Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині

Революційна українська партія (РУП). У Наддніпрянщині першою українською політичною партією була Революційна українська партія, створена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Серед її керівників були Дмитро Антонович, М. Русов, Б. Камінський, Л. Мацієвич. Першим програмним документом РУП стала брошура «Незалежна Україна», написана харківським адвокатом М. Міхновським.

Українська демократична партія (УДП). Українська демократична партія - українська партія ліберально-народницького спрямування, створена у 1904 р. у Києві з членів Загальної української безпартійної демократичної організації. Серед членів-засновників УДП були Сергій Єфремов, Є. Чикапенко, Борис Грінченко.

Українська радикальна партія (УРП). Українська радикальна партія - українська партія ліберально-народницького напряму. Створена восени 1904 р. групою членів, що вийшли з Української демократичної партії. Лідерами партії стали Б. Грінченко, С. Єфремов,- М. Левицький, Ф. Матушевський, Л. Юркевич та ін.

Українська соціал-демократична, робітнича партія (УСДРП). Українська соціал-демократична робітнича партія (популярна назва - есдеки) - політична партія, що утворилася у грудні 1905 р. з Революційної української партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Провідними діячами партії були: В. Винниченко, С. Петлюра, Д. Антонович.

Товариство українських поступовців (ТУП). Товариство українських поступовців - нелегальна міжпартійна громадсько-політична організація, що діяла у Наддніпрянській Україні в 1908-1917 pp. ТУП було створено на початку 1908 p. у Києві за ініціативою членів Української демократично-радикальної партії (УДРП) для координації діяльності українського національного руху в період наростання реакції в Російській імперії.

До Товариства українських поступовців, крім УДРП, увійшли діячі соціал-демократичних (С. Петлюра, М. Шаповал, В. Винниченко) та ліберальних (А. В'язлов, Є. Чикаленко, А. Ніковський та ін.) організацій, які об'єднались у ній на засадах парламентаризму та конституціоналізму.

 

50. Західна Україна – приклад національного відродження

 

51.Лютнева революція 1917 р. в Росії та її значення для долі України.

Лютнева революція - революційні події лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії. Відповідно у цей же час про ці події повідомляють із Петрограда в Україну. Внаслідок чого пожвавлюється політичне життя в Україні, а особливо в Києві. Тут формується Центральна Рада. Самодержавство було повалене, а це означало, що для України настав новий етап політичного і суспільного розвитку. Безумовно позитивний, тому що влада була вже в руках Української центральної ради, які відстоювали принаймі автономію, чого б звичайно не могло бути при самодержавстві.

Звичайно подальші події Української революції показали, що така українська нова влада була не готова до таких надзвичайних подій,які постали перед нею і до влади в Україні прийшли геть інші, чужі українству, люди.

 

52. Утворення Центральної ради – всеукраїнського парламентського законодавчого центру та перші кроки його діяльності

Українська Центральна Рада - спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу - революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період існування: 4 березня 1917 28 квітня 1918рр.

4 березня 1917 року у Києві з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського.

22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова - М. Грушевський, заступники голови - С. Єфремов і В. Винниченко.

 

53. Значення чотирьох універсалів УЦР та Конституції УНР (29.04.1918р.) в розбудові української держави

Універсали УЦР - державно-політичні акти, грамоти-прокламації, які видавала УЦР для широкого загалу. Всього УЦР видала 4 Універсали, які визначили етапи Української держави - від автономної до самостійної.

1) 10 (23) червня 1917 -Декларував проголошення автономії України у складі Росії; визначав, що головним джерелом влади в країні є український народ.

2) 3 (16) липня 1917 -Був певним кроком назад, компромісом із Тимчасовим урядом. Проголошував, що остаточно форму автономії України буде вирішено Установчими зборами Росії.

3) 7 (20) листопада 1917 - Проголосив Українську Народну Республіку: Україна не відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала тільки Центральній Раді та Генеральному Секретаріату

4) 9 (22) січня 1918 - Декларував незалежність України. УНР проголошувалася «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Конституції УНР (29.04.1918р.)

 

54.Перший Всеукраїнський з’їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів (24-25 грудня 1917) проголошення України радянською республікою. Тимчасові радянські республіки, утворення більшовиками і підпорядковані Раднаркому РСФРР.

Всеукраїнський з'їзд рад - з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, що відбувався 4 (17) грудня - 6 (19) грудня 1917 року в Києві, столиці Української Народної Республіки. Скликаний за ініціативою більшовицьких організацій, які прагнули використати його для переобрання складу і керівництва Української Центральної Ради або передачі влади радам. Завершився підтримкою чинної Центральної Ради і її курсу, проголошеному в ІІІ Універсалі.

