Формування природничих понять за допомогою практичних методів навчання

 

О.Я. Герд один із засновників методичної системи викладання природознавства відмітив, що реальні знання одержані людством шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів придбання природничих знань в початкових класах.

Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне, конкретне сприйняття об’єктів природи, завдання якого є розв’язок практично-наукових завдань. [7; 130]

Спостереження - це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навичок. Спостереження сприяють формуванню основ наукового світогляду, переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи. [12; 59]

Учні початкових класів повинні спостерігати за рослинами (виділяючи основні органи), за тваринами (виділяючи основні частини тіла). Спочатку учні виділяють відмінні ознаки одного предмета від іншого, а потім встановлюють суттєві ознаки.

У молодших класах використовуються такі методи проблемного навчання, як: проведення спостережень за природою, життям і працею людей, введення календарю природи і праці, щоденника спостережень, евристичний метод при проведенні елементарних природничих дослідів, занять із сільського господарства.

Види спостережень:

І. За тривалістю:

короткочасні - потребують незначного відліку часу на уроці чи при виконанні домашнього завдання;

довготривалі - тривають значний проміжок часу і тому проводяться в позаурочний час.

Наприклад спостереження за ярою пшеницею різних сортів, ячменем. Можна за плодово-ягідними кущами і деревами, декоративними і корисними трав’янистими рослинами, шкідниками саду, город, поля. Це довготривалі спостереження.

Короткочасні спостереження проводяться на уроці, під час екскурсій, в кутку живої природи. Довготривалі - в позаурочний час. [10; 98]

ІІ. За формою організації діяльності:

фронтальні - здійснюються всім класом за однаковим завданням під керівництвом вчителя;

-   групові - виконуються групами за однаковим чи різними завданнями вчителя;

    індивідуальні - виконуються кожним учнем самостійно.

ІІІ. За часом проведення:

випереджувальні - проводяться до засвоєння нових знань, їх результати з основою формування уявлень і понять;

-   опорні - організовуються вчителем у процесі засвоєння знань учнями;

    розширювальні - застосовуються після засвоєння теоретичних знань для їх поглиблення.

ІV. За характером пізнавальної діяльності:

репродуктивні - спрямовані на сприймання і відтворення зовнішніх ознак предметів і явищ та їх властивостей;

-   творчі - є способом розв’язання проблем чи проблемної ситуації.

Проведення спостережень передбачає розвиток уміння учнів здійснювати порівняння, зіставлення різних явищ, які вони бачили в різний час. За результатами проведених спостережень, порівнянь молодші школярі складають картинний календар природи і праці, щоденники спостережень тощо.

У щоденниках діти відмічають погоду кожного дня, підраховують, скільки було ясних і похмурих днів, днів із дощем, снігом, градом протягом місяця, пори року, називають найбільшу і найнижчу температуру повітря та інше. [1; 64]

Практична робота - це навчально-пізнавальна діяльність, в процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами.

Практичні роботи виконують для вивчення теми чи розділу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати явища, що вивчаються. [8; 170]

В початковій школі виконуються 4 види практичних робіт:

.   Практична робота з приладом.

2. Практична робота з картою.

.   Практична робота з контурною картою.

.   Практична робота по розпізнаванню об’єктів.

У процесі виконання дослідів, практичних робіт учні набувають відповідних умінь і навичок, операцій.

.   Сформулювати мету досліду.

2. Висловити гіпотезу, яка може бути покладена в основу досліду.

.   Визначити умови, необхідні для виконання досліду.

.   Визначити, які матеріали і прилади необхідні для досліду.

.   Скласти установку для досліду.

.   Скласти план виконання досліду.

.   Описати хід досліду найбільш раціональним способом.

.   Провести необхідні вимірювання, фіксуючи їх певним способом.

.   Сформулювати висновки.

До дослідницької роботи учні підходять поступово протягом трьох років, оволодіваючи уміннями та навичками сільськогосподарської праці, знайомлячись з явищами природи на практиці.

Методика елементарної дослідницької роботи з учнями різного віку неоднакова. Перша дослідницька робота молодших школярів розпочинається з роботи на своїх ділянках, молодші учні набувають нових знань у процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку. Вони вчаться розпушувати грунт, знайомляться з розмічуванням ділянки на посівні рядки. [7; 78]

Специфіка дослідницької діяльності полягає у тому, що вона допомагає отримати явище в, так би мовити, "чистому вигляді", зокрема: уникати впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії та повторювати необхідну кількість разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве.

Навчальний дослід - це елементарний експеримент. Він є одним із найважливіших методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи. [27; 208]

Дослідження з предметами природи сприяють нагромадженню запасу достовірних конкретно-образних уявлень про навколишню дійсність, фактичних знань, що є матеріалом для наступного їхнього усвідомлення, узагальнення, приведення в систему, розкриття причин і взаємозв’язків, що існують у природі. Без конкретних уявлень про предмети і явища учні не зможуть опанувати тими знаннями, що вони повинні одержати в школі, усвідомити найпростіші зв’язки між окремими явищами. У ході досліджень учні одержують і визначені практичні уміння і навички. Такі, наприклад, уміння спостерігати і фіксувати результати спостережень, користуватися деякими приладами і лабораторним устаткуванням. [28; 183]

Цінність досліджень полягає в тім, що їхнє проведення сприяє більш глибокому розумінню явищ, що відбуваються, виявленню причинних зв’язків цих явищ. Досліди дають можливість познайомити учнів у доступній формі з законами природи.

Експеримент - метод навчання, який застосовується в тих випадках, коли вивчити об’єкт або явище в звичайних умовах неможливо або потрібно створити штучні умови.

Тривалі експерименти проводять, як правило вдома, у куточку живої природи, на географічному майданчику, шкільній навчально-дослідній ділянці. Ці експерименти потребують багато часу, тому на уроках їх не проводять, а демонструють лише етапи дослідів та їхні результати. Важливе значення має правильне фіксування спостережень результатів дослідів. Для цього учитель пропонує учням різноманітні завдання, дає інструкції.

Вправи - багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ: підготовчі - готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні - сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні - перші завдання на застосування щойно засвоєних знань; тренувальні - набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням); творчі - за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні - переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

Виконання вправ передбачає певну послідовність дій, спершу матеріал вправ необхідно розчленовувати на окремі елементи, а учень повинен добре розуміти кожен із них. Наступним етапом є об´єднання розчленованих елементів для своєрідного "зв´язування" окремо вироблених навичок. Виконання вправ слід постійно контролювати, аналізувати, розвиваючи в учнів навички самоконтролю.

Розпізнавання та визначення як різновиди практичних методів навчання природознавства найбільш поширені на предметних уроках, екскурсіях та під час виконання домашніх завдань і позаурочних робіт. В учнів формують уміння розпізнавати і визначати рослини, тварини, ґрунти, корисні копалини, гірські породи під час роботи із роздавальним матеріалом.

Практичні роботи на розпізнавання та визначення розпочинаються з виділення окремих частин, поступово формуючи поняття цілісного організму чи предмета, його місця і ролі у природі та житті людини. Для таких робіт учитель опрацьовує диференційовані завдання і запитання. Робота може виконуватися індивідуально, парами чи в групах.