Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

 

. Охорона праці

Завданням охорони праці є виявлення умови праці працівників у засобах масової інформації, заподіяти необхідні заходи для поліпшення умов праці, попередити травматизм, професійні захворювання, аварії, пожежі та інші неприємні випадки з працівниками редакції.

Редактори або журналісти, які працюють в редакції, друкарні, на видавництві, радіостанції чи телекомпанії, можуть підвергатися дії багатьох шкідливих та небезпечних чинників, які дуже негативно впливають на здоров’я працівників або і зовсім в змозі привести до згубних результатів через постійний контакт працівників із технічними засобами - апаратура, механізми, машини та ін., наділені небезпечними та шкідливими факторами.

У даній сфері діяльності в числі таких небезпечних чинників є: некомфортні робочі меблі, освітлення виробничого приміщення, погане кондиціювання та отоплювання, надто високий виробничий шум, електротравматизм, запиленість або загазованість повітря в робочому приміщенні, електричні і магнітні випромінювання комп’ютерних, телевізійних апаратів, обладнання приміщення, електричні кабелі, прилади освітлювання, операторські крани, важкі телевізійні декорації, телескопічні підвіси. Тому працівники видавництв, друкарень, редакцій, теле- та радіокомпаній мають захистити себе від цих шкідливих факторів, розбираючись у питанні охорони праці, яка має нормативно-правову базу.

Мета розділу: поліпшення умов праці працівників, попередження виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та ін.. на робочому місці у приміщенні редакції міської газети.

 

1.1. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Шкідливі і небезпечні виробничі чинники - це фактори середовища і трудового процесу, які можуть викликати професійну патологію, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я потомства.

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори стандартом ГОСТ 12.0.003-74 поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: температура, вологість і рухливість повітря, неіонізуючі електромагнітні випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне, лазерне тощо), статичні, електричні і магнітні поля, іонізуючі випромінювання, виробничий шум, вібрація, ультразвук тощо.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

За класифікацією за пасивністю/активністю розрізняють:

пасивні небезпечні чинники - це ті, що мають зв’язок із накипом, корозією матеріалів, додатковими навантаженнями на устаткування та недостатньою міцністю, які за рівнем впливу бувають безпосередніми (вібрація, опалення, шум, освітлення, вентилювання та ін.) і опередкованими (накип, корозія, нерівності та ін.);

пасивно-активні фактори - це людина, спорядження або устаткування (нерівності поверхні, тертя, гострі нерухомі об’єкти та ін.);

активні фактори - ті, що впливають на організм працівника через енергетичні речовини (біологічні, механічні, термічні хімічні, електричні, психофізіологічні, електромагнітні).

. Аналіз виробничого освітлення

Освітлення на виробництві регламентується основними документами.

За класифікацією в цьому документі освітлення буває: штучне, природне, поєднане.

В свою чергу, природне освітлення буває: робочим, аварійним, черговим, евакуаційним, охоронним.

Джерелом світла слугують люмінесцентні лампи, електричні лампи розжарювання, ртутні лампи високого тиску, дугові лампи та інші.

Певний вид джерела світла обирається у відповідністю за значенням приміщення та за певним розрядом зорових робіт. У цій класифікації робота редактора, журналіста, друкаря, телепрацівника та радіопрацівника відноситься до зорової роботи високої точності розряду ІІІ, під розряду б, має освітленість при штучному освітленні - 300 люкс.

. Аналіз небезпеки ураження електричним струмом

Електронебезпекою є система технічних та організаційних засобів та заходів, які направлені на забезпечення захисту людей від небезпечної і шкідливої дії електричного струму, електричного поля, електричної дуги та статичної електрики.

Травми від електричного пошкодження на підприємстві відбуваються в тому разі, коли людина попадає під напругу через доторкання до об’єктів електроустановки, які мають різні потенціали, або якщо ці потенціали відрізняються від потенціалу землі, що виникає завдяки утворенню електричної дуги безпосередньо між елементами електричної установки чи між людиною та елементами електроустановки, якщо ця людина контактує із землею або виникає дія напруги кроку.

