Удосконалення ресурсного підходу до оцін ки ефективності господарської діяльності підприємств

 

Для узагальнювальної оцінки ефективності роботи підприємств з використанням ресурсного підходу необхідно виразити інші елементи ресурсів (крім основних засобів і нематеріальних активів) у капіталізованому вигляді. Для спрощення міркувань припустимо, що нематеріальні активи належать до основного капіталу, матеріальні витрати включають відрахування на соціальні заходи, виробляється один вид продукції.

У цей час на практиці й в економічній теорії під ресурсами розуміють:

1. Вартість основних й оборотних коштів (виробничі фонди);

2. Вартість виробничих фондів і чисельність працюючих [134].

В останньому випадку знаходять коефіцієнт зведення, що дає смогу довавати чисельність персоналу до вартості виробничих фондів.

До сумарного представлення витрат ресурсів варто поставитися критично. У першому випадку враховані не всі витрати живої праці, тому що вона витрачається ще на створення капіталізованого прибутку. У другому випадку відбувається повторне обрахування, тому що оборотні кошти включать капіталізовані витрати на оплату праці, що є частиною витрат живої праці. Виразимо всі ресурси підприємств у капіталізованому вигляді.

Визначення величини капіталізованого прибутку. Для того щоб вирішити поставлене завдання, звернемося до економічної категорії “кругообіг капіталу”. Відомо, що в процесі кругообігу капітал проходить три стадії. На першій індивідуальний капітал починає свій рух у сфері обороту у вигляді певної суми грошей, що витрачається на придбання засобів праці, предметів праці і робочої сили. На другій стадії відбувається по'єднання робочої сили із засобами виробництва, у ході якого виробничий капітал перетворюється на товарний капітал. Нововироблений товар відрізняється від товарів, придбанних для виробництва продукції, тому що містить у собі додану вартість, вироблену в процесі виробництва.

На третій стадії кругообігу капітал знову вступає у сферу обороту. Вироблений товар має бути проданим. Товарний капітал перетворюється на грошовий, але у ще більшому розмірі, тому що містить капіталізовану додану вартість (капіталізований прибуток) [79].

Слід уточнити категорію “капіталізований прибуток”, її відмінність від річної маси прибутку, визначити зв'язок між цими величинами. Капіталізований прибуток представлений нами як прибуток, отриманий від реалізації за один оборот грошового капіталу. Капіталізований прибуток ми розуміємо як суму грошей підприємства, авансовану частину його фінансів, що перебуває в кругообігу й витрачається на сплату податку, формування фондів економічного стимулювання, виплату дивідендів (якщо це акціонерне товариство), створення резерву тощо. Річна маса прибутку – це застосований капіталізований прибуток. Вона залежить від періоду оборотності капіталізованого прибутку. Капіталізований прибуток, що обернувся протягом року, є дійсно застосованим. Виробничо спожитий протягом року капіталізований прибуток є частиною річного продукту, що містить додатковий продукт.

Відношення річної маси прибутку до авансованої величини капіталізованого прибутку дорівнює кількості оборотів, що він зробить протягом року. Чим більше оборотів на рік зробить капіталізований прибуток, тим більша величина річної маси прибутку буде використана у виробничій діяльності. У наших міркуваннях вважаємо, що прибуток не привласнюється для особистого споживання підприємця.

Визначення величини змінного капіталу (капіталізованої заробітної плати). У цей час на практиці, у фінансовій і статистичній звітності, у бухгалтерському обліку не виділяють величину оборотних коштів, що використовуються на оплату праці. Оборотні кошти поділяють на оборотні фонди і фонди обороту. Разом з тим для визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах важливо знати, яку суму оборотних коштів необхідно витратити на оплату праці.

К. Маркс назвав капіталізовану заробітну плату змінним капіталом, але не розглядав спосіб його визначення [79, т. 2, с. 347].

Ми використовуємо для аналізу поняття авансований змінний капітал і застосований змінний капітал. Під авансованим змінним капіталом (капіталізованою заробітною платою) розуміємо частину оборотних коштів, що перебуває в кругообігу і витрачається на оплату праці і відрахування на соціальні заходи. По суті, це заробітна плата за один її оборот. Під застосованим змінним капіталом розуміємо річні витрати на оплату праці й відрахування на соціальні заходи.

