Оволодівайте мистецтвом говорити

Уміння гарно говорити – це мистецтво. Не мовчіть, якщо:

– є що сказати,

– якщо хочете звернути на себе увагу. Але ніколи не забувайте старе прислів’я: «Слово – срібло, мовчання – золото», а також висловлювання Ж. де Лабрюйера: «Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто, що сказали багато». Спілкування між людьми ніколи не було легкою справою, особливо ділове спілкування. Для того, щоб вас сприймали адекватно в ділових колах, ви повинні знати – де, коли й що можна сказати. А щоб ваше повідомлення було сприйнято правильно, необхідно:

1) добре знати тематику зустрічі;

2) спланувати своє повідомлення;

3) використовувати факти (не заощаджуйте час на інформації, пам’ятайте, що «Розумні люди говорять тому, що мають що сказати, дурні – тому що їм хочеться щось сказати» (Платон);

4) докладіть зусиль, щоб сподобатися слухачам і завоювати їхню прихильність – посміхайтесь! («Той, у кого нелюб’язне обличчя, не повинен відкривати крамницю») (прислів’я);

5) слідкувати за своєю мовою;

6) не говорити голосно, бо подумають, що ви нав’язуєте свою думку;

7) не говорити занадто тихо, партнери постійно будуть вас перепитувати;

8) говорити не поспішаючи;

9) контролювати своє дихання;

10) говорити заради досягнення мети (використовуйте технічні прийоми: пришвидшуйте темп мовлення, підвищуйте голос, змінюйте тембр, жестикулюйте; використовуйте у своїй мові метафори, порівняння, відмовтеся від канцеляризмів, мовних штампів) (із підручника).

Вправа 13. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання, чому потрібно навчитися слухати людей, як ви розумієте вислів «слухати людину».

 

Учіться слухати

Потрібно уникати велемовності, навчитися слухати. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливості висловитися іншим. Л. Фейхтвангер зазначав: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати».

Слухати людину – це означає:

· дати співбесіднику можливість висловитися;

· позитивно реагувати на слова партнера (кивком голови, словом «так»);

· щиро виявляти цікавість;

· не загострювати уваги на розмовних особливостях співбесідника;

· враховувати культурні відмінності;

· слідкувати за головною думкою співбесідника;

· намагатися вловити істинний смисл слів партнера;

· повторювати деякі фрази («чи вірно я вас зрозумів, складність ситуації в тому...»);

· не поспішати з висновками.

Блок завдань і питань для самоконтролю

1. Назвіть типи презентацій.

2. Які мовленнєві, стилістичні й комунікативні принципи презентації ви знаєте?

3. Перерахуйте основні правила слухача.

4. Схарактеризуйте основні правила обговорення презентацій (уміння ставити запитання, уміння слухати).

Література

1. Драб Н. Л. Комплекс вправ для навчання іншомовного професійно спрямованого монологічного мовлення студентів-економістів / Н. Л. Драб // Іноземні мови. – 2002. – № 1. – С. 22–25.

2. Копилова І. М. Розробка комплексу вправ для навчання усної презентації студентів економічних спеціальностей [Електронний ресурс] / І. М. Копилова, В. С. Копилов // Матеріали конференції «Соціум. Наука. Культура». – Режим доступу до журн.: http://intkonf.org/kopilova-im-kopilov-vs-rozrobka-kompleksu-vprav-dlya-navchannya-usnoyi-prezentatsiyi-studentiv-ekonomichnih-spetsialnostey/.

3. Парсяк О. Н. Презентація як засіб формування професійного інтересу до вивчення іноземної мови / О. Н. Парсяк // Наукові праці. – Т. 36. – Вип. 23. – С. 158–162.

4. Стернин И. А. Практическая риторика: Учеб. пособие / И. А. Стернин. – М.: Академия, 2003. – 263 с.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ФОРМИ КОЛЕКТИВНОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОБЛЕМ

 

План

1. Мистецтво перемовин.

2. Збори як форма прийняття колективного рішення.

3. Нарада. Дискусія.

Блок завдань

Перемовини – це обмін думками, який зазвичай відбувається з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.

Три стадії перемовин

• аналіз ситуації, тобто проблем учасників, їхніх емоцій, відносин, інтересів, можливих варіантів прийняття рішення;

• планування;

• дискусія.

Ведення перемовин передбачає:

· уважне вивчення особистісних характеристик і особливостей майбутнього співрозмовника, його ділових інтересів, способів ведення перемовин;

· створення сприятливої атмосфери для переговорного процесу, обмірковування висловлювань і доказів, ефективних прийомів впливу на співрозмовника;

· продумування шляхів відступу й нейтралізації зауважень;

· підготовку ефективного завершення перемовин.

