Облік розрахунків з поточної дебіторської заборгованості

 

 

Поточною дебіторською заборгованістю вважається заборго- ваність, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Для обліку поточної дебіторської заборгованості призначені ра- хунки класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”: 34 “Короткостро- кові векселі одержані”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”,

37 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Облік короткострокових векселів одержаних. В системі без- готівкових розрахунків важливе місце відводиться розрахункам з до- помогою векселів.

Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання вста- новленої форми, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання век- селедавця (боржника) сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі є прості і пе- реказні. Простий вексель (соло) виписує боржник (покупець чи замо- вник, тобто трасат) і є зобов’язанням векселедавця (боржника) спла- тити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визна- чений строк і в обумовленому місці. Переказний вексель (тратта) ви- писує третій учасник розрахунків (кредитор або трасант, наприклад, банк покупця) і є наказом боржникові (трасату) сплатити зазначений у ньому борг у визначений строк продавцеві і в обумовленому місці.

У простому векселі вказують місце і дату його видачі, суму бор- гового зобов’язання, строк і місце платежу, найменування кредитора, якому         повинен бути проведений платіж, підпис позичальника- векселедавця. Окремо від суми може зазначатись зобов’язання по сплаті відсотків.

У переказному векселі обов’язково повинні міститись наступні дані: найменування трасата (платника), найменування ремітента (оде- ржувача), дата і місце складання векселя, зазначення терміну і місця платежу, пропозицію сплатити відповідну суму, підпис трасанта (осо- би, яка видала вексель). Жодні виправлення у векселях не допуска- ються.

Отримані векселі підприємства зберігають у касі або здають в банк. Підприємства можуть передавати отримані векселі іншим осо- бам. У цьому випадку власник звичайного векселя здійснює переда- вальний надпис на зворотній стороні векселя, а такий надпис на пере- казному векселі здійснює кредитор-трасат.

Облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями, ведеться на рахун- ку 34 “Короткострокові векселі одержані”, який має такі субрахунки:

341 “Короткострокові векселі, одержані в національній валюті”, 342 “Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті”.

За дебетом рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” відо- бражають отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями в кореспонденції з кредитом рахунків: 36 – отримано короткостроковий вексель за відвантажену покупцям про- дукцію, роботи, послуги; 37 – погашено дебіторську заборгованість короткостроковим векселем; 70,71,74 – отримано короткострокові ве- кселі при реалізації продукції, іноземної валюти, фінансових інвести- цій (без нарахувань заборгованості); 73 – отримано векселі в оплату нарахованих підприємству дивідендів, відсотків та ін.

За кредитом рахунку 34 відображають отримання коштів у по- гашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської за- боргованості, продаж векселя третій особі та ін. в кореспонденції з дебетом рахунків: 30,31 – одержано грошові кошти в касу, на рахунки в банках в оплату за векселями; 50,60 – погашено позику банку за ра- хунок передачі отриманих короткострокових векселів; 63 – передано векселі постачальникам в оплату заборгованості; 64 – передано век- селі в оплату заборгованості по податках і платежах; 94 – втрати від курсових різниць за отриманим короткостроковим векселем в інозем- ній валюті та ін.

Аналітичний облік на рахунку 34 “Короткострокові векселі оде- ржані” ведеться за кожним одержаним векселем у Відомості 3.4 ана- літичного обліку векселів, а синтетичний – у Журналі 3 та Головній книзі.

Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік короткострокових векселів одержаних ведуть у Журналі-ордері

№ 8 сг. та відомості до нього.

Кредитові обороти Журналу 3 (Журналу-ордера № 8 сг.) в кінці місяця переносять у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту від- повідних рахунків.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками. Облік роз- рахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, то- вари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпече- на векселем, а також з учасниками промислово-фінансової групи, здійснюють на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника-

ми”, до якого відкривають субрахунки: 361 “Розрахунки з вітчизня- ними покупцями”, 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”, 363 “Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп”.

На субрахунку 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” уза- гальнюється інформація про наявність дебіторської заборгованості і її погашення вітчизняними покупцями та замовниками.

На субрахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями” ана- літичний облік ведеться у гривнях та іноземній валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 363 “Розрахунки з учасниками промислово- фінансових груп” узагальнюється інформація з учасниками таких промислово-фінансових груп.

За дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника- ми” відображають продажну вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартер- них контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перераху- ванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації в кореспонденції з кредитом рахунків: 30,31 – повернення покупцям чи замовникам переплачених ними коштів; 70 – нарахуван- ня покупцям і замовникам за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги; 71 – нарахування покупцям і замовникам за реалізовану іно- земну валюту, інші оборотні активи, плати за операційну оренду ак- тивів, курсової різниці за дебіторською заборгованістю в іноземній валюті та ін.

