Валютний ринок, операції на валютному ринку.

За своїм економічним змістом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому урівноважується попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. За призначенням і організаційною формою - це сукупність специфічних інститутів і механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати та купувати національну та іноземну валюту.

Об'єктом валютного ринку є валютні цінності іноземні (для резидентів) та національні (для нерезидентів).

Суб'єктом виступають будь-які економічні агенти: продавці, покупці (юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти) та посередники (банки, біржі, брокерські компанії).

Операції на валютному ринку суб'єктами можуть проводитись з метою забезпечення своєї комерційної діяльності, одержання процентного доходу, спекулятивного доходу, хеджування.

Ціною на валютному ринку виступає валютний курс.

Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту системусучаснихкомунікацій для оперативного забезпечення зв'язку між усіма суб'єктами ринку.

 Валютний ринок класифікується за різними ознаками:

· Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий (останній розвивається прискорено, який для суб'єктів є більш дешевим та більш швидким в терміні здійснення). В Україні з 2000р. торгівля здійснюється через міжбанківський валютний ринок;

· За масштабом і характером валютних операцій, кількістю валюти, що продається - купується, рівнем правового регулювання валютні ринки поділяються на:

1. Національні - обмежуються економічним простором конкретної країни та регулюється її законами;

2. Міжнародні - сформулювались в країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції, ринки регулюються міжнародними угодами, домовленостями самих учасників цих ринків. Розміщуються в містах з великою концентрацією транснаціональних банків, небанківських фінансових структур, комерційних компаній (Лондон, Нью-Йорк, Париж, Токіо, Франкфурт-на-Майні, Сінгапур та ін.). Розвиток новітніх засобів телекомунікацій та інформаційних технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний валютний світовий ринок, який здатний функціонувати практично цілодобово: з початком доби відкриваються азіатські ринки (Токіо, Сінгапур), після їх закриття - європейські (Франкфурта, Парижа, Лондона), а під кінець їх роботи ринки американського континенту (Нью-Йорка, Лос-Анджелеса). Щоденні обороти світового валютного ринку перевищують декілька трильйонів доларів США.

               За характером операцій:

1. Ринок конверсійних операцій - купівля-продаж здійснюються шляхом обміну рівновеликих цінностей. На цьому ринку складаються умови для формування валютного курсу;

2. Ринок депозитно-кредитних операцій характеризується залученням банками інвалюти на депозитні вклади та в наданні ними інвалютних позичок; ціна валюти на ньому формується у вигляді процента.

Функції валютного ринку виявляють його призначення й економічну роль, ними являються:

· забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

· створення передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів за сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;

· забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;

· формування і урівноваження попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу,

· страхування валютних ризиків;

· диверсифікація валютних резервів.

Названі функції реалізуються через виконаннясуб'єктами ринку широкого колавалютних операцій. Валютні операції - будь-якіплатежі, пов'язані з переміщеннямвалютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

Ці операції класифікуються за декількома критеріями:

1.За терміном здійснення платежу з моменту купівлі-продажу валюти: касові та строкові.

2.За механізмом здійснення операцій: своп, форвардні, ф'ючерсні, опціони.

3.За цільовим призначенням: одержання валюти дляздійснення платежів; страхування від валютних ризиків; одержання прибутку або спекулятивні операції.

4.За формою здійснення: безготівкові, готівкові.

5.За масштабами операцій: оптові (здійснюються між банками), роздрібні (між банками та їх клієнтами).

Кон'юнктура валютного ринку (зміну між попитом і пропозицією окремих валют, що є ключовим чинником впливу на валютний курс) формується під впливом великої кількості чинників, їх можна розділити на три такі групи: курсоутворюючі, регулюючі, чинники кризового характеру.

До курсоутворюючих базового характеру відносять: стан платіжного балансу країни; обсяг ВНП в країні; внутрішня і зовнішня пропозиція грошей; процентні ставки в країнах, валюта яких порівнюється; співвідношення внутрішніх цін країни з зовнішніми.

Опціонні операції застосовуються для хеджування ризиків та одержання спекулятивного доходу; використовують валютний своп - комбінація двох конверсійних операцій на умовах форварду, які здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж саму валюту на певній строк і за домовленим курсом; валютний арбітраж - це комбінація з кількох операцій з купівлі та продажу двох чи кількох валют за різними курсами з метою одержання додаткового доходу; спекулятивного характеру операція розрахована на дохід завдяки різниці в курсах на одному і тому ж ринку, або на різних ринках в один і тої же час.

Регулюючі чинники включають заходи прямого державного регулювання (фінансово-бюджетна політика, квотування, грошово-кредитна політика регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти та ін.) та структурні чинники. Ці чинники впливають через зміну курсоутворюючих чинників, можуть давати значний ефект, коли економіка країни перебуває у стані тривалої рівноваги.

Чинники кризового характеру: це дефіцит державного бюджету, безконтрольна емісія та інфляція, штучне і надмірне регулювання цін, висока монополія виробництва.