Розділ 2. Виявлення ділянок (місць) концентрації дтп

Ділянки концентрації ДТП виявляють на основі наступних стандартних показників аварійності:

• абсолютної кількості ДТП, скоєних на аналізованій ділянці дороги за розрахунковий період;

• коефіцієнта пригод (пригод/1 млн. авт.-км пробігу), обчислюється за формулою:

(2.1)

де n - кількість ДТП на ділянці дороги за розрахунковий період;

N - середньорічна добова інтенсивність руху, авт./добу;

L - довжина ділянки, км (не враховується для коротких ділянок протяжністю менше ніж один кілометр);

m - кількість років у розрахунковому періоді (для доріг I-III категорії - 3, IV-V категорії - 5 років).

При середньорічній добовій інтенсивності руху більше 3000 авт./добу до ділянок концентрації ДТП відносять ділянки доріг, на яких абсолютна кількість ДТП за розрахунковий період не менше значень, наведених в табл. 2.1, а коефіцієнт пригод - не менше 0,3.

Таблиця 2.1

Інтенсивність руху, авт./добу	Мінімальна кількість ДТП за три роки на ділянках їх концентрації при довжині ділянки, м
до 200	200-400	400-600	600-800	800-1200
3000-7000
7000-11000
11000-13000
13000-15000
15000-17000
17000-20000
Свыше 20000

 

Розташування ділянок концентрації ДТП встановлюють наступним чином:

• від адреси вибраного довільно (наприклад, першого від початку дороги) ДТП послідовно відкладають відстані («шаблон») від більших до менших значень в межах діапазонів їх зміни, зазначених у табл. 2.1. Для кожного отриманого таким чином відрізка дороги встановлюється за розрахунковий період абсолютна кількість ДТП і розраховується значення коефіцієнта пригод за формулою (2.1). На основі результатів цих розрахунків виявляють відрізок дороги найменшої довжини (з розглянутих), на якому є концентрація ДТП. Протяжність ділянки концентрації ДТП приймається рівній відстані від першого до останнього ДТП на розглянутому відрізку дороги;

• від адреси наступного на дорозі ДТП відкладають відстані тієї ж величини, і для кожного отриманого відрізка дороги проводять аналогічні розрахунки. На основі результатів цих розрахунків на даних ділянках дороги або виявляють концентрацію ДТП, або констатують її відсутність;

• послідовно переходячи від однієї адреси ДТП до іншої, продовжують здійснювати вищезазначені дії. Розрахунок завершують, коли буде досягнута адреса останнього на аналізованій ділянці дороги ДТП;

• якщо суміжні ділянки концентрації ДТП мають зони, що співпадають, то їх слід розглядати в якості єдиної ділянки концентрації ДТП.

Для виявлення ділянок концентрації на дорогах з інтенсивністю руху менше 3000 авт./добу використовуються критичні показники аварійності, представлені в табл. 2.2. До ділянок концентрації ДТП відносяться ділянки доріг, на яких фактична щільність ДТП (середня кількість ДТП в рік на 1км) не менше значень, зазначених у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Інтенсивність руху, авт./добу	Мінімальна щільність ДТП на ділянках їх концентрації, шт. за рік/1 км
поза населеним пунктом	у населеному пункті
Менше 1000	0,28	0,38
1000-1200	0,29	0,42
1200-1400	0,30	0,53
1400-1600	0,32	0,60
1600-1800	0,34	0,64
1800-2000	0,36	0,72
2000-2200	0,39	0,85
2200-2400	0,43	0,90
2400-2600	0,46	0,94
2600-2800	0,50	1,00
2800-3000	0,54	1,20
3000-3200	0,60	1,25

Примітка: кілометрові ділянки з одним ДТП, скоєним за розрахунковий період, не є ділянками концентрації ДТП.

Розташування ділянок концентрації ДТП в такому випадку встановлюють наступним чином:

• послідовно розглядають кілометрові ділянки доріг. Виявляють ділянки з двома і більше ДТП (кожна з виявлених ділянок може складатися з декількох кілометрових ділянок), що мають суміжні кілометрові ділянки, на яких протягом розрахункового періоду не було зафіксовано жодного ДТП. Якщо до складу якої-небудь з виявлених ділянок потрапили ділянки, розташовані як в населеному пункті, так і поза його межами, то в подальших розрахунках вони розглядаються окремо один від одного.

• для всіх виявлених ділянок обчислюють фактичну щільність ДТП за формулою:

(2.2)

где n_i - кількість ДТП, скоєних на i -ій ділянці протягом розрахункового періоду, шт.;

l_i - протяжність i -ої ділянки дороги, км.

• якщо на якій-небудь ділянці фактична щільність ДТП при даній середньорічній добовій інтенсивності руху перевищує значення, вказані в табл. 2.2, то її відносять до категорії ділянок концентрації ДТП.

• на кожному наступному етапі з числа виявлених ділянок, що складаються з декількох (більше однієї) кілометрових ділянок, послідовно виключають із подальших розрахунків крайні кілометрові ділянки з найменшою кількістю ДТП. У разі, якщо на крайніх кілометрових ділянках зафіксовано рівну кількість ДТП, то з подальшого розгляду виключається та з них, яка має найбільшу протяжність. Якщо на крайній кілометровій ділянці, виключеної із розрахунку, зафіксовано більше одного ДТП, то вона також повинна бути перевірена на наявність концентрації ДТП. Після виключення зі складу розглянутих ділянок крайніх кілометрових ділянок, для них повторюється розрахунок фактичної щільності ДТП.

Розрахунок ведеться до тих пір, поки остання із розглянутих ділянок не буде зведена до кілометрової ділянки.