Громадянська війна в Іспанії та встан авторитарного режиму Ф.Франко.

Заколот почався 17 липня 1936 р. в Іспанському Марокко. Наступного дня заколот поширився на інші райони Іспанії. У заколотників відразу виникли проблеми: Х-А.Прімо де Рівера був заарештований і страчений, Санхурно загинув у авіакатастрофі, Франко з марокканськими військами був блокований республіканським флотом у Марокко. Заколотові загрожувала поразка. Тоді на допомогу франкістам прийшли Італія і Німеччина, які перекинули марокканську армію в Іспанію і надали заколотникам зброю. Згодом 200 тис. італійських та німецьких військ взяли участь у війні на боці франкістів.Перед республіканським урядом завдання організувати опір франкістам. Складність полягала в тому, що іспанська промисловість не виробляла багатьох видів військової техніки і спорядження. Не вистачало підготовлених військових кадрів. На звернення до урядів Англії, Франції і США з проханням продати зброю республіканці отримали відмову. Уряди цих держав посилались на міжнародне право, яке забороняло втручання у внутрішні справи інших держав. Між 27 країнами була підписана угода про невтручання в іспанські справи. Проте Італія та Німеччина не збирались цього виконувати і активно постачали зброю франкістам. У жовтні 1936 p. CPCP заявив, що не буде дотримуватись угоди, надішле військових радників республіканцям і постачатиме зброю. На захист республіки приїхали в Іспанію близько 50 тис. чол., які прагнули боротись з фашизмом. З них були утворені інтернаціональні бригади;У вересні 1936 р. сформовано новий республіканський уряд на чолі з Ларго Кабальєро, який провів реформи. У країні встановився терор каральних органів. У 1936-1937 pp. основні бойові дії точились навколо Мадриду, але всі наступи франкістів були відбиті. Не допомогли їм і прихильники у самій столиці, так звана "п'ята колона". Після невдалої спроби взяти Мадрид франкістами Німеччина та Італія почали відкриту інтервенцію. Під містечком Гвадалахара у березні1937 р. італійський корпус було розгромлено. Після цієї поразки франкісти основні зусилля перенесли у Каталонію, У квітні 1938 р. армії франкістів вдалось відокремити Каталонію від іншої території республіки. Спроба армії республіканців розірвати блокаду, здійснивши наступ у липні 1938 р., не вдалась. На початку 1939 р. Каталонія була захоплена. Райони, контрольовані республіканцями, були відрізані від Франції. 27 лютого 1939 р. Англія і Франція розірвали дипломатичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко.Опинившись у міжнародній ізоляції 6 березня 1939 р. командуючий обороною Мадриду полковник Касадо здійснив переворот, повалив республік канський уряд і вступив у переговори з Франко. Спроба комуністів підняти повстання була придушена. На територію, контрольовану республіканцями, вступили франкістські війська. В Іспанії було встановлено диктатуру генерала Франко (березень 1939 р.- листопад 1975 р.) Франкісти починали репресії проти своїх противників

 

46. Форм блоку тот-міліт. держав. 25 листопада 1936 між Німеч. (Й.Ріббентроп) та Япон. (Кімо Мусякодзі) - Антикомінтернівський пакт. Метa - захист від комуністичної пропаганди. Фактично, Нім цим договором погоджувалася з японською агресією. Існував також таємний протокол проти СРСР (коли одна з двох країн зазнає загрози з боку СРСР, інша сторона не надаватиме допомоги СРСР; якщо виникне така ситуація, відразу мають бути проведені консультації між обома сторонами договору; ні одна, ні інша зі сторін не укладатимуть політ. угод з СРСР без погодження з іншою стороною). Термін дії пакту 5 років.,     5 лист 1941 продовжено ще на 5 р. 6 листопада 1937 до пакту +Італія 24 лютого 1939 +Угорщина та+ Маньджоу-Го (існ. з 1932),             27 березня 1939 + Іспанія.                                 25 листопада 1941 +7 країн (Болгарія, Фінляндія, Румунія, Данія, Словаччина, Хорватія і Нанкінський уряд у Китаї (очолив Ван Цзинвей). Ці країни не знали про існування таємного протоколу.

22 травня 1939 Нім (Ріббентроп) з Італ (Чіано) Пакт про дружбу та союз - «Сталевий пакт» на 10 років – співробітництво «у сфері забезпечення миру в Європі». Вони повні рішучості спільно «виступати за збереження свого життєвого простору й підтримка миру», боротися за «збереження основ європейської культури». Сім статей, у таємних додатках – негайне створення військових комісій. У випадку нападу- військова допомога. Вісь Берлін – Рим встановлена остаточно.

  27 вересня 1940 – «Троїстий пакт» - «вісь Берлін-Рим-Токіо» - підписаний у Берліні Ріббентропом (Нім), Чіано (Італ), Курусу (Яп). Зобов’язувалися інформувати одна одну про діяльність Комінтерну і вести проти нього спільну боротьбу. - на 10 років, поділили сфери впливу: Нім – Європа і Цн. Африка;        Італ – Середземномор’я і Пн. Африка; Японія – Далекий Схід і Азійська територія СРСР. До договору приєдналися: 20 лист 1940 – Угорщ; 23 лист – Рум; 24 лист – Словаччина; 1 березня 1941 – Болгарія.

