Геоекологічні проблеми Донецько-Придніпровського регіону 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Геоекологічні проблеми Донецько-Придніпровського регіону



Донецько-Придніпровський регіон займає близько 19 % території України. Тут проживає 28 % населення країни, розташовано майже 5 тис. підприємств, серед яких — гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничої, вугільної та інших галузей промисловості. Це район інтенсивного сільського господарства. Територія орних земель становить 70,4 %, причому майже три чверті ґрунтів деградує. Ґрунти надмірно забруднені не тільки пестицидами та мінеральними добривами, а й важкими металами, особливо поблизу міст у радіусі 20—25 км.

Підприємства цього регіону викидають в атмосферу більш як 70 % загального в Україні обсягу викидів оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду, вуглеводнів. Протягом тривалого часу не вирішується проблема утилізації промислових відходів, яких у регіоні нагромадилося понад 10 млрд. т. Обладнання на заводах і фабриках майже сповна виробило свій ресурс, основні фонди підприємств зношені в середньому на 70 %. Унаслідок цього частішають аварії, що завдають шкоди довкіллю, нерідко — надто відчутної. На більшості підприємств або немає очисних споруд, або вони не діють; нові ресурсозберігаючі технології не впроваджуються за браком коштів.

Найбільш забрудненими містами протягом останніх років залишаються Донецьк, Макіївка, Горлівка, Дніпропетровськ, Єнакієве, Кривий Ріг, Алчевськ, Дзержинськ (Донецька область), Краматорськ, Луганськ, Запоріжжя, Маріуполь.

Стан природного середовища регіону можна без перебільшення назвати кризовим. Тому необхідні здійснення комплексу природоохоронних, рекреаційних і рекультиваційних заходів, модернізація промисловості, переорієнтація на ресурсо- та енергозберігаючі технології. Слід негайно розпочати утилізацію відходів.

2.1. Проблеми Донецької області виникли внаслідок:

- екстенсивне використання усіх видів природних ресурсів, що триває десятиліттями, без урахування можливостей геосистем до самовідновлення і самоочищення;

- концентрація на невеликих площах великої кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів, прискорена реалізація масштабних планів втручання в природне середовище;

- відсутність грунтовідновлюваних робіт та проведення меліораційних робіт у величезних об'ємах без обґрунтування і ефективних технологій;

- недостатня забезпеченість очисними спорудами;

- використання застарілих технологій і устаткування підприємствами, що найбільш забруднюють довкілля;

- висока матеріаломісткість і низька енергоефективність виробництва;

- відсутність дієвих економічних стимулів ресурсо- і енергозбереження;

- відсутність ефективно чинних законів про охорону довкілля і підзаконних актів для їх ефективної реалізації, відсутність дієвого державного контролю за виконанням законів про охорону природи і системи ефективного покарання на заподіювану шкоду довкіллю;

- низький рівень екологічної освіти населення і керівників підприємств, урядових організацій, загальна низька екологічна свідомість і культура.

Встановлено, що для Донецької області характерним є прояв всіх видів геоекологічних проблем.

1. Атмосферне повітря області характеризується досить високим рівнем забруднення майже всіма забруднюючими речовинами, окрім діоксиду сірки. Найгіршою якістю атмосферного повітря характеризуються міста Донецьк, Краматорськ (сильно забрудненні) та Горлівка, Слов’янськ, Макіївка, Дзержинськ, Єнакієве (помірно забрудненні). Аналіз даних за вмістом в атмосферному повітрі забруднюючих речовин і вивчення тенденцій в розвитку забруднення атмосфери показують, що по найбільш небезпечних інгредієнтах (діоксиду азоту, пилу, бенз(а) пирену і формальдегіду) рівень забруднення атмосфери залишається високим.

