ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ ТИПИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ ТИПИ



СИДОРЧУК М.О.

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

Конспект лекції

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ ТИПИ

 

Тема 08 Змішана економіка та її типи

План

1. Суть і ознаки змішаної економіки.

2. Приватний і державний сектор економіки.

3. Розподіл державного національного доходу і ресурсів.

4. Межі державного втручання в регулювання економічного відтворення.

5. Роль держави в регулюванні цін.

6. Регулювання заробітної плати державою.

7. Профспілки і ринок праці.

8. Монополії і олігополії в умовах регулювання капіталізму.

9. Соціально-економічний прогрес та історичні перспективи економічної системи змішаного капіталізму.

 

Самостійне вивчення

 

Роль держави в регулюванні цін. Регулювання заробітної плати державою.

Соціально-економічний прогрес та історичні перспективи економічної системи змішаного капіталізму.

 

Література

Основна

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник Базилевич В.Д. - К-:Знання - Прес.2006.- 615с.

2. Політична економія. Навч.посіб. Башнянін Г.І., Шевчук Є.С. та інш..-

Львів.:”Новий Світ - 2000”, 2005., - 480 с.

3. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. В.О.Рибалкіна, В.Г.Бодрова. - К.: Академвидав, 2004.-672с. (Альма-матер).

Додаткова

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник

(Г.А.Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.;За ред. Г.Н.Климка,

В.П.Нестеренка. – К.:Вища школа.-Знання, 1997.-743с.

5. Василенко В.О Антикризове управління підприємством: Навч. посібник.

– Київ: ЦУЛ, 2003. – 504 с.

 

Розподіл державного національного доходу і ресурсів.

Основними функціями держави “змішаної економічної системи” є

розподіл і перерозподіл доходів та ресурсів з метою забезпечення суспільного добробуту, а також ефективного стимулювання виробництва.

В міру того, як суспільства стають заможнішими, вони виділяють більше

ресурсів для забезпечення потреб бідніших людей. Заможніші держави виділяють значну частину своїх доходів для забезпечення мінімальних норм харчування і підтримання здоров’я ( в Америці - трансфертні програми).

Держава здійснює перерозподіл доходів між різними суспільними групами з метою ліквідації надто разючої майнової нерівності. Через податкову систему, через регулювання цін і трансфертні платежі держава вирівнює доходи, забезпечуючи матеріальне існування тих верств суспільства, які в силу певних обставин не в змозі себе забезпечити. У змішаній економіці держава здійснює ще й перерозподіл ресурсів із галузей з їх надлишковим використанням у галузі з їх недостатнім використанням. До них відносяться галузі народного господарства, які не приносять доходи приватному бізнесу, але є вкрай необхідними для суспільства загалом. Держава стабілізує функціонування конкурентного ринку через податки та закупівлю товарів і послуг. У деяких змішаних економіках держава має свою частку власності на ресурси і державні підприємства вступають у конкурентні відносини з приватним бізнесом.

Запитання для самоперевірки:

1.

 

Межі державного втручання в регулювання економічного

Відтворення.

 

Державний сектор економіки – комплекс господарських об’єктів, які повністю або частково належать центральним та місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних і політичних функцій.

Державне регулювання економіки – сукупність способів, засобів, форм і

методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність суб’єктів господарювання і ринкову кон’юктуру з метою створення нормальних умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем суспільства.

 

           
   
 
   
Адміністративні механізми регулювання
 
 

 


Розрізняють короткострокове або поточне і довгострокове регулювання.

Короткострокове регулювання - комплекс антикризових і антициклічних заходів держави спрямованих на пом’якшення наслідків економічних криз, згладжування циклічного характеру розвитку економіки в цілому.

Довгострокове державне регулювання здійснюється у формі економічного програмування. Програмування характеризується більшою мірою узгодженості часткової планомірності, властивої окремим господарствам з макроекономічним регулюванням відтворювальних процесів. Програмування може бути комп’ютерним і структурним.