Між розглянутими категоріями існує взаємозв'язок. Річні витрати на оплату праці (з відрахуваннями) дорівнюють добутку змінного капіталу (капіталізованої заробітної плати) на кількість оборотів, що він зробить протягом року. Отже, величину змінного капіталу (капіталізованої заробітної плати) ми пропонуємо знайти із співвідношення:

де С_зп – змінний капітал (капіталізована заробітна плата), грн; В_зп – річні витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи, грн/рік; n – кількість оборотів змінного капіталу на рік.

Сума витрат на оплату праці і прибуток – це знову створена вартість за рахунок живої праці. Жива праця, як було зазначено вище, може бути вираженою чисельністю працюючих чи представленою у грошовому вираженні (у ресурсному вигляді, як сума змінного капіталу і капіталізованого прибутку, чи затратному – як сума річних витрат на оплату праці й річний прибуток).

Взаємозв'язок живої праці в ресурсному представленні пропонується виразити як:

С_зп + С_п = К_ч · Ч;                                                                       (2.1)

де К_ч – коефіцієнт зведення ресурсних витрат живої праці до грошового ресурсного виду;

Ч – чисельність персоналу, чол.

Отже, коефіцієнт зведення витрат живої праці Кч дорівнює сумі нововиробленої вартості (чистої доданої вартості) в розрахунку на одного працюючого за один оборот капіталізованої заробітної плати (змінного капіталу) і прибутку.

Для наочності наведемо взаємозв'язок витрат живої праці у затратному вигляді, розуміючи, що витрати живої праці – це нововироблена вартість, тобто:

де В_зп, П – відповідно, річні витрати на оплату праці і прибуток, грн;  – коефіцієнт зведення ресурсних витрат живої праці до грошового затратного виду, грн/рік∙чол.; Ч – чисельність персоналу, чол.

Звідси знаходимо:

Між коефіцієнтами зведення витрат живої праці в ресурсному і затратному вигляді існує взаємозв'язок:

;

Визначення капіталізованих матеріальних витрат. Капіталізовані матеріальні витрати ми розуміємо як авансовану частину оборотних коштів, що перебуває в кругообігу й витрачаються на здійснення матеріальних та інших витрат. Річна сума матеріальних й інших витрат у витратах виробництва – це застосовані капіталізовані матеріальні витрати. Застосовані витрати дорівнюють добутку авансованої частини на кількість оборотів на рік, тобто:

В_м = С_м · n.

Отже,

,

де С_м – капіталізовані матеріальні витрати, грн;

В_м – річні матеріальні та інші витрати, грн/рік;

n – кількість оборотів капіталізованих матеріальних витрат на рік.

Взаємозв'язок між капіталізованими матеріальними витратами і заробітною платою (змінним капіталом) зумовлений трьома обставинами. По-перше, їх сума становить оборотний капітал. По-друге, співвідношення капіталізованих матеріальних витрат і змінного капіталу дорівнює співвідношенню матеріальних витрат і витрат на оплату праці. По-трете, кількість оборотів, яку здійснюють авансовані матеріальні витрати і витрати на оплату праці, є однаковою. Це зумовлено тим, що кругообіг всіх елементів оборотного капіталу відбувається одночасно.

У математичній інтерпретації ці залежності пропонуємо представити як:

С_об = С_м + С_зп;                                                                     (2.2)

,

де С_об – оборотний капітал.

Необхідно провести грань між категоріями «оборотний капітал» і “оборотні кошти”. Треба більш чітко визначитися в цих теоретичних поняттях. Оборотний капітал, згідно з К. Марксом, – це частина основного капіталу, що витрачається на предмети праці (капіталізовані матеріальні витрати), і змінний капітал, що витрачається на оплату робочої сили (капіталізована заробітна плата) [79].

Оборотні кошти підприємств, у принципі, також витрачаються на фінансування матеріальних витрат й оплату праці, однак їх склад визначений за іншим принципом. Оборотні кошти включають: оборотні фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво) та фонди обороту (залишки готової продукції, відвантажена продукція, кошти на розрахункових рахунках і в касі підприємства, дебіторська заборгованість).