При надходженні виручки за реалізовану продукцію (роботи і послуги) кредитують рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замов- никами” і дебетують рахунки коштів: 30 “Каса”, 31 “Рахунки в бан- ках”. Якщо за реалізовану продукцію одержано вексель, то робиться запис: дебет рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”, кредит рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”.

За кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника- ми” в кореспонденції з дебетом рахунків також відображають: 38 – списання сумнівної заборгованості за рахунок резерву; 50,60 - пога- шення заборгованості по позиках за рахунок оплати, яка надійшла від покупців; 64 – оплачено заборгованість перед податковими органами за рахунок коштів, що надійшли від покупців і замовників та ін.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ве- деться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками здійснюють у Журналі 3, а аналітичний – у Відомості 3.1. Записи у Відомість 3.1 ведуть за кожним документом, покупцем (замовником) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. Відомість 3.1 підприємства можуть вести окремо за субрахунками. Підставою для заповнення Ві- домості є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, квитанції заготівельних організацій, банківські документи та інші первинні до- кументи.

У Журналі 3 відображають обороти за кредитом рахунку 36 “Ро- зрахунки з покупцями та замовниками”. Записи здійснюють на під- ставі підсумкових даних Відомості 3.1 та первинних документів.

Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік за рахун-

ком 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” ведуть у Відомості

№ 11.8 сг., а синтетичний – у Журналі-ордері № 11 сг.

У кінці місяця кредитові обороти рахунку 36 із Журналу 3 (Жу- рналу-ордера № 11 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за де- бетом рахунку 36 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Облік розрахунків з різними дебіторами. Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за аван- сами виданими, підзвітними сумами, нарахованими доходами, за пре- тензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членам кредитних спілок та за іншими операціями ведуть на рахунку 37 “Роз- рахунки з різними дебіторами”. За різними видами дебіторської забо- ргованості відкривають субрахунки: 371 “Розрахунки за виданими авансами”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”, 374 “Розрахунки за претензіями”, 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

За дебетом рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” відо- бражають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання.

На субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” по дебе- ту обліковують суми виданих авансів іншим підприємствам в корес- понденції з кредитом рахунків коштів (31) чи рахунків кредитів банку (50,60). Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або дого- вір.

По кредиту субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” відображають зарахування сум виданих авансів при розрахунках за матеріали, що надійшли, виконані роботи і послуги в кореспонденції з дебетом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядника- ми”.

Аналітичний облік розрахунків за виданими авансами ведуть за кожним дебітором у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства – у Журналі- ордері № 8 сг. та відомості до нього).

На субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” обліко- вують розрахунки з працівниками підприємства по сумах, виданих їм під звіт на господарські витрати і на службові відрядження.

На підприємстві повинен бути затверджений наказом керівника список підзвітних осіб, яким дозволено брати готівку під звіт на при- дбання товарно-матеріальних цінностей чи проведення розрахунків за роботи і послуги.

Видача готівки під звіт на витрати, пов’язані із службовим від- рядженням, проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі відповідно до порядку, встановленого Урядом України.

Порядок відшкодування витрат на відрядження працівнику вста- новлюється “Інструкцією про службові відрядження у межах України і за кордон”, затвердженої Наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №

59 (з наступними змінами і доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон” (з наступними змінами та доповненнями).

Направлення працівника підприємства у відрядження здійсню- ється керівником цього підприємства або його заступником і оформ- ляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначен- ня, назви підприємства, куди відряджений працівник, терміну й мети відрядження.

Термін відрядження визначається керівником, але не може пере-

вищувати в межах України 30 календарних днів, за кордоном – 60 ка- лендарних днів. Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ре- монтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будів- ництва об’єктів. Терміни відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення                           монтажних, налагоджувальних,                 ремонтних, проектних, будівельних, будівельно-монтажних робіт не повинен перевищувати одного року.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за від- мітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постій- ної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день при- буття і день вибуття проставляються у кожному пункті.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїз- да, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постій- ної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження

– день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи від- рядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24- ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше – наступна доба.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється ре- жим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та сере- дній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі. За час затримки в місці перебування у відрядженні без по- важних причин працівникам не виплачується заробітна плата, не від- шкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового при- міщення та інші витрати.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

При відрядженні працівника терміном на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються.