Чинниками впливу на стадію ураження електрострумом є фактори:

електричного характеру: струм, вид струму, частота струму, опір людини електричному струму, напруга (це струм, який проходить крізь людину);

неелектричного характеру: індивідуальні особливі властивості людини, шлях струму крізь людину, тривалість його дії;

невиробничого середовища: вологість повітря, температура електричного струму, струмопровідний пил та інше.

Під час протікання електричного струму по тілу людини діють інші процеси, які називаються біологічним, електролітичним та терміним ефектами. Електричних травм існую два види електричних ударів: місцеві, загальні.

За правилами улаштування електроустановок (ПУЕ-2009) існують також категорії небезпеки електротравм, які визначаються залежно від того, чи є у приміщенні чинники підвищеної небезпеки електричних травм.

За цими категоріями приміщення поділяються на: особливо небезпечні; з підвищеною небезпекою; без підвищеної небезпеки.

Редакції, видавництва, робочі приміщення теле- та радіокомпаній і друкарні за категорією небезпеки електротравм відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки, але трапляються і винятки. У таких приміщеннях джерелом електронебезпеки є розетки, кондиціонери, комп’ютери, принтери та інші електричні джерела.

. Аналіз шкідливих та небезпечних чинників, які виникають під час користування стільниковим зв’язком та комп’ютерним, телевізійним, радійним обладнанням

Комп’ютерне та інше обладнання редакцій, друкарень, видавництв, радіо- і телекомпаній значно спрощує роботу працівників засобів масової інформації, підвищує продуктивність користувачів електронно-обчислювальної техніки, автоматизує необхідні за професією операції, відкриває доступ до великої кількості джерел інформації, підвищує швидкість виконання необхідних розрахунків та дає інші привілегії.

Але треба знати іншу сторону впровадження комп’ютерної техніки на підприємства. Разом із підвищенням результативності праці підвищується ризик негативного впливу на здоров’я, працездатність та життя працівників засобів масової інформації.

Для того, щоб забезпечити небезпечність роботи людей на підприємствах, обладнаних комп’ютерною та подібною технікою, треба вивчати фізіологічні, соціальні, психологічні та виробничі наслідки використання електронно-обчислювальних машин, розробляти і активно застосовувати заходи щодо нормалізації та збереження здоров’я користувачів цих машин. Ці наслідки, розробки та заходи вказані в українському документі ДСанПіН 3.3.2.007-1998 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», в документі «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» (1999), ще у «Методичних рекомендаціях для проведення атестації робочих місць за умовами праці», якими регламентується відповідно атестація робочих місць працівників на підприємствах (цей документ затверджений у 1992 році Міністерстом праці України і головним державним лікарем Украіни). Також за «Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічним та біологічними речовинами)» (1997 рік) визначається наявність шкідливих хімічних речовин; за ГОСТом 12.1.045-84 встановлюються допустимі рівні напруженості електростатичних полів; за ДСН 3.3.6.042-99 нормуються параметри мікроклімату робочих приміщень; за ДБН В.2.5-28-2006 визначається загальний рівень шуму на виробництві.

До комплексу негативних факторів комп’ютера на людину відносяться:

робота монітора, яка слугує джерелом електростатичного поля, а також електромагнітного, інфрачервоного, ультрафіолетового, рентгенівського випромінювання та випромінювання видимого діапазону;

зображення на моніторі комп’ютера навантажує зоровий апарат;

численні акустичні шуми комп’ютера, серед яких і ультразвук, що призводить до втоми органів слуху людини;

робота із клавіатурою, що визначається тривалістю, викликає біль у ліктьових суглобах, зап’ястях, пальцях і кистях рук, а також в передпліччях;

робоча поза користувача комп’ютера, яка характеризується напруженістю та нерухомістю людини, як правило, призводить до втоми, часто до виникнення болю у шиї, хребті, плечових суглобах та інших членах;

робота із комп’ютером сприяє психофізіологічному та психологічному навантаженню користувача.

Усі ці чинники викликають в оператора комп’ютера низку професійних хвороб та захворювань:

травми - травматичний епіондиліт, тендиніт, хвороба Де Кервена,тунельний синдром зап’ясного каналу, тендосиновіт (це накопичувані протягом часу травми нездужань, які виникають під час інтенсивної роботи із клавіатурою);

синдром комп’ютерного стресу (визначається запаленням очей, головним болем, млявістю, алергією, дратливістю та депресією);

захворювання опорно-рухової системи - паталогічні вигини хребта, стомлюваність, грудний гиперкіфоз, формування сколіозів, остеохондроз, сутулість, сплощення шийного лордоза та інші (виникають в результаті статичного режиму роботи);

ураження шкіри - свербіння, рожеві вугри, висип, лущення, атопічний або себорейний дерматит.

. За ходи поліпшення умов праці

. Заходи щодо поліпшення умов праці користувачів комп’ютера

Приміщення для роботи з комп’ютером та ін. обладнанням повинні мати природне та штучне освітлення за ДБН В.2.5-28-2006.

Площа на одне робоче місце має становити не менше 6,0 кв. м, а об’єм не менше, ніж 20.0 куб. м.

Розрахунок ергономічних параметрів індивідуального робочого місця з використанням персонального комп’ютера.

 

№	Параметри	Фактичні	Стандартні
1.	Зріст стоячи, (см)	164	156,7±5,7
2.	Розмах рук, (см)	164	155,4±8,4
3.	Довжина руки, (см)	64	59,3±3,1
4.	Зріст сидячи, (см)	80	84,1±3,0
5.	Висота очей над плоскістю сидіння, (см)	46	72,5±2,8
6.	Сила правої кисті, (кг)	20	37±6,1
7.	Сила лівої кисті, (кг)	15	33±6,3
8.	Довжина гомілки, (см)	50	46,7±2,4
9.	Вага тіла, (кг)	63	57±5,5

 

Організація робочого місця оператора має забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам за ГОСТом 12.2.032-78 «Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги».

Ергономічні розрахунки параметрів робочого місця здійснюються для того, щоб встановити таке розташування монітору, клавіатури, площини та висоти сидіння, підставки для ніг, яке забезпечить: а) дистанцію ясного бачення F = 60 см; б) Дистанцію периферичного огляду f = 70 см; в) кут огляду робочого об’єкта α = 18º; г) кут периферичного огляду β = 38º.

 

Рис. 2

 

Розрахунок робочого місця оператора комп’ютера за особистими параметрами:

) Визначаємо висоту очей над рівнем сидіння hг у позі сидячи.

) Визначаємо довжину гомілки hп, у позі сидячи, нога перпендикулярна підлозі, замер проводиться від п’яти до підколінної чашки:

 

АК = АТ + ДК,

 

де АТ = hг - висота очей над плоскістю сидіння, (см),

ДК = hп - довжина гомілки, (см).

 

Тому АК = 46 + 50 = 96 (см).

 

) Визначаємо висоту центру монітора над рівнем підлоги: ВК = АК - АВ,

де АВ - розташування центру монітора щодо ліній очей, приймається стандартне значення:

 

АВ = 60 • sin18º = 18,5 см.

Тому ВК = 96 - 18,5 = 77,5 (см).

 

) Визначаємо висоту розташування клавіатури над рівнем підлоги:

 

СК = АК - АС,

 

де АС - розташування клавіатури щодо лінії очей, приймається стандартне значення:

 

АС = 70 • sin38º = 43,4 см.

 

Тому СК = 96 - 43,4 = 52,6 (см).

) Визначаємо висоту підставки для ніг:

 

ЄК = ДК - hп = 50 - 50 = 0.

 

Висновки: в результаті проведення розрахунків на визначення розташування робочого місця за особистими ергономічними параметрами можна оцінити антропометричні параметри людини, яка розвинена негармонічно. Робоче місце необхідно встановити за певними правилами, що вказані у ГОСТі 12.2.032-78 «Робоче місце при виконанні робот сидячи. Загальні ергономічні вимоги» та у ГОСТі 12.2.033-78 «Робоче місце при виконанні робот стоячи. Загальні ергономічні вимоги».

