Сутність природничих уявлень, їх класифікація

Зміст

Вступ

Розділ І. Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища)

1.1 Аналіз освітньої галузі "Природознавство" початкової загальної освіти Державного стандарту.

1.2 Сутність природничих уявлень, їх класифікація

1.3 Способи формування природничих уявлень

1.4 Сутність природничих понять, їх характеристика

Висновки до Розділу І

Розділ ІІ. Взаємозв’язки уявлень та понять про об’єкти природи у системі "жива-нежива природа", "природа - людина"

2.1 Встановлення взаємозв’язків між сформованими поняттями

2.2 Встановлення взаємозв’язків у "живій - неживій природі" в різні пори року

2.3 Формування природничих понять за допомогою практичних методів навчання

2.4 Роль екскурсій у формуванні природничих понять

Висновки до Розділу ІІ

Розділ ІІІ. Практична частина. Уроки екскурсій у 3-му класі

Висновки до Розділу ІІІ

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

Актуальність теми

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює необхідність чіткого визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Упродовж навчання у початковій школі діти повинні оволодіти ключовими компетентностями, зокрема предметною природознавчою компетентністю, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально й особистісно-значимі практичні та пізнавальні проблемні завдання, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Досягнення цієї мети забезпечується законами таких завдань:

·   формування на достатньому рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони й закономірності існування природи та місце в ній людини;

·   оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Реалізувати завдання допоможе формування природничих уявлень і понять. Курс природознавства передбачає пропедевтику природничих знань у молодших школярів та поетапне формування у них елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи та їхні взаємозв’язки у системі " жива - нежива природа ”, " природа - людина ”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі, формування навиків самостійної роботи з інформацією, способів навчально-пізнавальної діяльності; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Такі високі стандарти є виправданими, бо сучасне суспільство вже й до молодших школярів висуває низку конкретних вимог: ефективно діяти у проблемних і незнайомих ситуаціях, самостійно створювати продукти власної діяльності, орієнтуватися у потоках інформації, бути комунікабельними, емоційно стійкими. У зв’язку з цим навчання на основі компетентнісного підходу є однією із світових тенденцій сучасної освіти.

Формування системи елементарних понять у молодших школярів - ключове завдання навчального процесу у школі, яке полягає у виробленні здатності у дітей йти від конкретного до загального (від факту - до явища, від одиничного - до загального, від випадкового - до закономірного) та навпаки. Це завдання безпосередньо розв’язується у процесі навчання.

Якщо у дитини вже є певний запас конкретних уявлень, учитель за допомогою запитань скеровує їх на визначення загальної властивості чи ознаки, зв’язку між певними предметами або явищами. Важливим етапом у розвитку поняття є повторення знань, з’ясування деталей і нюансів, особливостей, установлення логічних зв’язків. Зрозуміти і запам’ятати нове поняття, вивчити термін - це лише перший крок у формування понять.

Таким чином, актуальність проблеми і виявлення закономірностей, стали передумовою вибору курсової роботи " Формування елементарних уявлень та понять про об’єкт природи (предмети і явища) та їх взаємозв’язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина".

Мета: розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування природничих уявлень і понять про об’єкти природи та їх взаємозв’язки під час вивчення курсу "Природознавство" в початковій школі.

Об’єкт дослідження: процес формування природничих уявлень і понять у молодших школярів.

Предмет: педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню природничих уявлень і понять у молодших школярів.

Гіпотеза: довести, що створені уроки з використанням практичних методів навчання - екскурсій, будуть сприяти більш успішному формуванню природничих уявлень і понять, а також встановлювати взаємозв’язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина".

Завдання дослідження:

·   проаналізувати стан проблеми в педагогічній теорії і практиці;

·   на основі вивчення та аналізу педагогічної літератури розкрити сутність поняття (уявлення, поняття, методичного формування поняття);

·   розкрити зміст існуючих в педагогічній теорії та практиці підхід, щодо формування природничих уявлень і понять на уроках природознавства в початковій школі;

·   створення і експериментальне опробування уроків у 3 класі на яких формуються природничі поняття про об’єкти природи та встановлюються взаємозв’язки в системі "жива-нежива природа", "природа - людина".

