Техніка збирання лікарських рослин і заготівлі лікарської сировини

Лікарські рослини збирають попередньо підготовлені фахівці в чисту тару (корзини, ящики і т. ін.), яка має бути сухою, без плісені й сторонніх запахів, кожний вид окремо, не змішуючи з іншими. Сировина складається рихло, щоб не допустити самозігрівання, надмірного травмування як при заготівлі, так і при консервації.

Бруньки. Збирають у кінці зими або ранньою весною, коли вони лише починають набрякати, але ще не розпустилися. Бруньки зрізують ножами, гілкорізами, секаторами, дрібніші – разом з невеличкими гілочками, з якими їх і сушать, а потім обмолочують (бруньки з берези). Висушують бруньки в день збору, розстелюючи тонким шаром, або їх залишають розстеленими в холодному приміщенні, щоб не допустити розпускання. Пошкоджені бруньки, почорнілі і ті, що проросли, відокремлюють і викидають.

Кора. Кору збирають у період початку рухів соків у деревах (квітень–травень), коли вона легко відокремлюється від деревини. На гілках роблять кругові надрізи ножем на відстані 25–30 см один від одного, зʼєднують їх одним–двома повздовжніми розрізами і знімають у вигляді жолобків або трубочок. Складають рихло в тару і перевозять до місць сушіння. Кору, ушкоджену лишайниками, потемнілу (зсередини), з залишками деревини, з дерев інших видів (оскільки на деревах ще відсутнє листя) не заготовляють. Сушать кору в день збирання.

Листя. Збирають у період цвітіння рослин, лише в суху погоду, після висихання роси й дощу. Зривають листя руками, зрізають ножицями, ножами, серпами. Збирають лише здорові, свіжі, цілі листки, залишаючи бліді, зівʼялі, травмовані тощо. В тару листки складають рихло, особливо мʼясисті, не допускаючи самозігрівання. Не допускають домішок листя з інших рослин. Сушать у день збирання.

Трава. Трави збирають переважно в період масового цвітіння рослин, використовуючи ножі, серпи, ножиці і навіть коси (при масових заготівлях окремих видів рослин) після попереднього видалення з ділянок не лікарських рослин (інших видів). З високих рослин зрізають верхівки (20–30 см), іноді 15–45 см (полин, звіробій та ін.). Траву кропиви собачої, кропиви пʼятилопатевої зрізають із стеблом, діаметр якого не товще 0,5 см, траву сухоцвіту багнового можна виривати з корінням і висушувати разом з ним. Свіжозібрані трави доставляють до місць сушіння насипом або в будь-якій тарі (інколи в мішках), але не допускаючи надмірного травмування і зігрівання. Перед сушінням видаляють сухі стебла, домішки.

Квіти. Збирають на початку фази цвітіння, зрізуючи ножами, ножицями або зчісуючи спеціальним скребками. Не допускають передчасного збирання (бутонів) як і запізнілого (з ознаками відцвітання). На кожній рослині залишають частину кращих квіток для розмноження, а на кожному квадратному метрі площі залишають 2–3 рослини, які найкраще розвинені і найкраще цвітуть для обсіменіння і розмноження. Квітки насипають у тару рихло, не травмують (не мнуть) і в цей же день доставляють до місць сушіння. Стежать, щоб у сировину не потрапили квітки і суцвіття інших, особливо отруйних рослин. Сушать у загінках, де відсутнє пряме сонячне проміння.

Плоди. Збирають у період дозрівання, без домішок плодоніжок та інших частин. Соковиті плоди (чорниця, малина, горобина тощо) збирають у міцну тару тонкими шарами (до 5 см), перестеляючи травою, щоб вони не пошкоджувалися та не злипалися. Плоди з рослин родини зонтичних дозрівають не всі разом, тому зрізають їх плодоносні верхівки та розкладають для дозрівання, висушують та обмолочують. Не допускають домішок недозрілих плодів, пошкоджених, уражених шкідниками та інших видів рослин, землі, камінців, піску, калових мас птахів тощо. Соковиті плоди сушать зразу, розкладаючи тонким шаром, сухі плоди і насіння можна збирати навіть у мішки і сушити товщим шаром.

