А також будь-які літературознавчі словники та енциклопедії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:

- вказати на етимологію та дати чітке визначення терміну „персонаж”, пояснити, чому він є більш точнім, аніж поняття „літературний герой” та „дійова особа”, виділити основні джерела, якими може користуватися автор, створюючи свого персонажа, навести приклади.

2.Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:

- дати визначення типу, зазначити, що художній образ (персонаж) є результатом типізації, поєднує типові та індивідуалізовані риси, висвітлити шлях створення літературного типу, навести приклади найбільш поширених у світовій літературі типів;

- розглянути різні підходи до вирішення питання класифікації персонажів, охарактеризувати „чисті типи”: авантюрно-героїчний та житійно-ідилічний, діяч та ідеолог, статичний та динамічний, позитивний та негативний, головний, другорядний, епізодичний, позасценічний тощо.

3.Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:

а) вказати, що ім’я персонажа та портрет часто є засобами розкриття його внутрішнього світу, розглянути основні типи портретів (статичний та динамічний, ідеалізуючий, індивідуалізований, лейтмотивний тощо), простежити, як змінювалися зовнішні характеристики персонажів на різних етапах розвитку літературного процесу;

б) охарактеризувати побут, поведінку, мову як засоби розкриття внутрішнього світу персонажа, дати визначення понять „поведінковий канон”, „семіотична поведінка”, „монолог” (виділити різновиди монологів), „діалог”, „полілог”. Простежити, як змінювалися форми поведінки та мова персонажів на різних етапах розвитку літературного процесу;

г) дати чітке визначення поняття „психологізм”, визначити різновиди (явний, відкритий, прихований) та прийоми (внутрішній монолог, авторські коментарі, сни тощо) психологізму, простежити, як змінювалися підходи до зображення внутрішнього світу персонажів на різних етапах розвитку літературного процесу.

4. Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).

Семінарське заняття № 3 (2 години).

Тема. Комічне як естетична категорія.

План.

1. Комічне як естетична категорія. Зміна поглядів на природу комічного.

2. Форми комічного:

А) сатира;

Б) гумор;

В) іронія;

Г) сарказм.

3. Прийоми комічного: алогізм, каламбур, карикатура тощо.

4.Пародія. Бурлеск та травестія.

5.Гротеск як один із прийомів комічного (у порівнянні з „чорним, похмурим гротеском”).

Література.

Основна:

1. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487 с.

3. Ткаченко А.О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448 с.

4. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1983.– 327 с.

5. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.

6. Чернец Л.В., Хализев В.Е. Введение в литературоведение. – М.: Высшая школа, 2000. – 680 с.

7. Введение в литературоведение: Учебник / Под общ. ред. Л.М. Крупчанова. – М.: „Оникс”, 2005. – 416 с.

8. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина. – М.: НПК „Интелвак”, 2001. – 1274 с.

9. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

10. Фесенко Э. Я. Теория литературы. – М.: УРСС, 2004. – 334 с.

WEB – підручники:

1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.
2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80 с.
3. Милюгина Е.Г. Основы литературоведения. WEB – учебник для студентов педагогических факультетов университетов. – Тверь, 2001 // www. region. tver. ru.
4. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д. Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. – 286 с.

5. Пропп В. Проблемы комизма и смеха (електронний варіант монографії).

Додаткова:

1. Чернец Л. Ирония как стилистический прием // Русская словесность. – 2001. – № 5. – С. 69-72.
2. Зверев А. Смеющийся век. О комическом // Вопросы литературы. – 2000. – № 4. – С. 3-37.
3. Тынянов Ю. О пародии // Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. – М.: Наука, 1977. – 574 с.
4. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М.: Худ. лит., 1990. – 543 с.

5. Рюмина М.Т. Эстетика смеха. Смех как виртуальная реальность. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 320 с.

А також будь-які літературознавчі словники та енциклопедії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:

- визначити специфіку комічного як естетичної категорії (у порівнянні з трагічним), його основу та джерела, простежити як змінювалися погляди на природу комічного (теорії Арістотеля, І. Канта, А.Бергсона, Ф. Шлегеля, Ф. Ніцше, Ф. Зольгера та ін.).

2. Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:

- чітко визначити етимологію, специфіку кожної з форм комічного, вміти наводити відповідні приклади.

3. Готуючись до відповіді на питання № 4, необхідно:

- визначити етимологію понять „пародія”, „травестія”, „бурлеск”, їх специфіку, а також навести відповідні приклади.

