Екологічний стан ґрунтового покриву.

Однією з глобальних проблем сучасності є проблема охорони та раціонального використання ґрунтів, найродючішими грунтами завжди вважали чорноземи, Дніпропетровська область багата на родючі землі, але нажаль внаслідок активної промислової діяльності, інтенсивних потоків транспорту, сучасного способу ведення сільського господарства грунти урбанізованих регіонів забрудненні біохімічно активними речовинами, важкими металами, зазнають значної ерозії, виводяться із сільськогосподарського використання через проблеми підтоплення і використання під промислові майданчики.

За останні десятиріччя через відчуження для промислових підприємств площу сільгоспугідь скоротилась майже на 130 тис. га, з яких 50 тис. га ріллі, показник скорочення площі ріллі на одну людину в межах Дніпропетровської області виявився найвищим по Україні. Найбільші обсяги відчужених земель по області характерні для Кривбасу та Західного Донбасу, внаслідок значної концентрації добувної та переробної галузі гірничо-рудної промисловості (відведення значних площ земель під кар’єри та відвали, будівництво відстійників, виникнення провалів земної поверхні над підземними виробками).

Водночас із прямим відчуженням земель збільшуються площі еродованих ґрунтів, підтоплених земель, засолених і солонцюватих земель. Внаслідок такого деструктивного ведення господарства запаси гумусу лише наприкінці ХХ ст.. скоротились на 9,5 %, середньорічні втрати гумусу складають 4 млн.т.

Грунти Дніпропетровської області розорані в обсязі від 41 до 80 %, досить високий показник, але нажаль характерний для степової зони України. Зміни вмісту гумусу у грунтах області також значні, так вміст гумусу з 1882 р. до 1981 р. впав з 5,5 до 4,5 %, середньорічні його втрати складають 3,62 млн.т., близькі до цих, високі показники втрат гумусу характерні для Запорізької, Миколаївської, Одеської, Харківської областей.

Ступінь еродованості ґрунтів є іще одним показником їх екологічного стану, так на території області цей показник змінюється від 10 до понад 50%, переважна більшість території має 40-50% еродованих земель, подібні значення показника характерні для Донецької, Луганської областей.

Особливої гостроти в останні роки набуває проблема хімічного забруднення ґрунтів. Наукові дослідження проведені на території Дніпропетровської області дозволили встановити: катастрофічний екологічний стан ґрунтів у містах Жовті Води та Вільногірськ та незадовільний стан їх у Нікополі та Павлограді, токсичність ґрунтів позначених міст перевищує норми у 8-11 разів. Окрім високих показників токсичності, грунти проаналізували за ознакою мутагенності, так міста Жовті Води та Вільногірськ характеризуються катастрофічним станом, а Нікополь і Павлоград незадовільним екологічним станом, мутагенність ґрунтів зазначених міст перевищує норми у 2-4 рази.

Вчені встановили також рівні забруднення ґрунтів важкими металами: у всіх промислових центрах концентрації перевищують норми, так у м. Жовті Води концентрації цинку перевищують ГДК у 2,28 рази, хрому – у 1,67 рази; у Нікополі відповідно концентрація цинку перевищує норми у 1,3 рази. Загалом встановлено, що забруднення ґрунтів промислових міст носить характер поліелементного, тому для характеристики забруднення ґрунтів і визначення його впливу на здоров’я населення розрахували сумарний показник забруднення ґрунтів. Так було встановлено, що небезпечними для населення є грунти на території промислових зон міст Вільногірськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, оскільки значення коефіцієнта перевищує величину 32.

Таким чином, на територіях з підвищеним рівнем техногенного навантаження відзначається збільшення забруднення ґрунтів важкими металами та зростання елементів цього забруднення, що вказує на підвищення токсичності та мутагенності ґрунтів.

Загалом екологічний стан промислово розвинутої Дніпропетровської області можна охарактеризувати як незадовільний, оскільки значного розвитку тут набули процеси деградації та ерозії ґрунтів, відчуження земель, негативні наслідки процесів зарегулювання стоку річок та підтоплення, характерні високі показники хімічного забруднення ґрунтів навколо міських агломерацій.