Розділ 1. Загальна характеристика спадкового договору

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ....5

1.1. Становлення інституту спадкового договору. 5

1.2. Поняття та ознаки спадкового договору. 10

РОЗДІЛ 2. СТОРОНИ, ЗМІСТ ТА УКЛАДЕННЯ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ 15

2.1. Сторони спадкового договору. 15

2.2. Зміст спадкового договору. 17

2.3. Особливості укладення спадкового договору. 19

2.4. Зміна спадкового договору та розірвання спадкового договору. 24

ВИСНОВКИ.. 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 31

Додаток А.. 34

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальності обраної нами теми курсової роботи зумовлена тим, що з одного боку спадковий договір є важливою складовою правотворчої або правозастосувальної діяльності, а з іншого – наявністю динамічних змін у сфері досліджуваного договору в межах законодавчого процесу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Іншими словами, під спадкуванням мається на увазі перехід майнових і деяких особистих не майнових прав та обов’язків фізичної особи, яка померла, до інших осіб — його спадкоємців.

Системний аналіз чинного цивільного законодавства України, судової та нотаріальної практики щодо укладення, виконання й розірвання спадкового договору надають підстави виокремити наступні переваги правової конструкції спадкового договору перед іншими правочинами в цивільному праві. По-перше, спадковий договір не є одним із видів спадкування, тому на нього не розповсюджуються й певні обмеження, встановлені щодо спадкування за заповітом зокрема. Так, на відносини зі спадкового договору не розповсюджується правило про обов’язкову частку в спадщині, тому заінтересованість в укладенні спадкового договору може бути обумовлена тим, що саме спадковий договір надасть можливість відчужувачеві вирішити долю права власності на майно на випадок смерті так, що на це майно не зможуть претендувати ті спадкоємці, за якими закон передбачає право на обов’язкову частку в спадщині.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 1303 ЦК України відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа, з чого можна зробити висновок, що відчужувачем у спадковому договорі може бути виключно фізична особа, оскільки тільки з моменту смерті відчужувача до набувача переходить право власності на майно відчужувача.

По-третє, укладення спадкового договору не створює додаткових перешкод й для призначення відчужувачеві субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Враховуючи, що найчастіше на стороні відчужувача у спадковому договорі виступає особа похилого віку, то укладення спадкового договору й збереження за такою особою права звернутися за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива є важливим в умовах зубожіння значних верств населення [3, с. 102-107; 22].

Мета курсового дослідження: дослідження теоретико-методичних особливостей спадкового договору.

Для реалізації мети курсового дослідження нами поставлено наступні завдання:

1. Проаналізувати загальну характеристику особливостей спадкового договору;

2. Охарактеризувати сторони, зміст та укладення спадкового договору;

3. Узагальнення результатів курсового дослідження та написання висновків.

Об’єкт курсового дослідження: цивільні відносини у межах спадкового договору.

Предмет курсового дослідження: законодавчі особливості застосування спадкового договору і практика його застосування на теренах України.

Практичне значення дослідження передбачає можливість застосування результатів курсового дослідження для подальшої оптимізації практичних аспектів законодавства у межах спадкового договору.

 

 

 

Сторони спадкового договору

 

Стосовно визначення спадкового договору за такою ознакою як наявність у сторони як прав, так і обов'язків, то цивілісти не дійшли єдиної думки. Так, В. Васильченко визначає спадковий договір як двосторонній, оскільки правами та обов'язками наділяються обидві сторони, з однієї сторони, набувач набуває право власності на майно відчужувача, і має право вимагати розірвання договору в разі неможливості виконання ним розпоряджень, а з іншої – зобов'язаний належним чином виконувати розпорядження контрагента. На відчужувача покладені не лише права, а й обов'язок – не відчужувати майно – предмет спадкового договору. Однак з такою позицією однозначно погодитись не можна, по-перше глава 90 ЦКУ не передбачає відповідних норм, окрім тієї, що нотаріус накладає заборону на відчуження майна, що є предметом спадкового договору [11, с. 70-74; 17; 21].