. Аналіз пожежної небезпеки

Пожежна безпека об'єктів забезпечується системами запобігання пожежі і протипожежного захисту, а також організаційно-технічними заходами. Розробка таких систем здійснюється виходячи з аналізу пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів. Метод аналізу пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв заснований на виявленні в виробничих умовах причин виникнення горючого середовища, джерел запалювання і шляхів поширення вогню, без знання яких неможливо провести пожежно-технічну експертизу проектних матеріалів, пожежно-технічне обстеження об'єктів, дослідження пожеж та загорянь та ін.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він включає в себе:

вивчення технології виробництв;

оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, що звертаються в технологічних процесах;

виявлення можливих причин утворення у виробничих умовах горючого середовища, джерел запалювання і шляхів розповсюдження пожежі;

розробку систем запобігання виникнення пожежі та протипожежного захисту;

розробку організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.

. Безпека у надзвичайних ситуаціях

Безпека у надзвичайних ситуаціях - це стан захищеності населення об’єктів економіки та дозвілля від небезпек у надзвичайних ситуаціях.

Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Захист населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій - це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Мета: оцінити стійкість роботи персоналу редакції у НС, пов’язаних з виходом небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

У промисловості використовуються різноманітні хімічні речовини. Значна їх частина становить серйозну небезпеку для людини при впливі через органи дихання, слизові оболонки, шкіру, шлунково-кишковий тракт.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - це хімічна речовина, дія якої може привести до загибелі, гострого або хронічного захворювання людей та завдати шкоди навколишньому середовищу.

Токсичність - це здатність НХР вражати людину.

Для кількісної характеристики токсичності НХР використовується понят-тя - токсодоза Д. Токсодози поділяються на: Дгр - гранична, Двр - вражаюча, Дсм - смертельна.

Гранично припустима токсодоза (ГПК) - така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають.

Вона регламентує допустимий ступінь забруднення НХР повітря і використовується для дотримання необхідних умов безпеки на виробництві. Ця концентрація визначена як макси­мально припустима, яка при постійній дії на людину протягом робочого дня (8 годин) не може викликати через тривалий проміжок часу патологічних змін або захворювань, що визначаються за допомогою сучасних методів діагностики. Вона не може використовуватися для оцінки небезпеки аварійних ситуацій у зв'язку з дуже низьким інтервалом дії НХР.

Середня гранична (токсодоза РС50) - доза, яка викликає початкові симптоми ураження НХР у 50% уражених людей. Це мінімальна ефективна концентрація (найменша кількість речовини, яка може викликати відчутний фізіологічний ефект). Середня вражаюча (токсодоза ІС50) - доза, яка призво­дить до виходу з ладу 50% уражених людей. Середня смертельна (токсодоза LС50) - доза, яка призводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4-годинній інгаляційній дії НХР.

При загальній дії токсичний ефект з'являється після попадання НХР в кров через шкіру (шкіряна резорбційна токсичність), органи дихання (інгаляційна токсичність) або шлунково-кишковий тракт (пероральна токсичність). Відповідно, при оцінці токсичності необхідно враховувати як характер і ступінь токсичності, так і спосіб попадання НХР в організм лю­дини.

За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини поділяють на шість груп: надзвичайно токсичні, високотоксичні, сильно токсичні, помірно токсичні, малотоксичні, не токсичні, а за ступенем дії на організм людини - на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні і мало небезпечні речовини.

Вихідні дані:

За значеннями граничних токсодоз визначити стійкість роботи персоналу редакції (міська забудова) при виникненні аварії на хімічно-небезпечному об’єкті в результаті руйнування ємності без обвалування зі зрідженим хлором об’ємом Q = 1 (т) = 1000 (кг). Метеоумови: день, хмарно, температура повітря Т = +20°С, вітер від зруйнованої ємності в напрямку об’екта, швидкість вітру змінюється від 2 до 8 (м/с), U1 =2, 5, 8; за даними хімічної розвідки глибина зони токсичного забруднення Г = 860 (м). Умови розташування людей - в будівлі.