2. Забруднення поверхневих вод області характеризується перевищенням концентрацій хімічних речовин за рибогосподарськими нормативами: у басейні р. Дніпро – за вмістом сульфатів, азоту амонійного, азоту нітритного, міді, хрому; у басейні річок Приазов’я – за вмістом сульфатів, азоту амонійного, азоту нітритного, заліза загального, міді, цинку, хрому загального; у басейні р. Сіверський Донець – за вмістом розчинених органічних сполук (за БСК5 та ХСК), сульфатів, кальцію, азоту амонійного, азоту нітритного, міді, цинку, нікелю, нафтопродуктів. За господарсько-побутовими нормативами: у басейні р. Сіверський Донець, за БСК5, ХСК, вмістом амонійного азоту.

Більшість поверхневих водойм області знаходяться у доброму та переважно задовільному стані як за рибогосподарськими так і за господарсько-побутовими нормативами. Основним фактором формування даної геоекологічної проблеми Донеччини виступає розвиток водомістких галузей промисловості та низький рівень очищення промислових та побутових стоків.

3. Для морської води Азовського моря характерною є проблема забруднення господарчо-побутовими та промисловими стоками, внаслідок відсутності системи централізованого водопостачання та водовідведення і недотримання умов функціонування 100-метрової водозахисної зони. Для Азовського моря характерні наступні показники геоекологічного стану морських вод: спостерігається підвищений вміст органічних речовин (1,5 ГДКм за БСК5), амонійного (1,2 ГДКм) та нітритного (1,5 ГДКм) азоту, заліза загального (13,7 ГДКм), нафтопродуктів (1,9 ГДКм). Найвищий вміст органічних речовин (1,8 ГДКм за БСК5), азоту амонійного (3,4 ГДКм), заліза загального (78,4 ГДКм, високий рівень забруднення), нафтопродуктів (4,5 ГДКм) відзначені у районі 250 м від скиду ВАТ МК “Азовсталь”. Максимальний вміст нітритного азоту (3,1 ГДКм) спостерігається у районі вугільної гавані ДП ММТП.

4. Забруднення підземних вод і розвиток процесів техногенного підтоплення – геоекологічні проблеми пов’язані із розвитком вугільної галузі промисловості (вуглевидобувні підприємства), сільськогосподарського виробництва та із проблемами забруднення атмосферного повітря і поверхневих вод. Основними джерелами забруднення підземних вод є об'єкти сільськогосподарського, промислового виробництва і селитебної зони. В цих зонах міра забруднення горизонтів середня і висока. Сумарне підвищення ГДК складає до 2-5 разів. Ставки-охолоджувачі та накопичувачі є інтенсивними джерелами фільтрації в підземні води і забруднення водних ресурсів фенолами, нітратами, нафтопродуктами, ціанідами, родонідами і іншими токсичними елементами.

5. Геоекологічну проблему являє собою розвиток процесів підтоплення в Донецькій області, підтоплені землі займають площу 400,4 км2, кількість підтоплених населених пунктів - 115 з населенням 181,4 тис.чол. Загроза підтоплення в області визначається також високим гідродинамічним навантаженням, обумовленим наявністю 1321 гідротехнічних споруд загальним об'ємом 1810,7 млн. м3, у тому числі: 31 водосховища об'ємом 1134,6 млн. м3; 1004 ставки об'ємом 400,6 млн. м3; 136 ставків шахтних вод об'ємом 32,1 млн. м3; 150 відстійників підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості і енергетики.

6. Забруднення ґрунтів за даними дослідження виступає іще одною проблемою області. Майже на 50% її площі хімічні зміни ґрунтів досягли середньої, високої і надзвичайно високої міри. У їх забрудненні беруть участь 26 хімічних елементів, а також нітрати, нітрит, амонійний азот і хлориди. Встановлено, що основна роль забруднення ґрунтів області належить вуглевидобуванню і вуглеспоживанню (промисловому і побутовому) екологічно брудного вугілля Донбасу (геохімічно спеціалізованого на ртуть, миш'як, сірку, германій, молібден, берилій, а окремі марки - також на літій і скандій), а також розвитку чорної і кольорової металургії.

