Визначення масової частки нерозчинних у воді речовин

 

Зразок солі розтирають у тонкий порошок у фарфоровій ступці і ретельно перемішують, після чого відважують на вагах 10 г з точністю до 0,001 г. При дослідженні солі «Екстра» маса наважки повинна скласти 50 г. Наважку солі переносять у хімічний стакан місткістю 400 см³, приливають 200 см³ дистильованої води, ставлять на киплячу водяну баню і при періодичному перемішуванні скляною паличкою нагрівають протягом 1 год, не доводячи до кипіння.

Для осадження нерозчинних у воді речовин стакан залишають на 10 хв. Розчин фільтрують у мірну колбу місткістю 500 см³ крізь заздалегідь висушений і зважений разом із бюксом фільтрувальний папір. Залишки у склянці нерозчинних речовин перекладають за допомогою скляної палички з гумовим наконечником і струменем дистильованої води на фільтр. Стакан обполіскують дистильованою водою, яку зливають на фільтр.

Фільтр із відстоєм промивають гарячою дистильованою водою 4-5 разів, наповнюючи водою по вінця і даючи кожного разу стікати всій рідині повністю. Промивні води перевіряють на вміст іона хлору розчином азотнокислого срібла.

Фільтр із нерозчинним відстоєм переносять у бюкс, де заздалегідь висушувався фільтр, і сушать у сушильній шафі при температурі 100...105°С до постійної маси.

Перше зважування виконують через 2 год, а наступні - через 30 хв.

Масову частку нерозчинних у воді речовин визначають за формулою, %

(2.3)

де m, m ₁ - відповідно маса бюкса з фільтром і нерозчинними у воді речовинами, г;

m₂ - маса наважки солі, перерахована на абсолютно суху речовину, г.

Перерахування наважки повітряносухої солі на абсолютно суху речовину виконують за формулою

 

(2.4)

 

де В - масова частка вологи солі, %.

Формула розрахунку масової частки нерозчинних у воді речовин набуває такого вигляду:

або

 

Визначання крупності помелу солі

 

Проводиться за допомогою металічного сита. Сітка сита повинна бути плетеною, мати отвір 0,8; 1,2; 2,5; 4,5 мм у залежності від сорту і номера помелу.

Відібрану сіль висушують у фарфоровій чашці в сушильній шафі 1...2 години при температурі 100...105 °С при періодичному перемішуванні.

З висушеної, охолодженої до кімнатної температури солі відважують наважкку в попередньо зважену фарфорову чашу в кількості 200 ± 0,01 г для солі "Екстра" і "Меленої" до помелу № 2 включно і 500 г - для помелу № 3.

Відповідно сито вставляють у піддон, і відважену наважку насипають рівним шаром на сито. Просіювання здійснюють протягом 5 хвилин.

Просіяну в піддон сіль висипають у попередньо зважену фарфорову чашу і зважують з точністю до 0,01 г. Формула для розрахунку:

 

(2.5)

 

де Х - кількість зернин солі, просіяної в піддон, %;

А - маса фарфорової чашки, г;

А₁ - маса солі, яка пройшла крізь сито з фарфорової чашки, г;

А₂- маса наважки солі, г.

Кількість солі, яка залишилася на ситі, в %, обчислюють за формулою

 

А₃=100-Х (2.6)

 

де X - кількість солі, що пройшла через сито, %.

Таблиця 2.2 – Оцінка якості кухонної солі

 

Показники якості	Дослід	Вимоги ГОСТу
Органолептичні показники
Колір
Смак
Запах
Фізико-хімічні показники
Масова частка вологи, %
Масова частка нерозчинних у воді речовин
Крупність помелу

Оформлення результатів. Висновок про якість прянощів та приправ роблять на основі одержаних експериментальних даних та вимог стандартів.

Контрольні питання

1. Класифікація і асортимент прянощів.

2. Види приправ.

3. Штучні ароматизатори.

4. Основні смакові і ароматичні речовини, що містяться у прянощах.

5. Вимоги до пакування і умов зберігання прянощів.

6. Значення кухонної солі в житті людини, її хімічний склад

Література: /1, 2, 3/.

 

Лабораторна робота № 3

Вивчення асортименту та оцінка якості безалкогольних напоїв

 

Мета роботи

 

1. Вивчення асортименту безалкогольних напоїв

2. Оволодіти методами визначення показників якості безалкогольних напоїв.

 

Загальні положення

 

До групи безалкогольних входять напої різноманітної природи, складу, органолептичних властивостей і технології одержання, що об'єднуються за призначенням - вгамувати спрагу і діяти освіжаюче.

Відмінна риса їх виробництва – відсутність спиртового зброджування. Безалкогольні напої не містять алкоголю (або містять його в малих дозах як супутній компонент, внесений разом з сировиною – спиртованими соками, морсами, настоями, есенціями). Освіжувальний ефект безалкогольних напоїв зумовлений вмістом розчиненого діоксиду вуглецю та органічних кислот.

Харчову цінність безалкогольним напоям надають цукри (глюкоза, фруктоза, цукроза та ін.), вміст яких у вітчизняних напоях – 5,4-11%. Вищим вмістом цукрів (11-14%) характеризуються напої, вироблені з зарубіжних концентратів («Фанта», «Кока-кола», «Фієста» і под.)

Біологічну - мінеральні речовини, вітаміни, ферменти, гормони, алкалоїди, тритерпиноїди, ефірні олії й інші речовини, що входять або внесені до складу сировини, а також одержані у процесі виробництва. Багато з цих напоїв мають лікувальну дію, наприклад, деякі соки, екстрактивні напої із шипшини, пророслого зерна, настої лікарських трав, напої з використанням продуктів бджільництва, мінеральні води і напої, приготовлені на їхній основі.

Безалкогольні напої вітчизняного виробництва розподіляють на мінеральні води, плодово-ягідні безалкогольні напої та кваси.

 

Матеріали і устаткування

 

Мінеральні води, безалкогольні напої, стандарти, піпетки, колби місткістю 100, 250 см ³, рН-метр, 1-процентний розчин фенолфталеїну, 0,1н розчином їдкого лугу

 

Методика виконання роботи