Основи організації та забезпечення стабільності діяльності комерційних банків.

Ком. банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акц. товариств та ТОВ. Банк вважається створеним і набуває статусу юр. особи з моменту його реєстрації в НБУ. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юр. та фіз. особи за винятком Рад народних депутатів та ін. виконавчих органів влади, спілок, партій. У створенні банку не можуть брати участі військовослужбовці та посадові особи органів суду, прокуратури, держбезпеки. Стат. фонд новостворюваного ком. банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грош. формі. Розмір стат. фонду визначається засновниками банку, але е може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. Згідно з діючим положенням, мін. рівень стат. фонду пов. бути еквівалентний 1млн євро. Організація ком. банку передбачає ліцензування банк. д-ті: надання НБУ офіційного дозволу на здійснення певних банк. операцій. При ліцензуванні враховується обсяг капіталу банку, його фін. стан, дотримання екон. нормативів регулювання банк. д-ті. Орг-на стр-ра та упр-ня ком. банком визначається функц. підрозділами та службами та керівн. органами. Вищим органом упр. банком є заг. збори акціонерів (учасників), які виріш. стратег. завдання в його д-ті. Контроль за д-тю правління здійснює ревізійна комісія. Ком. банки бувають спеціаліз-ми (ощадні, інвестиційні, іпотечні)та універс.  

За час свого існування банківська система пройшла два етапи: (1991-1993р.) ставлення та інтенсивного розвитку та (1993-1998р.) етап стагнації та зростання банківської кризи. На сучасному етапі банківська система розвивається в напрямку відновлення довіри вкладників та захисту їх інтересів, захисту інтересів кредиторів.

Одним з найважливіших напрямків економічної роботи в комерційному банку є аналіз його фінансового стану, для його здійснення використовують баланс банку та звіт про фінансові результати його діяльності (про доходи та видатки банку).

Важливим показником стійкості банку, що забезпечує його стрімке зростання є прибутковість. Її основними показниками виступають: прибуток на одиницю активів, прибуток на акціонерний капітал, моржа прибутку. На прибутковість впливають ціни на кредити та залучений капітал в напрямках досягнення максимальної моржі здійснюють управління активами та пасивами банку.

Довіра до банку ґрунтується перш за все його ліквідністю — здатністю банку в будь-який час виконувати зобов'язання перед вкладниками в грошовій формінапершу вимогу й на повну суму.

Вирішення проблеми ліквідності реалізується через менеджмент активами (накопичення ліквідних активів, готівка і цінні папери) та пасивами (запозиченою ліквідністю).

У світовій практиці застосовується рейтингова система визначення всебічної оцінки кожної банківської установи - система GАМЕL (за критеріями капітал, активи, менеджмент, дохідність, ліквідність).

Рекомендується для впровадження вітчизняна методика визначення надійності комерційних банків використовуючи показники: рівень проблемних кредитів у банківському портфелі не більше 34,5%, коефіцієнт миттєвої ліквідності 27%, рівень лівериджу 22,4%, коефіцієнт відкритої валютної позиції 16,4%.

Підтриманню стійкості банку сприяють дотримання фінансових показників,щодоводяться НБУ: платоспроможність, ліквідність, величина ризику на одного позичальника, кількість наданих великих кредитів, формування страхових фондів.

Пасивні операції банків.

Сучасні універсальні комерційні банкиможуть проводитибільше 200 ' банківських операцій та послуг клієнтам, основнііз них відображеніна схемі.

Класичні банківські операції: пасивні, активні, розрахунково-касові. Пасивні — операції по формуванню своїх грошових ресурсів, які поділяютьна власні, залучені і позичені.

• Власні ресурси (банківський капітал) - статутний, резервний та інші фонди, що створюються для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності до власних ресурсів відноситься і нерозподілений прибуток минулих років

• Залучені ресурси - сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів, вони формують переважну частину банківських ресурсів.

Позичені — формуються банком через одержання позики на грошовому ринку: міжбанківські кредити, кредити НБУ та здійснення емісії власних боргових зобов'язань: облігацій, депозитних чи ощадних сертифікатів.

