Для лікарських рослинних засобів

№ п/п	Суха рослинна сировина	Маса, г
		столової ложки	чайної ложки
1.	Аїр, корені	5,3	2,3
2.	Аніс, насіння	11,6	3,2
3.	Багно, гіллячки з листям	3,8	1,2
4.	Безсмертник, квітки	1,5	0,8
5.	Береза, бруньки	11,5	4,3
6.	Береза, листя	1,2	0,3
7.	Бобівник трилистий, листя	2,5	0,8
8.	Бузина, квітки	3,9	1,5
9.	Буркун лікарський, трава	2,2	0,9
10.	Валеріана, корені	8,0	3,0
11.	Вільха, шишки	3,7	1,3
12.	Гірчак зміїний, корені	13,3	6,0
13.	Глід, плоди	16,5	5,7
14.	Горобина звичайна, ягоди	9,5	3,2
15.	Грицики, трава	3,1	1,0
16.	Деревій, трава	2,8	0,9
17.	Дубова кора	6,0	2,5
18.	Звіробій, трава	5,0	1,5
19.	Календула, квітки	2,3	1,0
20.	Кмин, насіння	9,6	3,3
21.	Коріандр, плоди	8,0	2,9
22.	Кріп, насіння	5,1	2,2
23.	Кропива дводомна, трава	2,5	0,6
24.	Крушина, кора	5,0	1,8
25.	Липа, квіти	0,9	0,4
26.	Малина, листя	1,7	0,8
27.	Материнка, трава	2,8	0,9
28.	Мати-й-мачуха, листя	1,4	0,5
29.	Мʼята перцева, листя	2,7	0,8
30.	Оман високий, корені	11,8	4,1
31.	Петрушка, листя	1,7	0,6
32.	Пижмо, квіти	4,2	1,3
33.	Подорожник, листя	1,2	0,3
34.	Полин гіркий, трава	2,5	0,8
35.	Пустирник, трава	5,0	1,4
36.	Ромашка, квіти, трава	3,4	1,1
37.	Смородина, листя	1,4	0,5
38.	Сосна, бруньки	3,7	1,6
39.	Спориш, трава	1,8	0,8
40.	Мучниця, листя	7,6	2,2
41.	Фенхель, насіння	8,8	2,7
42.	Фіалка триколірна, трава	3,4	1,2
43.	Хвощ польовий, трава	1,1	0,6
44.	Хміль, шишки	1,0	0,3
45.	Чебрець, трава	1,5	0,8
46.	Череда, трава	5,5	1,5
47.	Черемуха, плоди	12,0	4,6
48.	Чистотіл, листя	1,2	0,5
49.	Шавлія, трава	3,4	1,1
50.	Шипшина, ягоди	15,5	4,5

Поправка для столової ложки – ±0,9, для чайної – ±0,2 г

Рекомендована література

1. Государственная Фармакопея СССР. / М.Д. Машковский (глав. ред.) [и др.]. – [ХІ изд.]. – М.: Медицина, 1987. – С. 252–300.

2. Вовк Д.М. Рослинні засоби у ветеринарній медицині / Вовк Д.М. – К.: Урожай, 1996. – С. 68–75.

3. Локес П.І. Лікарські рослини: підручник / П.І. Локес, І.Т. Панасенко – Полтава: Довкілля–К, 2010. – С. 5–40.

4. Уша Б.В. Фармакология / Б.В. Уша, В.Н. Жуленко, О.И. Волкова / под ред. проф. В.Н. Жуленко. – М.: Колос, 2003. – С.31 – 84.

Основні терміни і поняття для запамʼятовування

Лікарська форма, лікарська рослинна сировина, настої, відвари, настойки, емульсії, екстракти, екстракційні мазі.

Запитання для самоконтролю знань

1. Особливості виготовлення настоїв і відварів.

2. Що таке коефіцієнт водопоглинання?

3. Які бувають емульсії і особливості їх виготовлення?

4. Як готують екстракційні мазі?

5. Як довго зберігаються настої і відвари?

Тема 6.  Вивчення рослинних засобів за вмістом основних хімічних сполук

План вивчення теми

1. Біологічно активні речовини лікарських рослин.

2. Речовини первинного синтезу.

3. Речовини вторинного синтезу (основні хімічні сполуки)

4. Особливості дії різних хімічних сполук на організм людини і тварин.

