Зміст та структура організації професійного виховання в професійно – технічних навчальних закладах швейного профілю

 

У процесі формування особистості конкурентоздатного компетентного фахівця швейного виробництва в ПТНЗ найважливішу роль грає професійно трудове виховання учнів, сутність якого полягає в прилученні людини до професійно-трудової діяльності й пов'язаним з нею соціальним функціям у відповідності зі спеціальністю й рівнем кваліфікації. Професійно-трудове виховання учнів ПТНЗ виступає як спеціально організований і контрольований процес прилучення студентів до професійної праці в ході становлення їх як суб'єктів цієї діяльності, ув'язаний з оволодінням кваліфікацією й вихованням професійної етики.

У результаті професійно-трудового виховання в учнів повинні бути сформовані такі якості особистості як працьовитість, любов до навколишньої природи, економічна раціональність, професійна етика, здатність приймати відповідальні рішення, уміння працювати в колективі, творчі здібності й інші якості, необхідні фахівцеві відповідно до його спеціалізації у швейному виробництві.

Професійне виховання майбутніх робітників, у тому числі й робітниках швейних виробництв, було стрижнем освітньої роботи в професійно - технічних училищах України радянського періоду. При цьому дана система еволюціонувала й розвивалася в міру розвитку суспільства (див. табл. 1.1)

 

Таблиця 1.1

Етапи розвитку системи підготовки робочих кадрів в Україні.

Етап розвитку	Хронологія	Основні характеристики
I	До 1920 м	Система тільки формується, відкриваються перші спеціалізовані професійні навчальні заклади
II	1920 – 1929 рр	Створення й становлення української системи нижчої професійної освіти, управління якою здійснювалося Головним комітетом професійно-технічної й фахової освіти.
III	1929 – 1940 рр	Контроль підготовки робочих кадрів переданий господарським наркоматам. В окремих галузях промисловості створені «підприємства-школи»
IV	1940 – 1959 рр	Зростання промислового виробництва, мілітаризація економіки, розробка нових родовищ корисних копалин з'явилися причинами створення державної системи трудових резервів.
V	1959 – 1991 рр	Інтеграція професійно-технічної й народної освіту в єдину систему, перехід до загальних навчальних планів і програм.
VI	Після 1991 м	Перебудова системи профтехосвіти, пошук способів адаптації до ринкової моделі господарювання.

Найбільш глибокі якісні зміни в системі професійної підготовки відбулися в 70-і роки. У цей період значно виріс робітничий клас, у тому числі й кількість швейних виробництв, що вимагають нових кадрів У ті роки щорічно виникало близько 60 нових професій, які вимагали робітників, що мають не тільки ґрунтовну професійну підготовку, але нові форми свідомості, коли праця стає не тільки необхідністю, але й потребою.

Автоматизація й механізація виробництва вплинули на формування нового типу кваліфікованих робітників - робочого широкого профілю, а необхідність професійної мобільності - посилення тенденції на сполучення декількох професій і спеціальностей.

Важливу роль зіграв перехід до загальної середньої освіти, що зажадав приведення всієї системи професійної підготовки й професійної освіти у відповідність із новими соціальними реаліями й завданнями. Найважливішим завданням системи професійно - технічної освіти стає підготовка різнобічно розвинених, технічно грамотних і культурних фахівців, що володіють професійною майстерністю відповідно до вимог науково-технічного прогресу й вимогами суспільства до особистості, громадянина.

З розвитком нових економічних відносин профтехучилища усе більше орієнтуються на пошук нових форм виховної роботи, вишукують додаткові можливості формування високої мотивації до професії, розвитку прагнення учнів до росту професійної майстерності.

Виховні завдання системи професійно – технічної освіти в Україні доцільно визначити, виходячи з положення Закону України “Про освіту”, в якому сказано, що метою освіти, як зазначено в законі, є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами.

Професійно-технічна освіта громадян здійснюється по навчальним спеціальностям (професіям), обумовленим переліком навчальних спеціальностей і одиничних кваліфікацій (професій) для установ, що забезпечують одержання професійно-технічної освіти.Перелік навчальних спеціальностей і одиничних кваліфікацій (професій) для установ, що забезпечують одержання професійно-технічної освіти., розробляється й затверджується Міністерством освіти України по Навчальні спеціальності (професії), по яких здійснюється навчання, визначаються установою, що забезпечує одержання професійно-технічної освіти., разом з організаціями - замовниками кадрів, службами зайнятості за узгодженням з державним органом управління освітою. Освітній процес в установах, що забезпечують одержання професійно-технічної освіти, включає теоретичне навчання, виробниче навчання, у тому числі виробничу практику, і виховну роботу з учнями. Отже, система виховання майбутнього фахівця – швейника в системі професійно технічної освіти, на нашу думку, доцільно розглядати як синтез освіти та виховання.

Викладання - це вид діяльності, що спрямований на управління пізнавальною діяльністю. Викладанням займається переважно викладач теоретичного навчання як у процесі навчання, так і в позаурочний час. Викладання здійснюється в рамках будь-якої організаційної форми, має звичайно тверді тимчасові обмеження, строго певну мету й варіанти способів її досягнення. Логіку викладання можна жорстко запрограмувати. Майстер виробничого навчання вирішує завдання озброєння учнів знаннями, уміннями й навичками раціонально виконувати різні операції й роботи при дотриманні всіх вимог сучасної технології виробництва й організації праці.