Спадковий договір є двостороннім, оскільки права та обов'язки за цим договором виникають у кожного з його сторін, причому правам однієї сторони кореспондують обов'язки другої сторони і навпаки.

До сторін законодавцем віднесено:

- особу, яка за договором передає у власність іншій особі своє майно за виконання визначених нею і прийнятих набувачем її розпоряджень (конкретних умов як майнового, так і немайнового характеру) як до, так і після її смерті, яка іменується відчужувачем;

- особу, яка за договором виконує розпорядження відчужувана (як при його житті, так і після його смерті), за що після смерті останнього набуває право власності на майно відчужувача, передбачене договором, яка іменується набувачем.

Отже, учасниками (сторонами) спадкового договору є відчужувач та набувач, що мають відповідні права й обов’язки. Відчужувачем у договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем може бути фізична або юридична особа.

Поряд із вище вказаним сторони спадкового договору є одним із спірних питань. Так у судовій практиці щодо сторін спадкового договору склався такий підхід: відчужувачем та набувачем за спадковим договором може бути як повністю дієздатна особа, так і особи, зазначені у статтях 32, 36 ЦК. Набувач за спадковим договором не відповідає за зобов’язаннями відчужувача. Отже, судова практика виходить з того, що набувачем за спадковим договором може бути як повністю дієздатна особа, так і неповнолітня особа та обмежено дієздатна фізична особа. Згідно зі ст. 1303 ЦК відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа. Таким чином, визначаючи фізичних осіб як сторін у спадковому договорі, законодавець не вказує будь-яких обмежень щодо їх віку та обсягу дієздатності, лише акцентує увагу на тому, що на стороні відчужувача може бути у тому числі подружжя або один із подружжя. Натомість, для порівняння, визначаючи сторін в договорі довічного утримання (догляду), законодавець чітко вказує, що відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я (ч. 1 ст. 746 ЦК); набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа (ч. 2 ст. 746 ЦК).

Очевидно, що, чинне цивільне законодавство не встановлює обмежень щодо можливості дитини бути набувачем та відчужувачем права власності на майно за спадковим договором, але при укладенні спадкового договору необхідно враховувати вимоги законодавства щодо обсягу цивільної дієздатності малолітньої та неповнолітньої особи та включати до змісту спадкового договору ті умови (права та обов’язки), які може виконати набувач-дитина, маючи на увазі, що набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття [9, с. 62-69].

 

Зміст спадкового договору

 

Згідно з Положеннями частини 1 ст. 628 ЦК України зміст договору визначається як сукупність умов (пунктів), визначених на розсуд сторін і погоджених ними, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Переважна більшість цивільно-правових норм, які визначають умови договорів, має диспозитивний характер, тобто сторони в договорі можуть відступити від положень закону і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Саме диспозитивними за своїм характером є норми Цивільного кодексу, які стосуються змісту спадкового договору.

Так, у ст. 1302 ЦК України у визначенні спадкового договору лише згадується про те, що набувач зобов’язується виконувати розпорядження іншої сторони (відчужувана), а у випадку його смерті набуває право власності на майно відчужувача. При цьому не вказується ні на те, про які розпорядження йдеться, ні на те, у якому обсязі (повністю чи частково) майно відчужувача переходить до набувача. Отже, і одну, й іншу умови сторони можуть визначити на свій розсуд. Істотними умовами спадкового договору є його предмет, яким виступає майно відчужувача, та умови вчинення дій на виконання його особистого розпорядження.

Разом з тим, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до тих чи інших норм актів цивільного законодавства (наприклад, щодо визначення моменту переходу права власності на майно, доля частини спадкового майна, не охопленої спадковим договором, тощо). Чітке визначення умов, на яких укладається спадковий договір, має суттєве значення, оскільки від цього залежить встановлення переліку конкретних договірних прав і обов’язків сторін цього договору, а також вимоги стосовно належного виконання зобов’язань [5; с. 157-161].