Експериментальна база: СЗШ №8

Розділ І. Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища)

 

1.1 Аналіз освітньої галузі "Природознавство" початкової загальної освіти Державного стандарту.

 

Програма навчального предмета "Природознавство" розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем із метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей.

Основна мета навчального предмета "Природознавство" - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. [13; 186]

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань формування: цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їх взаємозв’язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина", усвідомлення свого місця у навколишньому світі; дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи; досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів; базових, загально предметних і предметних компетенцій; способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі; навичок самостійної роботи учнів з інформацією; засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі освітньої галузі "Природознавство" визначено такі змістові лінії:

·   "Об’єкти природи";

·   "Взаємозв’язки у природі";

·   "Земля - планета Сонячної системи";

·   "Україна на планеті Земля";

·   "Рідний край";

·   "Охорона і збереження природи";

·   "Методи пізнання природи".

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого - вироблення дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язання завдань практичного спрямування.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучити молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).

Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.

освітній природознавство уявлення поняття

Висновки до Розділу І

 

Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них. Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурних рослин і корисних тварин, учитель пробуджує в них живий інтерес до навколишнього світу, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження.

Виховуючи у дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного. У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і оволодівають цими знаннями, як у них буде виховано любовне і бережне ставлення до природи.

Маленьким учням не завжди просто зрозуміти зміст предмета про живу та неживу природу й навколишній світ. Не менш складно опанувати новий для початкової школи предмет природознавство і вчителям початкових класів. Помічником і добрим порадником для вчителів повинен стати навчально-методичний посібник.

У методичній літературі зазначається, щоб сформувати в свідомості учнів чітке уявлення про незнайомий предмет, треба показати їм його, дати можливість доторкнутися до нього, а іноді понюхати і спробувати на смак. Якщо предмет, як певний комплекс подразників, діє на ряд аналізаторів, то у корі великих півкуль утворюються тимчасові зв’язки, внаслідок чого організм реагує на предмет, як єдине ціле. Отже, одночасна робота різних аналізаторів є найважливішою умовою переходу від окремих відчуттів до сприйняття предмета в цілому.

Розділ ІІ. Взаємозв’язки уявлень та понять про об’єкти природи у системі "жива-нежива природа", "природа - людина"

 

Висновки до Розділу ІІ

 

Програма по природознавству передбачає виявлення найпростіших зв'язків і взаємозв'язків, доступних розумінню учнів. У процесі встановлення зв'язків створюються сприятливі умови для розвитку логічного мислення дітей.

Встановлення зв'язків між окремими природними компонент-найважливіша умова для формування усвідомлених наукових знань при вивченні будь-якої теми.

Розглянуті приклади зв'язку й взаємозв'язку, закладені в предметі природознавства, являють собою найважливіший засіб розвитку мислення учнів. Весь процес мислення при виявленні зв'язків виражений в узагальненнях, ступінь яких поступово ускладнюється в міру залучення нових понять. Первісний щабель узагальнень проявляється в почуттєвому пізнанні: від відчуттів до сприйняття, від сприйняття до уявлення.

Знання учнів про природу стають більше осмисленими, коли очевидна їхня значимість і можливість застосувати на практиці. Курс природознавства передбачає набуття дітьми практичних умінь (спостереження за температурою повітря по термометрі, напрямок вітру по флюгері, фіксація основних явищ погоди за допомогою умовних знаків, орієнтування на місцевості по сонцю й по компасу й т.п.).

На екскурсіях і практичних заняттях школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, читати карту, наносити на неї природні об'єкти, самостійно виготовляти нескладні посібники: схематичні малюнки, гербарії, колекції, виконувати практичну роботу на учбово-дослідній ділянці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІІ. Вступна бесіда

1. Повторення правил поведінки в природі.

Гра "Чому?"

) Чому не можна голосно кричати?

) Чому потрібно пильно дивитися під ноги?

) Чому не можна ламати гілки?

) Чому не можна руйнувати мурашники?

) Чому не можна рвати квіти з корінням?

) Чому не можна струшувати дерева?

