Атестація робочих місць за умовами праці, її мета, основні завдання та зміст; організація та порядок проведення; карта умов праці

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабі­нету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.

Атестація ро­бочих місць за умовами праці (да­лі - атестація) проводиться на підприємствах і в організаціях не­залежно від форм власності й господарювання, де технологіч­ний процес, використовуване об­ладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкід­ливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятли­во впливати на стан здоров'я пра­цівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації - регу­лювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпе­чення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повнова­ження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше від одно­го разу на п'ять років.

Позачергово атестація прово­диться в разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його ви­борного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологіч­ної служби МОЗ.

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгірпромнагляду.

Атестація робочих місць пе­редбачає:

- установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

- санітарно-гігієнічне досліджен­ня факторів виробничого середо­вища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку факторів ви­робничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх харак­теристик стандартам безпеки пра­ці, будівельним та санітарним нор­мам і правилам;

- установлення ступеня шкідливос­ті й небезпечності праці та її ха­рактеру за гігієнічною класифіка­цією;

- обґрунтування віднесення робо­чого місця до категорії із шкідли­вими (особливо шкідливими), важ­кими (особливо важкими) умова­ми праці;

- визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пен­сійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах;

- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним за­безпеченням працівників;

- аналіз реалізації технічних й ор­ганізаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, ха­рактеру і безпеки праці.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середови­ща і трудового процесу прово­дяться санітарними лабораторія­ми підприємств й організацій, атестованих органами Держстан­дарту і МОЗ за списками, що узго­джуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епіде­міологічних станцій.

Відомості про результати атестації робочих місць зано­сяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики спільно з МОЗ.

Перелік робочих місць, вироб­ництв, професій і посад з пільго­вим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затвер­джується наказом по підприєм­ству, організації і зберігається впродовж 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, про­фесії та посади яких унесено до переліку.

Результати атестації вико­ристовуються під час уста­новлення пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і ком­пенсацій за рахунок підпри­ємств та організацій, обґрун­тування пропозицій про вне­сення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, ро­біт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пен­сійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліп­шення умов праці та оздоров­лення працівників.

Також підприємства й організації використовують результати атес­тації для надання пільг і компенса­цій, передбачених чинним законодавством.

Так, наприклад, як результати атес­тації використовуються під час установлення пенсій за віком на пільгових умовах. Пунктом «а» ст. 13 Закону Украї­ни «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон) передбачено, що право на пенсію за віком на пільго­вих умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівни­ки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, за­тверджуваним урядом, і за резуль­татами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і за стажу роботи - не менш як 20 років, з них не менш як 10 ро­ків на таких роботах; жінки - після досягнення 45 ро­ків і за стажу роботи не менш як 15 років, з них не менш як сім років шість місяців на таких роботах. Працівникам, які мають не менш як половину стажу роботи в особ­ливо шкідливих та особливо важ­ких умовах праці, пенсії на пільго­вих умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону на один рік за кож­ний повний рік такої роботи чоло­вікам і на один рік чотири місяці - жінкам.