Методичні вказівки до вивчення теми

При вивченні даної теми особливу увагу доцільно звернути на розуміння сутності місцевих фінансів, їх значення та ролі у реалізації економічної політики держави, ознайомитись з правовими основами функціонування місцевих фінансів та особливостями реалізації їх функцій, розглянути інструменти економічного механізму управління територіями

Місцеві фінанси є частиною загальнодержавних фінансів. Їх функціонування пов’язане з необхідністю фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Об’єктивними передумовами виникнення місцевих фінансів є розвиток продуктивних сил, який відбувається відповідно до об’єктивних законів діалектики та законів розвитку суспільства, що неминуче впливає на формування фінансових відносин і приводить до виникнення їх нових сфер і ланок. Крім того, важливими передумовами виникнення місцевих фінансів є розвиток демократичних засад будівництва держави та розвиток ринкових відносин. Перехід національної економіки від адміністративно-командної до ринкової стає реальним початком бюджетної децентралізації.

Бюджетна децентралізація – це процес передачі частини прав, компетенцій, відповідальності і фінансових ресурсів у бюджетній сфері від центральної влади органам місцевого самоврядування. На сьогоднішній день бюджетна децентралізація в Україні законодавчо закріплена у Конституції України та при підписанні Європейської Хартії про місцеве самоврядування.

Децентралізація передбачає зосередження фінансових ресурсів на рівні органів місцевого самоврядування для фінансування ними (органами) делегованих повноважень. Крім того, у регіонах мають бути створені спеціальні служби чи органи, де до прийняття урядових рішень залучаються громадяни. В Україні таку компетенцію мають представницькі органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради та обраний сільський, селищний або міський голова.

Роль місцевих фінансів полягає в тому, що за їх допомогою держава активно реалізує свою соціальну та економічну політику шляхом фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, культури, науки, соціального забезпечення населення, використання місцевих фінансових ресурсів на охорону навколишнього середовища, на впорядкування населених пунктів, на утримання і капітальний ремонт житлового фонду, автодоріг, шляхів тощо. Для виконання покладених на них обов’язків органи місцевої влади формують, розподіляють і використовують наступні кошти:

Централізовані – мобілізовані в місцевий бюджет і місцеві регіональні позабюджетні фонди;

Децентралізовані – які відображають рух коштів підприємств та організацій усіх форм власності, що прямовуються на розвиток соціальної інфраструктури регіону(на створення і фінансування дитячих дошкільних закладів, будівництво житлових будівель тощо).

Місцеві фінанси – це економічні відносини, пов’язані з формуванням централізованих (бюджетних) та децентралізованих (позабюджетних) фондів грошових коштів і використання їх на забезпечення соціальних потреб та економічного розвитку відповідної території.

Правову основу, що визначає формування та особливості функціонування місцевих фінансів у складі фінансової системи держави, утворюють: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, щорічний Закон “Про Державний Бюджет України”, інші нормативно-правові акти, що регламентують певні питання у сфері місцевих фінансів, зокрема, відповідні акти Президента України і Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування та акти, прийняті на місцевих референдумах.

У Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 червня 1996 р., дається тлумачення місцевого самоврядування, окреслюються складові матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування, вказуються основні підходи до формування і використання коштів місцевих бюджетів. Конституційно визначені норми, що закріплюють правові, організаційні, матеріальні та фінансові основи місцевого самоврядування, зокрема, стосуються:

- порядку призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування (стаття 85);

- підзвітності і підконтрольності місцевих державних адміністрацій радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами (стаття 118);

- обов’язку місцевих державних адміністрацій забезпечувати взаємодію з органами місцевого самоврядування та реалізацію повноважень, делегованих відповідними радами (стаття 119);

- складу представницьких органів місцевого самоврядування та принципів їх формування (стаття 141);

- матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142);

- державної підтримки місцевого самоврядування (стаття 142);

- предметів відання та повноважень місцевого самоврядування (стаття 143);

- можливості делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади (стаття 143);

- права органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймати рішення, які є обов’язковими на відповідній території (стаття 144);

- необхідності законодавчого врегулювання питань організації місцевого самоврядування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування (стаття 146).

У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятому 21 травня 1997 р. на розвиток положень Конституції України та відповідно до вимог ратифікованої Україною у 1996 р. Європейської хартії місцевого самоврядування, визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади його організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

У Бюджетному кодексі України від 21 червня 2001 р. визначено низку концептуальних положень, які стосуються місцевих фінансів: розподіл доходів і видатків між бюджетами всіх рівнів і видів, процедура розрахунку бюджетних трансфертів – дотацій вирівнювання місцевим бюджетам з державного бюджету, порядок здійснення місцевих запозичень, джерела формування та напрями використання бюджету розвитку місцевих бюджетів, встановлено відповідальність всіх учасників бюджетного процесу і контрольні повноваження владних органів, у тому числі органів місцевого самоврядування.

