ТЕКСТИ, У ЯКИХ ТРЕБА ВИДІЛИТИ ТРОПИ ТА ФІГУРИ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕКСТИ, У ЯКИХ ТРЕБА ВИДІЛИТИ ТРОПИ ТА ФІГУРИ.



”Налево – земля сырая,

Размокших полей штрихи,

Над серым пятном сарая

Кривой силуэт ольхи” (А. Бертран).

 

”Пока за гребень гор, где мрачный бор тесниться,

Еще цепляется зари последний луч,

Владычицы теней восходит колесница.

Уже осеребрив края далеких туч” (А. де Ламартін).

 

”О вечер счастья! Где ты, когда я с нею

Скользил по озеру, исполнен сладких дум,

И услаждал мой слух гармоней своею

Согласных весел шум?” (А. де Ламартін).

Княгиня некогда – раба теперь она,

И имени ее никто не знает в мире –

Не смеет знать: забыты имена

Изгнанников, томящихся в Сибири.

 

И с мужем черней хлеб делить осуждена,

И стужу зимнюю, и тяжкие лишенья,

И чашу горькую труда и униженья” (А. де Віньї).

 

”Когда на землю ночь спустилась

И сад твой охватила мгла;

Когда ты с матерью простилась

И уж молиться начала...

 

Когда кругом все тьмою покрыто,

А в небе теплится звезда, -

Скажи, мой друг, моя Пепита,

О чем ты думаешь тогда?” (А. де Мюссе).

 

”Мечта со мной всегда: она – луга, леса...

Меня волнует все – гобоев голоса

И шум дубовых рощ могучих.

В вечерних сумерках, корда безмолвен бор,

Люблю я зеркало сияющих озер,

Когда в него глядятся тучи” (В. Гюго).

 

”Повсюду палачи кромсают плоть провинций.

Повсюду лгет алтарь и присягают принцы,

Не изменяясь в лице, не опустив глаза.

И от бесчестия присяг невыполнимых,

Присяг чудовищных и безнадежно мнимых

Должна загрохотать небесная гроза” (В. Гюго).

 

”Океан сурово

Бьет глухой волной

Под немой луной, -

Бьет волною снова.

 

В бурых небесах,

Злобный и могучий,

Разрезает тучи

Молнии зигзаг” (П Верлен).

 

”Я узнал, как в оливах таинственной меди

Меркнет день и расплавленный запад лилов,

Как подобно развязкам античных трагедий

Потрясает раскат океанских валов” (А. Рембо).

 

ПІДСУМКОВЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати аналіз епічного чи драматичного та ліричного твору за схемою.

СХЕМА АНАЛІЗУ (для епічних та драматичних творів).

1. Назва (тип), автор, рік створення.

2. Рід та жанр, доведіть доцільність визначення.

3. Тематичний комплекс, провідні мотиви.

4. Проблематика (тип). Основні ідеї твору.

5. Тип конфлікту.

6. Пафос (тип: героїчний, трагічний і т.д.)

7. Якщо у творі присутні форми та прийоми комічного – визначити їх.

8. Твір "життєподібний" чи фантастичний (у другому випадку визначити форми і функції фантастики).

9. Специфіка архітектоніки.

10. Специфіка композиції (оповідна композиція, співвіднесеність сюжету і фабули, основні елементи сюжету, тип сюжету, позасюжетні елементи, їхні функції, композиція персонажів тощо). Основні композиційні прийоми.

11. Специфіка хронотопу (типи художнього часу та простору).

12. Мова художнього твору. Виписати та охарактеризувати поетичні прийоми (тропи), лексичні ресурси (жаргонізми, діалектизми, професіоналізми тощо), фігури; визначити їхні функції у творі.

СХЕМА АНАЛІЗУ ( для ліричних творів)

1.Назва (тип), автор, рік створення.

2.Рід та жанр, доведіть доцільність визначення.

3. Тематичний комплекс, провідні мотиви.

4. Пафос (тип: героїчний, трагічний і т.д.) Якщо присутнє комічне, визначити форми, прийоми.

5. Художній час та простір.

6. Основний композиційний принцип.

7. Мова художнього твору. Виписати та охарактеризувати поетичні прийоми (тропи), лексичні ресурси (жаргонізми, діалектизми, професіоналізми тощо), фігури; визначити їхні функції у творі.

8. Визначте основні особливості ритміки, розмір, типи рими.

9. Визначте тип строфічної організації.

ОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК ТЕРМІНІВ ДЛЯ ДИКТАНТІВ ТА ДЛЯ СЛОВНИКА

Автор, архітектоніка, балада, байка, ВІЧНІ (ТРАДИЦІЙНІ) образи, Гротеск, Діалог, Драма, Драматизм, Жанр, Зав'язка, Ідилія, Інтерпретація, Интертекстуальність, Інтрига, Іронія, Класицизм, Колізія, Конфлікт, Комедія, Комізм, Композиція, Кульмінація, Лірика, Ліричний герой, Метод художній, МІФОЛОГЕМА, Модернізм, Монолог, Мотив, Напрямок літературний, Новела, Образ, образність, ода, Пародія, Пафос, Оповідання, Оповідач, Повість, Підтекст, Портрет, Поема, Поетика, ПРИТЧА, Проблематика, Психологізм, Розв'язка, Реалізм, Роман, Романтизм, Сарказм, Сатира, Сентиментальність, Казка, Стиль художній, Сюжет, Текст, Тема, Тип (типове, типізація), Трагедія, Трагічне, Фабула, Хронотоп, Експозиція, Елегія, Епілог, Епопея, Епос, Гумор, алегорія, ампліфікація, архаїзми, анафора, антитеза, гіпербола, градація, діалектизми, інверсія, іронія, каламбур, літота, метафора, метонімія, оксюморон, уособлення, перифраза, риторичне питання (вигук, звертання), символ, синекдоха, порівняння, троп, фігура, епітет, Епіфора, амфібрахій, асонанс, білий вірш, верлібр, дактиль, катрен, рима, ВІРШ,стопа, строфа.

Вимоги до оформлення словника.

словник – окремий зошит.

Стаття словника повинна мати таку форму:

1. Термін.

2. його Етимологія.

3. Відповідний термін на іноземній (англійській, французькій, німецькій) мові.

4. визначення.

5. приклад.

 

 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Комедія – це жанр:

а) ліричний;

б) драматичний;

в) епічний.

2.Трагедія – це:

а) рід;

б) жанр;

в) троп.

3. Роман – це жанр:

а) ліричний;

б) драматичний;

в) епічний.

4.Теорію походження літературних родів висунув:

а) Веселовський;

б) Бєлінський;

в) Гете.

5.Оповідач може бути присутнім в:

а) епічних творах;

б) ліричних творах;

в) драматичних творах.

6.Поняття хронотопу ввів:

а) Веселовський;

б) Барт;

в) Бахтін.

7.Психологізм – це:

а) метод художнього аналізу;

б) зображення внутрішнього світу персонажа;

в) літературознавча школа.

8.Експозиція:

а) іде перед зав’язкою;

б) іде після кульмінації;

в) іде перед розв’язкою.

9. Поема – це жанр:

а) ліричний;

б) драматичний;

в) ліро-епічний.

10. Балада – це жанр:

а) ліричний;

б) драматичний;

в) ліро-епічний.

11.В основі байки:

а) метонімія;

б) алегорія;

в) гротеск.

12. Тема це:

а) питання, яке поставлене у творі;

б) предмет зображення;

в) думка автора, яку він висловив у творі.

13. Ідея це:

а) питання, яке поставлене у творі;

б) предмет зображення;

в) думка автора, яку він висловив у творі

14.Антитеза – це:

а) протиставлення;

б) зміна порядку слів у реченні;

в) елемент сюжету.