Основні цілі державного регулювання економіки:

- раціональне використання ресурсів і досягнення макроекономічної ефективності;

- забезпечення стабільного розвитку національної економіки;

- забезпечення конкурентноздатності вітчизняних товарів на світовому рикну;

- реалізація соціальних цілей розвитку суспільства.

Основні функції держави :

- створення правової бази функціонування суб’єктів ринкової економіки;

- формування конкурентного середовища і його захист;

- усунення (мінімізація) негативних екстерналій;

- розподіл і перерозподіл доходів;

- розробка і здійснення науково-обгрунтованої і цілеспрямованої державної структурної політики;

- виробництво суспільних товарів і послуг;

- регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Макроекономічна стабілізація-стабілізація економіки через макроекономічні показники ВВП, ВНП, НД. Сьогодні уряди країн намагаються згладжувати коливання у діловому циклі, щоб не допускати хронічного безробіття, економічного застою та інфляції та сприяти швидкому економічному зростанню.

Методи державної стабілізації:

- регулювання урядом податкових ставок;

- регулювання процентних ставок по кредитах комерційних банків;

- державна закупівля товарів і послуг.

 

 

Державний бюджет

Видатки Надходження
Соціальні витрати (виплата пенсій, допомогу у разі безробіття, розвиток освіти, охорони здоров’я) Економічні витрати (розвиток енергетики, комунального гос-подарства, проведення регіональ-ної політики, охорону навколиш-нього середовища) Військові витрати (на оборону, на космічні дослідження, військова допомога іншим країнам, виплата пенсій ветеранам війни) Адміністративно-управлінські витрати Платежі по державному бюджету Податки (в тому числі акцизні збори і мита): - податки на прибутки і майно: прибутковийподаток із громадян; податок із прибутку, податок на соціальне страхування і фонд заробітної плати і робочої сили; майнові податки, у т.ч. податки на власність, включаючи землю і іншу нерухомість; податки на переклад прибутку і капіталу за рубіж і ін. Ці податки стягуються з конкретної фізичної особи, їх називають прямими податками; - податки на товари і послуги: податок з обороту, що в даний час замінений податком із додаткової вартості; акцизи (податки, що прямо включаються в ціну товару або послуги); податок на спадщину, на договори з нерухомістю і цінними паперами і інш. Ці податки називають непрямими. Вони частково або цілком переносяться на ціну товару або послуги. Податкові надходження: прибутки від державної власності і державної торгівлі Внески в державні фонди соціального страхування, пенсійний, страхування від безробіття

 

Бюджетне фінансування – надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхні витрати на заходи, передбачені бюджетом.

Бюджетна система України – це сукупність бюджетів різних рівнів: державного; бюджету Автономної Республіки Крим; бюджетів міст Києва та Севастополя; міських бюджетів; районних; районних бюджетів у містах; сіль сикх та селищних.

Державне казначейство – орган, на який покладено функції:

- використання державного бюджету;

- обліку його касового виконання;

- управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Податкова система – законодавчо обумовлена сукупність принципів оподаткування, податків, зборів, інших обов’язкових платежів, органів справляння податків у їх взаємодії.

Система оподаткування - процес встановлення і справляння податків.

Податки- це обов’язкові нормовані платежі в державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи. Вони є основним джерелом формування доходної частини держаних і місцевих (муніципальних) бюджетів в умовах ринкової економіки є податки.

Елементи системи оподаткування :

- суб’єкт (платник податків) – юридична чи фізична особа, що сплачує податки;

- об’єкт оподаткування – кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для оподаткування (податкова база – це грошова сума, із якої вилучається податок);

- джерело оподаткування – дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню.

Податкова ставка (норма оподаткування) – законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування

Прямі податки – вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу.