У табл. 2.5 наведен о пропонований метод визначення витрат живої й упредметненої праці в ресурсному вигляді.

Взаємодія результатів і витрат господарської діяльності (відношення результатів до витрат) формує систему часткових показників ефективності, побудованих з використанням ресурсного підходу (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.5

Загальні витрати живої й упредметненої праці

(ресурсний вигляд)

Показники, виражені в гривнях	Символи
Вартість основних засобів і нематеріальних активів Вартість оборотних фондів (капіталізовані матеріальні витрати) Капіталізовані витрати на оплату праці Вартість оборотних коштів Вартість основних й оборотних коштів (авансовані ресурси) Капіталізований прибуток Витрати живої праці (чиста додана вартість) Загальні витрати живої й упредметненої праці (використовувані ресурси)	Со См Сзп Соб = См + Сзп Со + Соб Сп Сзп + Сп; · Ч Г’ = Со + Соб + Сп; Г’ = Со +См+  · Ч

 

Таблиця 2.6

Пропонована взаємодія результатів і витрат господарської діяльності підприємства (ресурсний підхід)

Результати,            грн/оборот   Витрати, грн	Реалізована продукція, Vр/nоб	Товарна продукція, Vт/nоб	Валова продукція, Vв/nоб	Чиста  продукція, Vч/nоб	Умовно чиста продукція, Vу.ч/nоб
Вартість основних засобів, Со
Вартість оборотних фондів, См
Капіталізована заробітна плата, Сзп
Вартість оборотних коштів, Соб
Со + Соб
Капіталізований прибуток, Сп
Со + Соб + Сп
Капіталізована чиста додана вартість, Кч · Ч = Сзп + Сп
Чисельність персоналу, Ч, чол.

Кругообіг капіталу дає підстави зробити висновок, що новоотриманий грошовий капітал більший від авансованого на величину капіталізованого прибутку, тобто на величину рентабельності авансованого капіталу

           (2.3)

Тут: Г – авансований капітал, грн;

Г^’ – капітал, отриманий після реалізації товарної продукції (використаний капітал), грн;

К – рівень збільшення використаного капіталу Г^’ над авансованим Г;

С_о – вартість основних засобів і нематеріальних активів, грн;

С_п – капіталізований прибуток, грн;

Р_а – рентабельність авансованого капіталу, частки од. (Р_а = С_п / (С_о + С_об)).

Критерієм вибору кращого господарського рішення має бути умова, при якій забезпечується прибуток не нижче від норми, тобто

Е_к  1 + Р_н.а,

де Р_н.а – нормативна рентабельність авансованого капіталу, що становить відношення нормативного (капіталізованого, С_п.н) прибутку до авансовано-го капіталу, частки од.

Оскільки нормативний капіталізований прибуток є річним нормативним прибутком за один оборот оборотних коштів, то існує зв’язок між рентабельністю авансованого капіталу Р_н.а та рентабельністю виробництва Р_н.п:

                          (2.4)

де П_н – нормативний прибуток, грн/рік;

 n_об – річна кількість оборотів оборотних коштів.

Для умов ВАТ “ЗАлК” у 2003 році

за формулою (2.3):

К =  = 1,066, од.;

за формулою (2.4):

Р_н.а =  =  = 0,066, частки од.;

;

Р_н.а = Р_н.п / n_об = 0,142 /2,14 = 0,066, частки од.

Разом з тим треба підкреслити, що рівень збільшення використаного капіталу над авансованим К порівняно з нормативним значенням, хоч і дає змогу відібрати найкраще господарське рішення, не є показником економічної ефективності, оскільки є відношенням одних витрат до інших.

Щоб розрахувати економічну ефективність господарської діяльності з використанням ресурсного підходу необхідно взяти відношення результату, що являє собою товарний капітал у грошовому вигляді, та витрат ресурсів живої й упредметненої праці. Іншими словами, і чисельник, і знаменник формули пропонуєтьмо виразити в ресурсному вигляді.