Визначаючи вимоги до змісту спадкового договору, яких мають дотримуватися при його укладенні, слід враховувати загальне положення цивільного права стосовно того, що у залежності від їхнього юридичного значення всі договірні умови можна звести до трьох основних груп: істотні, звичайні і випадкові.

Змістом спадкового договору може бути зобов’язання набувача виконати будь – які дії майнового або немайнового характеру. Статтею 1304 Цивільного кодексу України визначено, що спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Він підписується сторонами у присутності нотаріуса і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем перебування основної частини спадкового майна. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення спадкового договору він визнається нікчемним.

 

ВИСНОВКИ

 

У відповідності із завданнями курсовї роботи нами зроблено наступні висновки:

1. Проаналізувавши загальну характеристику особливостей спадкового договору можемо говорити про те, що виникненню ідеї існування договірних спадкових відносин сучасне цивільне право, безсумнівно, зобов’язане стародавньому римському праву (з особливістю, що власне в римському ця конструкція не отримала законодавчої підтримки, однак часто траплялася в практичній юриспруденції).

Для укладення спадкового договору необхідне досягнення згоди сторін з усіх істотних його умов, якими є визначення майна, що має перейти до набувача після смерті відчужувача, визначення переліку, характеру, порядку та строку виконання дій набувачем, а також додержання відповідної форми – письмової з нотаріальним посвідченням, яка є також істотною умовою спадкового договору

2. Характеризуючи сторони, зміст та укладення спадкового договору ми можемо констатувати, що спадковий договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягають згоди з усіх істотних умов договору. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про посвідчені спадкові договори. Оскільки метою цього договору є передача відчужувачем свого права власності іншій особі, нотаріус має пересвідчитися, що у відчужувача є правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на майно. У разі недодержання сторонами зазначених вимог спадковий договір визнається нікчемним.

Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що законодавець встановив для спадкового договору письмову форму та обов'язкове нотаріальне посвідчення (ст. 1304 ЦК України), виходячи з того, що цей вид договору тягне серйозні майнові наслідки для обох його сторін та інших осіб (наприклад, для потенційних спадкоємців за законом) і бажаючи створити достатньо надійні процедурні гарантії захисту прав усіх учасників даних відносин.

Багато проблемних питань існує при здійсненні контролю за виконанням спадкового договору. Частина 3 ст. 1307 ЦК України передбачає, що відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини. Постає питання, який нотаріус буде здійснювати контроль за виконання спадкового договору, зокрема, якщо припинено нотаріальну діяльність нотаріуса, що посвідчував спадковий договір; чи зобов’язаний (чи має право) інший нотаріус здійснювати контроль за виконанням спадкового договору тощо.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Брусильцев О.Л. Сутність, ознаки та правова характеристика спадкового договору. – К., Основа, 2015. – 345с.

2. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 176с.

3. Красицька Л.В. Переваги та ризики спадкового договору // Проблеми цивільного права та процесу. ‑ Харків, В-во «Харвест», 2017. – С. 102-107

4. Курило Т.В. Цивільно-правові положення, які визначають засади регулювання спадкового договору // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2015, № 3. – С. 84-90

5. Курило Т.В. Особливості укладення спадкового договору в цивільному праві України // Наше право. – 2016, № 6. – С. 157-161

6. Методичні рекомендації. Договір довічного утримання та спадковий договір: спільні та відмінні риси. – Житомир, В-во «Преса», 2017. – 234с.

7. Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт для студентів галузі знань 081 «Право» спеціальності 6.030401 «Правознавство» з навчальної дисципліни «Цивільне право України». – Київ: Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», 2018. ‑ 29с.

8. Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. // Урядовий кур’єр. – 2011, № 92. – С. 12-17

9. Рябоконь Є.О, Новітні тенденції судової практики у справах щодо спадкових договорів // Нотаріат для Вас. – 2010, № 10, ‑ С. 62-69

10. Спадкове право. Практика застосування нотаріусами України за заг. ред. В.М. Марченка. ‑ Харків: Страйд, 2012. ‑ 736с.