4. Готуючись до відповіді на питання № 5, необхідно:

- розглянути питання етимології, історію питання (погляди Вазарі, Мезера, Гегеля, Кайзера та ін.), висвітлити дві основні концепції гротеску, диференціювати гротеск як прийом комічного та „чорний, похмурий гротеск”. Для підготовки відповіді на питання рекомендовано звернутися до праці М. Бахтіна.

5. Виконати у письмовій формі завдання для самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).

Практичне заняття № 4 (2 години).

Тема. Тропи та фігури.

План.

1. Актуалізувати знання, отримані на лекції „Художня мова”.

2. Підготуватися до визначення тропів, фігур (у текстах, що будуть запропоновані викладачем безпосередньо на занятті).

3.Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).

Література.

Основна:

1. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487 с.

3. Ткаченко А.О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448 с.

4. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1983.– 327с.

5. Хализев В.Е. Теория литературы. – М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.

6. Чернец Л.В., Хализев В.Е. Введение в литературоведение. – М.: Высшая школа, 2000. – 680 с.

7. Введение в литературоведение: Учебник / Под общ. ред. Л.М. Крупчанова. – М.: „Оникс”, 2005. – 416 с.

8. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина. – М.: НПК „Интелвак”, 2001. – 1274 с.

9. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

10. Фесенко Э.Я. Теория литературы. – М.: УРСС, 2004. – 334 с.

WEB – підручники.

1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.
2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80 с.
3. Милюгина Е.Г. Основы литературоведения. WEB – учебник для студентов педагогических факультетов университетов. – Тверь, 2001 // www. region. tver. ru.
4. Теоретическая поэтика: понятия и определения. Хрестоматия для студентов филологических факультетов / Автор-составитель Н.Д. Тамарченко. – М.: РГГУ, 1999. – 286 с.

Додаткова:

1. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. – Л.: Просвещение, 1972. – 271 с.

2. Жирмунский В. Теория стиха. – Л.: Советский писатель, 1975. – 664 с.

3. Попова Е. Поэтический текст как литературное произведение // Литература в школе. – 1991. – № 8. – С. 34-35.

 

Колоквіум (2 години).

Тема. Світовий літературний процес

Завдання.

• Визначити специфіку естетичних систем античності, Середньовіччя та Відродження (хронологія, особливості світосприйняття та естетики, представники).
• Підготувати характеристику літературних напрямів (бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм, постмодернізм) за наступними показниками:

1. Етимологія поняття.

2. Хронологічні межі.

3. Країни, у літературі яких набув розповсюдження.

4. Соціально-історичні, філософські детермінанти виникнення.

5. Специфіка естетики (жанровий діапазон, тематика, проблематика, провідні мотиви, типи персонажів та прийоми створення характерів, стильові особливості тощо). Естетичні маніфести.

6. Представники.

7. Ставлення до традиції, взаємодія з іншими напрямками.

 

Література.

Основна:

1. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 487с.

3. Галич О. Історія літературознавства. – К.: Шлях, 2006. – 207 с.

4. Ткаченко А.О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448 с.

5. Введение в литературоведение / Под ред. Г. Поспелова. – М.: Высшая школа, 1983.– 327 с.

6. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.

7. Чернец Л.В., Хализев В.Е. Введение в литературоведение. – М.: Высшая школа, 2000. – 680 с.

8. Введение в литературоведение: Учебник / Под общ. ред. Л.М. Крупчанова. – М.: „Оникс”, 2005. – 416 с.

9. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А. Николюкина. – М.: НПК „Интелвак”, 2001. – 1274 с.

10. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / За ред. А. Волкова, О. Бойченка та ін. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

WEB – підручники:

1. Хализев В.Е. Теория литературы.– М.: Высшая школа, 1999. – 398 с.

2. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору. Методичний посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: Відродження, 2003. – 80 с.

Додаткова:

1. Борев Ю. Естетика. Теория литературы. Энциклопедический словарь терминов. – М.: Астрель – АСТ, 2003. – 576 с.

2. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. / Под ред. Г. Косикова. – М.: МГУ, 1987. – 510 с.

3. Словарь культуры ХХ века / Сост. Руднев В.П. – М.: Аграф, 1997. – 348 с.

 

Модульний контроль проводиться після теми „Персонаж” та на останньому занятті.