Тема. 7 Отруйні та шкідливі рослини

 

План вивчення теми

1. Отруйні рослини. Класифікація отруйних рослин.

2. Шкідливі рослини.

3. Клінічні симптоми отруєнь.

4. Загальні лікувальні і профілактичні заходи при отруєннях.

 

Основні положення, які слід засвоїти під час вивчення теми

Отруйними слід називати такі рослини, які при поїданні їх тваринами, зумовлюють негативний вплив на організм, що спричинює розлад здоровʼя різного ступеня і навіть смерть. Список отруйних рослин зараз значний (додаток 4). Серед 300 тис. видів рослин, які заселяють нашу планету, близько 10 тис. належать до отруйних, із них майже 700 видів можуть спричинити тяжкі та смертельні отруєння тварин та людей.

З наукової точки зору, отруйність зумовлена наявністю у рослинах так званих діючих речовин (біологічно активних речовин – БАР), одні з яких були виділені з рослин, визначені хімічно і вивчені токсикологічно, інші – ще зовсім невизначені, і отруйність таких рослин доведена тільки на практичних спостереженнях.

Розрізняють власне отруйні і випадково (умовно) отруйні рослини. Для першої групи рослин ознака отруйності є постійною, нормальною для розвитку конкретної рослини, властива цілому виду або роду рослин. Ступінь отруйності може бути повʼязаний з фазою вегетації, що зумовлює накопичення отрут у різних органах і в різних кількостях.

Поїдання таких рослин тваринами завжди зумовлює отруєння, яке буде супроводжуватись їх токсичним впливом на організм, але сила його залежатиме від кількості зʼїдених рослин та вмісту у них отруйних речовин.

Існують рослини, які проявляють свій токсичний вплив на організм тварин не постійно, а у певний період вегетації, коли в них накопичуються отруйні речовини як проміжні продукти обміну.

Випадкова токсичність може проявлятись у окремих видів рослин зовсім неотруйних (за нормальних умов розвитку), якщо такі рослини підпадають під вплив якихось особливих обставин (отрутохімікати, радіація, несприятлива дощова погода або посуха тощо).

Є такі рослини, що видимих патологічних змін і клінічних ознак отруєння при їх поїданні не виявляють, але негативний вплив їх на організм тварин проявляється зміною якості продукції (молока, масла, яєць, шерсті). Такі рослини прийнято називати шкідливими.

Трапляються й отруєння бджіл, що залежить від якості нектару і пилку, зібраних ними з отруйних рослин. Це часто буває при різкій зміні температури чи внаслідок посухи, що призводить до підвищення вмісту в рослинах отруйних речовин – алкалоїдів, глікозидів, ефірних олій тощо.

Токсичність нектару відмічено з таких рослин: аконіт авран, андромеда, багно болотне, вороняче око, вовче лико, рододендрон, чемериця.

 

Клінічні ознаки отруєнь

Отруєння отруйними рослинами можуть перебігати гостро і хронічно. Гострі отруєння характеризуються раптовим приступом, супроводжуються різними клінічними симптомами і виникають за короткий час після поїдання значної маси кормів.

Хронічні отруєння розвиваються поволі, спостерігаються при тривалому поїданні нетоксичних кількостей рослин і характеризуються повільним розвитком клініки отруєнь.

У тварин всіх видів спочатку на перший план виступають симптоми ураження органів травлення: повна відсутність апетиту, салівація, прискорення дефекації мʼякими каловими масами з домішками газів, слизу інколи крові, атонія передшлунків у жуйних, болючість в області черева. Спостерігається тахікардія чи брадикардія, порушення ритму серця, пульс слабкий і частий.

Зʼявляються ознаки ураження легень та нирок, прискорене, потім сповільнене дихання, хрипи, кашель, затруднене болюче дихання (як наслідок розвитку набряку легень), прискорене сечовиділення, сеча темного кольору інколи з кровʼю. На шкірі можуть зʼявлятися виразки, гіперемія, дерматити, набряки.