Метод проектів як педагогічна технологія

         Метод проектів пройшов стадію еволюційних змін. Сьогодні він стає інтегрованим компонентом в системі освіти. Аналіз літератури з теми дозволяє нам зробити певні висновки щодо методу проектів з точки зору понять „метод”, „методика”, „технологія”.

    За визначенням С. Сисоєвої, метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини суспільства [26; 25-31].

     В „Українському педагогічному словнику” подано визначення, згідно з яким метод проектів є організацією навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів. Але будь –яке визначення буде неповним з точки зору сутнісних ознак методу проектів. Якщо доповнити його думками науковців і педагогів - практиків, то утвориться така номенклатура сутнісних ознак методу проектів:

* самостійна діяльність учнів, яку вони виконують упродовж визначеного відрізка часу;

* розв’язання проблеми, яка передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань;

* «відчутність» результатів виконання проекту;

* використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів засобів [ 20; 183].

* непасивне, активне сприйняття „навчання через дію”;

* зміщення акцентів у діяльності з формального запам’ятовування на активне мислення;

* застосування загальнодидактичних принципів [ 25; 171-174];

* планування доцільної діяльності у зв’язку з вирішенням якого-небудь навчального шкільного завдання в реальних життєвих обставинах [28; 8];

* розвиток пізнавальних, творчих навичок і умінь, що потребують скмостійногог контролювання знань та орієнтації в інформаційному просторі [1; 257-258];

* не тільки набуття учнями нових знань, а освоєння способів діяльності [23; 27];

* обов’язкова презентація отриманих результатів.

    Отже, виходячи з сутнісних ознак методу проектів, спробуємо логічно сформолювати основні вихідні положення проектування як діяльності Є. Кагоров і М. Чанова виділяютьб такі принципи методу проектів:

1. Активності у виборі завдання та його опрацюванні;

2. Інтересу учнів до роботи;

3. Поєднання теорії з практикою, знань і навичок;

4. Здатності проекту породжувати в процеі роботи нові [11; 4-10];

5. Спроможності втілення проекту;

6. Колективної діяльності.

 

2.2. Оцінювання проектної діяльності                        Дуже важливо визначити параметри зовнішнього оцінювання проектів. Дослідники технології пропонують такі параметри зовнішнього оцінювання проектів:

· значущість та актуальність порушених проблем;

· коректність використаних методів дослідження та методів обробки отриманих результатів;

· активність кожного учасника проекту;

· характер спілкування та взаеємодопомоги, взаємодоповнюваність учасників проекту;

· залучення знань з інших галузей;

· доказовість пнрийнятих- рішень, уміння аргументувати свої висновки;

· естетика оформлення результатів проведеної роботи;

· уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність та аргументованість відповідей кожного учня [ 22; 488-489 ].

    Отже, за допомогою зовнішньої оцінки проектів можна відстежувати їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цієї оцінки багато в чому залежить від типу, теми, змісту проекту, умови проведення.                 У системі суб'єктних взаємин під час використання проектної технології змінюється роль викладача. Викладач стає одним із членів проектно-дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі — джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, вступає в систему відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально-проектну діяльність.                            Водночас педагогічна функція викладача ускладнюється порівняно з авторитарною парадигмою, оскільки саме викладач повинен створити в навчальній групі умови для розвитку й реалізації автономії учня та розумного балансу творчої волі, організаційної дисципліни й відповідальності під час виконання проекту, досягнення остаточного результату, а також його оцінки.