Тут виникає низка запитань:

1. Чи можна виразити товарний капітал у натуральному вигляді?

2. Як представити його в грошовому вигляді?

3. Коли товарний капітал можна представити в натуральному вигляді?

4. Чи робимо ми методичну помилку, представляючи товарний капітал, отриманий за рік, а витрати – виразивши у вигляді ресурсів? До чого призвєде ця помилка?

5.  Що є критерієм вибору найкращого господарського рішення?

Щоб відповісти на поставлені запитання, знову звернемося до оборотності грошового капіталу. На другій стадії кругообігу грошового капіталу відбувається по'єднання засобів праці, предметів праці і робочої сили (живої праці), виробничий капітал перетворюється на товарний капітал, у продукцію, що містить у собі додану вартість. Нововироблений товарний капітал за своїми властивостями та зовнішньою формою відрізняється від товарів, придбанніх для виробництва продукції, більшою вартістю.

Отже, товарний капітал можна представити й у натуральному вигляді (якщо випускається один вид продукції), і в грошовому вираженні. Оскільки на практиці обсяги продукції, що випускається, вимірюють тільки за певний період, представимо товарний капітал відношенням річного обсягу продукції, що випускається, до кількості оборотів товарного (грошового) капіталу на рік.

Це значить, що товарний капітал являє собою обсяг товарної продукції, що випускається (у натуральному чи грошовому вираженні) за один оборот грошового капіталу (фінансових ресурсів).

Іншими словами: річний обсяг випущеної товарної продукції дорівнює добутку товарного капіталу на кількість оборотів товарного капіталу на рік. Тут ми приймаємо припущення, що вся випущена товарна продукція (товарний капітал) буде реалізована.

Таким чином, товарний капітал може бути представлений і в натуральному, й у грошовому вираженні. У натуральному вираженні його треба представляти, коли йдеться про економічну ефективність виробництва одного виду продукції. Якщо ж ми говоримо про економічну ефективність діяльності підприємства, що випускає номенклатуру виробів, доцільним є тільки грошове представлення результату.

Виходячи з вищевикладеного, показник економічної ефективності діяльності господарюючого суб'єкта з використанням ресурсного підходу пропонуємо виразити відношенням:

де Е – показник економічної ефективності діяльності підприємства, відносні одиниці;

Т – товарний капітал, грн;

С_о – середньорічна вартість основних засобів і нематеріальних активів, грн;

С_м – капіталізовані матеріальні та інші витрати, грн;

К_ч – коефіцієнт приводення ресурсних витрат живої праці, грн/чол.;

Ч – середньооблікова чисельність персоналу, чол.

Представимо цю залежність з використанням економічних показників, що фігурують у статистичній звітності і використовуються на практиці, припускаючи, що в нас випускається один вид продукції:

                  (2.5)

тут: ц – ціна одиниці продукції, грн/од.;

Q – річний обсяг товарної продукції (товарного капіталу), од./грн;

n_об – кількість оборотів, здійснюваних грошовим капіталом на рік, береться на рівні кількості оборотів оборотних коштів.;

С_об – середньорічний залишок оборотних коштів, грн;

П_н – річний обсяг прибутку (нормативний прибуток), грн/рік.

В додатку М і табл. 2.7 наведено вихідні дані для розрахунку показників та самі показники економічної ефективності ВАТ “ЗАлК” у 2003 році.

Запропоновані математичні моделі дають можливість:

■ виявити взаємозв'язок між частковими економічними показниками використання окремих видів ресурсів;

■ розрахувати кількість грошей (грошову масу), що перебуває в обороті підприємства;

■ розрахувати швидкість оборотності фінансових ресурсів за рік.

