Робота над текстом звернення за допомогою.

 

Стратегія - це розробка іміджу та рекламна кампанія, планування тактики залучення коштів.

В загальному планi по залученню коштiв окремий роздiл присвячується комплексу заходiв по розробцi iмiджу, рекламi та зв'язкам з громадськiстю з обов'язковим визначенням розміру фiнансування. Це процес довготривалий i складається з багатьох компонентiв.

Починається він з iмiджу, але для цього аналiзуються вихiдні умови бiблiотеки: що в бiблiотецi позитивне, що негативне. Подивитись на себе очима читача i визначити, що можна змiнити, на чому акцентувати увагу користувачiв, громадськостi, вивчити конкурентiв i зовнiшнi фактори.

Iмiдж - це загальне уявлення про бiблiотеку, яке залежить вiд щоденної працi i виробляється за довгi роки, а саме розробка свого стилю, створення позитивного образу, який буде вiдрiзняти бібліотеку вiд iнших i зробить її впiзнаваємою.

Особливу роль вiдiграє створення фiрмового стилю, який складається з багатьох компонентiв. Для його розробки залучаються фахiвцi, художники, дизайнери, якi своїм професiоналiзмом, творчим пiдходом дозволять вiднайти щось таке, що буде вiдрiзняти бiблiотеку вiд iнших. До розробки фірмового стилю належить створення фірмового знаку, слогану, логотипу.

На iмiдж бiблiотеки працюють i виставки, організовані поза її межами, вони можуть бути платними i зробленi на замовлення. Можна аналiзувати публiчнi подiї, якi вiдбуваються в регiонi, а саме: мiсцевi шоу, ярмарки, професiйнi з'їзди, науковi конференцiї, ювiлеї i пропонувати свої послуги по органiзацiї виставок. Все це сприятиме популяризацiї бiблiотеки.

Бiблiотека може створити звуковi рекламнi записи та вiдеоролiки про себе, якi можуть використовуватись для переконання майбутнiх доноров. Для своєї реклами можна створити web-сторiнки в Інтернет.

Iнформацiйнi матерiали про бiблiотеку сприятимуть створенню позитивного iмiджу, розкриватимуть iсторiю, сучасний стан бiблiотеки та популяризуватимуть її послуги. Бібліотеки готують декiлька варiантiв буклетiв, проспектiв, листiвок, путiвникiв, які використовують при зверненнi за допомогою. Дизайн, змiст, якiсть iнформацiйних матерiалiв залежать вiд того, на кого розрахованi матерiали. В Америцi для тих, хто дає великi суми, вони дуже коштовнi.

Популярними є i звiти для громадськостi, якi також впливають на iмiдж. В бiблiотеках України практикують рiчнi звiтнi збори для читачiв. За кордоном громадськiсть вiдiграє велику роль в захистi бiблiотек. Бiльшу частину додаткових коштiв збирають добровольцi, вони вiдстоюють у мicцевiй владi бюджет i сприяють пiднесенню ролi бiблiотек в суспiльствi. Для цього створюються рiзнi громадськi об'єднання - попечительськi, наглядовi ради, бiблiотечнi комiтети, об'єднання “Друзi бiблiотек” тощо. Їх робота допомагає бiблiотецi розширювати контакт з громадськiстю i захищати її iнтереси в суспiльcтвi. Для цих груп в бiблiотеках створюються рiзнi привiлеї, для них передбачаються пiльги i своєрiдне спецобслуговування.

На жаль, в Українi поки що бiблiотеки недостатньо використовують допомогу громадськостi i рiдко створюються бiблiотечнi громадськi об'єднання. Ця робота ще попереду.

Бiблiотека повинна впливати i на своїх користувачiв та тих, хто в майбутньому ними стане. Бiблiотека мусить iнформувати населення про себе i використовувати не тiльки рекламнi iнформацiйнi матерiали, а й звiти для населення. За кордоном бiблiотеки готують друкованi звiти для громадськостi, якi написанi простою зрозумiлою мовою, без вживання термiнiв, де показуються досягнення бiблiотеки, її прiоритети у майбутньому, детально подається бюджет i його використання. Такi звiти дають змогу сформувати загальну поiнформованiсть про бiблiотеку, її послуги, а користувачам - вiдчувати себе рiвноправними членами у вирiшеннi своїх проблем i полiпшеннi їх обслуговування. Тобто бiблiотека вивчає думку користувачiв i враховує її при проведеннi перетворень в бiблiотецi.

Робота по зв'язкам з громадськiстю розраховується на рiзнi групи, створення позитивного iмiджу i визнання бiблiотеки.

Велику роль тут має встановлення контактiв з мiсцевою владою i пошук взаємодiї, треба запрошувати її представникiв на заходи в бiблiотеку, продумати, якi можна їм надавати послуги. В Америцi у роботi з владою широко використовується лобiювання, тобто вплив зацiкавлених груп громадськостi на прийняття рiшень владними структурами, як на мiсцевому рiвнi, так i загальнодержавному. Це, як правило, стосується загальносуспiльних проблем, наприклад, закриття, вiдкриття бiблiотеки тощо. Українським бiблiотекам треба вивчати досвiд лобiювання i використовувати його для свого захисту, особливо коли iде скорочення мережi бiблiотек. Квалiфiковано проведена кампанiя в пiдтримку бiблiотек - це запорука успiху.