Виділяють стратегію відкритого співробітництва (розуміння сторонами необхідності пошуку прийнятного для обох сторін рішення), стратегію відкритого суперництва (протистояння крайніх позицій) і аналітичну стратегію (розв’язання проблем із урахуванням їхнього змісту, інтересів обох сторін та отримання результату, який був би обґрунтований і не залежав би від волі жодної зі сторін).

Вправа 1. Перекладіть текст російською мовою. Визначте, які з запропонованих методів підготовки та проведення переговорів є дієвими для нашої країни.

 

Французький стиль ведення переговорних процесів відрізняється прихильністю до певних принципів та одночасною недовірою до компромісів, причому їхнє негативне ставлення до них посилюється почуттям інтелектуальної зверхності. Французи з вишуканістю будуть відстоювати той або інший принцип чи свою пропозицію, але не схиляються до торгу. Урешті-решт, з’ясовується, що вони досить жорстко ведуть переговори та, як правило, не мають запасної позиції. Нерідко представники французької делегації на переговорах вибирають конфронтаційний тип взаємостосунків. Але їхня поведінка може кардинальним чином змінюватися залежно від того, із ким обговорюються проблеми. Порівняно з представниками США французькі учасники переговорів менш самостійні, мають менше свободи. У компетенції безпосередніх учасників переговорів знаходяться питання тактики, де є безліч прийомів і засобів. Під час обговорення питань французи мають звичку перебивати співбесідників, висловлюючи критичні зауваження або наводячи контраргументи. Це не повинно сприйматися як прояв неповаги: у них так прийнято. Контракти, що укладають французи, дуже короткі, точні за своїм формулюванням і не припускають різночитання: не більше чотирьох сторінок тексту французькою мовою, ціни у франках, речення складаються із 10-15 слів. Оскільки французи з великою любов’ю та повагою ставляться до своєї країни, її історії та мови, важливим чинником під час ведення переговорів і під час ділових зустрічей є використання французької мови як офіційної. Якщо ваш партнер зненацька заговорив англійською або російською, уважайте, що в цей день ви отримали значну поступку.

Вправа 2. Перекладіть текст українською мовою. Сформулюйте власні правила ведення ділової суперечки.

 

Каждый руководитель должен быть в состоянии убедительно и аргументировано изложить свою позицию по экономическим, техническим, социальным и других вопросам. При этом ему часто приходиться сталкиваться с мнениями, которые не совпадают с его взглядами или прямо противоположны. Во время делового спора необходимо использовать такие коммуникативные методы как обоснование, доказательство, определение. Для участника спора прежде всего важны три следующих момента: уверенность, т.е знание аргументов и позиции другого и наличие доказательных и убедительных контраргументов; уважение личности (здесь важно учитывать мотивы, побудившие человека занять ошибочную позицию); понимание особенностей зачастую противоречивого процесса познания и убеждения. Руководитель в любом случае поступает правильно если он: серьезно воспринимает соперника, тщательно проверяет «проблемное содержание» его оценок, корректно реагирует на различные высказывания партнера, действительно стремиться к партнерству.

Вправа 3. Відредагуйте текст. Визначте основні етичні принципи спілкування у професійних колективах.

 

Для реалізації етичних принципів на підприємстві особливого значення набуває обстановка відкритості в дусі взаємного довір’я. За порушення етичних норм передбачається покарання. Виховний ефект досягається за допомогою гарного прикладу й похвали, а не покарання.

У 1987 року корпорація «Боїнг» прийняла нову редакцію «Основної лінії поведінки участі в бізнесі» на основі «Приналежності етичному менеджменту». Керівництво корпорації за власної ініціативи розробило ефективну програму, яка добре зарекомендувала себе в складних громадських ситуаціях. Керівна ланка покликана турбуватися про те, щоб програма етичної поведінки користувалася підтримкою також керівників структурних підприємств і дочірніх підприємств корпорації.

Фірма «Дженерал Мілз» впевнена в тому, що гарно обслуговувати споживачів вкрай важливо. На її погляд застосування фірмою етичних принципів і одночасно позитивне ставлення до споживача не протирічить одне одному, а є двома сторонами однієї медалі.

У компанії «Нортон» з 1976 року діє «Комітет ради директорів з етики». Цей комітет є свідченням того, що кодекс поведінки має під собою серйозну базу. Комітет підтримує правління, якщо виникають якість тертя, прагнучи об’єктивності при виникненні суперечок.

