Маса середньої проби для різних видів дослідження 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Маса середньої проби для різних видів дослідження



Сировина

Маса середньої проби, г

істинність волога домішки й ушкодження шкідниками зола та діючі речовини
Корені та кореневища неподрібнені, крім кореня ревеню 50 100 50 100 400 1000 100 100
кореневища папороті 100 100 1000 100
корені солодки - 100 5000 100
Корені, кореневища різані 25 25 100 50
Корені, кореневища в порошку 10 15 100 25
Корені неподрібнені 50 50 500 50
Корені подрібнені 25 25 100 50
Листя неподрібнені 25 25 100 50
Насіння та плоди сухі - 25 200 25
Плоди соковиті та ягоди 25 50 100 25
Плоди шипшини - 25 250 25
Житні ріжки - 25 100 25
Трави неподрібнені 50 50 400 100
Трава горицвіту 25 25 100 50
Трави подрібнені 25 25 100 50
Квітки, крім 25 25 200 50
квітки липи 25 25 300 50
квітки полину цитварного 10 15 200 25

 

Якщо відбирають наважки для визначення золи та діючих речовин, то середню пробу обовʼязково подрібнюють, розрівнюють на столі чи на склі. Після цього перемішують і відбирають наважку методом квартування за принципом відбору середньої проби.

 

Визначення вмісту вологи

Значний негативний шкідливий вплив на якість рослинної лікарської сировини, в першу чергу законсервованої висушуванням, має підвищена вологість, тобто кількість гігроскопічної води (вологи) в сировині, що виражається у відсотках від загальної маси.

Визначають її в аналітичних пробах, які відбирають із середніх проб і зразу ж герметично запаковують.

 

Матеріальне забезпечення: сушильна шафа, терези лабораторні, ексикатор, совки, бікси, щипці тигельні, кальцію хлорид, вазелін, шпателі, аналітичні проби різних видів сировини.

Хід роботи: включають сушильну шафу і доводять у ній температуру до 100–105 0С, сировину подрібнюють і відбирають наважку 3–5 г із точністю до 0,01 г, яку висипають у попередньо зважену біксу і вміщують у сушильну шафу.

Плоди, насіння, корені, кореневища, кору витримують у сушильній шафі 3 години; трави, квітки, суцвіття – 2 години. Після цього бікси виймають із шафи і вносять у герметизований вазеліном ексикатор для охолодження на 30 хв., після чого зважують.

Досліджувану сировину висушуванням доводять до постійної маси. За кінцевий результат беруть середній арифметичний показник двох паралельних визначень, вирахуваних з точністю до десятих долей відсотка, за умови, що розходження між ними не перевищує 0,5 %.

Розрахунки проводять за формулою:

Х =

(М – М1) × 100

,

М

 

де X – вміст вологи, %; М – маса наважки з аналітичної проби (до висушування), г; М1 – маса наважки після висушування, г.

 

Визначення вмісту золи

Зола – це неспалимий залишок неорганічних речовин, що одержують після спалювання сировини та її прожарювання.

Вміст золи визначають з метою встановлення складового зольного залишка рослинної сировини та можливих мінеральних домішок (земля, пісок, камінці), що попадають при обробці та сушінні лікарських рослин.

Якщо загальний вміст золи перевищує допустимий за нормативно-технічною документацією, то це свідчить про присутність мінеральних домішок.

Матеріальне забезпечення: терези, сито, ексикатор, тиглі фарфорові, муфельна піч, плитки електричні, фільтри беззольні, 2 %-й розчин АgNО3, 10 %-й розчин НСl, 10 %-й розчин NH4NO3, вода дистильована, піпетки та сушильна шафа.

Хід роботи: в аналітичній пробі визначають вміст вологи (в абсолютно сухій речовині), прожарюють і зважують фарфоровий тигель, вносять у нього 5 г відваженої сировини, яку розподіляють рівномірним шаром. Тигель нагрівають, доводячи до горіння сировини, а потім до червоного прожарювання та постійної ваги, не допускаючи її спікання чи сплавлення зі стінками тигля. Тигель охолоджують в ексикаторі та зважують. Якщо сировина спалюється не повністю, то залишок охолоджують, змочують насиченим розчином нітрату амонію, який потім випаровують на водяній бані, а залишок прожарюють повторно.

Вміст загальної золи (Х1) у відсотках в абсолютно сухій сировині визначають за формулою:

Х =

М1 × 100

,

М2 х (100 – W)

 

де М1 – маса золи, г; М2 – маса сировини, г; W – втрати в масі при висушуванні сировини, %.

Вміст золи, нерозчинної в 10 %-му розчині хлористоводневої (хлорної) кислоти, яка складається, в основному, з кремнезему (земля, пісок), визначають у відсотках в абсолютно сухій сировині за формулою:

Х =

1 – М) × 100

,

М2 х (100 – W)

 

де М1 – маса золи, г; М – маса золи фільтра (якщо його золи понад 0,002 г); М2 – маса сировини, г; W – втрати в масі при висушуванні сировини, %.

 

Визначення ступеня ураження



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-10-24; просмотров: 109; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.110.119 (0.005 с.)