Облік довгострокових і поточних фінансових інвестицій

 

 

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін- формації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, 2 “Баланс” та ін- шими нормативними документами з організації та ведення бухгалтер- ського обліку.

Так, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського облі- ку 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються пі- дприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів то- що), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Но- сіями активів, що утримуються підприємством, є цінні папери: акції, облігації, казначейські зобов’язання, депозитні сертифікати тощо.

Умови, порядок випуску цінних паперів, державне регулювання їх ринку визначено Законами України “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Украї-

ні”, “Про державну депозитарну систему та особливості електронно-

го обігу цінних паперів в Україні”.

Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який свідчить про дольову участь в статутному капіталі акціонерного това- риства, і про право приймання участі в управлінні ним, дає право її власнику на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, а та- кож на участь в поділі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація – це цінний папір, який свідчить про внесення її вла- сником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ній термін з виплатою фіксованого відсотка. Розрізняють облігації внут- рішніх державних і місцевих позик та облігації підприємств. Сума, що виплачується при погашенні облігації, може визначатися шляхом нарахування відсотків на номінал облігації (відсоткова облігація) або шляхом визначення різниці між ціною розміщення і ціною погашення такого цінного паперу (дисконтна облігація). Облігації можуть випус- катись іменними і на пред’явника, відсотковими і безвідсотковими (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

К а значейські зобов’язання – це вид цінних паперів, що засвід- чують внесення їх власником грошових коштів в бюджет і дають пра- во на отримання фіксованого доходу на протязі всього строку воло- діння цими цінними паперами.

Д е позитний сертифікат – свідоцтво банку про терміновий про- центний внесок, що засвідчує право вкладника (тільки юридичної особи) на одержання після встановленого терміну суми внеску і від- сотків по ньому. Вони гарантують високий процентний дохід (чим довший строк, тим більший відсоток можна одержати), і тому депози- тні сертифікати доцільно використовувати для здійснення коротко- строкових фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю, яка складається з ціни їх придбання,                  комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’- язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з при- дбанням фінансової інвестиції.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інве- стиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних па- перів. Справедлива вартість цінних паперів визначається за поточною

ринковою вартістю на фондовому ринку, а за відсутності такої – за експертною оцінкою.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом об- міну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора (при визнанні доходом таких надходжень).

Фінансові інвестиції за строками вкладень поділяють на довго- строкові і поточні. Довгостроковими є фінансові інвестиції, які утри- муються підприємством більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Облік довгострокових фінансових інвестицій. Для обліку дов- гострокових фінансових інвестицій призначений рахунок 14 “Довго- строкові фінансові інвестиції” до якого відкривають субрахунки: 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”,

142 “Інші інвестиції пов’язаним сторонам”, 143 “Інвестиції не-

пов’язаним сторонам”.

За дебетом рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” ві- дображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом – їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання диві- дендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

У балансі (перший розділ активу) довгострокові фінансові інве- стиції виділені окремо як такі, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, та інші фінансові інвестиції.

На субрахунку 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі” відображають інвестиції в асоційовані, дочі- рні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Пов’язані сторони – підприємства, стосунки між якими обу- мовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійс- нювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рі- шень іншою стороною.

Асоційоване підприємство – це підприємство, у якому інвестору належить блокувальний пакет акцій (більше 25 відсотків) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. Дочірнім є підпри- ємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Метод участі в капіталі – це метод обліку інвестицій, відповідно до якого балансова вартість фінансових інвестицій відповідно збіль- шується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в ка- піталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта ін- вестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування.

Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спі- льні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, відображається на рахунку 72 “Дохід від участі в капіталі”. Збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підпри- ємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, відобража- ється на рахунку 96 “Втрати від участі в капіталі”.

Бухгалтерські записи відображення в обліку довгострокових фі-

нансових інвестицій за методом участі в капіталі наведені у таблиці 3.

 

 

Т а б лиця 3