2. Актуалізація опорних знань

Що таке ліс?

Які рослини ростуть у лісі?

Як змінюється природа взимку?

Які трав’янисті рослини називають багаторічними?

Наведіть приклади хвойних дерев.

3. Мотивація. "Вірш про весну"

Весна у вікна заглядає,

Хмарки у синяві пливуть,

І серце райдугою грає,

"Весна на дворі", - тільки й чуть.

Не по дорозі нам з журбою,

Сміється сонечко з висот…

І ми вітаємо з тобою

Весни чудесний поворот.

VI. Підсумок.

Де ми були на екскурсії?

Які зміни у природі побачили?

Що нового дізналися?

Які рослини ранньоквітучі ви знаєте?

Яке дерево перше зацвітає і є символом України?

У якому місяці цвітуть дерева і квіти?

VII. Повідомлення д/з.

Підібрати або скласти вірші, загадки, приказки про весняні явища в природі.

Тема. Корисні копалини. Ознайомлення з ґрунтом. Охорона корисних копалин.

Мета. Формувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та бережливого ставлення до навколишнього природного середовища, корисних копалин; розкрити перед дітьми їх багатогранність. Пробудити в учнів початкових класів особисту відповідальність за охорону ґрунту, корисних копалин, виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: зразки корисних копалин, інструменти для ознайомлення з ґрунтом (лопатка), кошики для збирання корисних копалин, ґрунту.

Маршрут: парк.

Хід екскурсії

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІІ. Вступна бесіда

1. Повторення правил поведінки в природі.

Гра "Чому?"

) Чому не можна голосно кричати?

) Чому потрібно пильно дивитися під ноги?

) Чому не можна ламати гілки?

) Чому не можна руйнувати мурашники?

) Чому не можна рвати квіти з корінням?

) Чому не можна струшувати дерева?

2. Актуалізація опорних знань

Чому гірські породи потрібно витрачати ощадливо?

Що таке корисні копалини?

На які ґрунти поділяються корисні копалини?

Що таке гірські породи?

Які корисні копалини є в нашій місцевості?

У яких трьох станах можуть перебувати гірські породи?

3. Мотивація. Загадки.

1. Чорне, блискуче, у воді не тоне, у вогні не горить?

(Кам’яне вугілля)

. Земляне масло, але рідке, рідина, але з водою, а тепла виділяє багато!

(Нафта)

. Буре, м’яке, із рослин складається, легко загоряється.

(Торф)

. Безбарвний, горить синім полум’ям, виділяє багато тепла.

(Природний газ)

. У воді народилась, на столі опинилась.

(Сіль)

VI. Підсумок.

За чим ми спостерігали в природі?

Які шари землі ви побачили?

Чи однорідний колір мають різні шари?

Як називається верхній шар землі?

Як називаються інші шари?

Яких видів ґрунтів у нашій місцевості більше?

Чим відрізняється верхній шар від інших?

VII. Повідомлення д/з.

Написати твір на тему "Екскурсія в природу", уявивши, що ви пишете лист своєму другу.

Тема. Різноманітність рослин у природі взимку. Пристосування до різних умов життя.

Мета. Формувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та бережливого ставлення до навколишнього природного середовища взимку. Пробудити в учнів початкових класів особисту відповідальність за охорону рослин. На основі спостережень розширити уявлення учнів про зміну природи зимою (стан дерев і кущів, сніговий покров, висоту сонця, колір неба, температуру повітря). Виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: малюнки рослин, термометр, коробки, ножі, метр, бінокль, блокноти, олівці.

Маршрут: зимовий ліс

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІІ. Вступна бесіда

1. Техніка безпеки у лісі:

Уважно дивіться під ноги в лісі, щоб не заробити вивих і не провалитися в якусь яму.

Ні в якому разі не їсти і не пробувати листя рослин, ягоди, а тим більше гриби!

Не підходити близько і не доторкатися до тварин і комах.

Не наближатися до річок і водойм.

Якщо раптом відчуваєте небезпеку, відразу покликати на допомогу.

Заборонено розводити багаття без дорослих, не гратися з вогнем.

Уникайте диких тварин. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство.

