Зміна спадкового договору та розірвання спадкового договору

 

Актуальним залишається і питання чіткої регламентації підстав припинення спадкового договору. На нашу думку, слід розширити коло підстав для розірвання договору адже, на сьогодні передбачена можливість розірвання лише у судовому порядку. По-перше, як для правочинну, що має двосторонній характер, немає жодних сумнівів з приводу того, що при досягненні згоди між собою сторони можуть розірвати договір у будь-який час. По-друге, сторони можуть скасувати договір укладенням нового. Логічним вбачається і припинення спадкового договору у випадку визнання спадкоємця вин ним у вчиненні дій, які є підставами для усунення його від спадкування.

Деякі автори також висловлюють думку про можливість визнання недійсним спадкового договору на підставі норм загальної частини ЦК, бо цей договір обмежує правоздатність фізичних осіб. Проте фізична особа має право укладати правочини, з яких можуть виникати як права, так і обов'язки. Обмеження можливості розпоряджатися своєю власністю будь-яким законним шляхом якраз і є обмеженням правоздатності (та дієздатності). Крім того, є прямі норми закону щодо можливості саме такого розпорядження своїм майном, та, відповідно, прийняття у зв'язку з цим певних обов'язків. Якщо погодитись, що це обмеження правоздатності, то і договір купівлі-продажу, наприклад, «обмежує правоздатність», бо може виникнути обов'язок передання речі, і вже не можна укласти, скажімо, договір дарування щодо неї [3, с. 102-107].

Інші критики такого підходу вважають, що необхідно враховувати реальність прав на речі, оскільки право власності на річ може мати обмеження, визначені у законі або договорі. Йдеться про обмеження не правоздатності, а лише кількості майна, що може залишатися після смерті громадянина у спадщину. Невирішеним також залишається питання виникнення ризиків випадкових загибелі чи пошкодження майна, яке набувається у власність набувачем відповідно до спадкового договору. За загальним правилом, встановленим ст. 323 ЦК України, ризики, пов'язані з річчю, несе власник.

Отже, набувач за договором має бути максимально захищений в контексті ризиків, а саме: момент виникнення права власності у набувача має співпадати з моментом фактичного початку володіння ним майном, отриманим за договором. Вказане положення бажано закріпити на рівні ЦК. Крім того, необхідно захистити інтереси набувача на випадок випадкової загибелі майна після смерті відчуджувача, але до фактичного початку володіння таким майном. Одним із засобів такого захисту може бути страхування або порука чи гарантія. Також, враховуючи наведені суперечності та прогалини виникає питання щодо доцільності розміщення норм спадкового договору саме в Книзі шостій «Спадкове право», оскільки виходячи з аналізу глави 90 ЦК України спадковий договір є двостороннім правочином, в той час як спадкові відносини є таким, що виникають на підставі закону або є односторонніми (заповіт); об'єктом вказаного договору виступає майно, яке до складу спадщини не входить; також, суб'єктами спадкових відносин є насамперед спадкоємці та спадкодавці, тоді як набувачами за спадковим договором може бути і не спадкоємець. Наведене вище свідчить, про те, що спадковий договір є різновидом цивільно-правового договору, і тому було б за доцільно розмістити положення про спадковий договір Книзі п'ятій «Зобов'язальне право» [11, с. 70-74].

Розірвання спадкового договору згідно ст. 1308 ЦК України передбачено у судовому порядку із таких причин:

- на вимогу відчужувача, у разі невиконання набувачем його розпоряджень;

- на вимогу набувача, у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Але сторони можуть за двосторонньою домовленістю розірвати цей договір, що оформлюється додатковою угодою та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відомості про припинення дії договору та зняття заборони відчуження майна, яке є предметом спадкового договору, нотаріус вносить до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. Нотаріальна форма вчинення спадкового договору дозволяє найбільш адекватно, документально закріпити прояв волі контрагентів і тим самим забезпечити докази дійсної спрямованості їх намірів. Дійсність договору передбачає єдність волі та волевиявлення сторін, що його укладають. Тому якщо волевиявлення хоча б одного з учасників не буде вільним і не відповідатиме його внутрішній волі, за наявності визначених законом умов, договір може бути за позовом заінтересованої сторони визнаний судом недійсним. З цієї ж при- чини не матиме значення дійсного правочину волевиявлення сторін, вчинене ними для приховання іншого правочину. Наприклад, якщо буде встановлено, що контрагенти насправді мали на меті вчи- нити договір довічного утримання, а не спадковий договір. Ці два договори дуже схожі, однак мають досить суттєву різницю, яка полягає в тому, що на відміну від договору довічного утримання у спадковому договорі момент його укладення не пов’язується з передачею майна, а право власності на майно переходить лише у разі смерті відчужувача. Набувач за спадковим договором не набуває жодних прав на майно відчужувана за його життя, а лише можливість права на майно в майбутньому, тобто здійснення цього права відстрочене до моменту відкриття спадщини [16].

На відміну від спадкоємця за законом чи за заповітом набувач не має потреби в особливому акті прийняття майна після смерті відчужувача, оскільки необхідне для цього волевиявлення вчинено вже безпосередньо при укладенні договору. Ст. 1304 Цивільного кодексу України не містить вказівки на те, що сторони мають особисто підписати договір. Обмеження можливості укладення спадкового договору через представників, які діють на підставі довіреності, випливає із особисто-довірливого характеру цього договору. Цей договір є «договором доброї совісті», тобто правочином, безпосередньо пов’язаним з особистими якостями відчужувача. Тому він має бути вчинений лише особисто сторонами, які його укладають. У випадках, коли відчужувач не може вчинити підпис особисто (через хворобу, фізичні вади тощо), за аналогією закону, що регулює вчинення письмового правочину, спадковий договір може бути підписаний іншою особою. У цьому разі він вчиняється у присутності нотаріуса, заповідача та особи, яка його підписує [5, с. 157-161].

Оскільки, спадковий договір є не заповітом, а самостійним видом договору, на нього не поширюються правила про обов’язкову частку в спадщині, а тому неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатний подружжя або батьки відчужувача можуть лише оспорити положення спадкового договору і, зокрема, наявність у них права на обов’язкову частку, у судовому порядку.

Розірвання спадкового договору може бути зумовлено різними підставами. Погіршення відносин між сторонами договору виникає і в тому випадку, коли інші особи претендують на об’єкт договору і схиляють відчужувача на розірвання договору з підстави, що цей договір не вигідний для відчужувача. Такі обставини призводять до того, що відчужувачі шукають привід для розірвання договору і укладення нового договору з іншим набувачем на більш вигідних умовах. Спадковий договір може бути також розірвано на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним умов договору відчужувача.

За Цивільним кодексом України ініціювати розірвання спадкового договору в суді можуть лише відчужувач або набувач. Інші особи, зокрема спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору. Але статтею 1308 ЦК не регламентовано всі варіанти розірвання спадкового договору, які передбачити неможливо. Зокрема, спадковий договір може бути розірваний і після смерті відчужувача, коли виконання не було здійснено або було здійснено частково, чи здійснювалось неналежно або з простроченням. У таких ситуаціях вважається, що ініціювати провадження в суді може: особа, яка контролює виконання зобов’язання. Якщо у призначеної особи є відомості про інших зацікавлених осіб, то позов може бути звернений саме від них, тоді призначена особа може виступати у суді в якості свідка. Заінтересованими у цьому випадку будуть інший із подружжя, що залишився живим і вправі претендувати на спадкування, та інші спадкоємці відчужувача, оскільки майно, яке входило до предмету невиконаного договору має успадковуватися ними на загальних підставах. Невиконання ж набувачем умов договору при набутті права власності на майно за договором порушує їх право на спадкування [19].

Спадковий договір як і будь-який правочин може бути визнаний недійсним за рішенням суду. Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою.