Підземні частини рослин (корені, кореневища, бульби, цибулини, коренеплоди, бульбоцибулини тощо). Заготовляють у кінці літа та восени в період відмирання надземних частин рослин, або ранньою весною – до початку відростання надземних частин рослин. Для викопування застосовують ножі, копачі, лопати, вила тощо. Очищають від землі, тонких корінців, пошкоджених та відмерлих ділянок і промивають холодною водою (з річок, озер, колодязів). Зразу ж після викопування підземних частин рослин землю розрівнюють, висаджують шматочки коренів чи бульби, підсівають насіння цієї ж рослини для відновлення запасів або розширюють (таким же способом) площі проростання. Повзучі кореневища аїру виривають руками чи спеціальними гачками, а такі що містять у собі слизисті речовини (алтея лікарська тощо) чи сапоніни (солодка гола) миють зразу ж, щоб не вимити розчинних у воді активних складників. Після промивання підземні частини рослин подрібнюють і розкладають для обсушування. Потім доставляють до місць сушіння, де проводять його згідно з існуючими правилами. Не допускають домішок здеревʼянілих коренів, домішок коріння, грудок

землі тощо. Кореневища аїру, корені алтеї, солодцю можна очищати від кори.

Мета заняття. Ознайомитися з правилами заготівлі лікарської рослинної сировини і технікою збирання окремих видів сировини. Навчитися проводити попередні розрахунки обʼємів заготівлі лікарських рослин для потреб ветеринарної медицини.

Матеріальне забезпечення: зразки різних видів лікарської рослинної сировини, гербарні зразки лікарських рослин (стенд), Червона книга України, таблиці календарних строків і періодичності збору лікарських рослин та можливого збору з одиниці площі.

Завдання 1. Ознайомитися з загальними правилами і засвоїти техніку збирання лікарських рослин і заготівлі різних видів лікарської рослинної сировини.

Завдання 2. Ознайомитися з принципами планування заготівлі лікарських рослин.

Завдання 3. Провести попередні розрахунки обʼєму заготівлі лікарських рослин для потреб ветеринарної медицини за ситуаційними задачами.

Задача 1. Зробити попередні розрахунки потреби трави полину гіркого (Artemisia absinthium) для лікування телят з розладами травлення. Вихідні дані: у господарстві народжується щорічно 500 телят, захворюваність телят на розлади травлення – 40 %, траву полину гіркого застосовують всередину у формі відвару (готується у співвідношенні 1:10) у дозі 50 мл тричі на добу в середньому протягом 6 діб, вихід сухої сировини при сушінні – 24 %, площа заростей полину близько 0,4 га, передбачуваний збір трави полину з одиниці площі (0,01 га) становитиме 10 кг.

Задача 2. Зробити попередні розрахунки потреби трави звіробою (Hypericum perforatum) для лікування телят з бронхолегеневими захворюваннями. Вихідні дані: у господарстві народжується щорічно 400 телят, захворюваність телят – 50 %, траву звіробою застосовують всередину у формі відвару (готується у співвідношенні 1:10) у дозі 75 мл тричі на добу в середньому протягом 7 діб, вихід сухої сировини при сушінні становить 28 %, площа заростей звіробою близько 0,15 га, передбачуваний збір трави звіробою з одиниці площі (0,01 га) становитиме 14 кг.

Рекомендована література

1. Вовк Д.М. Рослинні засоби у ветеринарній медицині / Вовк Д.М. – К.: Урожай, 1996. – С. 31–40, 44–51.

2. Технологія вирощування лікарських рослин і використання їх у медичній та ветеринарній практиці: навчальний посібник / [Біленко В.Г., Лушпа В.І., Якубенко Б.Є., Волох Д.С.]. – К.: Арістей, 2007. – С. 117–120; 553–565.

3. Гаммерман А.Ф. Лекарственные растения / А.Ф. Гаммерман, Г.Н. Кадаев. – М.: Высш. шк., 1990. – С. 62–79.

4. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / за ред. А.М. Гродзінського. – К.: Олілен, 1992. – С. 499–510.

5. Липницкий С.С. Зелёная аптека в ветеринарии / Липницкий С.С., Пилуй А.Ф., Лаппо Л.В. – Минск: Ураджай, 1987. – С. 5–12.

Основні терміни і поняття для запамʼятовування

Лікарська сировина, види лікарської рослинної сировини, дикорослі рослини, раціональна заготівля, планування, розрахунок обʼєму лікарської рослинної сировини, періодичність.

Запитання для самоконтролю знань

1. Які особливості заготівлі наземних частин рослин?

2. Як заготовляють підземні частини рослин?

3. Як проводять розрахунок запасів і обʼєму заготівель лікарської рослинної сировини?

4. Яка періодичність при заготівлі підземних частин рослин?

5. У яких межах допускається збір з одиниці площі від загального біологічного запасу для наземних частин рослин?

6. У яких межах допускається збір з одиниці площі від загального запасу для підземних частин рослин?

7. Як проводять розрахунки потреби господарства в окремих видах сировини?

8. Якими положеннями керуються при розрахунках?