Основні методи державного регулювання економіки

Методи	Функції
Прямі методи	Методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси (держконтракт, держзамовлення, субсидії, субвенції, дотації, прямі витрати уряду, встановлення фіксованих цін, валютних курсів, ліцензування, встановлення державних стандартів і нормативів)
Непрямі методи	Сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки (системи правових та економічних методів)
Правові методи	Система законів та законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання (визначають правовий простір)
Економічні методи	Створення державою фінансових та матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб’єктів господарювання і зумовлювати їхню поведінку (ставка податків, облікова ставка, митний тариф, норма амортизації, тощо)
Адміністративні методи	Заходи державної влади – заборони, дозвіл або примус (укази, розпорядження, ліцензування, встановлення фіксованих цін, валютних курсів, введення економічних харчових, фармацевтичних, соціальних, екологічних стандартів і нормативів, контроль за виконанням законів, указів, розпоряджень тощо, санкції за порушення та інш.)

 

Форми державного регулювання економіки:

- бюджетно-податкове;

- кредитно-грошове;

- адміністративно-економічне;

- цінове.

Бюджетно-податкове регулювання пов’язане з функціонуванням державних фінансів, формуванням державного бюджету та державними витратами і спрямоване на реалізацію цілей соціально-економічного розвитку країни.

Кредитно-грошове регулювання – діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки.

Адміністративно-економічне регулювання - заходи адміністративного та економічного характеру, спрямовані на створення умов для функціонування ринкової системи і реалізації соціальних цілей суспільства (демонополізація, роздержавлення, приватизація, макроекономічне планування і програмування, формування системи економічних, екологічних та соціальних стандартів і нормативів, регламентування зовнішньоекономічної діяльності.

Цінове рулювання вплив держави на ринкове ціноутворення шляхом законодавчих, адміністративних та судових заходів з метою проведення кон’юктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізація, посилення конкурентноздатності національної економіки, пом’якшення соціальної напруги, тощо.

Фінанси – система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).

Фінансові відносини – відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого, характеризують обмінні, розподільні та перерозподільні процеси і виявляються відповідно спрямованих грошових потоках.

Фінансова діяльність – діяльність суб’єкта щодо формування доходів і здіснення витрат.

Фінансова система – сукупність форм, методів і цілей формування, розподілу, використання фондів грошових засобів держави, господарюючих суб’єктів і населення.

Суб’єкти фінансових відносин – держава, підприємства, їх структурні підроділи, державні органи різних рівнів управління, громадські організації, члени суспільства.

Бюджет – кошторис щорічних доходів і видатків держави. Це план, створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що виконуються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим і місцевими радами.

Бюджетна система – сукупність бюджетів різних рівнів.

Державний бюджет – основний фінансовий план держави на поточний рік, що має силу закону.

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету:

- податки;

- відрахування на соцстрах та інші види відрахувань;

- державна позика(внутрішня та зовнішня);

- емісія грошей;

- продаж державного майна.

Форми виплат із державного бюджету:

- асигнування – видатки на утримання підприємств та установ;

- субсидії – державна допомога установам, організаціям, громадянам;

- субвенції – державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку:

- дотації – допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки.

Державний бюджет

Видатки

Надходження

Соціальні витрати (виплата пенсій, допомогу у разі безробіття, розвиток освіти, охорони здоров’я) Економічні витрати (розвиток енергетики, комунального гос-подарства, проведення регіональ-ної політики, охорону навколиш-нього середовища) Військові витрати (на оборону, на космічні дослідження, військова допомога іншим країнам, виплата пенсій ветеранам війни) Адміністративно-управлінські витрати Платежі по державному бюджету

Податки (в тому числі акцизні збори і мита): - податки на прибутки і майно: прибутковийподаток із громадян; податок із прибутку, податок на соціальне страхування і фонд заробітної плати і робочої сили; майнові податки, у т.ч. податки на власність, включаючи землю і іншу нерухомість; податки на переклад прибутку і капіталу за рубіж і ін. Ці податки стягуються з конкретної фізичної особи, їх називають прямими податками; - податки на товари і послуги: податок з обороту, що в даний час замінений податком із додаткової вартості; акцизи (податки, що прямо включаються в ціну товару або послуги); податок на спадщину, на договори з нерухомістю і цінними паперами і інш. Ці податки називають непрямими. Вони частково або цілком переносяться на ціну товару або послуги. Податкові надходження: прибутки від державної власності і державної торгівлі Внески в державні фонди соціального страхування, пенсійний, страхування від безробіття

 

Бюджетне фінансування – надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхні витрати на заходи, передбачені бюджетом.

Бюджетна система України – це сукупність бюджетів різних рівнів: державного; бюджету Автономної Республіки Крим; бюджетів міст Києва та Севастополя; міських бюджетів; районних; районних бюджетів у містах; сіль сикх та селищних.

Державне казначейство – орган, на який покладено функції:

- використання державного бюджету;

- обліку його касового виконання;

- управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Податкова система – законодавчо обумовлена сукупність принципів оподаткування, податків, зборів, інших обов’язкових платежів, органів справляння податків у їх взаємодії.

Система оподаткування - процес встановлення і справляння податків.

Податки - це обов’язкові нормовані платежі в державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи. Вони є основним джерелом формування доходної частини держаних і місцевих (муніципальних) бюджетів в умовах ринкової економіки є податки.

Елементи системи оподаткування:

- суб’єкт (платник податків) – юридична чи фізична особа, що сплачує податки;

- об’єкт оподаткування – кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для оподаткування (податкова база – це грошова сума, із якої вилучається податок);

- джерело оподаткування – дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню.

Податкова ставка (норма оподаткування) – законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування

Прямі податки – вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу.

Непрямі податки (опосередковані)– вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживачів не залежать від рівня доходу (фіскальні монополії, акцизи і мито).

Функції податків:

o фінансування державних витрат (фіскальна функція);

o підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між прибутками окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними (соціальна функція);

o державного регулювання економіки (регулююча функція).

Фіскальні монополії – це встановлені державою ціни на товари і послуги, які забезпечують їй певні грошові надходження, тобто є своєрідним джерелом держави від реалізації монополізованих товарів.

Акцизи – це непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, яка (надбавка) належить державі.

Мито – встановлюється за ввезення та вивезення товарів через кордон або транспортування іноземних товарів на території певної країни транзитом.

Кредитна система– це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структура) та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціальна структура).

Кредит– це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

Форми кредиту

Форма кредиту	Умови кредиту
Банківський кредит	форма кредиту, за якою банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного або залученого грошового капіталу на умовах повернення та платності у вигляді банківського відсотка.
Комерційний кредит	надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу.

Державний кредит– сукупність кредитних відносин, у яких позичальниками є держава і місцеві органи влади, а кредиторами – юридичні або фізичні особи.

Суб’єктом кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка є банк.

 

Рівні банківських установ в залежності від ролі і функцій:

Назва банку	Характеристика
Центральний банк	особлива фінансово-кредитна установа, якій державою надано право монопольного випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту і валютного курсу, зберігання золотовалютних резервів держави.
Комерційний банк	установа, яка створена для залучення грошових засобів юридичних і фізичних осіб та розміщення їх від власного імені на кредитних умовах: повернення, платності, терміновості, а також для здійснення інших банківських операцій з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка.

 

Грошова політика має на меті контролювати надання кредитів банками та величину грошової маси (кількість грошей, що перебувають в обігу).

Запитання для самоперевірки: