Репараційне пит у міжнар віднос

Вже за перші два роки після авершення війни Нім повинна виплатити 20 млрд. зол марок. (сплачувалась продовольством). Версал дог - репарації в 132 мільярди зол марок.. США, Франція, Англія вирішили допомогти в оздоровленні нім економіки. Новий репараційний план для Нім розроблений міжнар комітетом експертів - Чарльза Г. Дауеса, затверджений 16 серпня 1924 на Лондонській конф. мета плану — відновлення промислового потенціалу Нім і забезпечення виплат репарацій раїнам-переможницям, передбачав надання Нім позики у сумі 200 млн. дол., в т. ч. 100 млн. дол. виділяли амер банки. Також основна маса нім промислової продукції повинна спрямовуватися в СРСР, щоб не витісняти англ та фр товари з між нар ринків.. План встановлював розміри платежів Нім на перші п’ять років по 1-1,75 млрд. марок у рік, а потім — по 2,5 млрд. марок у рік. Для забезпечення платежів передбачалося встановити контроль союзників над нім держбюджетом, грошовим обігом і кредитом, залізницями, який здійснювався спеціальним комітетом експертів (очолював ген агент по репараціях – споч - О. Юнг, згодом П. Гілберт). У зв’язку з прийняттям плану Дауеса, між Фр і Бельгією з одного боку, і Нім— з другого, було підписано угоду про припинення окупації Рурського басейну і виведення звідти фр і бельг військ. План Дауеса діяв до 1929 року.. До вересня 1930 сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Нім склала 26-27 млрд. марок, а заг сума нім репараційних платежів за той же період — дещо більше 10 млрд. марок. Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 досягло передвоєнного рівня.

Рішення про перегляд плану Дауеса було прийняте представниками Нім., ВБ, Фр., Італії, Бельгії та Японії на нараді в Женеві 16.09.1928 - для розгляду цього питання був ств комітет експертів на чолі з О.Юнгом. В червні 1929 комітет ухвалив рекомендацію замінити план Дауеса планом Юнга (затверджений на Гаазькій конференції в січні 1930). - передбачав скорочення щорічних репараційних платежів Нім.до 2 млрд.марок, які слід було сплачувати у продовж 37 років, а протягом наступних 22 років Нім. мала вносити суми, що дорівнювало б тим платежам, які її кредитори повинні були платити у ці роки для погашення своїх боргів. Цей план давав Нім значні вигоди. На відміну плану Дауеса він точно визнавав терміни і загальну суму репарацій, відновлював фінансову самостійність Німеччини, ліквідував контрольні органи союзних держав.

14.Особл екон стабілізації 1924-29 в кр Зх. 1924-1929 у Фр, як і в інших зх країнах, відбулась стабілізація й розвиток економіки на основі зростаючої політ стабільності фр с-ва, відновлення демократії. Високі темпи промислового розвитку Фр в ті роки пояснюються отриманням репарацій з Нім (9 млн. марок золотом),використанням саарського вугілля та лотарингської руди, наявністю дешевої робочої сили в колоніях. Крім того, у міжвоєнний період Фр перетворилася на своєрідну Мекку для іноземного туризму, зокрема із США, що сприяло розвиткові сфери обслуговування. С г теж розвивалося досить успішно. В 1931 р. міського населення вперше виявилося більше, ніж сільського, хоча частка останнього складала 49,2%,тобто його було значно більше, ніж в інших розвинених країнах. Незважаючи на появу та розвиток великих підприємств, понад 40% фр робітників працювали на дрібних підприємствах. 25%торговельних закладів і 53% сільських госп не застосовували найманої праці. Фр залишалася державою рантьє. У 1929  прибутки від цінних паперів майже утричі перевищували прибуток від промисловості. За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Фр випереджала Нім та ВБ й поступалася тільки США. Максимального у міжвоєнний час обсягу промислового виробництва було досягнуто 1930— він на 40% перевищив довоєнний рівень.У зазначений період країни Європи та США впоралися з наслідками війни, перевели господарство на мирні рейки, відбудували його і стали збільшувати темпи економічного розвитку. На просторах Євразії пощастило припинити збройну боротьбу. Для періоду стабілізації були характерними такі риси соц-екон та політ розвитку країн:·модернізація промислового виробництва, поява нових галузей, впровадження нової техніки і технологій, нових галузей і методів організації праці (конвеєризація, стандартизація, масове вир-во);·стабілізація кредитно-фінансової системи; зменшення державного регулювання;·зміни в політико-партійних структурах деяких країн;· установлення авторитарних режимів у країнах Цн та Пд-Сх Європи, утвердження фашистського режиму в Італії; відродження Російської імперії на новій ідеологійчній основі у формі СРСР;·формування нової системи європейської безпеки, послаблення Версал-Вашингтонської с-ми;·суттєві зміни в ідейно-політичній, культурній, соціально-психологічній, моральній атмосфері зх с-ва (зростання ролі засобів масової інформації, демократизація одягу, особливо жіночого, розвиток спорту, туризму. Вжливими особливостями пол життя у період стабіілізації стали:- зростання ролі засобів масової інформації (преса, радіо);- залежність прийняття важливих політичних рішень від громадської думки;- формування нових лідерів, які вміють маніпулювати суспільною думкою;- зростання ролі робітничих, антивоєнних, жіночих та інших; рухів;- залежність політичної стабільності від економічної.