15.Гіпербола – це:

а) протиставлення;

б) художнє перебільшення;

в) образне порівняння.

16.Епітет – це:

а) протиставлення;

б) перебільшення;

в) образне порівняння.

17.Сонет – це:

а) строфічна форма;

б) жанр лірики;

в) жанр епосу.

18. Сюжетність, як правило, не притаманна:

а) епічним творам;

б) ліричним творам;

в) драматичним творам.

19. „Черстве серце” – це:

а)епітет;

б) метафора;

в) метонімія.

20.”Блідий, як смерть” – це:

а)порівняння;

б) епітет;

в) метафора.

21. „Дерева у зимовому сріблі” – це:

а) метафора;

б) метонімія;

в) оксюморон.

22. „Місто спить” – це:

а) метафора;

б) метонімія;

в) гіпербола.

23. „Золота людина” – це:

а) оксюморон;

б) епітет;

в) порівняння.

24. „Сонце сміялось” – це:

а) метафора;

б) метонімія;

в) епітет.

25. „Бивні скель” – це:

а) метонімія;

б) метафора;

в) гіпербола.

26. „Гребні хвиль” – це:

а) метонімія;

б) метафора;

в) гіпербола.

27. „Гарна, як троянда” – це:

а) порівняння;

б) епітет;

в) метафора.

28. „На поріг не пущу” - це:

а)метонімія;

б) метафора;

в) оксюморон.

29. „Золоті проміні” – це:

а) метафора;

б) порівняння;

в) епітет.

30. „Зїсти дві тарілки” – це:

а) метафора;

б) гіпербола;

в) метонімія.

31. Романтизм як літературний напрям розвивається:

а) у ХХ ст.;

б) у І п. ХІХ ст.;

в) у ІІ п. ХІХ ст.

32. Сентименталізм як літературний напрм розвивається:

а) у І п. ХХ ст.;

б) у ІІ п. ХVІІІ ст.;

в) у ХVІ ст.

33. Критичний реалізм як літературний напрям виникає у:

а) у ХХ ст.;

б) у І п. ХІХ ст.;

в) у ІІ п. ХІХ ст.

34. „Похмурий гротеск” у літературу вводять:

а) сентименталісти;

б) романтики;

в) модерністи.

35. Дж. Байрон, П. Б. Шеллі, Е. Т. А. Гофман, В. Гюго – це представники:

а) класицизму;

б) модернізму;

в) романтизму.

36. Правило”трьох єдностей” притаманно:

а) класицизму;

б) модернізму;

в) романтизму.

37. Новелла з італ. перекладається як:

а) жарт;

б) новина;

в) вигадка.

38. Фейлетонз франц. перекладається як

а) оповідь;

б) аркуш;

в) журнал.

39. Памфлетз грецької перекладається як:

а) все палю”;

б) „все бачу”;

в) „все розриваю”.

40. Ліричні відступи наявні:

а) у байці;

б) у поемі;

в) у балладі.

41. Жанр драми виникає:

а) у літературі античності;

б) у літературі ХХ ст.;

в) у літературі ХVІІІ ст.

42. Жанр комедії виникає:

а) у літературі античності;

б) у літературі ХХ ст.;

в) у літературі ХVІІІ ст.

43. Жанр роману-епопеї виникає:

а) у літературі античності;

б) у літературі ІІ п. ХІХ ст.;

в) у літературі ХVІІІ ст.

44. Іронія з грец. перекладається як:

а) жарт;

б) переспів;

в) удавання.

45. Сарказм з грец. перекладається як:

а) рву м’ясо;

б) б’ю звіра;

в) їм м’ясо.

46. Пародія з грец. перекладається як:

а) пісня навиворіт;

б) пісня про богів;

в) пісня героя.

47. І. Тен – це представник:

а) порівняльно-історичної літературознавчої школи;

б) культурно-історичної літературознавчої школи;

в) міфологічної літературознавчої школи.