Виховна робота - це педагогічна діяльність, спрямована на організацію виховного середовища й управління різноманітними видами діяльності вихованців з метою рішення завдань професійного розвитку. Логіку виховного процесу не можна визначити заздалегідь. У виховній роботі можна передбачити лише послідовне рішення конкретних завдань, орієнтованих на мету. Виховання й викладання невіддільні одне від одного.

Гарний майстер виробничого навчання не тільки передає свої знання учням, але й направляє їх цивільне й професійне становлення. У цьому полягає суть професійного становлення молоді. Тільки майстер, що знає й любить свою справу, може прищепити учням почуття професійної честі й викликати потребу в досконалому оволодінні спеціальністю.

Методична робота спрямована на підготовку, забезпечення й аналіз навчально-виховного процесу. Педагоги, що здійснюють професійне навчання, повинні самостійно відбирати науково-технічну інформацію, методично її переробляти, трансформувати в навчальний матеріал, планувати її, вибирати ефективні засоби навчання. Багато викладачів і майстрив є проектувальниками навчального процесу по своєму предметі. Методична робота породжує в педагогів постійне прагнення до вдосконалювання професійної діяльності.

Освітньої – виховний процес здійснюється поетапно. Етапи навчання визначаються відповідними рівнями кваліфікації и складністю навчальної спеціальності. Кожний етап навчання має теоретичну й практичну завершеність і підтверджується в ході поетапної атестації присвоєнням учням відповідної кваліфікації. За заявками організацій - замовників кадрів, за бажанням учнів, що освоюють основні освітні програми професійно-технічної освіти., закладом, що забезпечує одержання професійно-технічної освіти, створюються умови для підвищення рівня загальноосвітньої підготовки в рамках навчального плану професійно-технічної освіти, а також за рахунок додаткових освітніх програм.

Під вихованням у системі професійно-технічної освіти майбутніх робочих швейників варто розуміти цілеспрямований процес, реалізований виховною системою ПТНЗ, по формуванню в учнів певної сукупності цінностей, поглядів, переконань, якостей і відносин, що забезпечують успішну соціалізацію й професійно-особистісний розвиток.

Навчально-виховний процес у профтехшколі має забезпечувати умови для повнішого задоволення національно-культурних потреб особистості. Навчання учнів у ПТУ виступає важливим фактором оволодіння культурно-історичними і національно-культурними традиціями, збагачення їх загальнолюдським змістом.Майстер виробничого навчання, як інші інженерно-педагогічні працівники училища, повинен враховувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємного довір`я і поваги викладача, майстра та учнів, їхню спільну відповідальність за справи колективу, за долю кожного його члена. Учнівські самодіяльні організації функціонують на демократичних засадах, на основі громадянських прав і свобод, загальнолюдських цінностей та моралі.Успішне педагогічне керівництво виховання майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів. Зовнішні стимули – це вимоги, які виходять від майстра і спонукають учнів до певних дій. До цих стимулів належать також умови й обставини, в яких відбувається педагогічний процес.Виховання в учнів любові й поваги до праці як першої життєвої потреби пов`язане з такою організацією навчального процесу, яка забезпечує свідоме засвоєння учнями знань, формування у них міцних навичок, розвиток пізнавальних здібностей, вироблення навичок самоосвіти.

Важливе завдання полягає в тому, щоб систематично навчати учнів усьому новому, передовому, що впроваджується у виробництво: організація, норми, технологічні процеси. Робочий інструмент, пристрої. З самого початку навчання учні повинні добре уявляти собі свою професію в розвитку, знати, якими знаннями і виробничими уміннями їм доведеться оволодіти для кваліфікованого виконання робіт.

Виховна робота майстра має спрямовуватися на розвиток в учнів свідомого ставлення до навчання, підвищення рівня своїх знань, удосконалення навичок, оволодіння передовими методами праці. У нього завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки. Особливо важливо це для тих вихованців, які недооцінюють теоретичні знання.

Необхідно залучати учнів не тільки до виробничого, а й до активного громадського життя. Важливе виховне значення має їхня участь учнів на заключній стадії навчання у діяльності комплексних бригад робітників.

Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки. Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки, принциповості й справедливості. Його особистий приклад допомагає і в формування в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потребою учня, невід`ємним компонентом його виробничої діяльності [9, с. 72-75].

Навчання й виховання учнів забезпечуються педагогічним колективом у взаємодії з батьками, організаціями - замовниками кадрів, іншими організаціями.Таким чином, професійна виховна робота в системі професійно - технічної освіти майбутніх робочих швейників, є найважливішою складовою частиною професійної підготовки, оскільки саме вона забезпечує успішну соціалізацію випускника в трудовому колективі, сприяє успішному професійному становленню майстра - швейника. При цьому така робота повинна поєднувати в собі як елементи як навчання, так і виховання, що дозволить сформувати гармонійно розвинути особистість майбутнього фахівця швейного виробництва.