 

Основні положення, які слід засвоїти під час вивчення теми

У процесі життєдіяльності у рослинах утворюється велика кількість різноманітних речовин, багато з яких людина використовує, як основні і допоміжні харчові продукти (білки, жири, вуглеводи, пряні і ароматичні речовини), барвники, дубильні речовини, джерела деревини, пробки, каучуку, смоли, камеді.

Саме в рослинах, під дією світла, з води і ґрунту, утворюються біологічно активні речовини (БАР), які при введені в організм людини чи тварини, часто навіть у мінімальних кількостях, викликають зміни фізіологічних процесів. Це сполуки різної хімічної будови, саме вони і визначають основний лікувальний ефект.

Цінність лікарської рослини залежить від кількісного та якісного складу БАР, вміст яких може змінюватися в процесі вегетації рослин, залежнос від кліматичних умов, від строків зберігання лікарської рослинної сировини тощо. Наряду з основними діючими речовинами в рослинах накопичуються і супутні (другорядні) речовини, які можуть впливати на дію основних речовин.

У лікарських рослинах містяться такі біологічно активні речовини.

Алкалоїди – це складні органічні сполуки лужного характеру (араб. «alkali» – луг і грецьк. «eidos» – подібний). Зараз відомо близько 5000 алкалоїдів. Вміст алкалоїдів у рослинах невеликий (від тисячної частки відсотка до – 1–3 %). Найчастіше вони знаходяться у сполуках з органічними кислотами (лимонна, малонова, оцтова, щавлева), а іноді – з неорганічними кислотами (сірчана, фосфорна).

У рослині міститься не один, а кілька алкалоїдів подібних за хімічною будовою. Наприклад: у житніх ріжках їх близько 30, у маку снодійному – 26, у раувольфії зміїній – 50.

Якраз особливостями хімічної будови алкалоїдів визначається характер дії на окремі органи чи системи організму.

Похідні піперидину – лобелін і цитітон, містяться в рослинах лобелії одутлої і насінні мишатника, термопсису ланцетоподібного – збуджують центр дихання.

 

Похідні індолу – фізостигмін, стрихнін, ерготоксин, резерпін.

Фізостигміну (алкалоїд калабарських бобів) властива збуджуюча дія на парасимпатичну нервову систему; стрихнін (алкалоїд насіння чилібухи) збуджує центральну нервову систему, переважно активує спинно-мозкові рефлекси; ергоалкалоїдам (виділеним із житніх ріжок) властива адренолітична дія.

Похідні пурину (кофеїн, теобромін, теофілін) містяться у листі чаю,плодах кави і какао, збуджують центральну нервову систему (особливо кору головного мозку).

Похідні ізохіноліну (папеверин) – розслаблюють гладенькі мʼязи внутрішніх органів.

Похідні хіноліну (хінін) – мають протималярійну і протиаритмічну дію.

Алкалоїди зумовлюють спазмолітичну, аналгетичну, заспокійливу дію. Використовують їх як жовчогінні, відхаркувальні, гіпотензивні засоби, як засоби, що збуджують центральну нервову систему.

Глікозиди – гіркі на смак складні органічні сполуки рослинного походження. Складаються з цукристої частини – глікону і нецукристої (невуглеводної) аглікону. Аглікон має терапевтичну дію, а глікон впливає на розчинність і всмоктування глікозидів.

За хімічним складом і за дією на організм глікозиди діляться на чотири основні підгрупи:

1) глікозиди з агліконами, я кі містять азот (нітрил або ціанглікозиди). При ферментатиному гідролізі таких глікозидів утворюється отруйна синильна кислота (бобівник, льон дикий і посівний, люцерна, конюшина, просо, сорго, вишня, слива);

2) глікозиди з агліконами, які містять азот і сірку (тіоглікозиди, гірчичні глікозиди). Це глікозиди таких рослин як гірчиці, ріпак, свіріпа,редька і ін.;

3) глікозиди з безазотним агліконом – глікозиди загальної дії з переважним впливом на серцево-судинну систему. Вони містяться в наперстянках, конвалії, горицвіті, морській цибулі і ін.;

4) сапонін-глікозиди, або сапоніни, які містять специфічні аглікони: стероїдні і терпеноїдні. Токсичні сапоніни називають сапотоксинами. Сапонінам властива здатність пінитись і зумовлювати гемоліз крові. Нараховують понад 1000 рослин, які містять сапоніни, особливо з родини бобових, гвоздичних, лілейних, жовтецевих, пасльонових, розоцвітих і ін. Високий гемолітичний індекс властивий сапонінам таких рослин як калюжниця, ломиноси, мак лісовий весняний, вишня Максимовича, девясил японський, синюха. Сапонінам деяких рослин властива діуретична, жовчогінна, відхаркувальна, лактогінна та протимікробна дії.

