Розділ ІІ. Життєтворчі проекти у навчанні історії

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………...3

Розділ І. Метод проектів у навчанні історії в школі

1.1. Становлення проектного навчання…………………………………..5

1.2. Практика використання методу проектів у навчанні історії України…………………………………………………………………………..8

1.3. Технологія групової творчої справи у навчанні історії………...10

Висновки до розділу І ……………………………………………………….13

Розділ ІІ. Життєтворчі проекти у навчанні історії

2.1. Метод проектів як педагогічна технологія………………………..14

2.2. Оцінювання проектної діяльності…………………………………..16

2.3. Метод проектів у педагогіці життєтворчості…………………….17

Висновки до розділу ІІ ……………………………………………………...22

Висновки ……………………………………………………………………….24

Список використаної літератури ……………………………………...25

Додатки ………………………………………………………………………..26

Вступ

На початку ХХІ ст. в сучасному інформаційному суспільстві відбуваються неоднозначні трансформаційні процеси. Тому сьогодення позначене складним пошуком нового світорозуміння педагогічного світовідчуття, яке здатне заглянути в майбутнє. Сучасна освіта покликана осмислити свої здобутки, уроки, освоїти нові цінності.

    Найважливішою педагогічною проблемою стало впровадження в навчальний процес нових освітніх технологій, прийомів, засобів і методик, які допомагають дітям „відкрити себе”, розкривати свою особистість. Критерієм успішності підлітка стає не тільки результативність у вивченні шкільних предметів, оскільки ставлення людини до можливостей власного пізнання й перетворення природи, історії, самої себе.

    Нині в освіті України спостерігаються тенденції до удосконалення традиційних методик і методів роботи з учнями та пошуки і розробка нових альтернативних технологій, більше ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували в минулому. Українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які підвищують „конвертованість” у світі українських дипломів та атестатів. У результаті поліпшення навчання в наших школах. Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи., є метод проектів, використання якого дозволяє змінити традиційний підхід до навчання учнів.                  Актуальність теми: сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої реалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують в навчанні. Сучасний учень живе у складному світі, що швидко змінюється, стикається з представниками різних культур, носіями різних світоглядів та життєвих стратегій. Тому школа через кожен навчальний предмет має підготувати учнів дот цього. Історія є одним із небагатьох навчальних предметів, який через ознайомлення з минулим людства виходить на формування образу світу, у якому живе людина. І її складової – соціально активного елементу світу.

  Отже, використанню методу проектів, який на мою думку, суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи, присвячена курсова робота.

  Мета курсової роботи: дослідити використання методу проектів як освітньої технології, спрямованої на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практики, формування в них умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого пошуку.

  Завдання:

- вивчити становлення методу проектів у навчанні історії;

- застосування життєтворчих проектів у навчанні історії;

- виділити сильні і слабкі сторони методу проектів;

- дослідити методику організації проектної діяльності з тозки зору вчителя та учня.

       Об’єкт: метод проектів як освітня технологія в навчанні історії.

       Предмет курсової роботи: практика використання методу проектів в навчанні історії в школі.

               Методи дослідження: анкетування учнівського колективу, підбір і опрацювання науково-методичної літератури, розробка проекту „Я і тоталітарне минуле”.

Розділ І.

Метод проектів у навчанні історії в школі

Висновки до розділу І

    Отже, як система навчання проектне навчання перебуває в безпосередньому зв’язку з лабораторною системою, тому містить в собі більшість сильних і слабких моментів.                                                                     У сучасній практиці навчання історії метод проектів виступає не як самостійна система, а як її елемент. Це знімає деякі критичні зауваження, пов’язані з універсалізацією проектного навчання як єдиного шляху навчання, і пом’якшує деякі недоліки, що виникають в процесі організації роботи за методом проекту.                                                                                                            Отже, серед сильних сторін проектного навчання слід відзначити його зорієнтованість на розвиток в учнів умінь самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, формувати критичне мислення. Метод проектів передбачає розв’язання будь-якої проблеми, пов’язаної з використанням різноманітних методів, форм (індивідуальної, парної, групової) і засобів навчання, а також – інтегрування знань і умінь з різних галузей знань.                                                                                                                Проте проектне навчання не є найкоротшим шляхом отримання знань. Воно вимагає великих витрат навчального часу та неабиякої кваліфікаційної підготовки вчителя.