2. Актуалізація опорних знань

·   Яка пора року настала?

·   Назвіть зимові місяці.

·   Чим зима відрізняється від інших пір року?

·   Що ми можемо сказати про тривалість дня і ночі?

·   Діти, можливо хтось з вас знає вірш про зиму?

3. Мотивація. Вірш "Зимою"

Сипле, сипле сніг,

Криє переліг;

Білим килимом лягає

Аж під наш поріг.

Легкий білий пух,

Наче той кожух,

Криє землю, щоб не знала

Стужі й завірюх.

Тишина кругом.

Спи спокійним сном,

Доки збудешся весною

З рутяним вінком.

Б. Лепкий

VI. Підсумок.

-     Де ми побували на екскурсії?

-     Яка в нас зараз пора року?

-     Які рослини називаються вічнозеленими?

-     Які птахи живуть у лісі взимку?

-     Як тварини пристосовуються до життя узимку?

VII. Повідомлення д/з.

Дітям потрібно поставити в дома на вікно в банках з водою зрізані гілки дерев і кущів і спостерігати за їх розвиванням.

Висновки до Розділу ІІІ

 

З метою розкриття своєї теми курсової роботи, я створила і експериментально апробувала уроки у 3 класі на яких формуються природничі поняття про об’єкти природи та встановлюються взаємозв’язки в системі "жива-нежива природа", "природа - людина". Обрала я уроки-екскурсії тому, що саме на цих уроках формуються природничі поняття про живих істот, предмети і явища природи в реальній обстановці

З метою доведення ефективності виявленої і обґрунтованої сукупності дидактичних умов формування природничих понять в учнів початкових класів я вдалася до експериментального дослідження, а саме створення уроків-екскурсій і опробування деяких уроків, яке здійснювалося на уроках природознавства 3 класів.

За допомогою практичних методів навчання (спостереження, досліди, практичні роботи), я намагалася ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити нові знання учнів, розвивати любов до природи, спостережливість.

Уроки-екскурсії позитивно вплинули на формування природничих понять та встановлення взаємозв’язків в системі "жива-нежива природа", "природа - людина" в учнів початкових класів. Мої спостереження і відгуки вчителів свідчать, що учні без проблем виявили ознаки нових понять, узагальнювали їх, змогли встановити взаємозв’язки в живій та неживій природі, вони із задоволенням ходили на екскурсії, розглядали природні явища.

Отже, отримані експериментальні данні доводять ефективність розробленої методики формування природничих понять у молодших школярів.

Висновки

 

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

.   У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.

2. З’ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення об’єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття - складний процес сприймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об’єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення, як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об’єктивною уявою. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього - до практики.

.   Виявлено, що знання про навколишній світ школярі засвоюють у формі уявлень та понять. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання, як результат усвідомлення, запам’ятовування, відтворення.

.   З’ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватися таких педагогічних умов:

-   вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;

-   організовувати вправи на впізнання і розрізнення об’єктів;

    використовувати різноманітні наочні засоби навчання;

    вміло керувати процесом спостереження.

5. З’ясовано, що організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних, психологічних і вікових особливостей розумової діяльності,.

6. З’ясовано, що ефективними методами формування знань про природу у молодших школярів є спостереження, практична робота, дослід і засоби навчання - підручник, малюнки, муляжі, моделі.

.   Розроблено методику формування знань про природу, яка ґрунтувалася на визначені змісту знань, дотриманні етапів та умов формування понять та уявлень, виборі і оптимальному поєднанні методів та засобів навчання. Вибір методів й засобів навчання здійснювався на основі критеріїв відповідності методів: меті і завданням уроку і змісту навчальної теми; віковим особливостям і рівню підготовленості школярів; можливостям самого вчителя, матеріально-технічної бази школи; можливостям поєднання різноманітних методів навчання, що сприятиме всебічному і осмисленому сприйманню і засвоєнню учнями навчального матеріалу.

.   У педагогічному дослідженні доведено ефективність розробленої методики формування знань про природу у молодших школярів на уроках-екскурсіях природознавства.