Формуванню громадської думки сприяють i зв'язки бібліотеки з джерелами масової iнформацiї. Вони повинi стати своєрiдним рупором бiблiотеки. Вiдношення з пресою мають бути двостороннiми. У журналiстiв треба створити образ бiблiотеки як надiйного джерела iнформацiї. При пiдготовцi рiзних статей бiблiотека може стати їм помiчником, i вони готовi до спiвпрацi, тобто із задоволенням будуть писати про бiблiотеку. Спочатку визначаються наявнi газети, телерадiокомпанiї, вiдбираються конкретнi журналiсти. Особливої уваги потребують тi, хто веде рубрику культури, лiтературнi сторiнки, передачi, i з ними встановлюються контакти. Головне, щоб була обопiльна зацiкавленiсть. Допомога бібліотеки журналiстам окупиться шляхом безкоштовних iнформацiйних матерiалiв i створенням позитивного iмiджу бiблiотеки.

Вiдношення з пресою будуються по-рiзному:

а) бiблiотека сама готує статтi;

б) передає iнформацiю про подiю, текст статтi готується журналiстом;

в) звертається до читачiв, якi допомагають написати статтю.

Бiблiотека подає як загальнi статтi про свою роботу, так i використовує рiзнi приводи, щоб про неї писали газети. Це може бути будь-яка подiя в бiблiотецi: надходження нових книжок, вiдкриття виставки, проведення вечора i т.п.

Донецька ОУНБ щорiчно подає бiльше 100 повiдомлень в газети, на радiо, телебачення, а це значить, що майже кожного третього дня мешканцям Донеччини нагадують про її iснування. Це створює вiдповiдний образ бiблiотеки, пiднiмає її значущiсть, що полегшує в подальшому при зверненнi за допомогою.

В залежностi вiд значущостi подiї в бiблiотецi вибирається метод подачi матерiалу: невеличка iнформацiя, окрема стаття, окрема сторiнка (наприклад, до ювiлею бiблiотеки).

Бiблiотеки можуть проводити прес-конференцiї, приводом для яких може бути подiя, яка має велике соцiальне значення, - вiдкриття бiблiотеки, введення нової форми обслуговування, отримання коштiв вiд мецената, спонсора тощо. До прес-конференцiї готується прес-релiз - короткий виклад подiй для журналiстiв i того, що повинно бути вiдображено журналiстами, або заява для преси. Також прес-релiзи можна готувати i передавати журналiстам про тi подiї, про якi треба оперативно повiдомити громадськiсть. Прес-релiз має бути лаконiчним i змiстовним.

Радiо i телебачення вiдрiзняються найбiльшою аудиторiєю груп, на якi необхiдно впливати бiблiотецi. Iснує практика створення постiйних або разових спецiальних бiблiотечних програм або передач про бiблiотеку, спiвпрацi в створеннi лiтературних та iнших передач, подання iнформацiї про бiблiотеку в новинах.

Простiр для стосункiв бiблiотек з радiо i телебаченням великий, i успiх тут залежить вiд творчої активностi, iнiцiативностi з боку бiблiотекарiв.

В Донецькiй ОУНБ будь-яка бiльш-менш значна подiя обов'язково проходить з запрошенням журналiстiв, якi висвiтлюють її в окремих передачах, новинах. Створено декiлька передач про бiблiотеку: “Три вечора в бiблiотецi”, “Бiблiотецi - 70” та iншi.

В Америцi журналiсти вiддають перевагу мати справу з професiоналами при пiдготовцi статей про бiблiотеки, тому в деяких великих бiблiотеках США у вiддiлах по зв'язкам з громадськiстю є професiйнi журналiсти. Наприклад, в штатi подiбного вiддiлу Вiльної бiблiотеки у Фiладельфiї, яка успiшно публiкує тематичнi статтi в пресi, з восьми спiвробiтникiв два журналiсти. Без сумнiву, така кооперацiя професiйного досвiду допомагає бiблiотецi в її вiдношеннi з пресою. На радiо i телебаченнi в США звичайним є оголошення про дiяльнiсть бiблiотеки, її послуги. Для цього використовуються мультиплiкацiя, пiснi про бiблiотеку та iнше, створюються окремi передачi, подiї в бiблiотеках висвiтлюються в новинах. Особливої уваги надається обов'язковим повiдомленням через пресу, радiо, телебачення про благодiйну допомогу. Методика вiддячення детально буде розглянута пiзнiше.

Вплив на загальний iмiдж також мають екскурсiї, обов'язкове внесення бiблiотеки до телефонних довiдникiв. Можна домовитись з туристичними фiрмами про внесення бiблiотеки як обов'язкового елементу екскурсiй по мiсту, що особливо актуальне для великих бiблiотек. Це може стати вiдчутною статтею прибутку. Привернення уваги до бiблiотеки може бути i шляхом проведення спецiальних подiй, зустрiчей з вiдомими людьми, презентацiй, конференцiй, днiв вiдкритих дверей.

На етапi загального створення iмiджу бiблiотеки немає дрiбниць, вiд нього залежить, зможе бібліотека переконати донора про необхiднiсть допомоги саме їй.

Треба ретельно все проаналiзувати i розпочинати з малого, поступово вiдпрацьовуючи всi деталi, якi створюють загальне уявлення про бiблiотеку.

 

Подайте відповіді на питання:

1. Доповніть види, що можна використовувати для представлення бібліотеки перед донорами.

Питання для обговорення:

1. Які види презентації бібліотеки є ефективними і чому?

Практичне завдання:

Розробіть стратегічний план презентації бібліотеки перед донорами.

 

 

Заняття 10. Розвиток