Взаємозв'язок між частковими показниками пропонуємо визначати за формулами:

 

Таблиця 2.7

Розрахунок пропонованої системи показників ефективності господарської діяльності ВАТ “ЗАлК”

(ресурсний підхід)

 

Результати,                                     тис. грн/оборот Витрати, тис. грн	Реалізована продукція, Vр/nоб	Товарна продукція, Vт/nоб	Чиста продукція, Vч/nоб	Умовно чиста продукція, Vу.ч/nоб
Вартість основних засобів, Со	1,36	1,35	0,34	0,46
Вартість оборотних фондів, См	3,09	3,07	0,78	1,04
Капіталізована заробітна плата, Сзп	17,0	16,85	4,28	5,74
Вартість оборотних коштів, Соб	2,62	2,60	0,66	0,88
Со + Соб	0,89	0,88	0,22	0,30
Капіталізований прибуток, Сп	14,27	14,11	3,58	4,8
Со + Соб + Сп	0,84	0,83	0,21	0,28
Капіталізована чиста додана вартість, Кч ∙ Ч = Сзп + Сп	7,74	7,68	1,95	2,61
Чисельність персоналу, Ч, чол.	130,83	129,77	32,94	44,19

Перша математична модель (виведена з формули 2.3):

Друга математична модель (виведена з використанням формул 2.1 і 2.2):

Перша математична модель дає змогу виявити взаємозв'язок між фондоємність продукції, коефіцієнтом закріплення оборотних коштів і заданою (нормативною) рентабельністю обороту (рентабельністю продажів):

де Ф_е – фондоємність продукції;

К_з.м – коефіцієнт закріплення оборотних фондів;

Р_н.п – нормативна (задана) рентабельність обороту (нормативна рента-бельність продажів).

Частковими показниками економічної ефективності є фондовіддача і коефіцієнт оборотності. Фондовіддача являє собою величину річного обсягу товарної продукції в розрахунку на одну гривню основних засобів. Фондоємність продукції – величина обернена, до фондовіддачі. Коефіцієнт оборотності оборотних фондів дорівнює відношенню річного обсягу товарної продукції до вартості оборотних фондів. Коефіцієнт закріплення оборотних фондів буде величиною, оберненою до коефіцієнта оборотності оборотних фондів.

Отже, перша математична модель може бути представлена з урахуванням взаємозв'язку часткових показників ефективності діяльності підприємства:

.

Тут: Ф_о – фондовіддача;

 К_об – коефіцієнт оборотності оборотних фондів;

 n_об – кількість оборотів, здійснених за рік грошовим капіталом Г^/;

 Р_н.п – нормативна (задана) рентабельність обороту (продажів).

Друга модель дає змогу виявити взаємозв'язок таких часткових показників економічної ефективності діяльності підприємства, як фондовіддача, коефіцієнт оборотності оборотних фондів, продуктивність праці

,

де ПП – середньорічна продуктивність праці (виробіток) одного працівника.

Різновидом ресурсного підходу до визначення показників економічної ефективності господарської діяльності є змішаний підхід. Його сутність полягає в тому, що як результати беруть продукцію за період (за рік), а як витрати – їх ресурсну складову (табл. 2.8).

У табл. 2.9. наведені показники економічної ефективності      ВАТ “ЗАлК” у 2003 році з використанням змішаного підходу.

У третьому розділі дисертації буде показано, що кількість оборотів, здійснювана фінансовими ресурсами (капіталом) за рік, відірвана в часі від реального обороту їх складових (основного й оборотного капіталу). Основний капітал заміщує свою вартість частинами, шляхом перенесення вартості на продукцію, що випускається, у вигляді річних амортизаційних відрахувань. Оборотний капітал за рік здійснює (n) оборотів, забезпечуючи випуск продукції матеріальними витратами, витратами на оплату праці. Загальний оборот капіталу (n_об) відрізняється від оборотів основного й оборотного капіталу кількісно, якісно й тривалістю обороту.

 

Таблиця 2.8

Пропонована взаємодія результатів і витрат господарської діяльності підприємства (змішаний підхід)

Результати       грн/рік Витрати, грн	Реалізована продукція, Vр	Товарна продукція, Vт	Валова продукція, Vв	Чиста продукція, Vч	Умовно чиста продукція, Vу.ч
Вартість основних засобів, Со
Вартість оборотних фондів, См
Капіталізована заробітна плата, Сзп
Вартість оборотних коштів, Соб
Со + Соб
Капіталізований прибуток, Сп
Со + Соб + Сп
Капіталізована чиста додана вартість, Кч · Ч = Cзп + Сп
Чисельність персоналу,  Ч, чол.