Вправа 4. Перегляньте фрагмент із документального фільму «Ваш успіх у переговорах» і назвіть основні фактори успішних перемовин. Назвіть недоліки в запропонованих моделях ситуацій.

Вправа 5. Підготуйте й проведіть дискусію на одну з тем: «Чи можна побудувати своє щастя на нещасті ближнього»; «Смертна кара як зло і як благо».

Вправа 6. Прорецензуйте проведену дискусію.

 

Критерії аналізу дискусії · Уміння сторонами обґрунтувати власні позиції. · Уміння спростувати доводи опонента. · Уміння виявляти гнучкість у спорі. · Дотримання норм мовленнєвого етикету в процесі дискусії.

Вправа 7. Підготуйте та проведіть «мозковий штурм» із метою винайдення шляхів покращення іміджу Вашого навчального закладу.

 

«Мозковий штурм» – метод колективного продукування великої кількості нових ідей і варіантів рішення складних творчих завдань, які недоступні розуму та зусиллям однієї людини за короткий проміжок часу.

Процес передбачає дві стадії:

• На першій вноситься якомога більше ідей або рішень проблеми. На цьому етапі заборонені будь-які критичні зауваження і оцінки, кожна позиція фіксується. Дозволяється ставити запитання з метою уточнення і розвитку ідеї.

• На другій аналізуються ідеї і відбираються кращі та найбільш придатні для подальшого опрацювання.

Збори. Наради. Дискусія.

Збори – спільне з’ясування певного питання групою людей. Нарада – форма організації колективної діяльності працівників, яких збирають посадові особи керівного складу для обговорення питання, вироблення та прийняття рішення. Засідання – форма організації роботи певного постійного органу, підрозділу або групи, яка може бути передбачено статутом або положенням про організацію установи. Наради, збори, засідання та інші форми використання колективного інтелекту є одним з найефективніших засобів інтенсифікації процесу управління виробничим процесом на підприємстві, вирішення питань будь-якого ступеня складності. З погляду мети розрізняються оперативні, навчальні, інформативні, роз’яснювальні, інструктивні, проблемні, диспетчерські, урочисті, звітно-виборні наради, і всі вони мають деякі особливості мовної поведінки учасників. Кожна з них потребує своїх стратегій аргументації. Оперативна нарада (п’ятихвилинка) призначена для передавання інформації «знизу» керівникові про стан справ. Відрізняється від інших видів стислістю виступів (2-3 хвилини). Головна вимога до мови учасників – точність і лаконічність виступу. Для забезпечення цієї вимоги слід точно визначити головну інформацію, яку слід подати. У тексті інформації мають бути тільки значущі факти. Дискурс оперативної наради не залишає місця для емоцій та вираження особистих переживань. Можна використовувати і логічні, і психологічні аргументи, але частіше доречними є все ж логічні. Навчальні наради надають учасникам певні знання, підвищують їх рівень і кваліфікацію. Вимоги до аргументації збігаються з тими, які ставляться до викладення інформації взагалі. Тут використовується стратегія обґрунтування. Інформаційні наради знайомлять із новою інформацією, постановами, виробничою ситуацією тощо. Мова виступу має бути точною й лаконічною. Залежно від теми можуть використовуватися обидва типи стратегій – обґрунтування й впливу. Роз’яснювальні наради мають на меті формування стратегічного та тактичного плану виробництва, переконують учасників у доцільності такого рішення, готують підстави для прийняття будь-якого важливого рішення. Промова на цих нарадах поєднує риси інформативної промови й промови-переконання. Інструктивна нарада передає та деталізує вказівки та розпорядження адміністративних органів. Тут головною стає стратегія обґрунтування. Проблемні наради призначені вирішувати складні питання, ситуації, конфлікти і т.д., що виникають під час функціонування підприємства, установи або закладу. Виступ на такій нараді поєднує риси інформативного повідомлення, міркування, переконання й спору. Урочиста нарада присвячена певній визначній даті або події. Основна вимога до мови на урочистій нараді – уникати негативної інформації й лексики з негативним забарвленням. Використовуються стратегії обґрунтування. Звітно-виборні наради займаються розподілом обов’язків та посад між членами виробничого колективу. Використовуються обидва типи стратегій залежно від умов соціального контексту.

 

Вправа 8. Перегляньте уривки з телевізійних фільмів «Переговірники», «Теорія брехні», «Божевільні». Назвіть використані прийоми проведення перемовин, опитувань і нарад. Прокоментуйте, наскільки дієвими вони виявляються в запропонованих ситуаціях.