 

Стероїдні сапоніни можуть утворювати в організмі сполуки типу гормонів і впливати на статеві функції тварин (борщівник, конюшина, люцерна, кукурудза, солодка і ін.).

Глікоалкалоїди. Це глікозиди, в яких гліконами є моно-, ди-, три-, і тетрацукри (галактоза, рамноза, ксилоза і ін.), а агліконами різні алкалоїди. Містяться вони в рослинах родини пасльонових. Токсикологічний інтерес має соланін у пасльонах та картоплі. За деякими даними глікоалкалоїди виділені в рослинах родини лілійних та жовтецевих.

Ефірні олії. Різнорідні за хімічним складом і дією леткі речовини рослинного походженя, що надають рослинам специфічного запаху. Практичне значення мають ефірні олії, що містять сірку (гірчиці, часник, цибуля, хрін і ін.). Ефірні олії містяться в рослинах у чистому вигляді, або у вигляді глікозидів.

Гіркоти – це сполуки рослинного походження, що містять гіркі на смак речовини. Гіркоти рефлекторно стимулюють виділення слини та шлункового соку з одночасним підвищенням перетравної здатності, активізують моторну функцію шлунка та кишечнику, посилюють жовчовиділення та поліпшують апетит.

Гіркоти виявлені в рослинах родини складноцвітих (кульбаба лікарська, полин гіркий), бобівникових (бобівник трилистий), тирличевих (тирлич жовтий), айстрових (деревій звичайний), коноплевих (хміль звичайний), лілійних (алое). Гіркоти є чисті і ароматичні, механізм дії – рефлекторний.

Дубильні речовини (таніди) – це комплекс низько- та високомолекулярних поліфенолів, вʼяжучих на смак і здатних ущільнювати тканини. Дубильні речовини містяться в корі дуба і дубових галах, траві хвоща польового, череді, глоді, звіробої, корінні оману, родовика лікарського, перстачі, полині, материнці і ін.

Дубильні речовині мають властивості вступати в реакцію з білками і утворювати альбумінати (дубильний, вʼяжучийефект). Їмвластива вʼяжуча, кровоспинна, протизапальна, антиоксидантна дія.

Кумарини – дуже поширені у рослинному світі. Це вид поліфенолів, які мають фотосенсибілізуючу, капілярозміцнювальну, спазмолітичну, антикоагулянтну, протипухлинну, протигрибну, протимікробну активність. Кумарини містяться в насінні, квітках і листках кінського каштану, траві буркуну, остудника.

Флавоноїди – біологічно активні речовини фенольного характеру, більшість яких знаходиться в рослинах у глікозидній формі. Флавоноїди зумовлюють жовте, червоне і помаранчеве забарвлення квіток, плодів і коренів. Розрізняють власне флавони (лютеолін, кемпферол, рутин), ізофлавони (іригенін, геністеін), флавони (кварцетин, ізокварцетин, гесперидин). Містяться флавоноїди у рослинах родини жовтецевих, бобових, зонтичних, складноцвітих, а саме: софора, чорна смородина, крушина ламка, соняшник городній, герань, глід, мʼята, цмин піщаний, шипшина, репʼяшок, гірчак, звіробій.

Флавоноїди беруть участь в окисно-відновних процесах як антиоксиданти, запобігають руйнуванню хлорофілу; виявляють Р-вітамінну активність, жовчогінну, спазмолітичну, діуретичну, гіпоглікемічну, седативну дії.

Фітонциди – складні органічні сполуки різного хімічного складу. Їм властива бактерицидна і фунгіцидна дія. Розрізняють леткі (деякі ефірні олії) і нелеткі (соки). Застосовують для лікування тварин і профілактики інфекційних і вірусних хвороб. Містяться фітонциди у часнику,цибулі, сосні, ялині, березі.

Органічні кислоти і їх солі (оксалати). Із рослин, що їх містять, токсикологічний інтерес складають такі як щавель, квасениця, гичка буряків, (щавелева кислота), молочаї (евфарбінова кислота), чистотіл (хелідонова), кротон (кротонова), папороть чоловіча (філіксова), хвощі (аконітова кислота) та ін.

Мінеральні солі. В деяких рослинах (лобода, рогач пісковий та ін.) накопичуються мінеральні сполуки (хлориди натрію і калію, сульфати натрію, калію і магнію та ін.) і такі соленоси іноді спричинюють масові захворювання тварин (особливо ягнят та овець).