Таблиця 2.9

Розрахунок пропонованоїсистеми показників ефективності господарської діяльності ВАТ “ЗАлК”

(змішаний підхід)

 

Результати                                                   тис. грн/рік Витрати, тис. грн	Реалізована продукція, Vр	Товарна продукція, Vт	Чиста продукція, Vч	Умовно чиста продукція, Vу.ч
Вартість основних засобів, Со	1,62	1,60	0,40	0,38
Вартість оборотних фондів, См	3,68	3,65	0,93	0,88
Капіталізована заробітна плата, Сзп	20,23	20,07	5,09	4,81
Вартість оборотних коштів, Соб	3,12	3,09	0,78	0,74
Со + Соб	1,06	1,05	0,27	0,25
Капіталізований прибуток, Сп	16,93	16,78	4,26	4,04
Со + Соб + Сп	1,002	0,99	0,25	0,24
Капіталізована чиста додана вартість, Кч ∙ Ч = Сзп + Сп	9,22	9,14	2,32	2,20
Чисельність персоналу, Ч, чол.	155,75	154,49	39,22	37,12

 

Наприклад, основний капітал становить 10 млн грн. Середньо-зважена норма амортизації – 15% на рік. Оборотний капітал дорівнює 2 млн. грн. За рік він здійснює 12 оборотів. Річний прибуток дорівнює 6 млн грн. Отже, весь авансований капітал становить:

10+2=12 млн грн.

Основний капітал за рік обернеться сумою амортизації, рівною

10·(15/100)=1,5 млн грн.

Оборотний капітал обернеться сумою 2·12=24 млн грн.

Загальні витрати виробництва становитимуть 1,5+24=25,5 млн грн.

Обсяг реалізації дорівнює 25,5+6=31,5 млн грн.

Річна кількість оборотів фінансового капіталу становитиме

 оборота.

Капітал, що обернувся протягом року на 13,5=25,5–12 млн грн більший, ніж авансований.

Цей приклад показує, наскільки оборот фінансових ресурсів (грошового капіталу) відірваний від фактичної оборотності основного й оборотного капіталу підприємства.

В економічній теорії при визначенні ефективності функціонування ресурсів використовують один з таких ресурсів, як основні засоби. Ми вважаємо, що склад цього ресурсу потребує більш уважного розгляду й доповнення. Це зумовлено тим, що для підтримки основних засобів у працездатному стані, збільшення довговічності їх використання підприємства здійснюють ряд витрат, що підлягають амортизації. Тому пропонується в економічних моделях враховувати додаткові капітальні витрати на здійснення всіх видів ремонтів, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення стану основних фондів. Варто брати до уваги при цьому, що частина витрат на ремонт основних фондів враховується у валових витратах.

Крім того, в основному капіталі треба враховувати вартість нематеріальних і фінансових активів. Під нематеріальними активами розуміють інвестиції в необоротні активи, здатні давати прибуток протягом кількох років. Під фінансовими активами розуміють довгострокові вкладення в цінні папери (наприклад, в акції).

Якщо як результат використовується річний обсяг реалізації продукції чи інші вимірники (чиста продукція, прибуток), а як витрати– тільки авансовані ресурси, порушується один з основних принципів побудови узагальнювального показника економічної ефективності виробництва і господарської діяльності підприємства – відповідність витрат і результатів (витрати – причина, результати – наслідок).

Варто звернути увагу на те, що основний капітал (основні засоби й нематеріальні активи) функціонує більше ніж один рік, а оборотний капітал обернеться протягом року кілька разів. Хіба річний результат (обсяг продукції, що випускається, чи прибуток) тепер є результатом оборотності авансованого капіталу? Підлягає сумніву правомірність додавання вартості основних й оборотних коштів у такій формулі для вимірювання ефективності виробництва. Показник, побудований з такими порушеннями загальних принципів, варто зарахувати до часткового, а не до узагальнювального.

Ресурсний підхід до розрахунку витрат господарської діяльності підприємства буде використаний для розрахунку кількості грошей (фінансових ресурсів), що перебувають в обороті підприємства.