Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Тема 2. Система місцевих фінансів ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 21Следующая ⇒ Методичні вказівки до вивчення теми При вивченні цієї теми важливо розуміти, що місцеві фінанси є складною економічною категорією, а отже, їх доцільно розглядати як цілісну систему, що складається з певних елементів. Необхідно також дати характеристику відповідних складових системи місцевих фінансів. Місцеві фінанси як складна економічна категорія являють собою цілісну систему формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих. Система місцевих фінансів включає у себе наступні елементи (табл. 2.1): Таблиця 2.1 Елементи системи місцевих фінансів та їх складові   Елементи системи місцевих фінансів Видатки	відповідно до їх економічного призначення:	- поточні або адміністративні - розвитку (капітальні, інвестиційні)
залежно від завдань, які фінансуються:	- на фінансування власних повноважень - на фінансування делегованих повноважень
за функціональним поділом:	- обов'язкові - факультативні
Доходи	за економічним призначенням:	- власні - передані - закріплені - регульовані
	за джерелами надходження:	- податкові - неподаткові
Місцеві фінансові інститути	- громадські послуги - самостійні місцеві бюджети - комунальна форма власності - позабюджетні валютні, цільові фонди - фінанси комунальних підприємств	Суб'єкти	- територіальні громади - органи місцевого самоврядування - органи державної влади
		Об'єкти	- фінансові ресурси у фондовій формі - фінансові ресурси у не фондовій формах
Взаємовідносини		- між суб'єктами системи - між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави

 

 

Головним елементом місцевих фінансових ресурсів є доходи. Порядок формування доходної частини місцевих бюджетів визначений Бюджетним кодексом України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідними положеннями щорічного закону про Державний бюджет України та чинним податковим законодавством.

Розглядаючи доходи як складовий елемент системи місцевих фінансів, доцільно виокремити наступні їх групи та види:

За економічним призначенням:

- Власні – це доходи, на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених органами місцевого самоврядування. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних (муніципальних) підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позик;

- передані – це доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня;

- закріплені – це одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі;

- регульовані – одна з форм доходів, що передаються центральною владою місцевим органам влади, або з бюджетів територій вищого адміністративного рівня до бюджетів територій нижчого адміністративного рівня. Порядок передачі та розміри регульованих доходів в Україні щороку встановлюються в Законі «Про Державний бюджет», а також їх визначено Бюджетним кодексом України.

За джерелами надходження (за способами формування):

- податкові – загальнодержавні податки і збори в частині, що належать відповідним місцевим бюджетам, місцеві податки і збори;

- неподаткові – платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, доходи за рахунок кредитів та позик, а також трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня, інші надходження.

Призначенням місцевих доходів є їх використання за цільовим призначенням для фінансування відповідних видатків.

Видатки як структурний елемент системи місцевих фінансів класифікують наступним чином.

Відповідно до їх економічного призначення:

- поточні або адміністративні – видатки бюджету на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, що повинні бути здійснені протягом бюджетного періоду, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

- видатки розвитку (капітальні, інвестиційні) – це витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку міста, капіталь­не будівництво тощо.

Залежно від завдань, які фінансуються:

- на фінансування власних повноважень – видатки на реалізацію прав та обов’язків органів місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України;

- на фінансування делегованих повноважень, які визначаються функціями держави та можуть бути передані до виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх виконання на основі принципу субсидіарності;

За функціональним поділом:

- обов ’ язкові, тобто видатки, спрямовані на виконання обо'язкових завдань, покладених на всі органи місцевої влади;

- факультативні – здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також так званих добровільних та факультативних обов'язків.

Матеріальною основою та об’єктом системи місцевих фінансів є місцеві фінансові ресурси, їх формування, розподіл і використання.

Місцеві фінансові ресурси – це сукупність фондів грошових засобів, які створюються в процесі розподілу та перерозподілу ВВП і спрямовуються на економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць, фінансове забезпечення соціальної сфери та місцевого господарства.