48. Т. Бенфей – це представник:

а) порівняльно-історичної літературознавчої школи;

б) культурно-історичної літературознавчої школи;

в) міфологічної літературознавчої школи.

49. Бр. Гримм – представники:

а) порівняльно-історичної літературознавчої школи;

б) культурно-історичної літературознавчої школи;

в) міфологічної літературознавчої школи.

50. Літературознавство як наука виникає:

а) в епоху античності;

б) у І п. ХІХ ст.;

в) у ХХ ст.

51. Пафос з грец. - :

а) удавання;

б) пристрасть;

в) кохання.

52. Епос- об’єктивний, лірика – суб’єктивна, драма – синтез об’єктивного та суб’єктивного – це визначення:

а) Арістотеля;

б) Дідро;

в) Гегеля.

53. Особливо гострий конфлікт, як правило, притаманний:

а) епосу;

б) ліриці;

в) драмі.

54. Як напростішу оповідну одиницю мотив визначив:

а) Гегель;

б) Веселовський;

в) Бахтін.

55.Повторюваний мотив звуть:

а) постійним мотивом;

б) лейтмотивом;

в) постмотивом.

56.Архітектоніка – це:

а) зовнішня організація тексту;

б) внутрішня організація тексту;

в) композиція сюжету.

57. Кульмінація йде у сюжеті:

а) перед зав’язкою;

б) після епілогу;

в) перед розв’язкою.

58. Хронотоп – це:

а) художній тип;

б) єдність художнього часу та простору;

в) елемент сюжету.

59. Архаїзми – це:

а) назви існуючих і у сучасному світі явищ, предметів, які застаріли;

б) назви, які означають предмети та явища, які залишилися в минулому;

в) назви найсучасніших явищ та предметів.

60. Історизми - це:

а) назви існуючих і у сучасному світі явищ, предметів, які застаріли;

б) назви, які означають предмети та явища, які залишилися в минулому;

в) назви найсучасніших явищ та предметів.

61. Тропи – це слова та словосполучення , які:

а) вживаються у прямому значенні;

б) вживаються у переносному значені;

в) не вживаються у прозаїчних творах.

62. „Ницість і порок – ось Рим твої прикмети. Дурний ти та жорстокий!” – це:

а) метонімія;

б) метафора;

в) оксюморон.

63. Алегорія – це:

а) трансформація;

б) інакомовлення;

в) символізація.

64. Оксюморон – це:

а) поєднання слів із протилежним змістом;

б) протиставлення слів із протилежним змістом;

в) відсутність означального слова.

65. В основі вірша

„Он цар и раб,

Могуч и слаб,

Самолюбив

Нетерпелив.

Он быстр, как взор,

И пуст, как вздор”. –

а) повтор;

б) антитеза;

в) риторичне питання.

66. „Я знаю, как на мед садятся мухи,

Я знаю Смерть, что ищет, все губя,

Я знаю книги, истины и слухи,

Я знаю все, но только не себя”:

а) анафора;

б) епіфора;

в) рефрен.

67. Звеном ритму є:

а) стопа;

б) такт;

в) вірш.

68 Ямб – це стопа:

а) з наголосом на першому складі;

б) з наголосом на останньому складі;

в) з наголосом на третьому складі.

69. Хорей – це стопа:

а) з наголосом на першому складі;

б) з наголосом на останньому складі;

в) з наголосом на третьму складі.

70. Визначте тип рими.

„Сам Диявол нас влечет сетями преступленья

И, смело шествуя среди зловонной тьмы,

Мы к Аду близимся, но даже в безде мы

Без дрожи ужаса хватам наслажденья”:

а) парна;

б) перехресна;

в) кільцева.

71. Рондо складаєтьс з:

а) 12 строк;

б) 3 строк;

в) 16 строк.

72. Сонет складаеться з:

а) 14 строк;

б) 3 строк;

в) 16 строк.

73. Архетип – це:

а) новообраз;

б) першообраз;

в) індивідуально-авторський образ.

74. Алюзія – це:

а) відсилка до іншого тексту;

б) натяк на інший текст;

в) комічне наслідування певного твору.

75. Дискурс – це:

а) питання, поставлене у творі;

б) сукупність поглядів на певну проблему;

в) суперечки серед літературознавців.

76. Рецепція – це:

а) сприйняття твору;

б) літературний напрям;

в) тип жіночого характеру у літературі.

77. Фігури – це сфера:

а) лексики;

б) фонетики;

в) синтаксису.

78. Епітафія – це:

а) хорова пісня;

б) віршований надпис на могилі;

в) віршований надпис на храмі.

79. Мадригал – це:

а) віршований комплемент;

б) сатира на соціальні пороки;

в) віршований каламбур.

80. Поемі притаманні:

а) сатиричне спрямуваня та віршована форма;

б) сюжетність та ліричні відступи;

в) сюжетність та віршована форма.

81. Стиль з грец. перекладається як:

а) квітка;

б) надпис на могилі;

в) паличка для письма.

82. Ода:

а) висміює недоліки суспільства;

б) оспівує видатних особистостей та подвиги;

в) оплакує загибель героїв.

83. За думкою М. Бахтіна проблематика у художніх творах з’являється, з появою:

а) байки;

б) роману;

в) новели.

84. Лицарський, просвітницький, психологічний, детективний – це:

а) памфлет;

б) напрями розвитку літератури;

в) роман.

85. Романтизм – це:

а) літературний напрям;

б) літературна течія;

в) літературна школа.

86. Ренесансний, просвітницький, критичний, міфологічний - це:

а) сентименталізм;

б) реалізм;

в) класицизм.

87. Індивідуалізований портрет, що відображає внутрішній світ персонажа, з’являється у:

а) кінці VІІІ – п. ХІХ ст.;

б) кінці ХІХ – п. ХХ ст.;

в) початку ХХ ст.

88. Пейзаж, який відображає внутрішній світ персонажа, з’являється у:

а) кінці VІІІ – п. ХІХ ст.;

б) кінці ХІХ – п. ХХ ст.;

в) початку ХХ ст.

89. Каламбур – це:

а) „весела гра”;

б) „смішна гра”;

в) „гра словами”.

90. Нелогічний вислів, який викликає сміх – це:

а) каламбур;

б) алогізм;

в) карікатура.

91. Специфічними рисами притчі є:

а) алегоризм, дидактизм;

б) сюжетність, віршована форма;

в) пародійність.

92. Метою гімна є:

а) уславлення;

б) осміяння;

в) вираження індивідуально-авторських емоцій.

93. Діалог – це:

а) розмова двох персонажів;

б) розмова багатьох персонажів;

в) оповідь одного персонажа.

94. Термін „гротеск” виник у добу:

а) Середньовіччя;

б) Відродження;

в) Романтизму.

95. Засновником історичної поетики є:

а) О. Веселовський;

б) М. Бахтін;

в) Е. Ленг.

96. Літота – це троп, якиє є протележністю:

а) гіперболи;

б) метафори;

в) метонімії.

97. Вірш-комплімент зветься:

а) епітафія;

б) мадригал;

в) ода.

98. Нарис – це жанр:

а) епічний;

б) драматичний;

в) ліричний.

99. Заміна назви явища його розгорнутим описом зветься:

а) перифраз;

б) переспів;

в) переказ.

100. Поема з грец. перекладається як:

а) співаю;

б) творю;

в) малюю.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС

(ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА)

Основна:

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487с. (читальний зал бібліотеки ЗНУ).

2. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448с. (читальний зал бібліотеки ЗНУ).

3. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова и др., М.: Высшая школа, 1983.– 327с. (навчальний абонемент бібліотеки ЗНУ).

4. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398с. (читальний зал бібліотеки ЗНУ, електронний варіант підручника – кафедра зарубіжної літератури).

5. Чернец Л. В., Хализев В.Е. и др. Введение в литературоведение. – М.: Высшая школа, 2000. – 680 с. (електронний варіант підручника – кафедра зарубіжної літератури).

6. Введение в литературоведение: Учебник / Под ред. Л. М. Крупчанова. – М.: „Оникс”, 2005. – 416с.

7. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина – М.: НПК „Интелвак”, 2001. – 1274с. (читальний зал бібліотеки ЗНУ).

8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636с. (читальний зал бібліотеки ЗНУ).

9. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80с. (електронний варіант підручника – кафедра зарубіжної літератури).

10. Милюгина Е. Г. Основы литературоведения. WEB – учебник для студентов педагогических факультетов университетов. – Тверь, 2001 // www. region. tver. ru. (електронний варіант підручника – кафедра зарубіжної літератури).

11. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д.Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. - 286с. (електронний варіант підручника – кафедра зарубіжної літератури).

12. Каллер Дж. Теория литератури. Краткое введение. – М.: Астрель, 2006. – 159с.

13. Торшин А. Произведение художественной літератури. Основне аспекты анализа. М.: Флинта-Наука, 2006. – 256с.

14. Рюмина М. Т. Эстетика смеха. Смех как виртуальная реальность. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 320с.

15. Пропп В. Проблемы комизма и смеха (електронний варіант монографії – кафедра зарубіжної літератури).

 

Додаткова:

16. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. – Л.: Просвещение, 1972. – 271 с.

17. Жирмунський В. Теория стиха. – Л.: Советский писатель, 1975. – 664 с.

18. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль: Підручники та посібники, 2000. – 191с.

19. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 334с.

20. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. - Львів: Літопис, 1996. –

633 с.

21. Борев Ю. Естетика. Теория литературы. Энциклопедический словарь терминов. – М.: Астрель – АСТ, 2003. – 576 с.

22. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. / Под ред. Г. Косикова. – М.: МГУ, 1987. – 510 с.

23. Словарь культуры ХХ века / Сост.: Руднев В.П. – М.: Аграф, 1997. – 348 с.

24. Федотов О. Основы теории литературы. Учебное пособие в 2 частях. – М.: Владос, 2003. – 272 с.

25. Фесенко Э. Я. Теория литературы. – М.: УРСС, 2004. – 336 с.

26. Эсалнек А. Основы литературоведения. Анализ художественного произведения. - М.: Флинта: Наука, 2003. – 216 с.

27. Волков И.Ф. Теория литературы: Учебное пособие для студентов и преподавателей. – М.: Просвещение, Владос 1995. – 256 с.

28. Гуляев Н.А. Теория литературы: Учебное пособие для филологических специальностей университетов и пед. институтов. – М.: Высш. шк., 1977. – 278 с.

29. Краткая литературная энциклопедия: В 8 т., 9 кн. / Гл. ред. А.А. Сурков. – М.: Сов. энцикл., 1962 – 1978.

30. Аристотель. Об искусстве поэзии. – М.: Художественная литература,1957. – 183с.

31. Буало Н. Поэтическое искусство // Введение в литературоведение. Хрестоматия / Под. ред. П. Николаева. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 395-398.

32. Белинский В. Г. Разделение поэзии на роды и виды // Собр. соч. в 3 т. – Т.2. – М.: Художественная литература, 1998.– С.5-67.

33. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М.: Художественная литература, 1990. – 543с.

34. Шалагінов Б. Зарубіжна література від античності до початку ХІХ ст. – К.: „КМ Академія”, 2004. – 360с.

35. Пронин В.А. Теория литературных жанров. – М.: Логос, 2003. – 229с.

36. Літературознавчі словники та енциклопедії.

 

ХРЕСТОМАТІЙНИЙ ДОДАТОК



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.042 с.)