Щорічним законом про Державний бюджет України уточнюється склад доходів загального та спеціального фонду місцевих бюджетів, визначається механізм надання додаткових дотацій місцевим бюджетам з державного бюджету, встановлюються розміри коефіцієнтів вирівнювання для надання дотацій вирівнювання місцевим бюджетам з державного бюджету. Чинне законодавство України у сфері оподаткування визначає перелік місцевих податків і зборів, механізм їх справляння, граничні ставки і права органів місцевого самоврядування щодо їх запровадження.

Виключно важливе значення для формування правової основи місцевого самоврядування в Україні відіграла Європейська хартія місцевого самоврядування, яка сьогодні є основним міжнародно-правовим документом для країн-членів Ради Європи з питань організації місцевої влади на засадах місцевого самоврядування. В ньому викладені стандарти щодо організації управління на місцях на засадах місцевого самоврядування, які є обов’язкові для держав – членів Ради Європи.

Функції місцевих фінансів розглядаються як форма їх впливу на соціальні та економічні процеси в державі і на місцевому рівні:

1. Розподільча – полягає в організації розподілу значної частини ВВП через місцеві фінансові інститути. Зокрема, на органи місцевого самоврядування покладається виконання делегованих державних повноважень.

2. Регулююча – пов’язана із втручанням держави та органів місцевого самоврядування в межах їх компетенції у процес розширеного відтворення. Основними інструментами такого регулювання є податки, збори, обов’язкові платежі.

3. Стабілізаційна – місцеві фінанси забезпечують стабільний розвиток відповідних територій, реалізують певні соціальні гарантії, створюють необхідну для проживання громадян інфраструктуру.

4. Фіскальна – через місцеві бюджети забезпечується мобілізація певних фінансових ресурсів через систему податків та обов’язкових платежів.

5. Функція фінансового забезпечення економічного зростання регіону. Частина коштів місцевих бюджетів (видатки розвитку, капітальні видатки) спрямовується на забезпечення розширеного відтворення виробництва та зростання рівня економічного розвитку певного регіону;

6. Контрольна – передбачає організацію постійного контролю за формуванням, розподілом, і перерозподілом місцевих фінансових ресурсів. Крім того, органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть здійснювати контроль фінансової діяльності господарюючих на її території суб’єктів.

Завдання та функціїяк державного управління, так і місцевого самоврядування реалізуються в межах відповідних територій, виділених у відповідності з адміністративно-територіальним поділом країни.

Економічний механізм управління територіями – це сукупність економічних важелів, за допомогою яких держава управляє територіями, а органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію своїх господарських функцій. Основними елементами економічного механізму управління територіями є:

Бюджетне регулювання – формування та розподіл фінансових ресурсів між державним бюджетом і бюджетами територій, знаходження оптимальних меж централізації та децентралізації коштів з метою вирівнювання фінансово-економічних можливостей окремих територій,

Податкове регулювання –зміцнення прибуткової бази органів місцевої влади, запровадження системи місцевих податків, регламентація переліку, способів формування та використання позабюджетних фондів органів місцевої влади, встановлення меж податкової ініціативи органів місцевої влади і самоврядування.

Інвестиційне регулювання – лімітування централізованих капіталовкладень, що виділяються центральною владою органам місцевої влади, «дольова участь» відповідних міністерств і відомств у розвитку територій.

Адміністративне регулювання – регулювання майнових відносин та господарської діяльності органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій, касове планування по окремих територіях тощо

Таким чином, місцеві фінанси є об’єктивною формою економічних відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбувається формування та використання фондів грошових коштів, призначених для задоволення потреб регіонів країни. При цьому місцеві фінанси є важливою складовою фінансової системи країни, оскіль­ки вони беруть участь у розподілі та перерозподілі вартості валового внутрішнього продукту держави і забезпечують фінансування знач­ної частини витрат, пов’язаних з функціонуванням виробничої і соціально-культурної сфери.

.

Практичне заняття 1. 1. Сутність і функції місцевих фінансів – 2 год.

Питання для обговорення:

1. Об’єктивні передумови виникнення місцевих фінансів
2. Сутність місцевих фінансів.
3. Правові основи функціонування місцевих фінансів в Україні
4. Функції місцевих фінансів
5. Економічний механізм управління територіями та його інструменти.

Завдання для самостійної роботи

Підготувати питання для дискусії:

1. Місцеві фінанси – складова загальнодержавних фінансів.

2. Необхідність місцевих фінансів в умовах ринкових відносин.

3. Специфічні ознаки місцевих фінансів.

4. Формування науки про місцеві фінанси.

5. Основні теорії, що пояснюють суть і природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади.

6. Основні положення Європейської хартії про місцеве самоврядування.

 

Тематика рефератів:

1. Різні підходи до визначення економічної сутності місцевих фінансів.
2. Еволюція становлення місцевих фінансів в Європі та Україні.
3. Конституційні гарантії надання громадських послуг органами місцевого самоврядування.

4. Реформа адміністративно-територіального устрою в Україні в контексті Бюджетного Кодексу.

5. Роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.

6. Проблеми становлення і розвитку місцевих фінансів в Україні.

7. Основні напрями зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

8. Розвиток місцевого самоврядування у контексті здійснення політики європейської інтеграції України

Література: 22, 40, 42, 46, 56, 57, 68, 71.