Рішення:

) Визначаємо коефіцієнт місцевості Км і коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери Ксвса.

Для наведених у завданні метеоумов за табл. 3.1.8 визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): при швидкості вітру від 2 до 8 (м/с) СВСП - ізотермія;

За табл. 3.1.4 визначаємо коефіцієнт Ксвса: при ізотермії Ксвса = 1,5;

За табл. 3.1.3 визначаємо коефіцієнт Км: для міської забудови Км=3,5;

За табл. 3.1.5 визначаємо коефіцієнт Кзм: за умовами завдання, ємність без обвалування, отже Кзм= 1.

За табл. 3.1.6 визначаємо коефіцієнт а: для зріджених НХР а=0,35.

) Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=2 (м/с) за формулою (3.1.4):

 

 

При перебуванні людей в будинках значення граничної токсичної дози зменшується в 2 рази, тому Дгр = 0,14:2 = 0,07 (мг×хв/л).

) Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=5 (м/с):

 

 

При перебуванні людей в будинках значення граничної токсичної дози зменшується в 2 рази, тому Дгр = 0,06:2 = 0,03(мг×хв/л).

) Визначаємо граничну токсодозу для швидкості вітру U=8 (м/с):

 

 

При перебуванні людей в будинках значення граничної токсичної дози зменшується в 2 рази, тому Дгр = 0,04:2 = 0,02(мг×хв/л).

Порівнюючи розраховані  з гранично встановленою (табл. 3.1.7) , робимо висновок про стійкість роботи персоналу редакції до хімічного забруднення. У результаті розрахунків стійкості редакції при аварії з викидом хлору видно, що у всіх випадках об’єкту є стійким до хімічного забруднення, тому що > .

Заходи щодо підвищення стійкості об'єкта при хімічному зараженні:

при хімічному забрудненні місцевості подається сигнал «Увага всім!» з інформацією «Хімічна небезпека» про те, де і коли відбулася аварія на ХНО;

використовувати засоби індивідуального захисту: від хлору - протигази ГП-5, ГП-7 або ватно-марлеві пов’язки змочені 2% розчином питної соди, промислові протигази марки «Б»;

не залишати укриття до одержання інструкцій від влади або до інформації «Відбій хімічної небезпеки»;

залишатися в приміщенні, закрити всі двері, вікна, загерметизувати всі отвори, вимкнути вентиляцію, системи кондиціонування і обігріву. Слід пам’ятати, що при перебуванні в будинку токсодоза зменшується в 2 рази;

якщо влада розпорядиться евакуювати населення, потрібно взяти із собою радіоприймач, теплий одяг, усі необхідні медикаменти, особисті документи і гроші;

вчасно залишити зону забруднення, рухаючись перпендикулярно до напрямку вітру;

якщо ви перебуваєте поза приміщенням, то потрібно закрити ніс і рот хусткою (краще вологою), увійти до найближчого будинку і залишатися в ньому, поки не буде дана інформація про відбій хімічної небезпеки або розпорядження про евакуацію;

якщо ви знаходитеся в автомобілі, то потрібно вимкнути вентиляцію і закрити вікна, слухати радіо, спробувати залишити автомобіль і укритися в найближчому будинку;

якщо ви вважаєте, що піддалися впливу токсичних речовин, то потрібно прийняти душ, перевдягнути одяг і відвідати лікаря, як тільки буде інформація про відбій хімічної небезпеки;

по приїзді на нове місце перебування потрібно довідатися у місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування адреси організацій, що несуть відповідальність за надання допомоги потерпілому населенню.

Висновки: для того, щоб забезпечити безпеку персоналу та населення в умовах НС, потрібно дотримуватися усіх вимог безпеки праці і цивільного захисту в конкретній галузі. А саме, потрібно враховувати новітні теорії, методи і технології з прогнозування НС, побудови моделей їх розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.