 

ВИСНОВКИ

 

У відповідності із завданнями курсовї роботи нами зроблено наступні висновки:

1. Проаналізувавши загальну характеристику особливостей спадкового договору можемо говорити про те, що виникненню ідеї існування договірних спадкових відносин сучасне цивільне право, безсумнівно, зобов’язане стародавньому римському праву (з особливістю, що власне в римському ця конструкція не отримала законодавчої підтримки, однак часто траплялася в практичній юриспруденції).

Для укладення спадкового договору необхідне досягнення згоди сторін з усіх істотних його умов, якими є визначення майна, що має перейти до набувача після смерті відчужувача, визначення переліку, характеру, порядку та строку виконання дій набувачем, а також додержання відповідної форми – письмової з нотаріальним посвідченням, яка є також істотною умовою спадкового договору

2. Характеризуючи сторони, зміст та укладення спадкового договору ми можемо констатувати, що спадковий договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягають згоди з усіх істотних умов договору. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про посвідчені спадкові договори. Оскільки метою цього договору є передача відчужувачем свого права власності іншій особі, нотаріус має пересвідчитися, що у відчужувача є правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на майно. У разі недодержання сторонами зазначених вимог спадковий договір визнається нікчемним.

Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що законодавець встановив для спадкового договору письмову форму та обов'язкове нотаріальне посвідчення (ст. 1304 ЦК України), виходячи з того, що цей вид договору тягне серйозні майнові наслідки для обох його сторін та інших осіб (наприклад, для потенційних спадкоємців за законом) і бажаючи створити достатньо надійні процедурні гарантії захисту прав усіх учасників даних відносин.

Багато проблемних питань існує при здійсненні контролю за виконанням спадкового договору. Частина 3 ст. 1307 ЦК України передбачає, що відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини. Постає питання, який нотаріус буде здійснювати контроль за виконання спадкового договору, зокрема, якщо припинено нотаріальну діяльність нотаріуса, що посвідчував спадковий договір; чи зобов’язаний (чи має право) інший нотаріус здійснювати контроль за виконанням спадкового договору тощо.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Брусильцев О.Л. Сутність, ознаки та правова характеристика спадкового договору. – К., Основа, 2015. – 345с.

2. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 176с.

3. Красицька Л.В. Переваги та ризики спадкового договору // Проблеми цивільного права та процесу. ‑ Харків, В-во «Харвест», 2017. – С. 102-107

4. Курило Т.В. Цивільно-правові положення, які визначають засади регулювання спадкового договору // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2015, № 3. – С. 84-90

5. Курило Т.В. Особливості укладення спадкового договору в цивільному праві України // Наше право. – 2016, № 6. – С. 157-161

6. Методичні рекомендації. Договір довічного утримання та спадковий договір: спільні та відмінні риси. – Житомир, В-во «Преса», 2017. – 234с.

7. Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт для студентів галузі знань 081 «Право» спеціальності 6.030401 «Правознавство» з навчальної дисципліни «Цивільне право України». – Київ: Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», 2018. ‑ 29с.

8. Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. // Урядовий кур’єр. – 2011, № 92. – С. 12-17

9. Рябоконь Є.О, Новітні тенденції судової практики у справах щодо спадкових договорів // Нотаріат для Вас. – 2010, № 10, ‑ С. 62-69

10. Спадкове право. Практика застосування нотаріусами України за заг. ред. В.М. Марченка. ‑ Харків: Страйд, 2012. ‑ 736с.

11. Старицька О.О. Особливості правового регулювання спадкових відносин // Юридичний вісник. – 2009, № 3 (12). – С. 70-74

12. Цивільне право України: підручник:в 2 т. Т. 2 / кол.авторів; за ред. Г Б Яновицької, В.О. Кучера. – Львів: «Новий Світ», 2000», 2014 – 444с.

13. Чуйкова Валентина Спадковий договір: засади виникнення та світовий досвід його застосування // Міжнародні екномічні науки. – 2007, № 6. – С. 1-4

14.Шама Н.П. Спадковий договір в цивільному праві України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, В-во «Вежа», 2008. ‑ 33с.