Пасивні операції - операції за доп. яких банки формують свої грош. рес. для проведення кред., інвестиц., та ін активних операцій. Рес. ком. банків - сук-ть грош. коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Їх поділяють на власні (становлять третину усіх рес.), залучені і позичені (70%). Власний кап.: основний (стат., резервний фонди, нерозподілен. прибуток минул. рр.), додатковий (заг. рез. за акт. операціями, поточні доходи). Стат. фонд залежить від форми орг-ї банку. Резерв. фонд призн. для покриття можл. збитків, сплати дивідендів; його розмір - на рівні 50% від стат. фонду, форм. за рах. відрахувань з прибутку (не <5%). Спец. ф. признач. для покриття збитку від акт. операцій та для вир. та соц. розвитку банку, та форм. за рах. прибутку. Прибуток є рес. внутр. походження. Залучені: - сук-ть коштів на пот., депоз., та ін рах. банк. клієнтів, гром. орг-й, сусп. фондів, що розм. в активи з метою отрим. приб. чи забезп. ліквідності банку. Зал. поділ. на депоз.(до запитання - для здійсн. пот. розрахунків, нестабільні; і строкові - розм. на певний строк >міс, знімаються після закінч. терміну або попер. повідомлення банку) та недепозитні (позичені). Формами строкових вкладів є сертифікати (депозитні: юр. особам та ощадні - фіз.особам). Недепоз. залуч. у формі міжбанк. кредитів і кред. ЦБ, операцій з цін. паперами на вторин. фондовому ринку, позик на р-ку євродоларів.

 

11.Активні операції банків.

Активні операції банку полягають в розміщенні власного капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку. Це кредитні та інвестиційні операції, що здійснюються на підставі кредитного договору.

Акт. опер. полягають у д-ті, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, зал. і поз. коштів для одержання прибутку при рац. розподілі ризиків за окр. видами операцій і підтримані ліквідності. Акт. опер.: кредитні та інвестиційні. Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язан. з наданням і погашенням банк. позичок, здійсн. відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Рішення про надання кред. приймається колегіально. Кред. надаються в межах наявних рес. з урахуванням кредитоспроможності, фін. стаб., рентаб-ті, ліквідності позичальника. Заг. розмір кредитів не може перевищ. 8-микратного розміру власних коштів банку. Для одерж. кредиту позичальник зверт. до банку з кредитною заявкою, що вход. до складу певн. пакету документів. У кред. договорі передбач.: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, %на ставка, порядок і форма сплати %ів і осн. боргу, права, зобов’язання, відповід. сторін щодо надання і погашення кред. тощо. Банк. кредитув. здійсн. із застос. таких позичкових рах.: простий (на ньому може бути тільки активне сальдо), спец. (застос. в окр. випадках: при кредитув. позичальника під заставу векселів; він є формою обліку позичок до запитання), контокорентний (це активно-пасивний рах., на якому облік. всі операції банку з клієнтом). Осн. передумова поверн. банк. позички - одерж. цільових грош. надходжень, доходу, прибуток від реаліз. об’єкта, що прокредитований. У банк. практиці викор. 2 види джерел погаш. позичок - первинні і вторинні. Викор. такі форми забезп. позичок: застава, гарантія, перевідступлення на користь банку вимог і рах. до 3ї особи, іпотека, страх. угода (поліс). Інвестиційні означ. вклад. коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвест. цінні папери - боргові зобов’яз. у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Ф-ції банк. інвестицій поляг. у створ. вторинних рез. для задовол. потреби у коштах. Здійснюючи інвест. опер., банки мають на меті: додерж. безпеки грош. коштів, забезп. їх диверсифікації, доходу та ліквідності. Виділ. 3 фактори ризику: кредитний (фін. можл. емітента зменш. на стільки, що він буде не в змозі викон. свої фін. зобов’яз.), фін. (у зв’язку з непередбач. змінами на р-ку цінних паперів привабливість деяких цінних паперів може бути частково втрачена), %ний (пов’яз. з фіксацією % за облігаціями в момент їх випуску: чим > часу до погаш. облігацій, тим вищий ризик). 1 з методів зменш. ризику - формув. інвест. портфеля за рах. багатьох видів цінних паперів, що мають різний р-нь якості та різні строки погаш.