Нітрати і нітрити. Сполуки, що є продуктами азотного обміну в рослинах і за певних умов (внесення великих доз азотних добрив, посуха, довготривала похмура погода, різкі перепади температури, обробка посівів гербіцидами і т. ін.) накопичуються у небезпечних кількостях. Нітратолюбивими вважаються такі рослини: ячмінь, пшениця, лобода, щириця, буряки, кукурудза, овес, тимофіївка та ін.

Пігменти. Різного кольору барвники, що здатні фіксуватися на тканинах, а потрапляючи в організм тварин за певних умов (сонячне опромінення) здатні викликати його сенсибілізацію і отруєння (звіробій, гречка і ін.), має значення і насіння бавовнику (макуха), в якому міститься госипол.

Смолисті речовини. Рідкі, густі, або тягучі речовини, що є продуктами метаболізму рослин, розчинні в органічних розчинниках, мають різку подразнюючу дію і можуть спричинювати дерматити та запальні процеси слизових оболонок, гастроентерити і тяжкі загальні отруєння. Виявлені вони у березці (конвольвулін), вовчому ликові (мезереїн), цикуті (цикутотоксин), токсикодендронах (уришіом) і інших рослинах.

Лактони. Це органічні сполуки, складні циклічні ефіри, що є похідними гама-, і дельтакислот (оксикислот). Виявлені в чаполочі, буркуні (кумарини), жовтеці (протоанемонін), полині цитварному (сантонін), полині таврійському, австрійському і ін. (таурицин).

Токсальбуміни. Це різного складу рослинні отрути, що містять білок і мають імуногенні властивості. Виявлені вони в рицині (рицинін), насінні корі білої акаціїї (робін), насінні квасолі (фазин) і ін.

 

Мета заняття: Ознайомитися із лікарськими рослинами, що містять у своєму складі різноманітні за дією хімічні сполуки, за гербарними зразками та атласами лікарських рослин.

Матеріальне забезпечення: гербарії лікарських рослин, Атласи лікарських рослин, фотографії, рисунки, офіцинальні лікарські форми з лікарських рослин (за вмістом хімічних сполук).

Завдання 1. Вивчити за гербарними зразками рослини, (українську і латинську назви), що містять: алкалоїди, глікозиди, терпеноїди, флавоноїди,феноли, кумарини, дубильні речовини, ефірні олії, нітрати. Дати стислу характеристику цих рослин.

Рекомендована література

1. Вовк Д.М. Рослинні засоби у ветеринарній медицині/ Вовк Д.М. – К: Урожай, 1996. – С. 23–30.

2. Ветеринарная фармакология / [Соколов В.Д., Андреева Н.Л., Ноздрин Г.А. и др.]; под ред. В.Д. Соколова. – М.: Колос,2003. – С. 208–217.

3. Хоменко В.С. Справочник, Лекарственные растения в ветеринари / В.С. Хоменко, Н.Р. Хоменко. – К.: Урожай, 1994. – С. 3–7.

4. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія / Чекман І.С. – К., 2006. –С. 14–35.

5. Соколов С. Я. Сравочник по лекарственным растениям: (фитотерапия) / С.Я. Соколов, И.П. Замотаев. – М.: Медицина, 1984. – С. 12–15, 429–452.

6. Токин Б.П. Целебные яды растений / Токин Б.П. – [3-е изд.; испр. и доп.]. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1980. – 280 с.

Основні терміни і поняття для запамʼятовування

Фізіологічно (біологічно) активні речовини, алкалоїди, глікозиди, тіоглікозиди, ефірні олії, дубильні речовини, сапоніни, гіркоти, серцеві глікозиди, глікон, аглікон, кумарини.

 

Запитання для самоконтролю знань

1. Що таке біологічна і фармакологічна активність складових (речовин), що містяться у лікарських рослинах?

2. Назвіть найважливіші біологічно активні речовини.

3. Що може впливати на кількісний і якісний склад БАР?

4. Назвіть рослини що містять алкалоїди, дайте стислу характеристику.

5. Назвіть рослини, які містять глікозиди, дайте стислу характеристику.

6. Назвіть рослини, які містять гіркоти.

7. Назвіть рослини, які містять кумарини.

8. Назвіть рослини, які містять дубильні речовини.

9. Назвіть рослини, які містять флавоноїди і фітонциди.

10. Назвіть рослини, які містять ефірні олії.