11. Старицька О.О. Особливості правового регулювання спадкових відносин // Юридичний вісник. – 2009, № 3 (12). – С. 70-74

12. Цивільне право України: підручник:в 2 т. Т. 2 / кол.авторів; за ред. Г Б Яновицької, В.О. Кучера. – Львів: «Новий Світ», 2000», 2014 – 444с.

13. Чуйкова Валентина Спадковий договір: засади виникнення та світовий досвід його застосування // Міжнародні екномічні науки. – 2007, № 6. – С. 1-4

14.Шама Н.П. Спадковий договір в цивільному праві України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, В-во «Вежа», 2008. ‑ 33с.

15. Акімова А.О. Порядок розірвання спадкового договору та визнання його недійсним в порядку цивільного судочинства http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/3510/Akimova%20Poryadok.pdf?sequence=1&isAllowed=y

16. Амеліна А.С. Поняття та ознаки спадкового договору // Тези доповідей учасників наукової конференції «Актуальні питання правових реформ в Україні». – Часопис Академії адвокатури України – 2011, № 11. http://www.aau.edu.ua/e-journal/2011-2/11aaspru.pdf.

17.Конституція України зі змінами станом на 2018 рік https://urist-ua.net

18. Мазуренко С. В., ОНЮА ФОРМА УКЛАДАННЯ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/195/app-37_Mazurenko_S_V_(32-38).pdf?sequence=1

19. Миронюк С.А. Прогалини щодо законодавства у спадковому договорі // Юридичний електронний науковий журнал http://lsej.org.ua/6_2016/19.pdf

20. Свобода Є.Ю. Спадковий договір в українському цивільному праві http://www.vmurol.com.ua/upload/Naukovo_doslidna%20robota/Elektronni_vidannya/Act_problemi/2009/51.pdf

21. Спадковий договір. Поняття, ознаки та особливості http://desn.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7717%3A2014-04-24-06-25-39&catid=353%3A2012-03-22-14-34-14&Itemid=3172&lang=ua

22. Цивільний кодекс України (ЦКУ) зі змінами станом на 2018 рік https://urist ua.net/%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8/%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/

 

Додаток А

 

Спадковий договір

(на все майно подружжя)

 

Місто Київ, дванадцяте березня дві тисячі десятого року.

Ми,

- подружжя Марченко Ольга Григорівна, який народився 13 лютого 1952 року, ідентифікаційний номер ________, що проживає в м. Київ по вул. Першова, 13, кв. 31, і – Марченко Іван Васильович, яка народилася 3 квітня 1949 року, ідентифікаційний номер ________, що проживає в м. Харків по вул. Перемоги, 47 далі іменовані „Відчужувач”, та:

- Іапшенко Василина Ігоріна, ідентифікаційний номер _____, що проживає в м. Київа по вул. Сагайдачного, 241, кв. 58, далі іменований „Набувач”,

діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів та володіючи українською мовою, склали цей договір про таке:

 

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. В разі смерті одного з подружжя Відчужувача усі права та обов’язки, що будуть належати йому на момент відкриття спадщини і не припиняться внаслідок його смерті, переходять до другого з подружжя Відчужувача, а в разі смерті останнього все його майно передається у власність Набувачу, а Набувач зобов’язується виконувати розпорядження Відчужувача, зазначені в цьому Договорі.

До майна, яке передається Набувачу за цим Договором входить квартира № 41 (сорок один), що знаходиться: м. Київ, вул. Петрова, буд. № 15 (п’ятнадцять),

Відчужувана квартира складена з: трьох кімнат; загальна площа ‑ 140.1 кв.м., житлова ‑ 69.1 кв.м.

1.2. Квартира належить Відчужувачу на праві спільної сумісної власності та була отримана згідно з Договором купівлі-продажу від десятого лютого дві тисячі третього року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степновим Іваном Сергійовичем за реєстровим № 432 і зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 27 лютого 2004 року за р. № 5722, номер витягу 3511030, реєстр. № 5731741.

