Поняття і порівняльна характеристика систем макроекономічного рахівництва.

У світовій економічній і статистичній практиці існували дві економічні моделі, що на рівних правах були представлені в Статистичній комісії ООН. Перша — система національних рахунків (СНР), яка використовується для оцінки економічної діяльності більшості країн з ринковою економікою. Інша модель базувалася на методології балансу народного господарства (БНГ). Головною її функцією було планування та контроль за виконанням плану по випуску продукції (переважно важкої промисловості), а теоретичною основою — марксистсько-ленінська теорія відтворення, яка використовувалася країнами з адміністративно-командною системою управління. Обидві моделі базуються на застосуванні балансового методу у вивченні економічних процесів, який забезпечує комплексну взаємопов’язану характеристику процесів, що аналізуються, та збалансованість між обсягом виробничих ресурсів та їх використанням. Але розбіжності в теоретичних основах їх розробки зумовили наявність методологічних розбіжностей насамперед в системі показників і методах їх розрахунку (обчислення ). Головна відмінність полягає в тому, що марксистсько-ленінська теорія відтворення продуктивною вважає ту працю, яка пов’язана із створенням матеріальних благ та обслуговуванням процесу їхнього обігу, а працю по створенню та наданню послуг вважає суспільно корисною, але не продуктивною і всю сферу послуг — невиробничою. У зв’язку з цим в БНГ відбивався процес відтворення тільки матеріальних благ, а сфера послуг нехтувалася. Ця принципова відмінність тягне за собою цілий ряд розбіжностей між БНГ та СНР.

Перша відмінність полягає в неоднаковому визначенні меж сфери виробництва ВВП і ВНД, що призводить до різного тлумачення таких категорій, як «споживання», «перерозподіл» тощо.

Друга відмінність полягає у використанні одиниць класифікацій, що застосовуються у рахунках виробництва, споживання і нагромадження у матеріальному балансі, а також відносно територіального та національного принципу реєстрації. Є й багато інших розбіжностей між БНГ і СНР.

Порівняльний аналіз показує, що СНР є найбільш чітким засобом опису та відображення економічних процесів, які відбуваються на сучасному етапі. Дані СНР допомагають при розробці прогнозів соціально-економічного розвитку країни, прийнятті обґрунтованих управлінських рішень, адекватних сучасному етапу.

У СНР економічна діяльність — це сукупність операцій із продуктами, послугами, доходами та фінансовими відносинами, які здійснюються шляхом взаємодії між суб’єктами економічної діяльності, інституційними одиницями або в межах самих одиниць. Економічні суб’єкти, інституційні одиниці та операції між ними в національних рахунках групуються таким чином, щоб висвітлювати стан і розвиток економіки відповідно до вимог ринкових відносин.

 

 

8) Сукупний попит і сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.

Внутрішньою властивістю ринкової економіки є її постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді рівновага в економіці є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто AD = AS. Тому модель AD–AS є базовою моделлю економічної рівноваги.

Слід розрізняти рівновагу короткострокову і довгострокову. Короткострокова рівновага відображує рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією. Довгострокова рівновага — це рівновага між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією, яка дорівнює довгостроковій сукупній пропозиції. Короткострокова сукупна пропозиція може збігатися або не збігатися з довгостроковою сукупною пропозицією. Вони збігаються, якщо економіка знаходиться в стані повної зайнятості, і не збігаються, якщо економіка потрапляє у стан неповної або надмірної зайнятості. Це означає, що короткострокова рівновага може забезпечуватися в умовах різного рівня зайнятості. На противагу їй довгострокова рівновага може спостерігатися лише в економіці з повною зайнятістю.

Порушення рівноваги в економіці можуть спричинятися змінами як в сукупному попиті, так і в сукупній пропозиції, що викликаються неціновими чинниками.

Розглянемо механізм відновлення економічної рівноваги на основі моделі AD—AS після її порушення спочатку сукупним попитом, а потім сукупною пропозицією.

 

В результаті збільшення сукупного попиту крива AD1 у криву AD2. T2 характеризує стан нової короткострокової рівноваги. З плином часу виробники товарів будуть змушені підвищити свої витрати (за рахунок зарплати) щоб точка рівноваги була ближче до кривої довгострокової пропозиції, тоді AS1 перейде в AS2, і перетне AD2 в точці Т3 – точці подвійної рівноваги короткострокового і довгострокового періоду.

 

 

У цій ситуації змінюється крива довгострокового прогнозування. Внаслідок дії негативних факторів сукупна пропозиція зменшилася (перехід AS1 до AS2). За умови невтручання держави формується нова крива довгострокової пропозиції AS2L.