Первомайський медичний коледж

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 7Следующая ⇒

МОЗ України

Первомайський медичний коледж

ЦМК природничо-наукових дисц и плін

Методична розробка

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З ТЕМИ:

«Дослідження ВНД».

                                    ПРЕДМЕТ: фізіологія людини   

                                     Курс – 2

                                    Семестр – 2

                                    Спеціальність -512010102.

                                    Кількість годин – 2.

                                    ПІДГОТУВАЛА: викладач 

                                   фізіології     Павлик О. А.

                                                         Розглянуто і схвалено

                                                    на засіданні методичної комісії

                                                    природничо – наукових дисциплін

                                                    Протокол № _______від_____2011

                                                    Голова циклової комісії _________

                                                                                     / Чеботар І. П. /

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

- пояснити фізіологічні основи методів дослідження ВНД: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів;

- розкрити поняття «збудження і гальмування» в вищій нервовій діяльності;

- трактувати стан нервових процесів – збудження та гальмування, що зумовлюють тип нервової системи;

- проаналізувати механізм виникнення умовних рефлексів та значення зовнішнього і внутрішнього гальмування в їх утворенні і збереженні,

- пояснити механізми формування різних видів емоцій,їх роль в поведінкових реакціях;

- пояснити механізми виникнення різних видів пам ` яті.

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Основною відмінністю вищої нервової діяльності людини є її усвідомлене сприйняття навколишнього світу, тобто розуміння глибинних зв'язків між явищами і предметами, що нас оточують, відчуття себе як частини природи. Відповідність чи невідповідність умов­ного рефлексу реальній життєвій ситуа­ції залежить від складних взаємозв'язків між процесами збудження і гальмування у головному мозку. ВНД відображає багатогранність творчих, психічних та інших явищ, але за фізіологічними механізмами — це рефлекторний про­цес, а за кінцевим наслідком — низка пристосувальних реакцій особи до навколишнього середовища.

Вся вища нервова діяльність людини базується на утворенні нових і збереженні старих умовних рефлексів. У людини виробляються два типи умовних рефлексів – умовно – безумовні і умовно – умовні.  Знання їх потрібні кожному медичному працівнику для встановлення адекватних стосунків з хворими, правильного визначення доз лікарських препаратів тощо.

                      II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ.

У результаті вивчення теми заняття студенти повинні знати:

1 Поняття про вищу нервову діяльність

2 Фізіологічні основи поведінки

3 Інстинкти, значення для пристосування організму

4 Умовний рефлекс.

5 Гальмування умовних рефлексів

У результаті вивчення теми заняття студенти повинні вміти:

1 Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій.

2 Аналізувати функціональну систему поведінки

3 Пояснювати механізми формування емоцій

4 Пояснювати механізми виникнення різних видів пам’яті

Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ.

На матеріалі теми розвинути:

А) уявлення про вплив ВНД на пристосування організму до умов зовнішнього середовища,

Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій, які базуються на глибоких знаннях фізіології нервової системи,

В) розвинути у студентів клінічне мислення, вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами.

IV. МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК.

Згасаюче гальмування

При згасаючому гальмуванні ("гальмування гальмуванням") умовний рефлекс послаблюється або зникає тоді, якщо умовний подразник багаторазово не підкріплювати безумовним.

Що міцніший умовний рефлекс, то важче його згасити. Згашений умовний рефлекс може через певний час самовідновитися внаслідок розгальмовування. Згасаюче гальмування забезпечує консервування недоцільних реакцій.

Диференційоване гальмування

виникає при підкріпленні одного умовного подразника і непідкріпленні іншого, близького за значен­ням (якістю). Це дозволяє синтезувати більш адекватні (тонкі) та від­повідні реакції. Цей вид галь­мування дозволяє розрізняти близькі за якостями подразники і синте­зувати адекватні тонко пристосовні реакції організму.

Умовне гальмо

виробляється втому разі, коли позитивне подразнення у поєднанні з додатковим не підкріплю­ється, а застосований окремо умовний сиг­нал завжди підкріплюється.

Таке гальмування забез­печує тонке орієнтування з урахуванням не тільки основного діючого подразника, а й всіх побічних та обумовлених факторів.(дозволяє визначити межі дозволеного)

Запізнювальне гальмування

у разі утвореного умовного рефлексу подовження часу подання безумовного подразника від дії умовного спричинить поступове запізнювання даного умовного рефлексу.

Біологічне значення запізнювального галь­мування полягає в тому, що умовнореф­лекторна реакція починається в потрібний момент від початку дії умовного сигналу.

Так досягається доцільність біологічних реакцій. Таке гальмування розрізняє момент часу, коли слід відповідати на сигнал, і забезпечує формування реакцій у найбільш фізіологічний момент.(дозволяє визначити по черговість дій)

Слідове гальмування

є окремим різновидом запізнювального. У цьому разі виключення умовного подразника є сигналом до запус­ку умовного рефлексу. Можливий запуск і на слідові явища в корі головного мозку.

Фізіологічні основи свідомості

Після пробудження у людини відновлюється також і свідомість. Підґрунтям свідомості людини є здатність оцінювати навколишній світ, своє "я" не тільки шляхом безпосередніх відчуттів, але й за допомогою складніших форм, у тому числі й абстрактного мислення.