1.3. Відчужувач свідчить, що згадана в договорі квартира на момент укладання цього Договору не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору, заповіту щодо неї, а також прав у третіх осіб (у тому числі за договорами найму чи шлюбними договорами), як у межах так і за межами України немає, завдатків за цю квартиру від інших осіб не отримано, як юридична адреса не використовується та як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена.

Під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степнов Іван Сергійович від 11 березня 2009р. за № 9873, квартира не перебуває.

Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №__________ від _________ р., виданого, 11 березня 2009р. Квартира у податковій заставі не перебуває.

1.4. Відчужувана квартира оглянута Набувачем перед укладенням цього договору. Недоліки або дефекти, що перешкоджали б її використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлені не були. Претензій до Відчужувача щодо якісних характеристик відчужуваної квартири Набувач на момент укладання цього Договору не має.

2. ЦІНА ДОГОВОРУ

2.1. Відчужувач та Набувач оцінюють цю квартиру у 90 000 (дев’яносто тисяч) гривень 00 копійок,

2.2. Загальна вартість квартири згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП “ Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 05.03.2004 р. №143795 становить 65 000 (шістдесят п’ять тисяч) гривень 00 копійок.

3. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

3.1. Обов’язки Відчужувача:

3.1.1. Зберігати квартиру у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього Договору.

3.1.2. Попередити Набувача про права третіх осіб на квартиру.

3.1.3. Попередити Набувача про всі відомі йому недоліки Квартири.

3.2. Права Відчужувача:

3.2.1. Вимагати належного виконання Набувачем його обов’язків за цим Договором.

3.3. Обов’язки Набувача:

3.3.1. Щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця надавати Відчужувачу грошові кошти у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

3.3.2. Один раз на рік забезпечити потреби Відчужувача у відпочинку всанаторії або будинку відпочинку, при цьому вартість путівки в сумі має бути не меншою п’ятдесяти та не більше сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

3.3.3. Забезпечувати Відчужувача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості;

3.3.4. Щомісячно забезпечувати Відчужувачу відвідування театрів, філармонії, залу органної музики або інших концертних залів, вартістю не меншою ніж п’ять неоподаткованих мінімумів;

3.3.5. Зарезервувати два прилеглих один до одного місця на цвинтарі в місті Харкові, в разі смерті Відчужувача поховати його.

3.4. Права Набувача:

3.4.1. Перевіряти чи відповідає стан квартири санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього Договору.

ІНШІ УМОВИ

4.1. Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз’яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей Договір не носить характеру мнимого та удаваного правочину.

4.2. Право власності на все майно Відчужувача, у тому числі Квартиру, переходить до Набувача після смерті останнього з подружжя Відчужувача. Приватному нотаріусу Киівського міського нотаріального округу Степнову Івану Сергійовичу подаються свідоцтва органу цивільного стану про смерть та підтвердження виконання Набувачем його обов’язків за цим Договором.

4.3. Після смерті Відчужувача, право власності Набувача на Квартиру підлягає державній реєстрації згідно чинного законодавства.

4.4. Витрати у зв’язку з укладенням цього Договору сплачує Набувач.

4.5. Після смерті останнього з подружжя Відчужувача, контроль за виконанням Набувачем обов’язків за цим Договором здійснює Івашин Віктор Михайлович, що мешкає за адресою: м. Київ, вул. Першотравнева, 43, кв. 52. Згода Воєводіна Дмитра Михайловича здійснювати контроль за виконанням Набувачем обов’язків за цим Договором посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воєводіна Дмитра Михайловича за реєстровим № ______ дванадцятого березня дві тисячі четвертого року.

4.6. Договір купівлі-продажу від десятого лютого дві тисячі третього року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воєводіна Дмитра Михайловича за реєстровим № 331, який зазначено у п. 1.2 цього передається на зберігання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Воєводін Дмитро Михайлович. Після смерті Відчужувача вказаний Договір купівлі-продажу приєднується нотаріусом до примірника спадкового договору, що зберігається у справах нотаріуса.