Список використаних джерел

 

1. Аквілева Г.Н. Клепініна З.А. Дослідження на уроках природознавства. - М.: "Просвіта", 1998.

2. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. - М.: Вентана-Граф, 2005.

.   Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2001. - 64 с.

.   Державний стандарт початкової загальної освіти - 2012.

.   Друзь 3.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: Радянська школа, 1990.

.   Завітаєв П.А. Низова А.М. Екскурсії і предметні уроки в 1 і 2 класах. - М.: Учпедгиз, 1960.

.   Завітаєв П.А. Спостереження і дослідження по природознавству в початковій школі. - М.: Учпедгиз, 1956.

.   Кисельов Ф.С. Лєсков Г.І. Уроки з природознавства в 4 класі. - К.: "Радянська школа", 1964.

.   Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: "Радянська школа", 1971.

.   Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. - М., 1988.

.   Кочіна Л.П. Навчання в 1-му класі. К.: "Радшкола", 1991.

.   Мечник Л.А., Мечник І.І. Посібник для вчителів. - Тернопіль, 1998.

.   Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою.1-4 класи. К.: Видавничий дім "Освіта", 2012. - 392 с.

.   Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.

.   Низова А.М. О выборе методов обучения природоведению/ А.М. Низова // Начальная школа. - 1965. - № 12. - с.42-48.

.   Павлович А.С. Складання колекцій по природознавству. - Изд.5. - М.: Учпедгиз, 1947.

.   Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990.

.   Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.

.   Полесская Л.И. На уроках курса "Ознакомление с окружающим миром" / Л.И. Полесская // Начальная школа. 1989. - №4,-с.28-30,Природоохоронна освіта в школі: посібник для вчителів / [І.І. Гордієнко, Г.Ф. Герасименко, О.М. Барамта ін.]. - К.: Радянська школа, 1981, - 184 с.

.   Прокофьева Л.Б. Уроки-мироисследования при изучении естествознания Л.Б. Прокофьева / Начальная школа. - 1996. - №8.

.   Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов. М.: Приор, 2005. - 208 с.

.   Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. - 1999, N8. - C.63-64.

.   Формирование личности: Проблемы комплексного подхода в процессе воспитания школьников /Под ред. Г.Н. Филонова. - М., 1983.

.   Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. - 1997, №9. - C.63-65.

.   Экологическое и эстетическое воспитание школьников / Под ред. Л.П. Печко. - М., 1984.

.   Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. - К.: "Радянська школа", 1953.

.   Ягодовський К.П. Практичні заняття по природознавству в початковій школі. - М.: Учпедгиз, 1953.

Додатки

 

Додаток 1

Логічна схема змісту теми уроку:

"Повітря навколо нас"

1. Значення повітря (уявлення)

Зміст: - людям;

тваринам,

рослинам необхідне для дихання, а значить, для життя.

. Місцезнаходження повітря (уявлення)

Зміст: - навколо Землі;

заповнення порожнин;

у грунті;

у воді.

. Властивості повітря (уявлення).

Зміст: - прозоре (без кольору);

рухається.

Додаток 2

Таблиця "Жива та нежива природа"

Додаток 3

Зміст

Вступ

Розділ І. Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища)

1.1 Аналіз освітньої галузі "Природознавство" початкової загальної освіти Державного стандарту.

1.2 Сутність природничих уявлень, їх класифікація

1.3 Способи формування природничих уявлень

1.4 Сутність природничих понять, їх характеристика

Висновки до Розділу І

Розділ ІІ. Взаємозв’язки уявлень та понять про об’єкти природи у системі "жива-нежива природа", "природа - людина"

2.1 Встановлення взаємозв’язків між сформованими поняттями

2.2 Встановлення взаємозв’язків у "живій - неживій природі" в різні пори року

2.3 Формування природничих понять за допомогою практичних методів навчання

2.4 Роль екскурсій у формуванні природничих понять

Висновки до Розділу ІІ

Розділ ІІІ. Практична частина. Уроки екскурсій у 3-му класі

Висновки до Розділу ІІІ

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

Актуальність теми

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює необхідність чіткого визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Упродовж навчання у початковій школі діти повинні оволодіти ключовими компетентностями, зокрема предметною природознавчою компетентністю, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально й особистісно-значимі практичні та пізнавальні проблемні завдання, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Досягнення цієї мети забезпечується законами таких завдань:

·   формування на достатньому рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони й закономірності існування природи та місце в ній людини;

·   оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Реалізувати завдання допоможе формування природничих уявлень і понять. Курс природознавства передбачає пропедевтику природничих знань у молодших школярів та поетапне формування у них елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи та їхні взаємозв’язки у системі " жива - нежива природа ”, " природа - людина ”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі, формування навиків самостійної роботи з інформацією, способів навчально-пізнавальної діяльності; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Такі високі стандарти є виправданими, бо сучасне суспільство вже й до молодших школярів висуває низку конкретних вимог: ефективно діяти у проблемних і незнайомих ситуаціях, самостійно створювати продукти власної діяльності, орієнтуватися у потоках інформації, бути комунікабельними, емоційно стійкими. У зв’язку з цим навчання на основі компетентнісного підходу є однією із світових тенденцій сучасної освіти.

Формування системи елементарних понять у молодших школярів - ключове завдання навчального процесу у школі, яке полягає у виробленні здатності у дітей йти від конкретного до загального (від факту - до явища, від одиничного - до загального, від випадкового - до закономірного) та навпаки. Це завдання безпосередньо розв’язується у процесі навчання.

Якщо у дитини вже є певний запас конкретних уявлень, учитель за допомогою запитань скеровує їх на визначення загальної властивості чи ознаки, зв’язку між певними предметами або явищами. Важливим етапом у розвитку поняття є повторення знань, з’ясування деталей і нюансів, особливостей, установлення логічних зв’язків. Зрозуміти і запам’ятати нове поняття, вивчити термін - це лише перший крок у формування понять.

Таким чином, актуальність проблеми і виявлення закономірностей, стали передумовою вибору курсової роботи " Формування елементарних уявлень та понять про об’єкт природи (предмети і явища) та їх взаємозв’язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина".

Мета: розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування природничих уявлень і понять про об’єкти природи та їх взаємозв’язки під час вивчення курсу "Природознавство" в початковій школі.

Об’єкт дослідження: процес формування природничих уявлень і понять у молодших школярів.

Предмет: педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню природничих уявлень і понять у молодших школярів.

Гіпотеза: довести, що створені уроки з використанням практичних методів навчання - екскурсій, будуть сприяти більш успішному формуванню природничих уявлень і понять, а також встановлювати взаємозв’язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина".

Завдання дослідження:

·   проаналізувати стан проблеми в педагогічній теорії і практиці;

·   на основі вивчення та аналізу педагогічної літератури розкрити сутність поняття (уявлення, поняття, методичного формування поняття);

·   розкрити зміст існуючих в педагогічній теорії та практиці підхід, щодо формування природничих уявлень і понять на уроках природознавства в початковій школі;

·   створення і експериментальне опробування уроків у 3 класі на яких формуються природничі поняття про об’єкти природи та встановлюються взаємозв’язки в системі "жива-нежива природа", "природа - людина".

Експериментальна база: СЗШ №8

Розділ І. Формування елементарних уявлень та понять про об’єкти природи (предмети і явища)

 

1.1 Аналіз освітньої галузі "Природознавство" початкової загальної освіти Державного стандарту.

 

Програма навчального предмета "Природознавство" розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем із метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей.

Основна мета навчального предмета "Природознавство" - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. [13; 186]

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань формування: цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їх взаємозв’язки у системі "жива - нежива природа", "природа - людина", усвідомлення свого місця у навколишньому світі; дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи; досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів; базових, загально предметних і предметних компетенцій; способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі; навичок самостійної роботи учнів з інформацією; засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі освітньої галузі "Природознавство" визначено такі змістові лінії:

·   "Об’єкти природи";

·   "Взаємозв’язки у природі";

·   "Земля - планета Сонячної системи";

·   "Україна на планеті Земля";

·   "Рідний край";

·   "Охорона і збереження природи";

·   "Методи пізнання природи".

Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого - вироблення дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язання завдань практичного спрямування.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучити молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Соня