15. Акімова А.О. Порядок розірвання спадкового договору та визнання його недійсним в порядку цивільного судочинства http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/3510/Akimova%20Poryadok.pdf?sequence=1&isAllowed=y

16. Амеліна А.С. Поняття та ознаки спадкового договору // Тези доповідей учасників наукової конференції «Актуальні питання правових реформ в Україні». – Часопис Академії адвокатури України – 2011, № 11. http://www.aau.edu.ua/e-journal/2011-2/11aaspru.pdf.

17.Конституція України зі змінами станом на 2018 рік https://urist-ua.net

18. Мазуренко С. В., ОНЮА ФОРМА УКЛАДАННЯ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/195/app-37_Mazurenko_S_V_(32-38).pdf?sequence=1

19. Миронюк С.А. Прогалини щодо законодавства у спадковому договорі // Юридичний електронний науковий журнал http://lsej.org.ua/6_2016/19.pdf

20. Свобода Є.Ю. Спадковий договір в українському цивільному праві http://www.vmurol.com.ua/upload/Naukovo_doslidna%20robota/Elektronni_vidannya/Act_problemi/2009/51.pdf

21. Спадковий договір. Поняття, ознаки та особливості http://desn.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7717%3A2014-04-24-06-25-39&catid=353%3A2012-03-22-14-34-14&Itemid=3172&lang=ua

22. Цивільний кодекс України (ЦКУ) зі змінами станом на 2018 рік https://urist ua.net/%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8/%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/

 

Додаток А

 

Спадковий договір

(на все майно подружжя)

 

Місто Київ, дванадцяте березня дві тисячі десятого року.

Ми,

- подружжя Марченко Ольга Григорівна, який народився 13 лютого 1952 року, ідентифікаційний номер ________, що проживає в м. Київ по вул. Першова, 13, кв. 31, і – Марченко Іван Васильович, яка народилася 3 квітня 1949 року, ідентифікаційний номер ________, що проживає в м. Харків по вул. Перемоги, 47 далі іменовані „Відчужувач”, та:

- Іапшенко Василина Ігоріна, ідентифікаційний номер _____, що проживає в м. Київа по вул. Сагайдачного, 241, кв. 58, далі іменований „Набувач”,

діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів та володіючи українською мовою, склали цей договір про таке:

 

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. В разі смерті одного з подружжя Відчужувача усі права та обов’язки, що будуть належати йому на момент відкриття спадщини і не припиняться внаслідок його смерті, переходять до другого з подружжя Відчужувача, а в разі смерті останнього все його майно передається у власність Набувачу, а Набувач зобов’язується виконувати розпорядження Відчужувача, зазначені в цьому Договорі.

До майна, яке передається Набувачу за цим Договором входить квартира № 41 (сорок один), що знаходиться: м. Київ, вул. Петрова, буд. № 15 (п’ятнадцять),

Відчужувана квартира складена з: трьох кімнат; загальна площа ‑ 140.1 кв.м., житлова ‑ 69.1 кв.м.

1.2. Квартира належить Відчужувачу на праві спільної сумісної власності та була отримана згідно з Договором купівлі-продажу від десятого лютого дві тисячі третього року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степновим Іваном Сергійовичем за реєстровим № 432 і зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 27 лютого 2004 року за р. № 5722, номер витягу 3511030, реєстр. № 5731741.

1.3. Відчужувач свідчить, що згадана в договорі квартира на момент укладання цього Договору не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору, заповіту щодо неї, а також прав у третіх осіб (у тому числі за договорами найму чи шлюбними договорами), як у межах так і за межами України немає, завдатків за цю квартиру від інших осіб не отримано, як юридична адреса не використовується та як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесена.

Під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степнов Іван Сергійович від 11 березня 2009р. за № 9873, квартира не перебуває.

Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №__________ від _________ р., виданого, 11 березня 2009р. Квартира у податковій заставі не перебуває.

1.4. Відчужувана квартира оглянута Набувачем перед укладенням цього договору. Недоліки або дефекти, що перешкоджали б її використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлені не були. Претензій до Відчужувача щодо якісних характеристик відчужуваної квартири Набувач на момент укладання цього Договору не має.

