Як радянський тоталітарний режим вплинув на ментальність українського народу.

Ментальність (менталітет) — стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості та підсвідомості, що визначають устремління, нахили орієнтації людей, у яких виявляється національий характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія. Ментальність є глибинним джерелом мислення, ідеології та віри, почутів та емоцій, Менталітет формують географічне середовище, політичні інститути й соціальні структури суспільства, культура, традиції.

Тоталітарний режим — політичний лад, за якого державна влада зосереджується в руках певної групи (найчастіше політичної партії), яка знищує демократичні свободи, повністю підпорядковує всі сфери життя своїм інтересам й утримує контроль над суспільством методами терору, політичного й духовного закабалення (Ф. Турченко).Режим, який характеризується цілковитою незалежністю держави від суспільства, здатністю правлячої верхівки контролювати майже всі сфери суспільного життя, нав'язувати громадянам силою або пропагандою норми життєдіяльності, спосіб життя, характер мислення тощо. При тоталітарному режимі істотно обмежуються або порушуються основні права і свободи людини (С. Кульчицький).

Сталінізм — одна з форм тоталітаризму, що сформувалася в СРСР у роки існування культу особи Й. Сталіна. Сталінізм бере свій початок з кінця 1920-х р. р., з так званого „Великого перелому”. На практиці означало створення командної економіки, відмову від непівських ринкових елементів управління народним господарством, прискорену індустріалізацію, примусову колективізацію сільського господарства. „Соціалістичні перетворення” здійснювалися методами терору. Використовувались найрізноманітніші методи тиску — обкладання високими податками, законування (тавро саботажника, негідника троцькіста, правоухильника, космополіта тощо), терор голодом, масові репресії, депортації. Сталінізм не був окремішньою ідеологічною системою, а становив крайню, радикальну форму реалізації комуністичного, марксистсько-ленінського вчення (О. Удод).

Запитання:

1. Які риси вирізняють ментальність радянської людини?

МЕНТАЛЬНІСТЬ

 

2. Під впливом яких чинників сформувалися саме ці риси радянської
людини?

Чинники впливу	Риси радянської людини

 

3. Ч им відрізняється ідеальний образ радянської людини (образ, створений радянською пропагандою) від реального?

 

Ідеальні риси радянської людини	Реальні риси радянської людини

 

 

4. Чи збіглися риси „нової людини” з рисами ментальності українського народу? У чому?

Риси ментальності українців	Риси радянської ментальності

 

5. Як ви вважаєте, наскільки стійкі риси радянської ментальності?

Сучасність:

1) Чи спостерігаєте ви риси радянської ментальності у повсякденному житті?У чому це виявляється?

2) Яким чином вони впливають на поведінку людини?

3) Які прояви радянської ментальності ви спостерігаєте в собі? Чи заважають вони вам?

4) Яким чином їх можна позбутися?

Роздатковий матеріал № 1

      Джерело 1

Із „Програми Комуністичної партії Радянського Союзу” (1961 р.):Партія вважає, що моральний кодекс будівничого комунізму включає такі моральні принципи:

• відданість справі комунізму, любов до соціалістичної Батьківщини, до країн соціалізму;

• піклування кожного про збереження та примноження суспільного надбання;

• високий ступінь усвідомлення суспільного обов'язку, нетерпимість до порушень суспільних інтересів;

• колективізм і товариська взаємодопомога: один за всіх, всі за одного;

• гуманне ставлення і взаємоповага між людьми: людина людині — друг, товариш і брат;

чесність і правдивість, моральна чистота, простота і скромність у суспільному й особистому житті;

• взаємоповага у сім'ї, турбота про виховання дітей;

• непримиренність до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства;

• дружба і братерство всіх народів СРСР, нетерпимість до національної і расової неприязності;

• нетерпимість до ворогів комунізму, справи миру і свободи народів;

• братерська солідарність з трудящими всіх країн, з усіма народами.

(Матеріали ХХІІ з’їзду КПРС. – Полііздат, 1961. – С.411).

Джерело 2

„Голові… с /с від громадянки У. Євг. Ол-др.

Прошу с/раду видати мені довідку про те, що я розірвала зв'язок з батьком - служителем релігійного культу... гр. У. А. В. Раніше мене, як неповнолітню, стримували вдома батьки, почасти не могла виїхати... у зв’язку з неотриманням паспорта.

Тепер, досягши повноліття і розірвавши зв'язок з родиною, я стану в ряди трудящих буду працювати для Радянської країні. 12/У 1935 р. (ПІДПІК)”.

(Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900—1939роках. — К.: Ґенеза, 2004. -С.246).

Б. Шкварчук В. „На казарменому становищі”:

„24 травня на пленумі Любецького райкому вчитель Стрілко покритикував на заввпіонервідділу райкому Сигалович Дору. Скривджена дівчина довго тамувала кривду, потім, назвавшись „чоловіком літнього віку”, написала на його ім'я, начальника райвідділу НКВС Векслера, анонімку про районну терористичну організацію у складі вчителів Бурмаки, Конашевича, Стрілка, Товчка і одного незнайомого з Чернігова, очевидно, керівника. Мовляв, узнала про них, коли вони під виглядом випивки обговорювали свої контреволюційні справи. Чекісти за рядом другорядних ознак з похвальною оперативністю вийшли на авторку. Не заарештували — спершу заслухали на закритому засіданні райкому. „Я легковажна, в дитинстві рахітом перехворіла, — виправдовувалася дівчина, — а донос на Стрілка написала з ревнощів. Хай би ходив зі мною, а не з Мільштейн. Чим вона краща?”. Дорі не повірили: так гарно збрехати, вигадати всілякі подробиці — неможливо; очевидно, щось таке є, може, й сама учасниця. Вигнали з усіх посад, завели кримінальну справу”.

(Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939роках. — К.: Ґенеза, 2004. - С. 246, 247).

Джерело 3