Фінансові ресурси місцевого самоврядування можуть бути сформовані:

- у фондовій формі – це кошти, що мобілізовані у місцевий бюджет відповідного рівня;

- у нефондовій формі – це фінансові ресурси підприємств комунальної власності, комунальних банків, фінансові ресурси підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних програм і житлово-комунальних об’єктів місцевого значення.

Головним суб’єктоммісцевих фінансів в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України: міські, селищні, сільські Ради та їх виконавчі органи; сільські, селищні та міські голови; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі ради. Оскільки функціонування місцевих фінансів здійснюється в рамках єжиної бюджетної системи країни та фінансової системи держави, суб’єктами відповідних взаємовідносин є держава в особі її центральних органів, таких як Рада Міністрів АРК, Верховна Рада АРК, Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України.

Отже, реалізація функцій місцевих фінансів здійснюється в межах певного територіального колективу. Територіальний колектив – це визнана правовим чином місцева спілка людей публічного характеру, тобто це форма організації місцевої влади. З прийняттям Конституції України територіальний колектив стає територіальною громадою. Територіальна громада є основним суб’єктом місцевих фінансів і являє собою сукупність громадян України, які спільно проживають у сільському чи міському поселені, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус.

Територіальна громада характеризується наступними правовими ознаками:

- наділяється правом юридичної особи та може бути суб’єктом цивільно-правових відносин;

- має право здійснювати господарські операції, набувати і відчужувати майнові права, входити у зобов’язання, стягувати примусові збори зі своїх членів на задоволення спільних потреб;

- має право формувати власний бюджет і створювати позабюджетні фонди;

- є суб’єктом підприємницької діяльності у сфері надання громадських послуг;

- має право бути засновником підприємств, мати частку в статутних фондах господарських товариств, і отримувати відповідні доходи від цих вкладень;

- є суб’єктом фінансово-кредитних відносин;

- має у своєму розпорядженні та користуванні певне майно комунальної власності.

Конституцією України визначені основні функції територіальної громади. Зокрема, у статті 143 визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Будь-яка система не може ефективно функціонувати без організації чітких налагоджених взаємовідносин між її складовими елементами. Такими взаємовідносинами у структурі системи, що розглядається, є: взаємовідносини між усіма суб'єктами самої системи та між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави (державними фінансами, міжнародними фінансами, фінансовим ринком).

Таким чином, розглянуті в даній темі основні структурні елементи є комплексним відображенням системи місцевих фінансів її ролі в економічній системі держави. Ця система є набагато складніша і має свої особливості в кожній країні. Зауважимо, що вказані структурні елементи виявлено майже в усіх європейських країнах, що мають сформовані фінансові системи місцевих органів влади.

Практичне заняття 2.1. Місцеві фінанси як система – 2 год.

Питання для обговорення:

1. Система місцевих фінансів та її роль в економічній системі держави.
2. Формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування.
3. Інституційні складові системи місцевих фінансів.
4. Об'єкти і суб’єкти системи місцевих фінансів.
5. Територіальна громада як визначальний суб’єкт місцевих фінансів.

Завдання для самостійної роботи

Підготувати питання для дискусії:

1. Історичні аспекти становлення системи місцевих фінансів.

2. Чинники, що впливають на стан та рівень доходів органів місцевої влади.

3. Поняття інституту громадських послуг.

4. Форми впливу системи місцевих фінансів на економіку та соціальну сферу держави.

5. Суб’єкти фінансових відносин у сфері місцевих фінансів у зарубіжних країнах.

6. Види територіальних громад у зарубіжних країнах.

7. Особливості організації господарської діяльності територіальної громади.

 

Тематика рефератів:

1. Децентралізація державних фінансів як передумова формування системи місцевих фінансів
2. Законодавчі основи забезпечення автономії фінансових ресурсів місцевого самоврядування
3. Особливості інституціональної побудови системи місцевих фінансів у зарубіжних країнах

4. Еволюція становлення системи місцевих фінансів в Європі та Україні.

5. Особливості функціонування фінансового механізму на рівні місцевого самоврядування.

6. Фінансова політика і роль місцевих органів влади в її реалізації.

Література: 14, 17, 22, 23, 25, 31, 36, 44, 53, 70.