 

 

Розділ ІІ.

Висновки

    Вивчаючи тему проектів, ми дійшли до висновку, що метод проектів — це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів.

Метод проектів допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально. Під час роботи над проектом діти набувають досвіду індивідуальної самостійної діяльності. Метод проектів:

• стимулює учнів до розв'язання проблем, які потребують певної суми знань;

• розвиває критичне мислення;

• формує навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують);

• допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання в співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі.

Метод проектів припускає розв'язання певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути „відчутними”, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо практична, то готовий продукт проекту.

Метод проектів можна використовувати у звичайному класі як самостійну (індивідуальну) чи групову роботу учнів впродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних, телекомунікаційних.

Додатки

Анкета учасника проекту

1. Від чого залежала зацікавленість у проекті:

- виконував (ла) самостійно;

- важлива проблема;

- цікава інформація;

- дослідна робота;

- використання знань на практиці.

2. Найцікавіший етап:

- пошук проблеми;

- планування;

- збирання матеріалу;

- етап обробки інформації;

- підготовка виходу проекту;

- презентація.

3. Як ти оцінюєш себе за підсумками роботи в проекті:

- став (ла) вище оцінювати свої здібності й можливості;

- стали поважати товариші;

- не зовсім задоволений (на) собою;

- даремно витратила час.

     4. Чого вдалося навчитися під час роботи над проектом?

     5. Закінчи речення. Проект – це…

Дякуємо за відповіді!

 

№	Етапи проектної діяльності	Потрібна допомога	Маю уяву	Позитивний досвід	Можу поділитися досвідом
1	Постановка проблеми – пошук, обговорення, прийняття рішень про тему. Мету, завдання, остаточний продукт проекту.
2	Організація та планування роботи (по групах)
3	Вибір засобів проектної та інформаційної діяльності.
4	Виконання проекту, зокрема допоміжних видів діяльності (добір інформації, складання робочих матеріалів, обговорення та оцінювання даних, обмін інформацією тощо)
5	Складання робочого варіанта проекту (обговорення матеріалів проекту. Визначення структури і змісту та його розділів, загальний дизайн)
6	Складання остаточного варіата проекту та оформлення остаточного продукту.
7	Презентація проекту та його оцінювання

 

1.  З якими труднощами Ви зіткнулися під час організації проектної діяльності учнів?

2. Які навички сформувалися в учнів Вашої групи під час роботи над проектом?

3. Які навички сформувалися у Вас під час проектної діяльності учнів?

4. Який теоретичний або практичний матеріал Ви хотіли опрацювати з питань проектної технології наступного року?

 

Проект „Я І ТОТАЛІТАРНЕ МИНУЛЕ”

Навчальна тема:

„Радянська модернізація України (1929—1938     р. р.)”

Тема уроку: „Громадсько-політичне життя”

Мета: визначити основні риси ментальності радянської людини, чинники, що вплинули на їх формування, вплив на українську ментальність, а також ті риси людини радянської доби, що збереглися у ментальності сучасних українців; виявити особистісні риси учнів, адекватні сучасній українській ментальності, й ті, що були отримані у спадок від радянського минулого;

• продовжити формування поняття «ментальність українського народу»;

• розвивати вміння аналізувати історичні джерела з метою виявлення ментальних рис українського народу; систематизувати й узагальнювати матеріал життєтворчого змісту;

• формувати вміння враховувати ментальні риси людей, які залишилися їм у спадок від тоталітарної доби; залучати індивідуальний досвід для розв'язання навчальних завдань життєтворчого характеру; виховувати почуття поваги до українського народу та несприйняття ідеалів тоталітарного суспільства.

Методичні рекомендації

Проект виконується під час вивчення теми „Радянська модернізація України (1929—1938)”. Презентацію його логічно провести на уроці, присвяченому вивченню громадсько-політичного життя в Україні. Обсяг і характер матеріалу дозволяє організувати роботу двох міні-груп. Перша має зайнятися аналізом першоджерел та їх узагальненням відповідно до операційної картки. Друга група працює з фрагментами аналітичних робіт, які містять вже готові оціночні судження, що потребують аргументації або спростування. Обидві групи працюють за однією операційною карткою, але з різними наборами роздавального матеріалу.