  Свідомість є ви­щою формою відображення дійсності, являє собою суб'єктивні пережи­вання даної особи, які розвиваються на тлі її досвіду і усвідомлюються як певна суб'єктивна реальність. Свідомість забезпечує її цілеспрямовану по­ведінку людини.

Для свідомості характерне формування ставлення людини до самої себе, а також до усього, що її оточує.

Основними ознаками свідомості є здатність до абстрактного мислення та членороздільної мови як способу мислен­ня, до прогнозування у будь-яких видах поведінки, наявність ідеалів, моральних та естетичних цінностей тощо.

Критеріями свідомості є:

1) увага - здатність зосереджуватися на різних явищах навколишнього
оточення, сприймати їх;

2) здатність формувати абстрактні думки й оперувати ними, а також виражати їх словами або яким-небудь іншим способом;

3) можливість оцінити майбутній вчинок, тобто здатність до очікування і прогнозування;

4) усвідомлення власного "я" і визнання інших індивідуумів.
Структурною основою свідомості є кора і підкіркові структури, під

час взаємодії яких вона і формується. Найголовнішу роль у формуванні свідомості відіграють асоціативні зони кори.

Свідомість включає усі форми психічної діяльності людини:

- відчуття,

- сприйняття,

- уявлення,

- мислення,

- увагу,

- почуття,

- волю.

Первісною формою свідомості вважають самовідчуття, тобто знання пропорцій власного тіла, відокремлення власної тілес­ної оболонки від зовнішнього світу.

Самосвідомість. Вищою формою свідо­мості є самосвідомість, тобто здатність усвідомлювати свої відчуття й думки як власні, здатність виділяти себе з навко­лишнього середовища. Виникнення само­свідомості, тобто оцінка власного "Я" — це результат порівняння того, що кожний спостерігає у собі, з тим, що він бачить в інших людях, і з тим, що (як йому видаєть­ся) інші люди бачать у ньому.

Мислення

Мислення - процес пізнавальної діяльності, який характеризується

узагальненим та опосе­редкованим відображенням дійсності.

Основною його ознакою є здатність на основі аналізу реальної дійсності виводити певні закони і використовувати їх не тільки для організації своєї поведінки, але й передавати іншим людям.

Процеси мислення полягають в утворенні загальних уявлень і понять, міркувань і висновків, передбачувань. Ці процеси включають найскладніші форми аналітико-синтетичної діяльності мозку, багато з яких людина навіть не усвідомлює. Усвідомлюється переважно та частина процесів, яка відбувається у мозку і виявляється завдяки використанню "внутрішньої" або "озвученої" мови. Таким чином, мова для людини є од­ним з основних засобів вираження думки.

V І. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

Матеріали контролю

Основного етапу заняття.

А)відпрацювання навичок:

1. В изначати силу нервових процесів коректурним методом;

2. Провести практичні роботи по вироблення у людини зіничного рефлек­су на дію дзвінка та на слово "дзвінок" та асоціативний або мовний експеримент

3. Розв`язувати ситуаційні задачі

Б) вирішення ситуаційних задач:

Завдання 1. У собаки видалили потиличну ділянку кори великих півкуль. Укажіть, чи будуть у такої собаки вироблятись умовні рефлекси на світлові подразники і чому.

Завдання 2. Дві людини йшли по проїжджій частині дороги. Несподівано позаду пролунав різкий сигнал автомобіля. Одна людина швидко відскочила в бік, а інша залишилась на місці. Поясніть, чому на один і той же подразник люди реагували по-різному. Які зміни основних нервових процесів могли викликати неоднакову поведінку людей? Назвіть види умовного і безумовного гальмування рефлексів.

Завдання 3. Чому у дітей – дошкільнят в режимі д\ня передбачений обов`язковий сон?

Завдання 4. У собаки вироблений міцний умовний рефлекс, але протягом кількох місяців його не випробовували. Яка реакція буде на умовний подразник? Чому?

Завдання 5. Як пояснити наші поведінкові реакції протягом дня (наприклад, почергове виконання гігієнічних процедур вранці, поведінку на заняттях тощо) з точки зору проявів різних видів гальмування?

Завдання 6. Наведіть приклади дії різних видів гальмування з повсякденного життя.

ІНСТРУКЦІЯ №19

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ФІЗІОЛОГІЇ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 512 010102

ТЕМА: Дослідження вищої нервової діяльності (І)

ОСНАЩЕННЯ: секундомір, навчальна дошка, крейда, таблиці з цифрами,

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ:

Знати:

1 Поняття про вищу нервову діяльність

2 Фізіологічні основи поведінки

3 Інстинкти, значення для пристосування організму

4 Умовний рефлекс.

5 Гальмування умовних рефлексів

Вміти:

1 Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій.

2 Аналізувати функціональну систему поведінки

3 Пояснювати механізми формування емоцій

4 Пояснювати механізми виникнення різних видів пам’яті

План проведення заняття

1 Співбесіда з теми

2 Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи

3 Дослідження пам’яті

4Оформлення щоденників

                                       ВИКЛАДАЧ: ПАВЛИК О. А.

Орієнтовні карти.

Класифікація рефлексів

Класифікація рефлексів