Видача наявних грошей під звіт оформляється видатковим касо-

вим ордером на основі наказу керівника, заяви працівника з візою ке- рівника підприємства. Працівникам, що направлені у відрядження, видаються кошти на оплату вартості проїзду до місця призначення і назад, найму житла, добові.

Норми добових встановлені по Україні та за кордоном у гривнях з врахуванням харчування:

По Україні                      За кор-

дон
	без харчування	30,00	280,00
	одноразове харчування	24,00	224,00
	дворазове харчування	18,00	154,00
	триразове харчування	12,00	98,00

 

Витрати на харчування включають у рахунок на оплату готелю

(місця проживання).

Підприємство за наявності підтверджуючих документів (в ори- гіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового  приміщення  в розмірі  фактичних  витрат  з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лаго- дження та прасування одягу), за користування холодильником, телеві- зором до 120 грн. за добу.

Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовують- ся в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і авто- мобільним транспортом загального користування (крім таксі) з ураху- ванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і ко- ристуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

З дозволу керівника підприємства працівникові можуть бути ві- дшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні норми від- шкодування витрат на наймання житлового приміщення, на проїзд та службові телефонні переговори. Витрати на відрядження відшкодо- вуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Добові відшкодовуються на підставі відміток у посвід- ченні про відрядження.

Невитрачена готівка, видана під звіт на витрати по відрядженню,

повинна бути повернена в касу підприємства не пізніше трьох робо-

чих днів по закінченні відрядження, а видана на закупівлю сільсько- господарської продукції та заготівлю вторинної сировини і метало- брухту – 10 робочих днів з дня видачі її під звіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби – наступного дня після видачі її під звіт і зда- на в касу банку не пізніше наступного дня.

Не витрачена і не повернена у встановлені строки готівка вклю- чається до суми фактичного залишку каси на кінець дня і співвідно- ситься зі встановленим лімітом залишку готівки в касі.

На дебеті субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” відображають суми, видані під звіт в кореспонденції з кредитом раху- нків коштів (30,31). Рахунок 31 кредитують тоді, коли аванс перера- ховується підзвітним особам, які знаходяться за межами підприємст- ва.

На витрачені підзвітними особами суми субрахунок 372 “Розра- хунки з підзвітними особами” кредитують (по затверджених авансах) в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку витрат (23,91,92 та ін.), матеріальних цінностей (20,21,22,26,27 та ін.). Звіти про витрачання авансів на відрядження чи придбання матеріальних цінностей із при- кладеними до них документами (проїзні білети, квитанції за житло, товарні чеки на придбані матеріальні цінності, накладні та ін.) за- тверджує керівник підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть по кожній авансовій видачі (по кожному авансовому звіту) у Відомості

3.2 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 7 сг.). У кінці місяця по кожній підзвітній особі визначають залишок, а після цього – залишок в цілому по субрахунку 372. Дебетовий залишок означає невикористані суми авансів, а кредитовий – перебільшення сум по використаних авансах (заборгованість підприємства підзвіт- ним особам).

Таким чином, сальдо субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних ак- тивів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань підприємства.

На субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” ве- дуть облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, які підлягають отриманню.

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасни-

ками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі

підприємства. На субрахунку 373 відображається дебіторська забор- гованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.

Відсотки (проценти) – плата за використання грошових коштів,

їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. На субрахунку

373 буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсот- ків за авансами грошових коштів та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів під- приємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програ- мних продуктів тощо).

Суму нарахованих дивідендів, відсотків, роялті на користь під- приємства відображають за дебетом субрахунку 373 і кредитом раху- нку 73 “Інші фінансові доходи”. При надходженні коштів за сумами нарахованих дивідендів, відсотків, роялті дебетують рахунки 30 “Ка- са”, 31 “Рахунки в банках” і кредитують субрахунок 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”.

Аналітичний облік розрахунків за нарахованими доходами здій- снюють за кожним дебітором у Відомості 3.2 аналітичного обліку ро- зрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього).

На субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” обліковують ро- зрахунки за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядни- кам, транспортним та іншим організаціям, а також розрахунки за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками. Пре- тензії виникають в результаті недостачі матеріалів, завищення цін, допущених арифметичних помилок, невідповідності одержаних това- рів стандартам, допущені простої та ін. На даному субрахунку знахо- дять відображення помилково списані чи зараховані суми на рахунках в обслуговуючій установі банку.

Субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” дебетують на суму пред’явлених претензій в кореспонденції з кредитом рахунків: 63 – на суму претензій до постачальників і підрядників; 31 – на суму претен- зій банку щодо помилково списаних коштів; 71 – на суму пред’яв- лених санкцій та ін.