7. В області накопичені у значних об'ємах промислові та тверді побутові відходи (4 млрд. т.), які мають великий техногенний вплив на навколишнє середовище. Площа зайнятих відходами земель складає близько 2% території області. Майже всі полігони Донецької області, що експлуатуються з другої половини минулого століття, переповнені та не відповідають діючим в Україні санітарним нормам. Наявність в області підприємств хімічної, коксохімічної, машинобудівної промисловості, чорної та кольорової металургії та ін. призвела до значних обсягів утворення і накопичення відходів та забруднення територій цілого ряду міст.

В адміністративному плані найбільша кількість небезпечних відходів утворюється в містах Макіївці, Маріуполі, Донецьку, Костянтинівці, Артемівську, Волноваському районі. За статистичними даними всього в Донецькій області в містах організованого складування та на територіях підприємств накопичено 6 515 195 тонн відходів 1-3 класів небезпеки, але фактично їх більше. Більше всього накопичено токсичних відходів підприємствами Макіївки (5471868,7т), Донецька (236810,0т), Дзержинська (200408,3т), Маріуполя (182989,4 т), Дружківки (162302,9т), Єнакієво (91348,8) Горлівки (84990,5т).

У Донецькій області на 240 складах сільськогосподарських підприємств накопичено 507,6 тонн непридатних, заборонених і невідомих пестицидів і агрохімікатів. Відвали породи, кількість яких складає біля 600, займають тисячі гектарів земель, а через горіння значної їх кількості (м. Торез, м. Сніжне, м. Димитрове, м. Шахтарськ, м. Селідове, м. Дзержинськ, м. Донецьк, м. Макіївка та ін.) інтенсивно забруднюється атмосферне повітря. На цілому ряді шахт та збагачувальних фабрик породні відвали вичерпали свої потужності, деякі вийшли за межі відведеної землі та потребують відводу нових земель (ш. ім. Засядько, ш. Південнодонбаська №1).

8. Проблеми пов’язані із експлуатацією і закриттям вугільних шахт є комплексними оскільки спричиняють ланцюгові зміни гідросфери і геологічного середовища, які можуть негативно відбитися на стані геоекосистеми області: 1) деформація земної поверхні; 2) затоплення і підтоплення територій, населених пунктів; 3) забруднення підземних і поверхневих вод; 4) зниження здатності річок до самоочищення, внаслідок скидів забруднених і мінералізованих шахтних вод; 5) засолення ґрунтів, падіння врожайності сільськогосподарських культур; 6) погіршення сейсмічності територій; 7) повне або часткове зникнення річкових потоків, водойм; 8) прояв вторинного тектогенезу, що може викликати додаткові деформації будівель і споруд; 9) безповоротні зміни вологості в зоні аерації, які можуть призвести до повного зникнення деяких видів рослин і тварин, до втрати частини поверхневого стоку річок.

9. Для Донецької області характерна проблема самозаймання вугілля, тонна вугілля, згораючи, виділяє в атмосферу 60 кг пилу, 50 кг сірчистого ангідриду, 6 кг оксидів азоту і інших хімічних сполук, а також цілий набір радіонуклідів у вигляді радону-222, радію-226, торія-232, полонія-207 і ін.

10. Для опрацьованих гірськими виробками міст Донбасу (особливо в районах поширення крутих (45-70) кутів падіння вугільних пластів): Горлівка, Єнакієво, Дзержинськ, Углегірськ - характерні специфічні деформації земної кори: на тлі загального порівняно плавного осідання в середньому на 10-15 см. в рік виникають зосереджені деформації - терасоподібні уступи, витягнуті уздовж простягання пластів; максимальна висота уступів досягає 60 см при швидкості зростання 1-4 см в рік.

11. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури у поєднанні зі значною щільністю населення створили величезне навантаження на біосферу та спричинили значне зменшення біорізноманіття області та негативний вплив на стан здоров'я населення.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-05-27; просмотров: 99; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.211.26.178 (0.014 с.)