Операційна картка з опрацювання ключового питання:

Сучасність:

1) Чи спостерігаєте ви риси радянської ментальності у повсякденному житті?У чому це виявляється?

2) Яким чином вони впливають на поведінку людини?

3) Які прояви радянської ментальності ви спостерігаєте в собі? Чи заважають вони вам?

4) Яким чином їх можна позбутися?

Роздатковий матеріал № 1

      Джерело 1

Із „Програми Комуністичної партії Радянського Союзу” (1961 р.):Партія вважає, що моральний кодекс будівничого комунізму включає такі моральні принципи:

• відданість справі комунізму, любов до соціалістичної Батьківщини, до країн соціалізму;

• піклування кожного про збереження та примноження суспільного надбання;

• високий ступінь усвідомлення суспільного обов'язку, нетерпимість до порушень суспільних інтересів;

• колективізм і товариська взаємодопомога: один за всіх, всі за одного;

• гуманне ставлення і взаємоповага між людьми: людина людині — друг, товариш і брат;

чесність і правдивість, моральна чистота, простота і скромність у суспільному й особистому житті;

• взаємоповага у сім'ї, турбота про виховання дітей;

• непримиренність до несправедливості, дармоїдства, нечесності, кар'єризму, користолюбства;

• дружба і братерство всіх народів СРСР, нетерпимість до національної і расової неприязності;

• нетерпимість до ворогів комунізму, справи миру і свободи народів;

• братерська солідарність з трудящими всіх країн, з усіма народами.

(Матеріали ХХІІ з’їзду КПРС. – Полііздат, 1961. – С.411).

Джерело 2

„Голові… с /с від громадянки У. Євг. Ол-др.

Прошу с/раду видати мені довідку про те, що я розірвала зв'язок з батьком - служителем релігійного культу... гр. У. А. В. Раніше мене, як неповнолітню, стримували вдома батьки, почасти не могла виїхати... у зв’язку з неотриманням паспорта.

Тепер, досягши повноліття і розірвавши зв'язок з родиною, я стану в ряди трудящих буду працювати для Радянської країні. 12/У 1935 р. (ПІДПІК)”.

(Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900—1939роках. — К.: Ґенеза, 2004. -С.246).

Б. Шкварчук В. „На казарменому становищі”:

„24 травня на пленумі Любецького райкому вчитель Стрілко покритикував на заввпіонервідділу райкому Сигалович Дору. Скривджена дівчина довго тамувала кривду, потім, назвавшись „чоловіком літнього віку”, написала на його ім'я, начальника райвідділу НКВС Векслера, анонімку про районну терористичну організацію у складі вчителів Бурмаки, Конашевича, Стрілка, Товчка і одного незнайомого з Чернігова, очевидно, керівника. Мовляв, узнала про них, коли вони під виглядом випивки обговорювали свої контреволюційні справи. Чекісти за рядом другорядних ознак з похвальною оперативністю вийшли на авторку. Не заарештували — спершу заслухали на закритому засіданні райкому. „Я легковажна, в дитинстві рахітом перехворіла, — виправдовувалася дівчина, — а донос на Стрілка написала з ревнощів. Хай би ходив зі мною, а не з Мільштейн. Чим вона краща?”. Дорі не повірили: так гарно збрехати, вигадати всілякі подробиці — неможливо; очевидно, щось таке є, може, й сама учасниця. Вигнали з усіх посад, завели кримінальну справу”.

(Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939роках. — К.: Ґенеза, 2004. - С. 246, 247).

Джерело 3

Роздатковий матеріал № 2

Джерело 1

Джерело З

Я. Грицак „Нариси історії України ”