Непрямі податки (опосередковані)– вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживачів не залежать від рівня доходу (фіскальні монополії , акцизи і мито).

Функції податків:

o фінансування державних витрат (фіскальна функція);

o підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між прибутками окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними (соціальна функція);

o державного регулювання економіки (регулююча функція).

Фіскальні монополії– це встановлені державою ціни на товари і послуги, які забезпечують їй певні грошові надходження, тобто є своєрідним джерелом держави від реалізації монополізованих товарів.

Акцизи– це непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, яка (надбавка) належить державі.

Мито– встановлюється за ввезення та вивезення товарів через кордон або транспортування іноземних товарів на території певної країни транзитом.

Кредитна система– це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структура) та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціальна структура).

Кредит– це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

Форми кредиту

Форма кредиту Умови кредиту
Банківський кредит форма кредиту, за якою банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного або залученого грошового капіталу на умовах повернення та платності у вигляді банківського відсотка.
Комерційний кредит надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу.

Державний кредит– сукупність кредитних відносин, у яких позичальниками є держава і місцеві органи влади, а кредиторами – юридичні або фізичні особи.

Суб’єктом кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка є банк.

 

Рівні банківських установ в залежності від ролі і функцій:

Назва банку Характеристика
Центральний банк особлива фінансово-кредитна установа, якій державою надано право монопольного випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту і валютного курсу, зберігання золотовалютних резервів держави.
Комерційний банк установа, яка створена для залучення грошових засобів юридичних і фізичних осіб та розміщення їх від власного імені на кредитних умовах: повернення, платності, терміновості, а також для здійснення інших банківських операцій з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка.

 

Грошова політика має на меті контролювати надання кредитів банками та величину грошової маси ( кількість грошей, що перебувають в обігу).

Запитання для самоперевірки:

Профспілки і ринок праці

Пропозиція праці в кейнсіанській моделі знаходиться в прямій залежності

від ставки номінальної заробітної плати, розмір якої встановлюється представниками монопольної влади.

Профспілки є одним із яскравих прикладів монопольної влади на ринку ресурсів виробництва, які виступають як організація всіх найманих працівників. Коли профспілка прагне максимізувати кількість зайнятих працівників, вона має витрати точку конкурентної рівноваги з чисельністю зайнятих і тарифної ставки оплати праці. Якщо ж профспілка буде ставити за мету максимізувати рівень оплати праці членам профспілки, то вона має обмежити чисельність зайнятих кількісно, і підприємства при цьому будуть сплачувати самий високий рівень заробітної плати. Це значно полегшує становище членів профспілки за рахунок тих, що є поза профспілками і тих, що не працюють. Щоб максимізувати розмір ренти членам профспілки, вона має вибрати таку кількість найманих працівників із умови, щоб гранична виручка для профспілки (додатково одержана сума заробітної плати) дорівнювала додатковій вартості спонукання робітників до праці.

Коли профспілки, використовують свою владу, щоб підвищити заробітну плату своїх членів, кількість зайнятих робітників знижується, тому що незайняті або виходять із профспілок, або із самого початку не бажають до них вступати.

Рівновага ринку праці, встановлюється як правило при наявності безробіття. Але умовою рівноваги на ринку праці є невідповідність функцій попиту і пропозицій праці, а можливість придбати кількість робочої сили, необхідної для виробництва благ у розмірі, який відповідатиме ефективному попиту. Якщо на ринку праці ціна пропозиції не перевищуватиме ціни попиту, то встановлюється рівновага.

Щоб підвищити попит на працю, встановити ринкову рівновагу, кейнсіанці пропонують заходи, направлені на стимулювання ефективного попиту шляхом активної кредитно-грошової політики, зростання державного споживання та споживчого попиту за допомогою регулювання податків і “регульованої інфляції”.

Запитання для самоперевірки:

 

СИДОРЧУК М.О.

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ

Конспект лекції

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ ТИПИ

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.014 с.)