Поч ІІ св. в. Нім-польська війна

Вересня - 6 жовтня 1939

24 жовня 1938 Ріббентроп запропонував пол. послу у Нім Ліпському план повернення деяких територій (типу рахунок за участь Пол у поділі ЧС - Данциг, відкрити «польський коридор», приєднання до Антикомінтернівського пакту).     19 листопада 1938 мін зак справ Пол Юзеф Бек відмовився від пропозиції. 28 березня 1939 Гітлер розірвав Пакт про ненапад (укладений у січні 1934). Польщі надали гарантії ВБ і Фр (15 травня 39 пол-фр угода, 25 серпня Угода про взаємну допомогу з ВБ). Після зникненя ЧС Пол з трьох сторін оточена Нім. В квітні 39 – Нім - план «Вайс». Польський план – «Захід».

Формальним приводом до нім-пол в став інсценований 31 серпня 39 німцями напад поляків на нім радіостанцію в Ґлейвіці (в ефір відразу вигуки польською - «пришов час війни Польщі проти Німеччини»). Операцією керував Рейнхард Гейдріх.

1 вересня в 4.45 нім корабель «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по пол військ-мор базі Вестерплатте на Балтиці. Одночасно удар завдано із повітря, і суші – на пн. зі Сх Пруссії, на пд. – з Словаччини, зх.- зі Сх Нім. 3 вересня ВБ і Фр оголосили війну Нім (позиційна війна,  реальної допомоги Пол не отримала).

Битва на Бзурі (9-22 вересня)

8 - 28 вересня – оборона Варшави

16 вересня – пол. уряд емігрував

17 вересня у конфлікт втрутився СРСР і окупував сх обл Пол. Нім. війська зупинилися на лінії Сколе-Львів- Володимир-Волинський - Брест -Білосток 6 жовтня нім командування оголосило про завершення операції проти Пол.    Частина пол. тер-ї приєднана до Нім, на решті 12 жовтня ств. «генерал-губернаторство окупованих польс областей» під керуванням нім влади, а через рік «ген-губернаторство Нім. імперії». Відповідно до секретного доповнення до Договору про дружбу та кордони між Нім і СРСР (28 вересня 39) територія Польщі була поділена між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною (Тешинська обл) і Литвою (не приймала безпосередньої участі у війні, але 10 жовтня 39 підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, де лит. уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної Армії та отримав від СРСР частину колишніх польс земель - Віленську обл., Литва - згідно радянсько-нім домовленостей відійшла до сфери інтересів СРСР).

Наслідки- перемога в Пол дозволила Нім перекинути сили на зх. Перерозподіл сфер впливу дозволив СРСР дипломатичним тиском змусити Латвію, Литву та Естонію підписати договори про взаємодопомогу, які привели до приєднання Прибалтики до СРСР.

Командувачі – Пол - Едвард Ридз-Смігли, Нім - Федор фон Бок, Герд фон Рундштедт, Словач - Фердинанд Чатлош (армія «Бернолак»)

 

Дивна війна» у Європі 1939-40

Вересня 39 - 10 травня 40

Фр і ВБ – Нім. Ворогуючі сторони вели лише бої місцевого значення на фр-нім кордоні, перебуваючи під захистом оборонних ліній Мажіно і Зігфріда. Період бездіяльності французьких та британських військ було використано Вермахтом для окупації Польщі, Данії і Норвегії, а також підготовки плану Французької кампанії.

27 вересня 39 Гітлер наказав негайно готувати наступ на зх:«Мета війни-поставити Анг на коліна, розгромити Фр». Вже 6 жовтня 39 нім війська остаточно завершили окупацію Польщі. Браухіч підписав 29 жовтня «Директиву Гельб щодо стратегічного розгортування». План «Гельб» (Жовтий) у своєму першому варіанті (план ОКХ). Початок наступу було призначено на 12 листопада 39. Однак 7 листопада наказ було скасовано через несприятливі метеорологічні умови. Пізніше початок операції буде відкладено ще 29 разів. 10 січня 40 Гітлер призначив остаточну дату наступу на 17 січня. Але у той самий день план «Гельб» потрапив до рук бельгійців. Нову редакцію плану надав начальник Еріх фон Манштейн.. («заманювання»).

9 квітня – 8 червня 40 - операція «Везерюбунг»- окупація Нім. території Данії і Норвегії.