Більшовики, відчувши що вони не зможуть впливати на рішення з'їзду, покинули Київ і переїхали до Харкова. Тут 11-12(24-25) грудня 1917 року, об'єднавшись з делегатами обласного з'їзду рад Донбасу і Криворіжжя, проголосили себе першим Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Делегатів від селянства, яке становило більше 2/3 населення України, на з'їзді майже не було. Було проголошено утворення Української Народної Республіки і обрано Центральний виконавчий комітет рад України (голова Ю. Медведєв). 17(20).12 1917 в окупованому більшовиками Харкові ЦВК повідомив про створення першого радянського уряду - Народного Секретаріату. Звинувативши Українську Центральну Раду в “антинародній дрібнобуржуазній політиці, в шовінізмі і націоналізмі” представники більшовиків вітали політику РНК і доручили ЦВК негайно поширити на територію України декрети і розпорядження уряду Радянської Росії. Під прикриттям маріонеткового “Народного Секретаріату” російський більшовицький уряд в грудні 1917 року розпочав окупацію територій України.

 

55. Російсько-українська війна (грудень1917-березень 1918). Брест-Литовський переговорний процес

Вже з кінця листопада 1917 більшовики готували захоплення влади в Україні. Після невдалого повстання в Києві більшовицький уряд Росії 17 грудня 1917 вислав Україні ультиматум, який УЦР відкинула, і тоді більшовицька армія почала наступ на Україну.

4 грудня 1917р. Рада народних комісарів Росії надіслала ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їх роззброєння.

Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. 5 грудня 1917 р., не дочекавшись відповіді від українського уряду, Рада народних комісарів Росії постановила вважати Українську Центральну Раду своїм ворогом. Головнокомадувачем радянських військ став Володимира Антонова-Овсієнко. З грудня того ж року біля кордонів Української Народної Республіки стали концентруватися червоні війська.

8 грудня 1917р. більшовицькі червоногвардійські загони під проводом Володимира Антонова-Овсієнка вступили до Харкова. Більшовицькі війська швидко просувалися у глиб території УНР.

16 січня 1918р. відбувся бій під Крутами в якому Студентський Курінь з 300 бійців був розбитий 4-тисячним більшовицьким загоном. Незважаючи на таку перевагу, муравйовці втратили 350 вояків, після чого 50 студентів-добровольців, взятих у полон, було розстріляно. Того ж дня в Києві спалахнуло більшовицьке повстання робітників на заводі «Арсенал». 23 січня 1918р. його придушили вояки куреня Січових Стрільців та Вільного Козацтва.

З Києва більшовицьке військо почало похід на Правобережжя, зводячи бої з частинами Вільного Козацтва.

Одночасно УЦР вислала делегацію на мирову конференцію з Центральними Державами у Бересті. УЦР бцла змушена видати 4-й універсал щоб мати змогу виступати суб’єктом у міжнороних зносинах.

28 грудня 1917 (10 січня 1918) року Українська делегація, очолювана Всеволодом Голубовичем, а згодом Олександром Севрюком, приєдналася до мирних переговорів у Брест-Литовську, що велися між країнами Четверного союзу та більшовиками. Українці домагалися закінчення Першої світової війни на українській ділянці фронту. Також обговорювалося питання про входження Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини і Підляшшя до складу Української Народної Республіки, або утворення з цих земель національно-територіальної автономії у складі Австро-Угорщини.

27 січня 1918 (9 лютого 1918) року Українська Народна Республіка з одного боку, та Німецька імперія, Австро-Угорщина, Османська імперія і Болгарське царство з другого, уклали сепаратний Брест-Литовський мирний договір. Україна визнавалася незалежною державою в кордонах окресленими ІІІ Універсалом. Делегації Німеччини та Австро-Угорщини погодилися на приєднання до неї Холмщини і Підляшшя, а також утворення в Галичині, Буковині та Закарпатті окремого коронного краю. Країни Четверного союзу обіцяли надати уряду Української Народної Республіки військову допомогу у війні з російськими більшовиками за умови продовольчих поставок Німеччині та Австро-Угорщині.

09.02.1918 — Українська Центральна Рада підписала Берестейський договір, яким Україну як незалежну державу було визнано державами Четверного союзу та РРФСР.

 

56. Зовнішньополітична діяльність УНР. Падіння Центральної Ради.

Падіння Центральної Ради: