобувних регіонах. Найбільші райони підтоплення – це Петропавлівський, Апостолівський, Софіївський та Широківський. Процеси відбуваються внаслідок підйому ґрунтових вод. На фоні підвищення рівня ґрунтових вод активізуються зсувні процеси, особливо в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривбасі та Західному Донбасі [29].

Так, місто Павлоград розташоване між річками Самарою та Вовчою. За останні 12 років площа підтоплення міста зросла майже в 20 разів, і в осінньо-весняний період сягає 80% території міста. Обводнені ґрунти набувають властивості плавунів, викликають чисельні аварії мереж водопостачання та водовідведення. Все це щорічно призводить до значних матеріальних збитків, створює небезпечну екологічну ситуацію. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 №1173 в області затверджена «Комплексна Програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Дніпропетровській області в 2001-2005 роках». Підтоплення земель в результаті гірничих робіт та закриття підприємств з підземним видобутком корисних копалин відбувається у Кривбасі.

Внаслідок багаторічного інтенсивного техногенного та екологічного впливу підприємств м. Кривий Ріг; територія Широківського району, на якій розташовані відвали й хвостосховища ВАТ «Південний ГЗК»; ГЗК КДГМК «Криворіжсталь»; ВАТ «ІнГЗК»; ставок-накопичувач шахтних вод балки Свистунова; кар’єри ВАТ «ІнГЗК» та шахти, мають всі підстави для оголошення їх зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Отже, екологічного змісту набули на території області проблеми забруднення підземних вод, внаслідок значного притоку високо мінералізованих шахтних вод із технічно недосконалих відстійників та хвостосховищ; з тієї ж причини в межах області виникли значні райони підтоплених земель, що спричиняє значні матеріальні збитки та погіршує загальний екологічний стан області. Так на Дніпропетровщині 550 населених пунктів на площі понад 27,7 тис. га, (20% території) підтоплені, з кожним роком їх площа збільшується, основною причиною явища є порушення гідродинамічної рівноваги верхнього шару земної кори, внаслідок чого відбувається перерозподіл поверхневих і підземних вод. Конкретними причинами таких змін є: зарегулювання стоку річок, накопичення вод у відстійниках, надмірне зрошення.