Період «дивної війни» закінчився 10 травня 40 - нім війська згідно з планом «Гельб» почали наступальні дії на територію нейтральних Бельгії та Голландії. Потім через територію Бельгії, обійшовши лінію Мажино з півночі, нім війська захопили майже всю Фр. Рештки анг-фр армії були витіснені у район Дюнкерка, де вони евакуювалися до ВБ. 5 червня 40 – почався наступ на Париж (головнокомандувач фр. збр. сил – Вейган).10 червня у війну вступила Італія. 14 червня німці вступили в Париж. 22 червня 40 Фр підписала капітуляцію у Комп'єні. 2/3 країни окуповані німцями, решта – маріонеткова Вішістська держава (маршал Петен).

Оборонні плани союзників: « Діль» та «Еско»

 

54. Утв антигітлерівської коаліції.                                               Антигітлерівська коаліція почала складатися ще з березня 1939, коли ВБ оголосила гарантії Польщі (де-факто – 25 серпня 39). Після нім. вторгнення в Пол., 3 вересня Фр та ВБ оголосили війну Нім. Тому Фр, ВБ. і її домініони, Польща – перші учасники коаліції. 1940 + Норвегія (квітень), + Голандія (трав), + Бельгія і Люксембур г 1941 + Югославія та Греція. З поч. Рад.-нім. (22 червня 1941) війни + СРСР. 22 червня 1941 Черчілль, 24 червня Рузвельт заявили про намір надати допомогу СРСР у війні. 12 липня 1941. СРСР і ВБ угода «Про спільні дії у війні з Німеч». ВБ надала СРСР безоплатну позику в 10 млн.фунтів стерлінгів. 1 жовтня 1941 підписано тристоронню угоду (ВБ і США пообіцяли постачати продовольство в СРСР). 14 серпня 1941 Черчілль і Рузвельт підписали Атлантичну хартію, яка стала свого роду програмою антигітл.коал. Осн. положення: відсутність територ. претензій, повалення нацистської тиранії відмова від застосув. сили. У вересні 41 на міжсоюзній конференції у Лондоні учасники коаліції підписали хартію.До неї приєдналися СРСР, Фр, Пол, Бел, Голл…країни, що увійшли 1 січня 1942 підписали Декларацію об’єднаних націй (усього 26 держав). Наприк. 1943 до антигітл. коал. входило 36 держав.

Напад Нім на СРСР. Сх фронт

22 червня 1941 Нім (+Іт, Угор, Рум, Словацька р-ка) напала на СРСР.

18 грудня 40 Нім затвердила план Барбаросса.

У промові перед Рейхстагом 11 грудня 41 Гітлер пояснив причину  нападу СРСР - значна концентрація військової техніки та частин Рад армії на кордоні та плани нападу влітку 1941 СРСР на Європу. Нім – 190 дивізій, СРСР – 170. Нім вторгненя складалось із трьох груп армій: «Північ» (фон Леєб) – на Ленінград, «Центр» (фон Бок) – на Москву, «Південь» (Рунштедт) – на Укр.

Зх кордони СРСР прикривали Прибалтійський(Кузнєцов), Західний (Павлов), Київський (Кирпонос) військові округи, перетворені в Пн-Зх, Зх і Пд-Зх фронти. 1941 пройшов у повній стратегічній і тактичній перевазі Нім. За півроку їй вдалося захопити Прибалтику, Білорусь, Україну. СРСР не спромігся організувати належну оборону на жодній ділянці фронту - поразки під Мінськом (29 червня), 8 вересня початок облоги Ленінграда, 19 вересня – взято Київ, 16 жовтня - Одесу, 24 жовтня – Харків. 30 вересня розпочалась битва за Москву (операція «Тайфун»), спочатку - оборонна, з грудня – наступальна (до 7 січня 1942).

1942 рік позначився провалом нім наступу на Москву та початком контрнаступу рад військ. Провал «Тайфуну» крах нім плану блискавичної війни. Нім спромоглася захопити Донщину, Кубань та Кавказ. В районі Сталінграда СРСР з 19 листопада зміг організувати ефективний опір нім військам. Сталінградська битва (17 липня 42 —2 лютого 43)

18 грудня — рад війська ввійшли до першого населеного пункту УРСР — с. Півнівки Міловського району Ворошиловградської обл.