Кредитують субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” на су-

ми одержаних платежів по пред’явлених претензіях в кореспонденції

з рахунками грошових коштів. В результаті помилково зарахованих сум на рахунки коштів роблять такий бухгалтерський запис: дебет ра- хунку 31, кредит субрахунку 374.

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведуть по кожно- му дебітору у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різни- ми   дебіторами (сільськогосподарські підприємства – у Журналі- ордері № 8 сг. та відомості до нього).

На субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” обліковують розрахунки за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

Спочатку виявлені нестачі і втрати від псування цінностей від- носять на позабалансовий рахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” за собівартістю. Після розгляду при- чин заподіяної шкоди нестачі відносять на:

– витрати підприємства, якщо винуватців не встановлено: дебет рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” (для оборотних ак- тивів), 97 “Інші витрати” (для необоротних активів), кредит рахунків матеріальних цінностей;

– винних осіб у розмірі утримуваних сум, які включають обліко- ву вартість матеріальних цінностей, податок на додану вартість, акци- зний збір (по підакцизних товарах), а також з врахуванням встановле- них коефіцієнтів перерахунку вартості: дебет субрахунку 375 “Розра- хунки за відшкодуванням завданих збитків”, кредит рахунку 71 “Ін- ший операційний дохід” (для оборотних активів), 74 “Інші доходи” (для необоротних активів). Суму податку на додану вартість відобра- жають за дебетом рахунку 71 чи 74 і кредитом рахунку 64 “Розрахун- ки за податками й платежами”. Одночасно собівартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, втрати від їх псування списують на дебет рахунку 94 чи 97 з кредиту рахунків 10,12,20,26,27,30,33 та ін.

Після віднесення нестач і псування матеріальних цінностей на витрати підприємства чи на винуватців, їх вартість списують з поза- балансового рахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псу- вання цінностей”.

Погашення заборгованості винуватцями відображають за креди- том субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збит- ків” і дебетом рахунків: 30,31 – при сплаті готівкою чи через банк; 66

– при утриманні сум нестач, крадіжок і втрат із заробітної плати. Під-

ставою для відображення даних операцій є прибуткові касові ордери,

розрахунково-платіжні відомості, виписки банку та інші документи.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть у Відомості 3.2 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього) за кожним дебітором (винною особою).

На субрахунку 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок” ведуть облік розрахунків за позиками членам кредитних спі- лок у кредитних спілках. За дебетом даного субрахунку відображають дебіторську заборгованість по виданих позиках в кореспонденції з кредитом рахунків коштів. При поверненні позик робиться зворотний запис: дебет рахунків 30,31, кредит субрахунку 376.

Аналітичний облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок ведуть у Відомості 3.2.

На субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведуть облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не ведеться на інших субрахунках рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спіль- ної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними осо- бами), інші розрахунки. Тут ведуть облік розрахунків за продані в кредит товари, видані на індивідуальні потреби позики, формений одяг, за акціями трудового колективу, доходами, внесками в статутний та пайовий капітал, а також розрахунки з організаціями та особами за виконавчими документами судових органів, з квартиронаймачами, з батьками за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах та ін. На цьому ж субрахунку сільськогосподарські підприємства відобража- ють розрахунки з населенням за реалізовані продукцію, худобу і пти- цю.

За дебетом субрахунку 377 відображають виникнення (збіль- шення) дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення чи списання.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами за-

боргованості, термінами її виникнення й погашення.

Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік розрахун- ків з мешканцями квартир та гуртожитків ведуть у Відомості № 8б сг., а з батьками за утримання їх дітей у дитячих установах – у Відомості

8в сг. За всіма іншими дебіторами для ведення аналітичного обліку

використовують Журнал-ордер № 8 сг. та відомість до нього.

Синтетичний облік на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіто-

рами” ведуть у Журналі 3, аналітичний – у Відомості 3.2. Відомість

3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами підприємс- тва можуть вести за окремими субрахунками рахунку 37. Підсумкові дані кредитових оборотів Відомостей 3.2 за всіма субрахунками запи- сують у Журналі 3.

Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік за рахунком 37 ведуть у Журналі-ордері № 7 сг. (субрахунок

372) і Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього (інші субрахунки).

У кінці місяця кредитові обороти Журналу 3 (Журналів-ордерів

№ 7сг., 8 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом раху- нку 37 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Загальна схема обліку розрахунків з поточної дебіторської забо-

ргованості наведена на рисунку 4.