4.7. У разі невиконання Набувачем розпоряджень Відчужувача, цей Договір може бути розірвано судом на вимогу Відчужувача, а також на вимогу Набувача у разі неможливості виконання ним обов’язків за цим Договором.

4.8. У зв’язку з посвідченням цього Договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воєводін Дмитро Михайлович накладається заборона на відчуження Квартири. З моменту укладання цього Договору Відчужувач може користуватись квартирою без права розпорядження нею.

4.9. Зі змістом ст.ст. 1302-1308 Цивільного кодексу України сторони ознайомлені нотаріусом.

4.10. Цей договір складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається на зберіганні в справах приватного нотаріуса, а інші примірники ‑ для Відчужувача та Набувача.

4.11. У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним законодавством.

4.12. Відповідальність сторін встановлюється згідно з чинним законодавством.

 

Підписи сторін

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ....5

1.1. Становлення інституту спадкового договору. 5

1.2. Поняття та ознаки спадкового договору. 10

РОЗДІЛ 2. СТОРОНИ, ЗМІСТ ТА УКЛАДЕННЯ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ 15

2.1. Сторони спадкового договору. 15

2.2. Зміст спадкового договору. 17

2.3. Особливості укладення спадкового договору. 19

2.4. Зміна спадкового договору та розірвання спадкового договору. 24

ВИСНОВКИ.. 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 31

Додаток А.. 34

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальності обраної нами теми курсової роботи зумовлена тим, що з одного боку спадковий договір є важливою складовою правотворчої або правозастосувальної діяльності, а з іншого – наявністю динамічних змін у сфері досліджуваного договору в межах законодавчого процесу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Іншими словами, під спадкуванням мається на увазі перехід майнових і деяких особистих не майнових прав та обов’язків фізичної особи, яка померла, до інших осіб — його спадкоємців.

Системний аналіз чинного цивільного законодавства України, судової та нотаріальної практики щодо укладення, виконання й розірвання спадкового договору надають підстави виокремити наступні переваги правової конструкції спадкового договору перед іншими правочинами в цивільному праві. По-перше, спадковий договір не є одним із видів спадкування, тому на нього не розповсюджуються й певні обмеження, встановлені щодо спадкування за заповітом зокрема. Так, на відносини зі спадкового договору не розповсюджується правило про обов’язкову частку в спадщині, тому заінтересованість в укладенні спадкового договору може бути обумовлена тим, що саме спадковий договір надасть можливість відчужувачеві вирішити долю права власності на майно на випадок смерті так, що на це майно не зможуть претендувати ті спадкоємці, за якими закон передбачає право на обов’язкову частку в спадщині.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 1303 ЦК України відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа, з чого можна зробити висновок, що відчужувачем у спадковому договорі може бути виключно фізична особа, оскільки тільки з моменту смерті відчужувача до набувача переходить право власності на майно відчужувача.

По-третє, укладення спадкового договору не створює додаткових перешкод й для призначення відчужувачеві субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Враховуючи, що найчастіше на стороні відчужувача у спадковому договорі виступає особа похилого віку, то укладення спадкового договору й збереження за такою особою права звернутися за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива є важливим в умовах зубожіння значних верств населення [3, с. 102-107; 22].

Мета курсового дослідження: дослідження теоретико-методичних особливостей спадкового договору.

Для реалізації мети курсового дослідження нами поставлено наступні завдання:

1. Проаналізувати загальну характеристику особливостей спадкового договору;

2. Охарактеризувати сторони, зміст та укладення спадкового договору;

3. Узагальнення результатів курсового дослідження та написання висновків.

Об’єкт курсового дослідження: цивільні відносини у межах спадкового договору.

Предмет курсового дослідження: законодавчі особливості застосування спадкового договору і практика його застосування на теренах України.

Практичне значення дослідження передбачає можливість застосування результатів курсового дослідження для подальшої оптимізації практичних аспектів законодавства у межах спадкового договору.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