„Окрім очевидних людських втрат та величезного морального удару, голод завдав невиправної шкоди українському національному життю. Він практично знищив старе українське село з його багатими народними традиціями. Замість нього з'явилося колгоспне село, яке вже ніколи не повставало проти радянської влади. Колективізація приглушила почуття індивідуалізму, яке було основним для ідентичності українського селянина. Тим самим вона поклала початок процесу „із селян — у радянських людей” — процесу, який завершився вже після Другої світової війни. На декілька поколінь наперед голодомор 1932—1933 р. р. імплантував у свідомість селянства соціальний страх, політичну апатію і пасивність. Ще наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років центральні регіони України з переважно сільським населенням залишалися районами з найнижчим рівнем громадської і політичної активності; позиції партійної номенклатури були там найсильнішими. Голод перервав тяглість поколінь у розвитку української національної еліти. За сприятливих умов потрібно принаймні одне покоління, яке могло оформитися з існуючої соціальної бази (в українському випадку — з селянства) в активну елітну групу. Там, де ця соціальна база порушена, час формування еліти розтягується на 2-3 покоління. Якщо взяти до уваги, що кожне нове покоління з'являється приблизно кожні 20-25 років, то стає очевидним, що шкідливі соціальні наслідки голоду протривали в часі аж до останніх років існування УРСР. Голод призупинив „українізацію” міст Сходу та Півдня України: після нього поповнення міського населення відбувалося в основному за рахунок імміграції з Росії”.

(Грицак Я. Й. Нариси історії України: формування модерно їукр. Нації ХІХ-ХХст.: Навч. посібник. - К.: Ґенеза, 1996. — С. 184).

Джерело 4

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………...3

Розділ І. Метод проектів у навчанні історії в школі

1.1. Становлення проектного навчання…………………………………..5

1.2. Практика використання методу проектів у навчанні історії України…………………………………………………………………………..8

1.3. Технологія групової творчої справи у навчанні історії………...10

Висновки до розділу І ……………………………………………………….13

Розділ ІІ. Життєтворчі проекти у навчанні історії

2.1. Метод проектів як педагогічна технологія………………………..14

2.2. Оцінювання проектної діяльності…………………………………..16

2.3. Метод проектів у педагогіці життєтворчості…………………….17

Висновки до розділу ІІ ……………………………………………………...22

Висновки ……………………………………………………………………….24

Список використаної літератури ……………………………………...25

Додатки ………………………………………………………………………..26

Вступ

На початку ХХІ ст. в сучасному інформаційному суспільстві відбуваються неоднозначні трансформаційні процеси. Тому сьогодення позначене складним пошуком нового світорозуміння педагогічного світовідчуття, яке здатне заглянути в майбутнє. Сучасна освіта покликана осмислити свої здобутки, уроки, освоїти нові цінності.

    Найважливішою педагогічною проблемою стало впровадження в навчальний процес нових освітніх технологій, прийомів, засобів і методик, які допомагають дітям „відкрити себе”, розкривати свою особистість. Критерієм успішності підлітка стає не тільки результативність у вивченні шкільних предметів, оскільки ставлення людини до можливостей власного пізнання й перетворення природи, історії, самої себе.

    Нині в освіті України спостерігаються тенденції до удосконалення традиційних методик і методів роботи з учнями та пошуки і розробка нових альтернативних технологій, більше ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували в минулому. Українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які підвищують „конвертованість” у світі українських дипломів та атестатів. У результаті поліпшення навчання в наших школах. Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи., є метод проектів, використання якого дозволяє змінити традиційний підхід до навчання учнів.                  Актуальність теми: сьогодні метод проектів вважають одним з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої реалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують в навчанні. Сучасний учень живе у складному світі, що швидко змінюється, стикається з представниками різних культур, носіями різних світоглядів та життєвих стратегій. Тому школа через кожен навчальний предмет має підготувати учнів дот цього. Історія є одним із небагатьох навчальних предметів, який через ознайомлення з минулим людства виходить на формування образу світу, у якому живе людина. І її складової – соціально активного елементу світу.

  Отже, використанню методу проектів, який на мою думку, суттєво збагачує навчальний процес сучасної школи, присвячена курсова робота.

  Мета курсової роботи: дослідити використання методу проектів як освітньої технології, спрямованої на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практики, формування в них умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого пошуку.

  Завдання:

- вивчити становлення методу проектів у навчанні історії;

- застосування життєтворчих проектів у навчанні історії;

- виділити сильні і слабкі сторони методу проектів;

- дослідити методику організації проектної діяльності з тозки зору вчителя та учня.

       Об’єкт: метод проектів як освітня технологія в навчанні історії.

       Предмет курсової роботи: практика використання методу проектів в навчанні історії в школі.

               Методи дослідження: анкетування учнівського колективу, підбір і опрацювання науково-методичної літератури, розробка проекту „Я і тоталітарне минуле”.

Розділ І.

Метод проектів у навчанні історії в школі