2. ЦІНА ДОГОВОРУ

2.1. Відчужувач та Набувач оцінюють цю квартиру у 90 000 (дев’яносто тисяч) гривень 00 копійок,

2.2. Загальна вартість квартири згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП “ Харківське міське бюро технічної інвентаризації” від 05.03.2004 р. №143795 становить 65 000 (шістдесят п’ять тисяч) гривень 00 копійок.

3. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

3.1. Обов’язки Відчужувача:

3.1.1. Зберігати квартиру у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього Договору.

3.1.2. Попередити Набувача про права третіх осіб на квартиру.

3.1.3. Попередити Набувача про всі відомі йому недоліки Квартири.

3.2. Права Відчужувача:

3.2.1. Вимагати належного виконання Набувачем його обов’язків за цим Договором.

3.3. Обов’язки Набувача:

3.3.1. Щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця надавати Відчужувачу грошові кошти у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

3.3.2. Один раз на рік забезпечити потреби Відчужувача у відпочинку всанаторії або будинку відпочинку, при цьому вартість путівки в сумі має бути не меншою п’ятдесяти та не більше сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

3.3.3. Забезпечувати Відчужувача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості;

3.3.4. Щомісячно забезпечувати Відчужувачу відвідування театрів, філармонії, залу органної музики або інших концертних залів, вартістю не меншою ніж п’ять неоподаткованих мінімумів;

3.3.5. Зарезервувати два прилеглих один до одного місця на цвинтарі в місті Харкові, в разі смерті Відчужувача поховати його.

3.4. Права Набувача:

3.4.1. Перевіряти чи відповідає стан квартири санітарним та технічним нормам щодо житлових приміщень й умовам цього Договору.

ІНШІ УМОВИ

4.1. Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз’яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей Договір не носить характеру мнимого та удаваного правочину.

4.2. Право власності на все майно Відчужувача, у тому числі Квартиру, переходить до Набувача після смерті останнього з подружжя Відчужувача. Приватному нотаріусу Киівського міського нотаріального округу Степнову Івану Сергійовичу подаються свідоцтва органу цивільного стану про смерть та підтвердження виконання Набувачем його обов’язків за цим Договором.

4.3. Після смерті Відчужувача, право власності Набувача на Квартиру підлягає державній реєстрації згідно чинного законодавства.

4.4. Витрати у зв’язку з укладенням цього Договору сплачує Набувач.

4.5. Після смерті останнього з подружжя Відчужувача, контроль за виконанням Набувачем обов’язків за цим Договором здійснює Івашин Віктор Михайлович, що мешкає за адресою: м. Київ, вул. Першотравнева, 43, кв. 52. Згода Воєводіна Дмитра Михайловича здійснювати контроль за виконанням Набувачем обов’язків за цим Договором посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воєводіна Дмитра Михайловича за реєстровим № ______ дванадцятого березня дві тисячі четвертого року.

4.6. Договір купівлі-продажу від десятого лютого дві тисячі третього року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воєводіна Дмитра Михайловича за реєстровим № 331, який зазначено у п. 1.2 цього передається на зберігання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Воєводін Дмитро Михайлович. Після смерті Відчужувача вказаний Договір купівлі-продажу приєднується нотаріусом до примірника спадкового договору, що зберігається у справах нотаріуса.

4.7. У разі невиконання Набувачем розпоряджень Відчужувача, цей Договір може бути розірвано судом на вимогу Відчужувача, а також на вимогу Набувача у разі неможливості виконання ним обов’язків за цим Договором.

4.8. У зв’язку з посвідченням цього Договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воєводін Дмитро Михайлович накладається заборона на відчуження Квартири. З моменту укладання цього Договору Відчужувач може користуватись квартирою без права розпорядження нею.

4.9. Зі змістом ст.ст. 1302-1308 Цивільного кодексу України сторони ознайомлені нотаріусом.

4.10. Цей договір складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається на зберіганні в справах приватного нотаріуса, а інші примірники ‑ для Відчужувача та Набувача.

4.11. У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним законодавством.

4.12. Відповідальність сторін встановлюється згідно з чинним законодавством.

 

Підписи сторін