47. Мюнхенська угода 1938               

привід – Судетська проблема (Судетська німецька партія – Конрад Генлейн – автономія). Гітлер підписав «Зелений план» (план Грюн) - 24 серпня 1938 р., який передбачав окупацію Судетської області, і почав концентрувати війська на ЧС кордонах. Гітлер поставив перед ЧС през. Бенешом вимогу передати Нім. Судетську обл. 20 травня уряд ЧС оголосив часткову мобілізацію - занепокоєння Франції та Англії й роздратування Гітлера. Вибухнула «травнева криза». Гітлер призначив виконання «Зеленого плану» на 1 жовтня 1938. Одна за одною були направлені дипломатичні місії західних держав до Праги і в Берлін. 29-30 вересня 1938 Мюнхенська конф Гітлера, Муссоліні, Чемберлена й Даладьє. ЧС делегація прибула, але в зал засідань не допущена. Мюнхенська угода про поділ ЧС складалася з гол частини, додатка й трьох декларацій про «міжнародні комісії», які мали остаточно визначити кордони ЧСР. Основний зміст угоди: а) Судетська область відділяється від ЧС й передається Нім з 1 по 10 жовтня; б) все майно має залишатися на місці; в) ЧС має задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.

Пізніше в Празі мі зак справ ЧС Крофта заявив послам Анг, Фр та Іт: «Для нас це катастрофа.» Наслідки конференції: 1. Це була цинічна змова Анг та Фр з фашистськими держ за спиною ЧС про її розчленування, «миротворчість» за чужий рахунок. ЧС втратила 1/5 території, 5 млн нас, 33%пром підприємств. Німец. кордон проходив за 40 км від Праги. Польща 2 жовтня ввела свої війська в Тешинську Сілезію. 14 березня 1939 від’єднання Словаччини. Одночасно проголосила незалежн. Підкарпатська Русь. Мюнхенська змова фактично означала поразку політики «невтручання» й «умиротворення» фашистських агресорів, яка через 11 місяців призвела до війни між самими «мюнхенцями». СРСР залишався єдиною державою, яка осудила Нім. Мюнхенські рішення докорінно змінили стратегічне становище в Європі. Через 5,5 місяців ЧС перестала існувати – 15 березня 1939 нім. війська вступили у Чехію – утв. Протекторат Богемії і Моравії.

48.Пакт Ріббентропа-Молотова 1939 15 серпня 1939 посол Нім в СРСР фон Шуленбург зачитав Молотову послання мін зак справ Нім Ріббентропа, де він висловлював готовність особисто прибути до Москви для «з'ясування нім-рос відносин». Після обміну телеграмами між Гітлером і Сталіном 23 серпня до Москви прибула нім. делегація. Близько 2год. ночі 24 серпня 1939 Молотов і Ріббентроп підписали пакт з таємним протоколом до ньго. Пакт (7 статей) укладався на 10 років з продовженням його дій на наступні 5 років. В пакті заявлялося, що обидві країни хочуть зміцнити справу миру. Вони зобов'язувалися не брати участі в жодному акті агресії одна проти одної, не підтримувати жодної третьої строни, яка розв'язувала б війну проти однієї з них, не приєднуватися до груп держав, ворожих до тієї чи іншої з договірних сторін, проводити взаємні консультації, вирішувати конфлікти між ними тільки шляхом дружнього обміну думками або арбітражу. В трьох основних статтях таємного протоколу поділялися «зони впливу»: до «зони впливу» СРСР «в разі політико-територіальних змін» віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан. 31 серпня 1939 р. у Москві на позачерговому засіданні Верховної Ради СРСР було ратифіковано пакт, а в Німеччині на рейхстазі – 1 вересня. Наслідки: Пакт зірвав на певний час спроби зх держав зіштовхнути між собою Нім й СРСР, проте об'єктивно сприяв Нім в розв'язанні нової агресії в Європі. Не тільки Японія, а й інші союзники Нім були незадоволені її договором з СРСР. Італія висловила «глибоке почуття образи», Іспанія заявила про нейтралітет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.

Радянсько-фінська війна

Лист 1939 - 13 бер 1940

Тривалий час між Фінляндією та СРСР велися переговори, в ході яких Радянський Союз вимагав від фінської сторони перенести кордон на Карельському перешийку на 35 км від Ленінграда в обмін на інші території, що ніяк не компенсувало втрати стратегічно важливої «лінії Маннергейма» - системи фінської оборони, спорудженої в 1927-1939; передати 6 островів у фінській протоці в оренду, оренда пів-ва Ханко Уряд Фінляндії 13 лист відмовився задовольнити радянські вимоги. 26 листоп – «Майнільський інцидент», 28 лист СРСР денонсував пакт про ненапад 1932, 30 листопада Червона армія(ЧА) вдерлася на фінську територію. Щоб прикрити акт агресії, було сформовано фінський маріонетковий уряд О. Куусінена (т. зв. «уряд Теріокі»). 3 грудня новий фінський уряд, очолений Рюті, з Таннером на посту мін зак справ, звернувся до Ліги Націй, яка            14 грудня виключила СРСР зі свого складу. 5 лютого – рішення про висадку корпусу (100-тис. фр.,брит, польських солдат, однак воювати мали лише 15 тис. поляків).           11 лютого 1940 почався черговий наступ ЧА, який завершився проривом «лінії Мареннгейма».    25 лютого 1940 скандинавські держави заявили про свій нейтралітет, Нім дотримувалась пакту Ріббентропа - Молотова і не втручалася. ЧА здобула перемогу над Фінляндією, підписала Московський договір 12 березня 1940, за яким Фінляндія остаточно віддала СРСР Карельський перешийок з Виборгом і надала в оренду на 30 років півострів Ханко за 8 млн фінських марок.