Поняття податку, податкових правовідносин і їх види

Система податкового права являє собою об’єктивну сукупність фінансово-правових норм, що обумовлюють внутрішню будову податкового права, зміст і особливості розташування його інститутів.

Всім інститутам, що входять в податкове право, властиві наступні ознаки:

1. Однорідність фактичного змісту;

2. Єдність правових норм, що регулюють ці відносини;

3. Законодавча відокремленість від інших інститутів.

Предметом податкового права є однорідні суспільні відносини, що визначають надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у формі податків і зборів. Особливістю цих відносин є рух коштів у власність держави і органів місцевого самоврядування знизу нагору. В них чітко відслідковуються державно-владна і майнова сутність. Держава надає своїм органам і органам місцевого самоврядування право збирати кошти, які переходять у власність держави і є одним із каналів формування доходів держави, причому метод регулювання цих відносин виключно імперативний.

Податкові правовідносини виникають на основі фінансово-правових норм. Загальні вимоги фінансово-правової норми конкретизуються відповідно до фактичної ситуації. Державна воля впливає на учасників цих відносин через норми. Податково-правові відносини мають такі особливості:

1. Цільова системність податкових правовідносин підлягає певній меті – установленню та стягненню податків;

2. Формальна визначеність пов’язана з тим, що відносини чітко регулюють певні зв’язки між суб’єктами цих відносин і державою. Вони забезпечуються державним примусом.

Податкові правовідносини являють собою відносини, що виникають при установленні, зміні та скасуванні податкових платежів. Учасники цих відносин наділені суб’єктивними правами та несуть юридичні обов’язки, пов’язані з платою податків.

Податкові правовідносини відображають певні функції, і їх можна поділити на:

· Загально регулятивні, що закріплюють коло суб’єктів, правовий статус. Суб’єкт виступає як носій загального суб’єктивного права, тобто ці права належать усім суб’єктам та кожному окремо.

· Конкретно регулятивні – форма реалізації загально регулятивних правовідносин, тобто ці відносини закріплюють конкретне поводження суб’єктів, зміст їх прав і обов’язків;

· Охоронні – виникають за умови порушення прав, коли суб’єкти мають потребу в захисті.

Об’єктом правовідносин виступає право власності (кошти в кінцевому підсумку).

Суб’єктами цих відносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб’єктивного права та обов’язків. Податкові правовідносини можуть змінюватися під впливом нормативних підстав, правосуб’єктних підстав.

Перш за все, податкові правовідносини поділяються на матеріальні та процесуальні.

Матеріальні норми встановлюють систему податків і зборів, склад податків, зборів і мита. Вони тривають протягом року або іншого періоду, що встановлений законом про цей податок. Підставою виникнення податкових правовідносин є юридичні факти – дії або події – з якими пов’язується виникнення.

Суб’єктами є організації та фізичні особи – платники податків, податкові агенти, податкові органи, митні органи, державні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють приймання платежів і контроль за їх сплату, банки, органи, що реєструють платників податків, органи опіки і соціальні установи.

Юридичний зміст податкового правовідношення – це суб’єктивні права та обов’язки учасників цих відносин, а матеріальний зміст – це поведінка сторін цих відносин. Суб’єктивне право учасників податкових правовідносин включає 3 правомочності:

1. Здійснення дій самостійно;

2. Вимагати здійснення дій інших суб’єктів;

3. Звернутися за захистом до органів держави.

При оподаткуванні застосовуються різні методи оподаткування, тобто порядок встановлення і зміни ставки податку:

· Рівний

· Пропорційний

· Прогресивний – ставка зростає зі збільшенням оподатковуваної суми.

Є також змішаний.

Всі податкові правовідносини виникають на тлі цивільно-правових або трудових правовідносин.

Платник податку відчужує частину своєї власності.

Податкові правовідносини – сукупність фінансових відносин, що виникають з приводу справляння податків з юридичних і фізичних осіб, що регулюються фінансовим правом.